LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС756/13917/19

від 17.05.2021 · Цивільна
Резолютивна:справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, повернення сплачених коштів та стягнення пені призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного …

Ухвала 17 травня 2021 року м. Київ справа № 756/13917/19 провадження № 61-5105св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі судді Заришняк Г.М., ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про розірвання договору, повернення сплачених коштів та стягнення пені. Заочним рішенням Оболонського районного суду від 28 вересня 2020 року позов задоволено. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_2 про перегляд вказаного заочного рішення відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 січня 2021 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року визнано неподаною та повернуто її апелянту. У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Частиною першою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено до розгляду колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, повернення сплачених коштів та стягнення пені призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. М. Фаловська С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»