Постанова Запорізький апеляційний суд № 332/840/21

запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/356/21Головуючий у 1-й інстанції Марченко Н.В. Єдиний унікальний №332/840/21Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія - ст.44-3 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2021 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 і його захисника Сєдова М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 01 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 23.02.2021 року о 15.33 годині ОСОБА_1 за адресою: м.Запоріжжя, вул.Павлокічкаська, 11 керував маршрутним транспортним засобом БАЗ 2215 д.н. НОМЕР_1 здійснюючи регулярні перевезення пасажирів по міському маршруту №70. На момент зупинки у салоні кількість пасажирів перевищувала дозволену визначеною технічною характеристикою в реєстраційних документах на цей транспортний засіб (14 пасажирів), а саме у салоні автомобіля перебувало 24 пасажирів, що перевищувало 10 осіб, чим порушив п.2 п.п.10 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року із змінами та доповненнями, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.44-3 КУпАП. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП. Свої вимоги мотивував тим, що судом першої інстанції не надано належну оцінку тим фактам, що з матеріалів справи неможливо встановити реальну кількість пасажирів, що перебували у салоні маршрутного таксі на момент його зупинки поліцейськими та відсутність у матеріалах справи будь-яких документів на підставі яких є можливість встановити кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб. Наявність у матеріалах справи наведених вище доказів та документів є необхідною умовою для можливості встановлення в діях особи порушень п.п.2 п.10 Постанови КМУ № 1236. Заслухавши ОСОБА_1 , який зазначив, що ним повністю визнається вина, проте в нього тяжке матеріальне становище, він винаймає житло і є єдиним годувальним у сім`ї, та його захисника-адвоката Сєдова М.В., який тим не менш наполягав на задоволенні апеляційної скарги і підтримав її; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, в повному обсязі підтверджена: - відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АА №087801 від 23 лютого 2021 року, яким зафіксовано факт перевезення ОСОБА_1 пасажирів в кількості 24 осіб, 10 осіб стояли в салоні транспортного засобу, що перевищувало кількість місць, ніж передбачено технічною характеристикою транспортного засобу, чим порушив вимоги п.п.10 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2», зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, його копію отримав, йому роз`ясненні права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, і ст.268 КУпАП, що засвідчив своїм особистим підписом, від надання пояснень в протоколі та на окремому аркуші відмовився (а.с.3); - рапортом поліцейського Череватенка Д.О., згідно з яким він вказує про виявлення під час зупинки в салоні маршрутного таксі пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу (а.с.4); - відеозаписами події, якими зафіксовано рух транспортного засобу БАЗ 2215 д.н. НОМЕР_1 по міському маршруту №70, що дозволяє зробити висновок, що вказаний транспортний засіб рухався у звичайному режимі руху, здійснюючи міський маршрут. Під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції було встановлено наявність у салоні цього транспортного засобу пасажирів у кількості, що перевищувала кількість місць для сидіння, оскільки у салоні пасажири перебували стоячі пасажири. Диспозицією статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Згідно п.п.10 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09 грудня 2020 року на території України на період дії карантину забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб. Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, об`єктивність яких у апеляційного суду сумнівів не викликає. Посилання апелянта на те, що матеріалами справи неможливо встановити реальну кількість пасажирів, що перебували у салоні маршрутного таксі на момент його зупинки поліцейськими спростовуються наданими матеріалами, а саме відеозаписом зазначених подій, відповідно до яких під час зупинки маршрутного таксі під керуванням ОСОБА_1 з автобусу вийшло вісім осіб, про що зазначив працівник поліції, рахуючи їх. В транспортному засобі були зайняті всі місця для сидіння та ще двоє осіб стояли в салоні, тобто кількість пасажирів перевищувала дозволену кількість встановлену реєстраційними документами на 10 осіб. Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи будь-яких документів, на підставі яких можливо встановити кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах, апеляційний суд вважає безпідставними. Відповідно до загальнодоступної інформації в мережі інтернет кількість місць для сидіння в транспортному засобі БАЗ 2215 складає 14 місць. Цей факт також підтверджений відеозаписом, відповідно до якого на запитання поліцейського про кількість місць для сидіння ОСОБА_1 повідомив про 14 місць, що також додатково підтверджено перевіркою реєстраційних документів, в яких зазначена саме така кількість місць для сидіння. Апеляційний суд наголошує, що не виконавши встановленні Кабінетом Міністрів України карантинні обмеження, ОСОБА_1 свідомо поставив під загрозу життя та здоров`я інших людей, а контролювати кількість пасажирів, які знаходяться в салоні автобусу (маршрутного таксі), забезпечення безпеки їх життю та здоров`ю - є безпосереднім обов`язком водія транспортного засобу, який здійснює пасажирське перевезення. Положеннями ст.ст.23, 33 КУпАП регламентовано, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції відповідно до ст.33 КУпАП, правильно врахував характер вчиненого правопорушення в умовах гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, особу правопорушника, ступінь його вини, зокрема те, що він піддав ризику зараження пасажирів цією хворобою, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та призначив адміністративне стягнення в мінімальних межах санкції ст. 44-3 КУпАП, яке є мінімальним. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і мотивованим, відтак підстав для його скасування немає, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову районного суду - без змін. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 01 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 в цій справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар Дата документу Справа № 332/840/21