Постанова 4852 № 280/5064/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5064/18 Суддя І інстанції Новікова І.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2016 року. Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01 березня 2016 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року набрало законної сили 29 січня 2019 року. 05 лютого 2021 року позивач звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/5064/18 Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року заяву про встановлення судового контролю задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року у справі №280/5064/18. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати до Запорізького окружного адміністративного суду протягом одного місяця із дня отримання даної ухвали суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року у справі №280/5064/18. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оскаржило її до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення судового контролю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що встановити судовий контроль за виконанням судового рішення суд може лише під час прийняття рішення у справі. Скаржник вказує також на те, що зважаючи на ненаведена позивачем обґрунтованих аргументів необхідності вжиття заходів судового контролю та ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд дійшов невірного висновку про задоволення заяви про встановлення судового контролю. Також зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, визначений ст. 287 КАС України та неоскарження постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За змістом частини першої статті 14 КАС України судові рішення, якими закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюються іменем України. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно із ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З аналізу вищезазначених норм вбачається, що рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, при цьому суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення. В свою чергу, Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19. З матеріал справи вбачається, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року, яке набрало законної сили 29 січня 2019 року, зокрема, відповідача зобов`язано поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01 березня 2016 року. Станом на лютий 2021 року матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження того, що рішення суду відповідачем виконано. Також, відповідно до листа ГУ ПФУ в Запорізькій області від 10.03.2020 №1656-1570/З-02/8-0800/20, позивача повідомлено про те, що для вирішення питання поновлення пенсії з березня 2016 їй необхідно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, а після поновлення виплати пенсії буде вирішуватись питання щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 по справі №280/5064/18. Зазначене свідчить про можливе уникнення відповідача від виконання рішення суду та/або затягування терміну його виконання. Враховуючи те, що рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, при цьому положеннями КАС України суду надано право зобов`язувати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, та положення КАС України не вимагають від учасників справи доводити те, що суб`єктом владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке судове рішення не виконується добровільно або протягом тривалого часу, суд першої інстанції мав підстави для встановлення такого контролю, вирішуючи це питання на власний розсуд. При цьому, суд не обмежений правом встановлення судового контролю за виконанням рішення після винесення рішення у справі. Також, право суду встановити судовий контроль не ставиться у залежність від ходу стадії виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду. Окрім цього, посилання скаржника на пропуск позивачем строку звернення до суду, визначеного ст. 287 КАС України, є неспроможними до уваги, з огляду на те, що названа стаття регулює питання звернення до суду із позовною заявою у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, а не звернення із заявою до суду про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В повному обсязі постанова складена 11 травня 2021 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник