Постанова 4809 № 393/231/20

ПОСТАНОВА Іменем України 12 травня 2021 року м. Кропивницький справа № 393/231/20 провадження № 22-ц/4809/726/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Чельник О.І., за участю секретаря судового засідання Деменко О.І., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Михайлівське -Плюс», відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Цариченко Ніна Вікторівна, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2021 року у складі судді Рачкелюка Ю.В. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У травні 2020 року представник ТОВ «Михайлівське-Плюс» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним. В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР №0958, виданого 29.08.2002 Новомиколаївською сільською радою Новгородківського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 5,03 га, № НОМЕР_1 , яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. 24.10.2003 ОСОБА_1 , за нотаріально посвідченим дорученням, уповноважила ОСОБА_3 на користування і розпорядження вищевказаною земельною ділянкою. 30.04.2004, між СФГ «Михайлівське», правонаступником на даний час якого є ТОВ «Михайлівське-Плюс» та ОСОБА_1 в особі її представника за вищевказаною нотаріально посвідченою довіреністю від 24.10.2003 ОСОБА_3 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на сорок років, який зареєстрований 18.05.2004 у Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра Державного Земельного Кадастру за №18, тобто строк дії вказаного договору закінчується 18.05.2044. 23.04.2020 ТОВ «Михайлівське-Плюс», з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стало відомо, що відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50975310 від 05.02.2020 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Цариченко Н.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.02.2020 внесено запис за №35337814 про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 3523483900:02:000:1154, площею 5,03 га. Підставою для реєстрації права власності є витяг ДЗК, серії 17294428 від 03.02.2020. Крім цього, з вищевказаного витягу убачається, що відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50975310 від 05.02.2020 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Цариченко Н.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.02.2020 внесено запис за №35338337 про реєстрацію іншого речового права вищевказаної земельної ділянки згідно договору про оренду землі укладеного 23.12.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Строк дії договору складає 7 років. Плата за користування земельною ділянкою складає 7 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації за рік. Вказав, що договір оренди землі укладений 30.04.2004 між СФГ «Михайлівське» та ОСОБА_1 є діючим і його реєстрація проведена у відповідності з вимогами чинного на той час законодавства, яка до цього часу у встановленому законом порядку не скасована. Зауважив, що внаслідок укладення і реєстрації договору оренди землі від 23.12.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останній отримав право оренди земельною ділянкою, що стало перешкодою для ТОВ «Михайлівське-Плюс» у реалізації аналогічного права щодо тієї самої земельної ділянки, а тому це є порушенням права ТОВ «Михайлівське-Плюс» як правонаступника СФГ «Михайлівське» на оренду земельної ділянки та наявність підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним. Просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 5,03 га, кадастровий номер 3523483900:02:000:1154, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, укладений 23.12.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Цариченко Н.В. відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50975310 від 05.02.2020р. та внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №35338337. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2021 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 5,03 га, кадастровий номер 3523483900:02:000:1154, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, укладений 23.12.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Цариченко Ніною Вікторівною відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50975310 від 05.02.2020 та внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №35338337. Стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі, що складаються з судового збору по 1051,00 грн. з кожного. Суд дійшов висновку, що при здійсненні реєстрації договору оренди земельної ділянки відповідачами були порушені вимоги чинного законодавства, що призвело до порушення права позивача, як орендаря земельної ділянки, що була об`єктом реєстрації. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Полудень Є.О. зазначив, що не погоджуючись з рішенням суду, вважає його необгрунтованим, протиправним та таким, що не відповідає чинному законодавству. Зокрема вказує, що передумовою укладення спірного договору оренди стала відсутність орендної плати за користування земельною ділянкою з 2004 року, тому для отримання доходу від свого майна, вона уклала договір з ОСОБА_2 . Також зазначила, що інших договорів, ні з ким не укладала, коштів за користування не отримувала. Крім того, вимоги ТОВ «Михайлівське-Плюс» вважає безпідставними, оскільки відсутній документ про державну реєстрацію права оренди за ТОВ «Михайлівське-Плюс» та договір з вказаною особою ОСОБА_1 не підписувала ніколи. Щодо дій приватного нотаріуса Цариченко Н.В. стосовно державної реєстрації права оренди за договором, представник відповідача зазначив, що не вбачає порушень законодавства, оскільки вимоги в цій частині безпідставні з огляду на той факт, що на момент державної реєстрації права оренди згідно договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 записи в реєстрі прав на нерухоме майно були відсутні, а тому державна реєстрація права оренди не мала протиправного характеру та не була спрямована на порушення прав та інтересів інших осіб. Вказав, що про існування вказаного договору ОСОБА_1 дізналася в рамках даної судової справи, більш того за всі роки дії вказаного договору вона не отримувала орендну плату, на отримання орендної плати доручень не видавала та не уповноважувала на такі дії інших осіб. Вважає, що позивачем не вірно вибрано спосіб захисту свого порушеного права, що саме по собі є підставою для відмови в задоволені позову, проте суд залишив вказані твердження ОСОБА_1 без належної уваги та оцінки, проігнорувавши їх. Просив скасувати рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08.02.2021 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що мотиви та доводи, зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, натомість рішення суду законне обґрунтоване та таке, що повністю відповідає чинному законодавству. Вважає, що висновок суду першої інстанції про визнання недійсним договору оренди землі укладеного 23.12.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є правильними та обґрунтованими, оскільки на момент його укладення був чинний договір оренди землі укладений 23.04.2004, між СФГ «Михайлівське» та ОСОБА_1 , а тому остання перед укладенням договору оренди землі з ОСОБА_2 , зобов`язана була за умовами договору вирішити питання про його припинення із ТОВ «Михайлівське-Плюс» як правонаступником СФГ «Михайлівське» шляхом його розірвання, однак не виконала умови договору, чим порушила його вимоги та ст. 32 Закону України «Пре оренду землі». Судом першої інстанції встановлено такі обставини Відповідно до Державного акта на право власності на землю серії КР № 0958, виданого 29.08.2002 Новомиколаївською сільською радою Новгородківського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 5,03 га, № НОМЕР_1 , яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (а.с. 11-12). 24.10.2003 ОСОБА_1 , за нотаріально посвідченим дорученням, уповноважила ОСОБА_3 на користування і розпорядження вищевказаною земельною ділянкою (а.с.17). 30.04.2004, між СФГ «Михайлівське», правонаступником на даний час якого є ТОВ «Михайлівське-Плюс» та ОСОБА_1 в особі її представника за вищевказаною нотаріально посвідченою довіреністю від 24.10.2003 ОСОБА_3 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, який зареєстрований 18.05.2004 у Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра Державного Земельного Кадастру за №18 (а.с.13-16). Пунктом 8 договору оренди землі від 30.04.2004 встановлено, що договір укладено на 40 років, тобто строк дії вказаного договору закінчується 18.05.2044. Згідно з пунктом 43 договору оренди землі від 30.04.2004 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Згідно наданих пояснень щодо позову третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.08.2020, відповідно дозаписів книги 4 реєстрації договорів оренди землі 18.05.2004 за №18 в Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра ДЗК зареєстровано договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,03 га, який укладено строком на 40 років між ОСОБА_3 , яка діяла по дорученню від імені ОСОБА_1 та СФГ «Михайлівське». Земельна ділянка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області та зареєстрована у Державному земельному кадастрі відділом у Новгородківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 09.12.2019 на підставі заяви ОСОБА_1 та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Інформація про причини та підстави дострокового припинення вищезазначеного договору у відділі відсутня(а.с. 101). Крім того, встановлено, що на земельну ділянку загальною площею 5,03 га з кадастровим номером 3523483900:02:000:1154, яка перебуває у ТОВ «Михайлівське-Плюс» в оренді на підставі договору оренди землі від 30.04.2004, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки від 23.12.2019, який зареєстрований 03.02.2020 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Цариченко Н.В., відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50975310 від 05.02.2020 та приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Цариченко Н.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.02.2020 внесено запис про право власності за №35337814 (а.с.73). Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони відповідачів, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення сторони позивача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі». Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»). Відповідно пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою. Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України). Судом першої інстанції встановлено, що 30.04.2004, між СФГ «Михайлівське», правонаступником якого є ТОВ «Михайлівське-Плюс» та ОСОБА_1 в особі її представника за нотаріально посвідченою довіреністю від 24.10.2003 ОСОБА_3 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки площею 5,03 га, № НОМЕР_1 , яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. Договір містить відмітку про його реєстрацію у Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра Державного Земельного Кадастру 18.05.2004 за №18. Пунктом 8 договору оренди землі від 30.04.2004 встановлено, що договір укладено на 40 років, тобто строк дії вказаного договору закінчується 18.05.2044. Згідно з пунктом 43 договору оренди землі від 30.04.2004 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. 23.12.2019, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий 3523483900:02:000:1154, який 03.02.2020 зареєстрований приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Цариченко Н.В., відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50975310 від 05.02.2020. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першоютретьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За положеннями частин першої, третьої, четвертої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб наземельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання угоди недійсною. Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»). Встановивши, що на час укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 3.12.2019 договору оренди,продовжував діяти попередній договір оренди тією ж земельної ділянки, укладений 30.04.2004, між СФГ «Михайлівське», правонаступником якого є ТОВ «Михайлівське-Плюс» та ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності підстав для визнання недійсними оспорюваного договору оренди землі, оскільки право користування земельною ділянкою, яке виникло та існувало в позивача на підставі договору оренди землі від 30.04.2004, порушено внаслідок укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки між відповідачами, і таке право підлягає захисту в обраний позивачем спосіб. Внаслідок укладення договору від 03.12.2019 ОСОБА_2 отримав право оренди земельної ділянки, що стало перешкодою в реалізації аналогічного права позивача щодо тією ж самої земельної ділянки. З огляду на це колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення права ТОВ «Михайлівське-Плюс» на оренду земельної ділянки та наявність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним. Посилання заявника на те, що в матеріалах справи відсутні докази реєстрації права оренди земельної ділянки є необґрунтованими, оскільки на час укладення між СФГ «Михайлівське», правонаступником якого є ТОВ «Михайлівське-Плюс» та ОСОБА_1 договору оренди землі від 30.04.2004 питання державної реєстрації земельної ділянки регулювалося Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року N 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за N 641/7962, за яким така реєстрація здійснювалась структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Цей нормативний акт втратив чинність лише 07 липня 2012 року відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України. Відповідно до цього нормативного акту була проведена державна реєстрація договору оренди від 30.04.2004, укладеного з позивачем, про що на ньому наявна відповідна відмітка. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було відомо про існування договору оренди спірної земельної ділянки між нею та ТОВ «Михайлівське-Плюс» та те, що вона не одержувала за вказаним договором орендну плату не спростовують висновків суду, оскільки згідно п. 39 договору оренди земельної ділянки від 30.04.2004 розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Також, в справі відсутні докази, що договір від 30.04.2004 було визнано судом недійсним. Не спростовують висновків суду першої інстанції й твердження апеляційної скарги про неправильність обраного позивачем способу захисту прав, оскільки він відповідає закону і є ефективним. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі немає. За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 18 травня 2021 року. Головуючий суддя А.М. Головань Судді О.Л. Карпенко О.І. Чельник