Постанова 4875 № 913/266/20(127/14881/19)

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" травня 2021 р. Справа № 913/266/20(127/14881/19) Колегія суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С., за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М., за участю представників: Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" - Дранчука І.Я., довіреність №022/02 від 06.08.20, свідоцтво № 4441/10 від 27.01.11; фізичної особи особа ОСОБА_1 - Кудельського А.А., ордер серія ВН №156387 від 03.03.21, свідоцтво № 000182 від 18.10.17; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Вінниця, на рішення Господарського суду Луганської області від 09.02.2021 (суддя Масловський С.В., м. Харкові, повний текст складено 23.02.2021) у справі № 913/266/20(127/14881/19), за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", м. Сєвєродонецьк, до 1-го відповідача: ОСОБА_1 , м. Вінниця, до 2-го відповідача: ОСОБА_2 , м. Вінниця, до 3-го відповідача: ОСОБА_3 , м. Вінниця, про стягнення 85641грн 05коп, в межах справи №913/266/20, за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл, м. Київ, до боржника: Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", м.Сєвєродонецьк, про банкрутство,- ВСТАНОВИЛА: ПАТ "Українська інноваційна компанія" звернулося до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи ОСОБА_2 та фізичної особи ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.05.2011 №01/0012-2011 в розмірі 85641,05 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 31803,69 грн, заборгованість за відсотками - 23882,88 грн, пеня - 13608,54 грн, інфляційні втрати - 16345,84 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням фізичною особою ОСОБА_1 умов кредитного договору №01-0012-2011. Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.02.2021 у справі №913/266/20 (127/1488/17) позов ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 85641,05 грн задоволено частково; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Українська інноваційна компанія" заборгованість за кредитним договором від 27.05.2011 №01/0012-2011 в сумі 55893,89 грн, з яких: сума основного боргу за кредитним договором в розмірі 31803, 69 грн; сума пені за основним боргом за кредитним договором в розмірі 11909,39 грн; інфляційні нарахування на суму основного боргу за кредитом в розмірі 12180,81 грн; в решті позову відмовлено. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що: -зміна найменування юридичної особи, без зміни організаційно правової форми, що не є її реорганізацією та не є перетворенням, а оскільки код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичною особи, яка залишається незмінною протягом усього часу його існування, ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Український інноваційний банк" є однією юридичною особою; -наявні підстави для стягнення основної суми заборгованості з відповідачів в розмірі 31803, 69 грн в солідарному порядку з огляду на відсутність доказів її погашення відповідачами. За таких обставин задоволено також позовні вимоги в частині стягнення суми пені за основним боргом за кредитним договором в розмірі 11909, 39 грн,- інфляційних нарахувань в розмірі - 12180, 81 грн. Одночасно судом першої інстанції відмовлено в задоволенні вимоги позивача про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 20.05.2016 по 21.05.2019, виходячи з того, що 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, внаслідок чого останній втратив право на отримання відсотків за користування кредитом. Фізична особа ОСОБА_1 із рішенням місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 09.02.2021 у справі №913/266/20(127/14881/19) повністю та ухвалити нове, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтуванні апеляційної скарги фізична особа ОСОБА_1 вказує про незаконність рішення суду першої інстанції, оскільки: -Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" не доведено обставину правонаступництва прав Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк"; -невиконання зобов`язань за кредитним договором зумовлено ухиленням самого Публічного акціонерного товариством "Українська інноваційна компанія" від надання інформації щодо реквізитів перерахування коштів. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Луганської області від 09.02.2021 у справі №913/266/20 (127/14881/19), призначено справу до розгляду на 12.05.2021 о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132, задоволено заяву ОСОБА_4 представника 1-го відповідача ОСОБА_1 про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №913/266/20(127/14881/19), яке відбудеться у залі судового засідання №132 12.05.2021 о 10:00 в режимі відеоконференції; доручено Вінницькому міському суду Вінницької області (вул. Грушевського, 17, Вінниця, Вінницька область, 21000, зал свідок) забезпечити проведення відеоконференції у справі №913/266/20(127/14881/19), розгляд якої відбудеться 12.05.2021 о 10:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132; учасникам справи встановлено строк - 15 днів з дня вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, які повинні відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів апелянтові. 05.05.2021 від Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу Фізична особа ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 09.02.2021 у справі №913/266/20 (127/1488/17) без змін. У судове засідання, яке відбулось 12.05.2021, з`явився представник Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" та представник першого відповідача. Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору. 27.05.2011 між Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційний банк" (банк за договором) та ОСОБА_1 (позичальник за договором) було укладено кредитний договір №01/0012-2011, відповідно до умов якого банк надав позичальнику на умовах забезпеченності, повернення, строковості, оплатності та цільового використання кредит у розмірі 70000 грн 00 коп. За користування кредитом процентна ставка встановлюється в розмірі 25,0% від суми фактичної заборгованості за кредитом (п.1.2. договору); видача кредитних коштів проводиться на підставі письмової заяви позичальника після набрання чинності іпотечним договором, укладеним з метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за цим договором, та страхування предмета іпотеки в порядку, визначеному договором іпотеки (п.1.5. договору). Відповідно до п.2.1. договору забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за цим договором є: - іпотека нерухомого майна: трьох кімнатна квартира загальною площею 63,6 кв.м, житловою площею 38,3 кв.м, квартира розташована на першому поверсі десятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 1/3 частки, ОСОБА_2 1/3 частки та ОСОБА_5 1/3 частки згідно свідоцтва про право власності на житло Серія НОМЕР_1 від 12.08.2008 (Витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №22632182 від 04.05.2009, номер запису 1745/80232 в книзі 833 серія ССО №168437. -порука громадянина ОСОБА_2 (ідентифікаційний номе НОМЕР_2 ); -порука громадянки ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ). 27.05.2011 між ОСОБА_2 (поручитель за договором) та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (банк за договором) та ОСОБА_1 (позичальник за договором) було укладено договір поруки, відповідно до умов якого підставою договору поруки виступає дійсна вимога банку до позичальника по зобов`язанням останнього, визначеним кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011, враховуючи понесені банком збитки. Відповідно до п.2.1. договору поручитель приймає на себе зобов`язання солідарно відповідати перед банком за виконання зобов`язань по кредитному договору №01/0012-2011 від 27.05.2011, укладеному між банком та позичальником, в повному обсязі та в ті ж терміни, що і позичальник. 27.05.2011 між ОСОБА_3 (поручитель за договором) та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (банк за договором) та ОСОБА_1 (позичальник за договором) було укладено договір поруки, відповідно до умов якого підставою договору поруки виступає дійсна вимога банку до позичальника по зобов`язанням останнього, визначеним кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011, враховуючи понесені банком збитки. Відповідно до п.2.1. договору поручитель приймає на себе зобов`язання солідарно відповідати перед банком за виконання зобов`язань по кредитному договору №01/0012-2011 від 27.05.2011, укладеному між банком та позичальником, в повному обсязі та в ті ж терміни, що і позичальник. Звертаючись з відповідним позовом ПАТ "Українська інноваційна компанія" зазначає про невиконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим просить солідарно стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи ОСОБА_2 та фізичної особи ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011 заборгованість за кредитом - 31803,69 грн, заборгованість за відсотками - 23882,88 грн, пеню - 13608,54 грн, інфляційні втрати - 16345,84 грн. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає про таке. З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2011 між Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційний банк" (банк за договором) та ОСОБА_1 (позичальник за договором) було укладено кредитний договір №01/0012-2011, відповідно до умов якого банк надав позичальнику на умовах забезпеченності, повернення, строковості, оплатності та цільового використання кредит у розмірі 70000 грн 00 коп. За користування кредитом процентна ставка встановлюється в розмірі 25,0% від суми фактичної заборгованості за кредитом (п.1.2. договору); видача кредитних коштів проводиться на підставі письмової заяви позичальника після набрання чинності іпотечним договором, укладеним з метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за цим договором, та страхування предмета іпотеки в порядку, визначеному договором іпотеки (п.1.5. договору). Відповідно до п.2.1. договору забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за цим договором є: - іпотека нерухомого майна: трьох кімнатна квартира загальною площею 63,6 кв.м, житловою площею 38,3 кв.м, квартира розташована на першому поверсі десятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 1/3 частки, ОСОБА_2 1/3 частки та ОСОБА_5 1/3 частки згідно свідоцтва про право власності на житло Серія НОМЕР_1 від 12.08.2008 (Витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №22632182 від 04.05.2009, номер запису 1745/80232 в книзі 833 серія ССО №168437. -порука громадянина ОСОБА_2 (ідентифікаційний номе НОМЕР_2 ); -порука громадянки ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ). Позичальник зобов`язується використати кредит на вказані в договорі цілі (потреби), повністю повернути його в термін до 26.05.2016, сплатити нараховані проценти та платежі, передбачені цим договором. Погашення кредиту здійснюється рівними частинами (за виключенням останнього платежу) в сумі 1166 грн 00 коп., починаючи з липня місяця 2011 року, з "01" по "10" число включно кожного місяця, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунків позичальника та/або його поручителя та/або шляхом внесення готівки до каси банку. Останній платіж по погашенню заборгованості по кредиту здійснюється позичальником в термін до 25.05.2016 в сумі 1206 грн 00 коп. Кредит повертається лише в тій валюті у якій він був наданий. У разі якщо 10 сило місяця є святковим та неробочим днем то позичальник зобов`язаний сплатити кредит в перший робочий день, який слідує за 10 числом місяця (п.3.1. договору). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця. Проценти за кредитом нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом з дати її виникнення. Будь - який наступний період нарахування процентів в подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості (п.3.2. договору). Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту з "01" по "10" число (включно) кожного місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, та одночасно з остаточним поверненням кредиту, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунків позичальника та/або його поручителя та/або шляхом внесення готівки до каси банку. У разі якщо 10 число місяця є святковим та/або неробочим днем, то позичальник зобов`язаний сплатити суму нарахованих процентів, в перший робочий день, який слідує за 10 числом місяця (п.3.3. договору). В день надання кредиту позичальник сплачує банку разову комісію за надання кредитних коштів в розмірі 0,5% від суми кредиту, що сплачується одноразово в національній валюті України в момент видачі кредиту (п.6.1. договору). У разі порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежі. Пеня нараховується банком за весь час існування простроченої заборгованості (до моменту виконання простроченого зобов`язання) (п.7.1. договору). Відповідно до п.8.10 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань по ньому. 27.05.2011 між ОСОБА_2 (поручитель за договором) та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (банк за договором) та ОСОБА_1 (позичальник за договором) було укладено договір поруки, відповідно до умов якого підставою договору поруки виступає дійсна вимога банку до позичальника по зобов`язанням останнього, визначеним кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011, враховуючи понесені банком збитки. Відповідно до п.2.1. договору поручитель приймає на себе зобов`язання солідарно відповідати перед банком за виконання зобов`язань по кредитному договору №01/0012-2011 від 27.05.2011, укладеному між банком та позичальником, в повному обсязі та в ті ж терміни, що і позичальник. У випадку порушення позичальником своїх зобов`язань перед банком по сплаті відсотків, поверненню суми кредиту, сплаті пені - відповідальність поручителя настає з дня, наступного за днем платежу, передбаченого кредитним договором між банком та позичальником. (п.3.1. договору). При порушенні позичальником своїх зобов`язань по платежам, передбаченим кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення банку в п`ятиденний термін (враховуючи день отримання письмового повідомлення) повинен погасити виниклу заборгованість позичальника по вищевказаному кредитному договору, враховуючи пеню (п.3.2. договору). Відповідно до п.4.1. договору сторони погодили, що договір поруки набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного погашення поручителем та/або позичальником заборгованості по кредитному договору, укладеному між банком та позичальником. При пролонгації кредитного договору автоматично продовжується і термін дії договору поруки (п.4.2. договору). У випадку прострочення поручителем терміну виконання зобов`язань, передбаченого п.3.2. договору поруки, поручитель сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент виникнення заборгованості, від суми заборгованості - за кожен день прострочення (п.5.1. договору); сплата штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань по договору поруки не звільняє поручителя від погашення заборгованості позичальника по кредитному договору в порядку та обсязі, передбаченому договором поруки (п.5.2. договору). 27.05.2011 між ОСОБА_3 (поручитель за договором) та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (банк за договором) та ОСОБА_1 (позичальник за договором) було укладено договір поруки, відповідно до умов якого підставою договору поруки виступає дійсна вимога банку до позичальника по зобов`язанням останнього, визначеним кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011, враховуючи понесені банком збитки. Відповідно до п.2.1. договору поручитель приймає на себе зобов`язання солідарно відповідати перед банком за виконання зобов`язань по кредитному договору №01/0012-2011 від 27.05.2011, укладеному між банком та позичальником, в повному обсязі та в ті ж терміни, що і позичальник. У випадку порушення позичальником своїх зобов`язань перед банком по сплаті відсотків, поверненню суми кредиту, сплаті пені - відповідальність поручителя настає з дня, наступного за днем платежу, передбаченого кредитним договором між банком та позичальником. (п.3.1. договору). При порушенні позичальником своїх зобов`язань по платежам, передбаченим кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення банку в п`ятиденний термін (враховуючи день отримання письмового повідомлення) повинен погасити виниклу заборгованість позичальника по вищевказаному кредитному договору, враховуючи пеню (п.3.2. договору). Відповідно до п.4.1. договору сторони погодили, що договір поруки набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного погашення поручителем та/або позичальником заборгованості по кредитному договору, укладеному між банком та позичальником. При пролонгації кредитного договору автоматично продовжується і термін дії договору поруки (п.4.2. договору). У випадку прострочення поручителем терміну виконання зобов`язань, передбаченого п.3.2. договору поруки, поручитель сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент виникнення заборгованості, від суми заборгованості - за кожен день прострочення (п.5.1. договору); сплата штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань по договору поруки не звільняє поручителя від погашення заборгованості позичальника по кредитному договору в порядку та обсязі, передбаченому договором поруки (п.5.2. договору). Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з положеннями ч.3 статті 346 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом. Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Частиною 2 ст.10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до ч.1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Звертаючись з відповідним позовом, Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" зазначає, що є кредитором відповідачів у зв`язку зі змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія". За твердженням апелянта Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" не доведено обставину набуття товариством прав Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" за кредитним зобов`язанням. Втім колегія суддів не погоджується з відповідним аргументом апелянта з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №659/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії проблемних" строком на 180 днів. 24.12.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". 22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку". Щодо припинення дії Постанови правління Національного Банку України про віднесення банку до категорії проблемних, позивач зазначає, що Постанова Національного Банку України №659/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії проблемних" була прийнята 01.10.2015 на 180 днів, тому граничний строк дії такої постанови становив 29.03.2016, при цьому, строк дії такої постанови був припинений, шляхом прийняття 24.12.2015 Правлінням Національного Банку України Постанови №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до категорії неплатоспроможних". Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 по справі №826/1162/16 апеляційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 залишені без задоволення, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 по справі №826/1162/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 та ухвалу Київського адміністративного суду від 14.04.2016 залишено без змін. Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_6 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк", ОСОБА_7 , про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Постанова Верховного Суду України була мотивована тим, що провадження у даній справі було розпочате акціонером, який є власником простих іменних акцій в розмірі 0,0003%, а тому рівень його зацікавленості та сутність інтересу в діяльності банку якісно відрізняється від акціонера банку, який може бути ініціатором оскарження дій чи бездіяльності Національного Банку України. Враховуючи викладене, до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся з позовом мажоритарний акціонер Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про визнання протиправними та скасування рішень. 14.12.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17 задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Постановою від 20.02.2018 по справі №826/14033/17 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.12.2017. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019 відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишені без змін постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 щодо визнання незаконним та скасування Постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". При цьому, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду було встановлено, що ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "УКР/ІН/КОМ" є однією і тією ж юридичною особою з урахуванням проведеної зміни найменування та вказано, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань свідчать про обставини правонаступництва між ПАТ "УКР/ІН/КОМ" та ПАТ "Укрінбанк", також ПАТ "УКР/ІН/КОМ" довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно - правової форми не відбувалась, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно зі ст.ст. 27, 28 Закону України "Про банки і банківську діяльність" необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від Національного Банку України. В даному випадку мало місце транслятивне (підсумоване) правонаслідування юридичної особи, враховуючи зміну назви, збереження ідентифікаційного коду юридичної особи та вступ у цивільний оборот нової, замість правопопередника із збереженням обсягу правосуб`єктності в порядку правонаступництва. В той же час, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку". Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/5325/16 від 29.04.2016 залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 по справі №826/5325/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 по справі №826/5325/16 залишено без змін. Колегія суддів зазначає, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України). Глава 7 ЦК України містить загальні положення про юридичну особу. Відповідно до статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до ч. 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Спеціальна правоздатність юридичних осіб (частина третя статті 91 ЦК України) встановлюється для юридичних осіб, які здійснюють окремі види діяльності, для здійснення яких законом передбачено отримання спеціального дозволу (ліцензії). Правосуб`єктність юридичної особи та спеціальна правосуб`єктність, не є тотожними поняттями, а відрізняються умовами та моментом набуття, обсягом юридичних можливостей, та умовами припинення. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензуванню, зокрема, підлягає банківська діяльність, діяльність з надання фінансових послуг та інша діяльність, ліцензування якої здійснює НБУ відповідно до закону. Таким чином, право на надання банківських або інших фінансових послуг, юридична особа набуває після отримання відповідної ліцензії. В свою чергу підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені статтею 11 Цивільного кодексу України, однією з яких є договори та інші правочини. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Постановою Правління Національного Банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку" №180 від 22.03.2016 року було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк". Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5325/16 від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, визнано протиправною та скасовано постанову НБУ № 180 від 22.03.2016. Станом на момент розгляду справи доказів повернення банківської ліцензії позивачу, та відновлення банківської діяльності - суду надано не було. Отже станом на момент укладення кредитного договору у позивача існувала банківська ліцензія, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Оскільки 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов`язків юридичної особи змінився, адже саме з цієї дати відповідач втратив право здійснювати банківську діяльність. В свою чергу зобов`язання між позивачем та відповідачем виникли на підставі укладеного договору коли позивач мав статус банківської установи. Втрата банківської ліцензії позбавляє кредитора в подальшому здійснювати банківську діяльність, але не припиняє набутих прав та обов`язків. Так само втрата банківської ліцензії позивачем, не звільняє відповідачів від обов`язку належного виконання взятих не себе договірних зобов`язань. Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Нормами чинного законодавства та договору, не передбачено такої підстави припинення існуючих зобов`язань, як відкликання банківської ліцензії, або внесення змін до статуту юридичної особи. Згідно з статтею 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. В п. 50 постанови Великої палати Верховного Суду №914/3587/14 від 24.04.2019 зазначено, що з аналізу зазначених положень убачається, що сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна типу акціонерного товариства з публічного на приватне (ПАТ "Львівобленерго" на ПрАТ "Львівобленерго") не є його реорганізацією. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відповідно до п. 6 положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 інформаційний фонд Реєстру містить, зокрема, дані ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб`єкта (п. 4), який зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним (п. 6). Правонаступництво є перехід сукупності прав та обов`язків від одного суб`єкта правовідносин до іншого, в порядку та на умовах встановлених законом. Отже обов`язковою умовою правонаступництва, є наявність декількох окремих суб`єктів, дотримання процедури переходу прав та обов`язків встановленої законом, і як наслідок втрата прав та обов`язків однією особою, та набуття іншою. В даному випадку відбулась зміна найменування юридичної особи, без зміни організаційно правової форми, що не є її реорганізацією та не є перетворенням. Оскільки код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичною особи, яка залишається незмінною протягом усього часу його існування, суд дійшов висновку, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Український інноваційний банк" є однією юридичною особою. Крім того, відповідно до імперативних приписів статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості внесені до єдиного державного реєстру вважаються достовірними, та можуть бути використанні у спорі з третьою особою. За таких обставин ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Укрінбанк" є однією юридичною особою з різними назвами. Враховуючи вищевикладене, оскільки ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією юридичною особою, зобов`язання які виникли на підставі кредитної угоди, Господарський суд Луганської області дійшов правомірного висновку, що саме позивачу належить право вимоги за кредитним договором. З приводу посилань апелянта на зміст постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 від 10.12.2019, колегія суддів зазначає про таке. В Ухвалі про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 03.06.2020 справа №3-88/2020(175/20), Конституційним Судом України зазначено, що постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 від 10.12.2019 скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 06.10.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Таким чином, постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 не можна вважати остаточним судовим рішенням у справі. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/2144/16 від 25.11.2020 зазначено, що посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду №925/698/16 від 10.12.2019 є безпідставним, оскільки зазначеною постановою справу №925/698/16 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, що не означає вирішення спору, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі та в судових рішеннях з них. Також суд звертає увагу, що відповідно до сталої практики Верховного Суду, обставини встановлені у справі №925/698/16 не мають преюдиційного значення для справи з огляду на нижчевикладене. Відповідно до п. 6.33 постанови ВП ВС №48/340 від 02.07.2019 зазначено, що суд не врахував належним чином, що в іншій справі №137/7 суди не визнали за державою права власності на спірне майно. При цьому Господарський суд міста Києва, з рішенням якого погодився Вищий господарський суд України, дійшов правильного висновку про те, що рішення у справі № 137/7 не вважається преюдиційним з двох причин. По-перше, склад учасників справи № 137/7 та цієї справи не є тотожним. По-друге, преюдиційне значення мають лише встановлені судом обставини, а не правової їх оцінки. В п. 47 постанови ВС №761/29966/16-ц від 18.12.2019 зазначено, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. За таких обставин посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 є безпідставним, оскільки направлення справи на новий розгляд свідчить про відсутність остаточного рішення, а обставини встановлені у справі не мають преюдиційного значення. Відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно-правової форми не відбувалась, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно з ст. 27, 28 Закону України "Про банки і банківську діяльність" необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від НБУ. Як було встановлено судом апеляційної інстанції вище, в даному випадку мало місце транслятивне (підсумоване) правонаслідування юридичної особи, враховуючи зміну назви, збереження ідентифікаційного коду юридичної особи та вступ у цивільний оборот нової, замість правопопередника зі збереженням обсягу правосуб`єктності в порядку правонаступництва. Ураховуючи, що ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією юридичною особою, позивач наділений правом вимоги на звернення з відповідним позовом в якості кредитора за кредитним зобов`язанням. З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов кредитного договору №01/0012-2011 від 27.05.2011 позивач перерахував відповідачу ( ОСОБА_1 ) кредитні кошти в загальному розмірі 70000,00 грн (в тому числі разова комісія за надання кредитних коштів в розмірі 350 грн), що підтверджується меморіальним ордером №2628364 від 08.06.2011, та випискою з банківського рахунку за період з 01.01.2000 по 14.07.2016, та не заперечується відповідачами. Звертаючи з позовом ПАТ "Українська інноваційна компанія" вказує про невиконання відповідачем ОСОБА_1 грошового зобов`язання з повернення основної суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 31803,69 грн. Крім того, у зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем - ОСОБА_1 , своїх зобов`язань за кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011, позивачем нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі - 23882, 88 грн, пеня - 13608, 54 грн, інфляційні нарахування в розмірі 16345, 84 грн. Місцевий господарський суд, розглядаючи спір дійшов висновку про наявність підстав для стягнення основної суми заборгованості з відповідачів в розмірі 31803, 69 грн в солідарному порядку з огляду на відсутність доказів її погашення. За таких обставин задоволено також позовні вимоги в частині стягнення суми пені за основним боргом за кредитним договором в розмірі 11909, 39 грн,- інфляційних нарахувань в розмірі - 12180,81 грн. Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні вимоги позивача про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 20.05.2016 по 21.05.2019, виходячи з того, що 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, внаслідок чого останній втратив право на отримання відсотків за користування кредитом. Втім колегія суддів не погоджується з рішенням суду в частині задоволення позовних вимог, оскільки останнє не відповідає в повній мірі принципам справедливості з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно до положень частини 1, 2 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. З наданих фізичною особою ОСОБА_1 доказів вбачається, що нею: -10.03.2017 направлявся лист звернення до ПАТ "Українська інноваційна компанія" з проханням надати належні реквізити для погашення заборгованості по кредитному договору з зазначенням бажання погашення заборгованості за кредитним договором з підстав закриття відділень ПАТ "Український інноваційний банк" (Том 2, а.с. 97); -30.05.2017 направлявся лист звернення до ПАТ "Українська інноваційна компанія" з проханням надати належні реквізити для погашення заборгованості по кредитному договору з зазначенням бажання погашення заборгованості за кредитним договором з підстав закриття відділень ПАТ "Український інноваційний банк" (Том 2, а.с.98); -20.06.2018 направлявся лист звернення до ПАТ "Українська інноваційна компанія" з проханням надати належні реквізити для погашення заборгованості по кредитному договору з підстав закриття відділень ПАТ "Український інноваційний банк" (Том 2, а.с.96); -04.07.2018 направлявся інформаційний запит до Національного банку України задля вирішення питання належної особи правонаступника ПАТ "Український інноваційний банк", переходу відповідних прав банківської установи до ПАТ "Українська інноваційна компанія" (Том 2, а.с.95). Доказів направлення належної відповідні на надіслані фізичною особою ОСОБА_1 запити/листи звернення матеріали справи не містять За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З наведеного вбачається, що фізична особа ОСОБА_1 за умови існуючої правової невизначеності у кредитних правовідносинах протягом 2017 року-2018 року здійснювала дії, спрямовані на самостійне погашення заборгованості за кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011, позаяк ПАТ "Українська інноваційна компанія" не вчинила жодних дій, спрямованих на належне прийняття виконання зобов`язання боржником. Вищезазначене свідчить, що неотримання ПАТ "Українська інноваційна компанія" кредиторської заборгованості від фізичної особи ОСОБА_1 за кредитним договором №01/0012-2011 зумовлено діями самого товариства, які в розумінні частини 1, 2 статті 613 ЦК України кваліфікуються як прострочення кредитора та виключають вину боржника у неналежному виконанні ним зобов`язання. Відтак, ПАТ "Українська інноваційна компанія" не доведено на момент подання позову порушення фізичною особою ОСОБА_1 , а відтак і поручителями (другий та третій відповідач), його прав та інтресів як кредитора за кредитним договором №01/0012-2011, як підстави для задоволення позовних вимог. За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог є таким, що зроблений при неповному з`ясуванні усіх обставин, які мають суттєве значення для справи, тому оскаржуване рішення в частині задоволення позову підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права, що спричинило неправильне вирішення спору. У зв`язку з цим апеляційна скарга фізичної особи ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Луганської області від 09.02.2021 у справі №913/266/20 (127/1488/17) скасуванню в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Українська інноваційна компанія", з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги скарга фізичної особи ОСОБА_1 , судові витрати понесені апелянтом при поданні апеляційної скарги, підлягають відшкодуванню позивачем в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.2 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Фізична особа ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Господарського суду Луганської області від 09.02.2021 у справі №913/266/20 (127/1488/17) скасувати в частині солідарного стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи ОСОБА_2 , фізичної особи ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" заборгованості за кредитним договором №01/0012-2011 від 27.05.2011 в сумі 55893, 89 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В решті рішення залишити без змін. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404; ідентифікаційний номер 05839888) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2881,50 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 17.05.2021. Головуючий суддя В.В. Россолов Суддя О.В. Ільїн Суддя В.С. Хачатрян