Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 924/68/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2021 року Справа № 924/68/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р. секретар судового засідання за участю представників сторін: позивача: Зюзіна Т.В. (самопредставництво) відповідача: Назарян Л.Є. (директор), Вознюк А.Г. (адвокат) прокурор: Котяй І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам`янець-Подільської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 28 грудня 2020 року у справі №924/68/20 (повний текст складено 11 січня 2021 року, суддя Кочергіна В.О.) за позовом Керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Кам`янець-Подільської міської ради м. Кам`янець-Подільський до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ера" м. Кам`янець-Подільський про стягнення 409695,30 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28 грудня 2021 року у справі №924/68/20 відмовлено у позові керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Кам`янець-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ера" про стягнення 409695,30 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності. Вказане рішення мотивоване тим, що земельна ділянка по вул. Руська, 5 у м. Кам`янець-Подільський, на яку посилається прокурор і позивач, не має ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру, а, отже, ця земельна ділянка не може вважатись сформованим об`єктом цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав. Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Кам`янець-Подільська міська рада звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 28 грудня 2020 року у справі №924/68/20 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дав належну оцінку технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку ТОВ "Фірма "Ера", в якій вказана площа 1,1423 га земельної ділянки за адресою вулиця Руська, 5, м.Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, лист директору ПП "Пріоритет", ситуаційний план, акт встановлення та узгодження суміжних меж з передачею межових знаків землекористувача від 12 жовтня 2009 року, кадастровий план ділянки, план зовнішніх меж, збірний кадастровий план земельної ділянки в усіх документах площа 1,1423 га земельної ділянки і з цим погоджувався керівник ТОВ "Фірма "Ера" (Назарян Л.Є.) про що свідчить його підпис. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що позивачем доведено площу земельної ділянки за адресою вулиця Руська, 5, м.Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, якою користується ТОВ "Фірма "Ера" 11423 кв.м (1,1423 га) та підтверджено постановою Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №924/899/17. Тому, Кам`янець-Подільська міська рада вважає, що позовні вимоги доведені та підтверджені технічною документацією на спірну земельну ділянку та листом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Відділу у м.Кам`янці-Подільському Міськрайонного управління у Кам`янець-Подільському районі та м.Кам`янці-Подільському від 09 жовтня 2020 року №1834/419-20-0-172, наявність яких є необхідною для підтвердження розрахунку безпідставно одержаних коштів, виходячи із розміру саме недоотриманої орендної плати за користування земельної ділянки. Листом №924/68/20/980/21 від 11 лютого 2021 року матеріали справи витребувано з господарського суду Хмельницької області. 22 лютого 2021 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/68/20. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2021 року у справі №924/68/20 апеляційну скаргу Кам`янець-Подільської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 28 грудня 2020 року у справі №924/68/20 залишено без руху, оскільки скаржником сплачено правильну суму судового збору 9218,15 грн. однак не за місцем подання апеляційної скарги. 16 березня 2021 року від Кам`янець-Подільської міської ради надійшов лист про виконання вимог ухвали від 26 лютого 2021 року, до якого додано платіжне доручення №159 від 11 березня 2021 року про сплату 6145,44 грн. судового збору. Ухвалою від 22 березня 2021 року у справі №924/68/20 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги Кам`янець-Подільської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 28 грудня 2020 року у справі №924/68/20 до 05 квітня 2021 року. Запропоновано Кам`янець-Подільській міській раді до 05 квітня 2021 року включно усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати до суду докази сплати 3072,71 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду. 12 квітня 2021 року на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Кам`янець-Подільської міської ради надійшов лист до якого долучено платіжне доручення №236 від 02 квітня 2021 року про сплату 3072,71 грн. судового збору та копія виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 квітня 2021 року у справі №924/68/20 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кам`янець-Подільської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 28 грудня 2020 року у справі №924/68/20 та призначено дату судового засідання на "12" травня 2021 р. об 11:00 год. Від відповідача ТОВ "Фірма "Ера" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. До відзиву на апеляційну скаргу також додано: заяву ТОВ "Фірма "Ера" від 28 січня 2021 року адресовану Міському голові Кам`янець-Подільського з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, яка фактично використовується ТОВ "Фірма "Ера" орієнтовною площею 0,4975 га; заяву від 11 лютого 2021 року та компакт диск з відеозаписом проведеним на спірній земельній ділянці. Частинами третьою та восьмою статті 80 ГПК України передбачено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Відповідно до частини третьої статті 269 зазначеного Кодексу докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Однак, згадані вище заяви ТОВ "Фірма "Ера" та відеозапис датовані після винесення оскаржуваного судового рішення (28 грудня 2020 року), а тому є новими доказами та не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вказані докази не існували на момент ухвалення оскаржуваного рішення. 26 квітня 2021 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від позивача - Кам`янець-Подільської міської ради надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому останній просить доручити її проведення Кам`янець-Подільському міськрайонному суду Хмельницької області. Ухвалою від 27 квітня 2021 року задоволено клопотання Кам`янець-Подільської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/68/20. Доручено Кам`янець-Подільському міськрайонному суду Хмельницької області (вул. Драй-Хмари, 7, м.Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, 32300) проведення судового засідання. 11 травня 2021 року від Кам`янець-Подільської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому прокурор просить задоволити апеляційну скаргу Кам`янець-Подільської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 28 грудня 2020 року у справі №924/68/20, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задоволити позов. В обгрунтування своїх доводів додатково посилається на постанову Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №686/12328/18. В судовому засіданні 12 травня 2021 року, яке проводилось в режимі відеоконференції, представник позивача, прокурор та представники відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзивах на неї. Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача, прокурора та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. При цьому колегія суддів виходила з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26 листопада 2019 року №190301898, право власності на об`єкти нерухомого майна загальною площею 3975,4кв.м. в м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 5 з 16 вересня 2016 року зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ера" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 22 вересня 2016 року №31524328. Згідно технічного паспорту на приміщення по вул.. Руська, 5, загальна площа приміщення, належного на праві власності ТзОВ "Фірма "Ера" становить 3975,4кв.м. Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ера" визнано рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25 березня 2008 року у справі №12/1414. Відповідно до рішення 15 сесії 5 скликання Кам`янець-Подільської міської ради від 16 лютого 2010 року №43 відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 11423,0кв.м. (1,1423га) за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 5 за рахунок земель історико-культурного призначення для реконструкції та обслуговування виробничих приміщень. Рішенням 36 сесії 6 скликання Кам`янець-Подільської міської ради від 18 грудня 2012 року №84 відповідачу продовжено на один рік з дня прийняття цього рішення термін дії дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 5. 19 вересня 2019 року членами комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам проведено обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою вул. Руська,

5. У акті обстеження зазначено, що документи, які б посвідчували право користування або право власності на земельну ділянку, що знаходиться в користування ТзОВ "Фірма "Ера" в міській раді відсутні. Обстеження проводилось на підставі плану з описом меж. Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТзОВ "Фірма "Ера" за адресою вул. Руська, 5, з 07 квітня 2008 року належить комплекс будівель і споруд площею 3975,4кв.м. 20 вересня 2019 року протоколом засідання комісії Кам`янець-Подільської міської ради з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджено розмір безпідставно збережених коштів по ТОВ "Фірма "Ера" у сумі 409695,30грн. за період з 01 червня 2017 року по 30 вересня 2019 року. 03 жовтня 2019 року Виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради прийнято рішення №1038 про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 20 вересня 2019 року. Згідно акта комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 20 вересня 2019 року розмір безпідставно збережених коштів по ТОВ "Фірма "Ера" за період з 01 червня 2017 року по 30 вересня 2019 року складає 409695,30грн. Розрахунок проведено з урахуванням нормативно-грошової оцінки 1 кв.м. земельної ділянки на 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік. Відповідно до листа фінансового управління Кам`янець-Подільської міської ради №04-19/648 від 06 жовтня 2020 року за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року ТОВ "Фірма "Ера" не проводилась сплата коштів (земельного податку/орендної плати) за користування земельною ділянкою. Згідно листа відділу у м. Кам`янці-Подільському міськрайонного управління у Кам`янець-Подільському районі та м. Кам`янці-Подільському ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №1834/419-20-0-172 від 09 жовтня 2020 року відповідно до затвердженої рішенням сесії Кам`янець-Подільської міської ради від 12 липня 2016 року №28/15 технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель міста Кам`янця-Подільського, нормативно грошова оцінка 1кв.м. земельної ділянки за адресою м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 5 для реконструкції та обслуговування виробничих приміщень з урахуванням індексації станом на 2020 рік становить 634,75 грн. Також у листі зазначено, що нормативно грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки за адресою м. Кам`янець-Подільський, вул. Руська, 5 для реконструкції та обслуговування виробничих приміщень за 2017 - 2019 з урахуванням індексації залишається незмінною і відповідає нормативно-грошовій оцінці станом на 2020 рік. Також в матеріалах справи наявне листування відповідача з Кам`янець-подільської міською радою упродовж 2020 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою відведення земельної ділянки для обслуговування будівель, належних на праві власності відповідачу; рішення Кам`янець-Подільської міської ради про встановлення місцевих податків та зборів. Листом №1/02-14-3724 від 20 жовтня 2020 року Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради повідомив ТОВ "Фірма "Ера", що відповідно до Публічної кадастрової карти України земельна ділянка по вул. Руська, 5 не зареєстрована та відповідно кадастровий номер відсутній. Керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Кам`янець-Подільської міської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 409695,30 грн. обґрунтовуючи позов тим, що останній, набувши право власності на об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної власності, належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою та у період з 01 липня 2017 року по 30 вересня 2019 року не сплачував плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі. У зв`язку з цим, з посиланням на статті 1212-1214 ЦК України, прокурор вважає, що відповідач зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшив вартість власного майна, тобто відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача. Проаналізувавши матеріали справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд Хмельницької області дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з чим погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на наступне. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (Правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). Листом від 11 листопада 2019 року за №90-1147вих-19 Заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до Кам`янець-Подільської міської ради з листом з проханням повідомити чи вживались міською ради дії по стягненню з ТОВ "Фріми "Ера" безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати у сумі 409695,30 грн. Згідно відповіді вих.№5/02-25-4913 від 18 листопада 2019 року Кам`янець-Подільська міська рада повідомила Заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури, Кам`янець-Подільською міською радою заходи по стягненню в судовому порядку коштів не вживались та в зв`язку з відсутністю коштів у бюджеті міста, передбачених для сплати судового збору, позов про стягнення збитків подаватись не буде. У відповідь, листом Заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури повідомив Кам`янець-Подільську міську раду про звернення до суду із відповідним позовом. Хоча наявні матеріали справи не містять доказів відсутності у позивача коштів для сплати судового збору, однак надані прокурором докази в сукупності достеменно свідчать, що Кам`янець-Подільська міська рада не може та не бажає здійснювати захист інтересів держави шляхом звернення з позовом до суду. При цьому, колегія суддів зауважує, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку належно виконувати покладені на нього завдання, адже він повинен неухильно виконувати свої обов`язки, встановлені законом та вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі №902/536/20. За таких обставин, прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб. З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння. По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою. По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 Цивільного кодексу України). Як вбачається з матеріалів справи, право власності на об`єкти нерухомого майна загальною площею 3975,4кв.м. по вул. Руська, 5 з 16 вересня 2016 року зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ера" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 22 вересня 2016 року №31524328. Предметом позову у даній справі, є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна у спірний період безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно, за період з 01 червня 2017 року по 30 вересня 2019 року. Отже, для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 лютого 2019 року у справі №922/391/18, від 11 червня 2019 року у справі №922/551/18, від 12 квітня 2019 року у справі №922/981/18. Згідно із частиною 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Пунктом 14.1.147 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Приписами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (частина 1 статті 123 Земельного кодексу України). Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України). Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України). Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини 1 статті 96 Земельного кодексу України). Разом з тим, згідно із частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Приписами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. З приписів наведеної норми права вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Проте, як вірно зазначено місцевим судом, земельна ділянка по вул. Руська, 5 у м. Кам`янець-Подільський, на яку посилається прокурор і позивач, не має ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру, а, отже, ця земельна ділянка не може вважатись сформованим об`єктом цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав. Крім того, відповідно до пункту 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за №391/17686, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак, ні вказаною Інструкцією, ні Земельним кодексом України, не передбачено визначення площі земельної ділянок згідно актів обстеження, які в якості доказів додані прокурором, тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що акт обстеження від 19 вересня 2019 року не є належним та допустимим доказом, який підтверджує розмір площі земельної ділянки, яку використовує відповідач та безпосередньо обставини щодо її фактичного використання відповідачем, є неналежним доказом сформованості земельної ділянки як об`єкта цивільного права, а в матеріалах справи відсутня технічна документація стосовно цієї земельної ділянки. Не беруться до уваги доводи апелянта про те, що факт використання відповідачем спірної земельної ділянки у розмірі 11423,0 кв.м. у період з 01 червня 2017 року по 30 вересня 2019 року підтверджується рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/899/17 від 14 грудня 2017 року, оскільки предметом спору у справі №924/899/17 був період з 01 січня 2015 року по 01 червня 2017 року і спір стосувався стягнення збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Згідно з положеннями частини п`ятої статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Частиною першою статті 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Підставою для проведення оцінки земель згідно статты 15 Закону України "Про оцінку земель" є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регламентовано Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів від 23 березня 1995 року №213, та Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (далі - Порядок), затвердженим спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року №18/15/21/11 та зареєстрованим у Мін`юсті 05 квітня 2006 року за №388/12262. Згідно з вимогами статей 20, 21 Закону, за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів складається технічна документація, яка підлягає державній експертизі відповідно до закону. Технічна документація, зокрема, містить визначення середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, середньої для економіко-планувальної зони вартості одного квадратного метра земель різного функціонального використання та схему зон впливу локальних факторів, які виявляються в межах окремої земельної ділянки. Положеннями статті 23 закону визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Згідно пункту 4 Порядку, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком

2. Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України. Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі №920/739/17, від 31 липня 2018 року у справі №804/7823/14, від 30 жовтня 2018 року у справі №804/2111/14, а також у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі №3-476гс15. Вказаним спростовуються доводи апелянта про те, що позовні вимоги доведені та підтверджені технічною документацією на спірну земельну ділянку та листом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Відділу у м.Кам`янці-Подільському Міськрайонного управління у Кам`янець-Подільському районі та м.Кам`янці-Подільському від 09 жовтня 2020 року №1834/419-20-0-172, оскільки відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про затвердження даної технічної документації. Посилання Кам`янець-Подільської міської ради на технічну документацію на всі землі м. Кам`янця-Подільського в тому числі і на спірну земельну ділянку станом на 2017 2020 роки, також не підтверджуються матеріалами справи, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки станом на 2017, 2018, 2019 матеріали справи не містять. Надані позивачем розрахунки розміру плати за використання земельної ділянки комунальної власності, які здійснено у акті комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 20 вересня 2019 року, а також фінансовим управлінням Кам`янець-Подільської міської ради, виходячи з площі земельної ділянки 11423,78 кв.м., визначеної згідно акта обстеження від 19 вересня 2019 року, також не містять доказів щодо технічної документації земельної ділянки, витягу з нормативної грошової оцінки землі. В той час, як вже було зазначено вище, прокурором заявлено до стягнення кошти, які останній кваліфікує як безпідставно збережене майно у розмірі орендної плати, у зв`язку з чим нарахування мають здійснюватись саме на підставі технічної документації та Витягу з нормативної грошової оцінки землі. Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що з розрахунків позивача неможливо встановити чи вірними є застосовані останнім функціональне призначення, коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені в якості вихідних даних для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення позивачем, отже розрахунки позивача є непідтвердженими. Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог за відсутності технічної документації на спірну земельну ділянку та витягу про нормативну грошову оцінку землі, наявність яких є необхідною для підтвердження розрахунку безпідставно одержаних коштів, виходячи із розміру саме недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою, а тому у позові необхідно відмовити. Суд також відхиляє як необґрунтовані і нерелевантні посилання позивача та прокурора під час апеляційного розгляду на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 17 лютого 2021 року у справі №686/12328/18, оскільки, як вбачається з тексту цієї постанови до матеріалів справи прокурором було додано витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, відповідачем не оспорювалась площа земельної ділянки, спір стосувався лише земельної ділянки під нерухомим майном, в той час як у даній справі прокуратурою заявлено до стягнення безпідставно збережені кошти орендної плати за земельну ділянку, яка є значно більшою за площу нерухомого майна відповідача, на спірній земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, які не належать відповідачу. Таким чином, у справі №924/68/20 відмінною є доказова база, а тому колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №686/12328/18. Відтак, доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Кам`янець-Подільської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 28 грудня 2020 року у справі №924/68/20 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Хмельницької області від 28 грудня 2020 року у справі №924/68/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Справу №924/68/20 повернути до господарського суду Хмельницької області. Повний текст постанови складений "17" травня 2021 р. Головуючий суддя Бучинська Г.Б. Суддя Філіпова Т.Л. Суддя Василишин А.Р.