Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/5984/20
від 11.05.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4482/21 Справа № 214/5984/20 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. секретар судового засідання - Голуб О.О. сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2021 року, яке ухвалене суддею Ковтун Н.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 25 січня 2021 року, - В С Т А Н О В И В : У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»(далі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), про визнання незаконним та скасування наказу в частині дисциплінарного стягнення. Позовна заява мотивована тим, що 08.04.2020 року відповідно до наказу № 341 «Про нещасний випадок з машиністом млинів дільниці з виробництва вогнетривких і будівельних сумішей ремонтного виробництва ЦДУР ОСОБА_2 », позивачу було оголошено догану та позбавлено 100% виробничої премії за квітень 2020 року. Наказ був виданий виконуючим обов`язки директора департаменту з охорони праці та промислової безпеки Сьоміним М.М. Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності та позбавлення премії, стали обставини події нещасного випадку на виробництві, який стався з позивачем 24.02.2020 року, за результатами розслідування якого був складений Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 24 лютого 2020 року о 10 годині 00 хвилин форми Н-1. Причинами настання нещасного випадку є: основні організаційні - невиконання своїх посадових обов`язків майстром виробничої дільниці ділянок № 1, 2, ділянки по виготовленню вогнетривких мас і будівельних сумішей ремонтного виробництва, який не забезпечив безпечну організацію робіт підлеглим персоналом відповідно до вимог правил, інструкцій, і начальником дільниці з виробництва вогнетривких і будівельних сумішей ремонтного виробництва, який не забезпечив технічне керівництво безпечним ведення технологічного процесу, дотримання робітниками вимог нормативних актів з охорони праці при виконанні робіт підвищеної небезпеки, не організував контроль за своєчасним проведенням перевірок, не контролював виконання робочими вимог чинного законодавства України, інструкцій з охорони праці, відповідності вимогам безпеки і надійності при експлуатації, порушення ними вимог п. 5 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 та супутні організаційні недотримання нею інструкцій з охорони праці. Вона не згодна з вищевказаним наказом в частині оголошення їй догани з тих підстав, що при його виданні Відповідачем не було дотримано вимог ст.. 147-1 та ч. 3 ст. 149 КЗпП України. Особа, якою було видано наказ, а саме виконуючий обов`язки директора департаменту з охорони праці та промислової безпеки Сьомін М.М., не приймала її на роботу, а тому не є органом, якому надано право прийняти працівника на роботу в розумінні ст.. 147-1 КЗпП України.. Вважає, що відповідачем при оголошенні їй догани не дотримані вимоги ст.. 17-1 та ч. 3 ст. 149 КЗпП України, оскільки дисциплінарне стягнення застосовано посадовою особою, яка її не приймала на роботу, а також не були об`єктивно враховані ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяна шкода, обставини, за яки вчинено проступок, і її попередня робота. У зв`язку з чим, просить суд, визнати незаконним та скасувати пункт 3 наказу № 341 від 08.04.2020 року «341 «Про нещасний випадок з машиністом млинів дільниці з виробництва вогнетривких і будівельних сумішей ремонтного виробництва ЦДУР ОСОБА_2 », в частині притягнення її до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що Наказ № 341 був виданий та підписаний з боку відповідача особою, яка в розумінні ст. 147 КЗпП України не наділена правом прийняття на роботу працівника. Надані відповідачем документи, на підтвердження повноважень вказаної посадової особи, не містять положень, якими б виконуючому обов`язки директора департаменту з охорони праці та промислової безпеки Сьоміну М.М. надавалися повноваження та право прийняття працівників на роботу. Більш того, згідно наданої відповідачем копії Наказу від 15.01.2020 р. № 40 "Про перерозподіл обов`язків щодо підписання розпорядчих документів", право прийняття працівників на роботу та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності надано директору департаменту з персоналу, проте, позивач не була працівником департаменту з охорони праці, а тому не могла бути підлеглим працівником по відношенню до виконуючого обов`язки директора департаменту з охорони праці та промислової безпеки ОСОБА_3 , яким був виданий та підписаний Наказ №
341. Зі змісту Наказу № 341 та наявних у справі матеріалів не вбачається, що відповідачем при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення в виді догани враховані ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна позивачем шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота. В матеріалах справи, відсутні докази заподіяння позивачем шкоди та її наявність. Більш того, за результатами розслідування нещасного випадку було встановлено, що основними причинами нещасного випадку є насамперед причини організаційного характеру, які полягають в тому, що керівництвом цеху не було створено належних та небезпечних умов праці. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Баннова Є.Г., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Стаднік Я.В., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 24 лютого 2020 року о 10-00 годині під час виконання трудових обов`язків на дробарці № 1 дільниці вогнетривких і будівельних сумішей ремонтного виробництва ЦДУР ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з машиністом млинів дільниці з виробництва вогнетривких і будівельних сумішей ремонтного виробництва ЦДУР ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 стався нещасний випадок (а.с. 8-13), в результаті якого остання отримала травми та була госпіталізована і прооперована у «Криворізькій міській клінічній лікарні №2» КМР. Відповідно до Наказу № 341 від 08.04.2020 року «Про нещасний випадок з машиністом млинів дільниці з виробництва вогнетривких і будівельних сумішей ремонтного виробництва ЦДУР ОСОБА_1 » підписаного в.о. директора департаменту з охорони праці та промислової безпеки М.М. Сьоміним в результаті того, що машиніст млинів дільниці з виробництва вогнетривких і будівельних сумішей ремонтного виробництва ОСОБА_1 перед виконанням робіт з накривання кришкою бункеру дробарки № 1 не переконалася у відсутності небезпеки та ризиків, не дбала про особисту небезпеку, ставши правою ногою на край кришки яка була встановлена не в стійкому положенні бункера, приступила до роботи і зняття гака ланцюгового стропа без застосування спеціального пристрою гачка-відтяжки, чим порушила вимоги п.п. 1.12.25, 2.5 інструкції з охорони праці для машиніста млинів ремонтного виробництва ОП.099.45.18, п.п. 1.13, 3.1, 14.4, 14.5 Інструкції з охорони праці «Загальні вимоги безпеки для робітників підприємства» ОП.228.01.6, п.п. 1.23, 3.6.1,3.6.4,3.11.1,3.11.3 Інструкції з охорони праці для стропальників структурних підрозділів підприємства ОП.228.17.18., у зв`язку із чим останній була оголошена догана та позбавлено 100% виробничої премії за квітень 2020 року (а.с. 6-7). Згідно Акту №11 розслідування (спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що сталась 24 лютого 2020 року основною причиною нещасного випадку встановлено невиконання посадових обов`язків, порушено вимоги п.п. 3.3.5, 3.3.6, 3.3.7, 3.3.11, 3.3.3.7, посадової інструкції майстра виробничої дільниці дільниць № 1,2 дільниці з виготовлення вогнетривких мас та будівельних сумішей ремонтного виробництва, порушено вимоги п..п . 1.25, 3.3.3.6, 3.3.3.8, 3.3.4.2, 3.3.5.1, 3.3.5.2 посадової інструкції начальника дільниці з виробництва вогнетривких та будівельних сумішей ремонтного виробництва порушено вимоги п.5 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві». Супутні організаційна - невиконання вимог інструкції з охорони праці порушено вимоги п.п. 1.12.25, 2.5 інструкції з охорони праці для машиніста млинів ремонтного виробництва ОП.099.45.18, п.п. 1.13, 3.1, 14.4, 14.5 Інструкції з охорони праці «Загальні вимоги безпеки для робітників підприємства» ОП.228.01.6, п.п. 1.23, 3.6.1,3.6.4,3.11.1,3.11.3 Інструкції з охорони праці для стропальників структурних підрозділів підприємства ОП.228.17.18. (а.с.8-13) Рішенням комісії по трудових спорах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 16 від 16.07.2020 року була розглянута заява подана 07.05.2020 року ОСОБА_1 про скасування наказу по підприємству від 08.04.2020 року № 341 в частині позбавлення її 100% виробничої премії за квітень 2020 року і оголошення догани, за висновками якої було скасовано Наказ № 341 в частині позбавлення ОСОБА_4 100% виробничої премії за квітень 2020 року, а в іншій частині було залишено в силі. Притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності проведено у встановлені строки і в порядку, передбаченому законодавством. (а.с. 14-15). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є факт порушення трудової дисципліни, а тому завдання шкоди лише самій ОСОБА_1 не знімає відповідальності за недотримання вимог локальних актів підприємства з охорони праці з настанням відповідних насідків у вигляді притягнення до дисциплінарної відповідальності. Колегія суддів погоджується з остаточним висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, однак не може погодитись з мотивами відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне. Відповідно достатті 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків. Відповідно до вимог частини другої статті 140 КЗпП України роботодавець щодо окремих несумлінних працівників вправі застосовути в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу. Згідно зі ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст.147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота працівника, тощо. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Отже, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни. При цьому, закон вимагає, щоб факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень. Крім цього, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків. Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушення ним свої трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Керівник установи або уповноважений ним орган має право застосувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку, тобто не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності вини особи, яка порушила трудові обов`язки, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками. Відповідно до п. 30 ПВТР ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг зазначено, що за порушення трудової дисципліни адміністрація підприємства застосовує одно з наступних дисциплінарних стягнень: а) догана; б) звільнення. Звільнення в якості дисциплінарного стягнення може бути застосовано за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або ПВТР, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, за прогул (в тому числі за відсутність на роботі більше трьох годин) без поважної причини, а також за появу на роботі в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. При цьому, абз. 3 п. 32 ПВТР ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» визначено, що право обрання конкретної міри дисциплінарного стягнення з числа передбачених законом, а також додаткових заходів правового впливу належить адміністрації, яка має враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, шкоду, спричинену проступком, обставини, за яких він був вчинений, попередню роботу особи, що вчинила проступок. Відповідно до ст.. 14 ЗУ «Про охорону праці» № 2694-ХІІ від 14.10.1992 року, з наступними змінами та доповненнями, працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Внаслідок нещасного випадку, що стався 24.02.2020 року, ОСОБА_1 отримала травми, внаслідок яких була госпіталізована та прооперована у «Криворізькій міській клінічній лікарні №2» КМР, отже внаслідок дисциплінарного проступку була спричинена значна шкода здоров`ю ОСОБА_1 . Той факт, що постраждалою від нещасного випадку є лише сама позивач, не свідчить про відсутність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оскільки підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є факт порушення трудової дисципліни, а тому завдання шкоди лише самій позивачці не знімає з неї відповідальність за недотримання вимог локальних актів підприємства з охорони праці з настанням відповідних наслідків у вигляді притягнення до дисциплінарної відповідальності. На думку колегії суддів, вказані обставини свідчать, що роботодавцем було враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 проступку і заподіяну нею шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, а тому роботодавцем було обрано найменший вид дисциплінарного покарання, що може бути застосований до порушника трудової дисципліни догана. Відповідно до вимог ст. 221 КЗпП України трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору. Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об`єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали. Згідно ст. 224 КЗпП України комісія по трудових спорах є обов`язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 цього Кодексу. Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом. Стаття 229 КЗпП України передбачає, що рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження (стаття 228), за винятком випадків, передбачених частиною п`ятою статті 235 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 07 травня 2020 року звернулась до комісії по трудових спорах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з заявою про скасування наказу по підприємстві від 08.04.2020 року № 341 в частині позбавлення її 100% виробничої премії за квітень 2020 року і оголошення догани. Мотивуючи свою незгоду з оскаржуваним наказом в частині винесення їй догани, ОСОБА_1 зазначала, що при притягненні її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани адміністрація підприємства не врахувала ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяної нею шкоди. Щодо позбавлення 100% виробничої премії за квітень 2020 року ОСОБА_1 вважає дане безпідставним і незаконним. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 комісія по трудових спорах підприємства 16.07.2020 року прийняла рішення №16, яким визнала, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності проведено у встановлені строки і в порядку, передбаченому законодавством. Порушення, допущені ОСОБА_1 у лютому 2020 року не можуть бути підставою для позбавлення її 100% виробничої премії за квітень 2020 року. У зв`язку з чим вирішено наказ № 341 від 08.04.2020 року в частині позбавлення ОСОБА_1 100% виробничої премії за квітень 2020 року скасовано, в частині оголошення догани залишено без змін (а.с. 14-15) Таким чином, індивідуальний трудовий спір між ОСОБА_1 та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» був розглянутий по суті уповноваженим на те органом з прийняттям відповідного рішення. Відповідно до ст..228 КЗпП України у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах. У районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу) (ст.. 231 КЗпП України) Як вбчається з матеріалів справи рішення комісії по трудових спорах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» позивачем не оскаржено, що свідчить про погодження позивача з даним рішенням. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача про те, що Наказ № 341 був виданий та підписаний особою, яка в розумінні ст. 147 КЗпП України не наділена правом прийняття на роботу працівника, з огляду на наступне. З наданої копії Довіреності № 14-290юр від 22.08.2019, встановлено, що генеральний директор ОСОБА_5 уповноважив виконуючого обов`язки директора департаменту з охорони праці та промислової безпеки Сьоміна Михайла Михайловича на підписання (затвердження) від імені ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» наказів та розпоряджень, що стосуються охорони праці та промислової безпеки (а.с. 55). Відповідно до розділу 4 посадової інструкції ДИ 19602.1231.001 директора департаменту з охорони праці та промислової безпеки, затвердженою генеральним директором 20.04.2018 року, містить положення, відповідно до яких, директор департаменту з охорони праці та промислової безпеки має право підписувати всі накази та розпорядження, що стосуються промислової безпеки, охорони праці, в тому числі пов`язаних з притягненням до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог нормативних документів з охорони праці та пожежної безпеки, а також до відповідальності у вигляді негативних наслідків в оплаті праці (а.с. 62-63). Згідно наказу №886/л від 16.08.2019 року, виконання обов`язків директора департаменту з охорони праці та промислової безпеки з 19.08.2019 року було покладено на ОСОБА_3 , начальника управління з охорони праці та промислової безпеки, з увільненням від виконання обов`язків, обумовлених трудовим договором за основним місцем роботи (а.с. 66). Пунктом 32 «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ВАТ «МітталСтіл Кривий Ріг» (правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), затверджених Конференцією трудового колективу по підбиттю підсумків за 2005 та внесенню змін в колективний договір на 2005-2006 роки, протокол від 10.03.2006 року (далі ПВТР ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», передбачено, що дисциплінарні стягнення накладаються генеральним директором або особами, що ним уповноважені, на всіх працівників (а.с. 69). Таким чином, наказ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «Про нещасний випадок з машиністом млинів дільниці з виробництва вогнетривких та будівельних сумішей ремонтного виробництва ЦДУР ОСОБА_1 » №341 від 08.04.2020 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності підписаний в.о. директора департаменту з охорони праці та промислової безпеки ОСОБА_3 в межах наданих йому посадових обов`язків та на виконання повноважень на підписання наказів, пов`язаних з притягненням до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог нормативних документів з охорони праці, промислової та пожежної безпеки, а також до відповідальності у вигляді негативних наслідків в оплаті праці. Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів сторонами справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2021 року змінити в частині мотивів відмови, виклавши їх в редакції цієї постанови. В іншій частині без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17 травня 2021 року. Головуючий: Судді: