Постанова 4852 № 160/13018/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13018/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М. розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року (суддя Лозицька І.О.) у справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, - ВСТАНОВИВ: Департамент патрульної поліції звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди. Просив стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) майнову шкоду у розмірі 73289,15 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року з урахуванням ухвали від 10 лютого 2001 року про виправлення описок, позов задоволено частково. Суд вирішив стягнути Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) майнову шкоду у розмірі 9356,83 грн. (дев`ять тисяч триста п`ятдесят шість гривень 83 копійки) У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Позивачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про національну поліцію», відповідно до якої у разі вчинення протиправних діянь поліцейській несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність, відповідно до закону. Зазначено, що не передбачено такого виду відповідальності як матеріальна, що виключає притягнення відповідача до матеріальної відповідальності. Також зазначено, що шкода, про відшкодування якої заявлено позов, завдана відповідачем внаслідок дій, жодним чином не пов`язаних з його функціональними обов`язками як поліцейського, оскільки посадовою інструкцією до службових обов`язків поліцейського не віднесено керування транспортним засобом, а матеріали справи не містять інформації щодо порушення відповідачем службових обов`язків поліцейського. Крім того, зазначено, що оскільки відповідач є посадовою особою, наявні підстави для повної матеріальної відповідальності відповідно до ст. 134 КЗпП. Представник позивача апеляційну скаргу підтримав. Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, позивач з 20.06.2012 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції України, що підтверджується копіями довідки від 12.12.2018 № 309ВКЗ/41/19-2018 та наказом від 21.01.2016 № 9 о/с «По особовому складу», які містяться в матеріалах справи. 27.08.2017 о 13 год. 40 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Prius, д.р.н. НОМЕР_2 , у м. Дніпро на перехресті нерівнозначних доріг вул. Яхненківської та вул. Симиренківської, порушивши вимоги п. 16.11, дорожній знак 2.1 Правил дорожнього руху України, рухаючись по другорядній дорозі не дав дорогу та допустив зіткнення із автомобілем Форд, д.р.н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.09.2017 у справі № 199/6078/17 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Постанова суду набрала законної сили 26.09.2017. Департаментом патрульної поліції було проведено службове розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля Toyota Prius державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням поліцейського роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в місті Дніпрі ДПП старшого сержанта поліції Стадєєва Олександра Леонідовича. За результатами службового розслідування було складено висновок від 26.09.2017, з якого вбачається, що відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що підтвердилися. Рішення стосовно дисциплінарної відповідальності поліцейського роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в місті Дніпрі ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 вирішити після винесення постанови судом за фактом дорожньо-транспортної пригоди. Наказом Департаменту патрульної поліції № 1532 від 13.10.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПП в місті Дніпрі ДПП», за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п1, 4, 12 ч.1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», п. 16.11 Правил дорожнього руху, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», відповідачу оголошено догану. Згідно висновку експертного дослідження Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України №19/12.2/1300 від 19.12.2017 загальна вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу ремонту даного транспортного засобу марки Toyota Prius, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2013 року випуску, в результаті дорожньо-транспортної пригоди складає 73 289,15 грн. Департамент патрульної поліції звернувся з даним позовом. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що судом не було встановлено наявність жодного з зазначених випадків, передбачених статтею 134 КЗпП України, які тягнуть за собою настання повної матеріальної відповідальності, а матеріальна відповідальність працівника в даному випадку у відповідності до ст. 132 КЗпП обмежується розміром середнього місячного заробітку. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Судом першої інстанції вірно було зазначено, що відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку відповідач виконував трудові (службові) обов`язки, внаслідок чого було пошкоджено службовий транспортний засіб, що підтверджено матеріалами справи. Таким чином, правовідносини між позивачем та відповідачем не засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності, а засновані на адміністративному (владному) підпорядкуванні, а тому цивільне законодавство до них не застосовується. Судом першої інстанції вірно було зазначено про необґрунтованість підстав для стягнення матеріальної шкоди на підставі норм Цивільного кодексу України і доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують. У відповідності до ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про національну поліцію України», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Станом на час виникнення спірних відносин, підстави матеріальної відповідності співробітників поліції за матеріальну шкоду, нанесену органу внутрішніх справ було визначено приписами КЗпП України. Судом першої інстанції вірно було зазначено про відсутність підстав передбачених статтею 134 КЗпП України, які тягнуть за собою настання повної матеріальної відповідальності. Матеріали справи не містять доказів, що майно (службовий автомобіль) був одержаний відповідачем під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами. Статтею 132 КЗпП України визначено межі матеріальної відповідальності працівника та визначено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку Отже, працівник несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну шляхом зіпсуття через недбалість виданих йому підприємством, установою, організацією приладів та інструментів, при цьому матеріальна відповідальність визначається у розмірі дійсної прямої шкоди, що не перевищує середнього заробітку працівника. Колегія суддів вважає дводенним факт заподіяння відповідачем матеріальної шкоди Департаменту патрульної поліції та вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог, стягнення з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 9 356,83 грн. (середньомісячний заробіток відповідача). Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Таким чином, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 19 травня 2021 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш