Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/3720/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" травня 2021 р. Справа№ 911/3720/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Козир Т.П. суддів: Агрикової О.В. Чорногуза М.Г. розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дайнфорд Інвестментс Лімітед" на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.03.2021 у справі №911/3720/20 (суддя Ярема В.А.) за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради до Дочірнього підприємства "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дайнфорд Інвестментс Лімітед" про визнання недійсними державних актів та зобов`язання повернути земельні ділянки, УСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Київської області від 05 березня 2021 року зустрічну позовну заяву Дочірнього підприємства "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дайнфорд Інвестментс Лімітед" до заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради про стягнення 43 918 122,39 грн повернуто заявнику. Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Дочірнє підприємство "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дайнфорд Інвестментс Лімітед" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити зустрічний позов до суду першої інстанції для продовження розгляду разом з первісним позовом. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права, оскільки предметом первісного позову є вимоги про визнання недійсними державних актів та повернення земельних ділянок, а предметом зустрічного позову є вимога про компенсацію матеріальної шкоди, понесеної в результаті втручання у мирне володіння майном і вказані позові взаємопов`язані і їх спільний розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин, про що свідчать правові позиції Верховного Суду у аналогічних спорах (постанови у справах №469/1044/17, 487/10128/14-ц, №487/10132/14-ц, 488/2807/17). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20 квітня 2021 року поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 11 травня 2021 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи. Прокурор копію ухвали суду отримав 26.04.2021, позивач копію ухвали отримав 27.04.2021, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, однак вказані учасники справи не скористались правом подати відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. Частиною 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 2 статі 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Дослідивши матеріали оскарження ухвали, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів оскарження, у грудні 2020 року заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся у Господарський суд Київської області з позовом в інтересах держави в особі Козинської селищної ради до Дочірнього підприємства "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дайнфорд Інвестментс Лімітед", у якому просив суд: - визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯМ №400310 на земельну ділянку площею 0,3000 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0091; серії ЯМ №400311 на земельну ділянку площею 0,3985 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0092; серії ЯМ №400324 земельну ділянку площею 0,3000 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0105, виданих ДП "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд Інвестменст Лімітед"; - зобов`язати ДП "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд Інвестменст Лімітед" повернути у власність держави в особі Козинської селищної ради земельні ділянки: площею 0,3 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0091; площею 0,3985 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0092; площею 0,3 га з кадастровим номером 3223155400:03:029:0105, які розташовані по вул. Старокиївській в смт Козин Обухівського району Київської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 1999-2000 роках рішеннями виконавчого комітету Козинської селищної ради було надано у приватну власність фізичним особам ряд земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків, які в подальшому у 2002 році перейшли у власність АБ "АЖІО", яке у 2003 році відчужило їх відповідачу. Після поділу земельних ділянок та їх продажу у власності відповідача залишилось три спірні земельні ділянки. Однак, вказані земельні ділянки відносяться до земель водного фонду, які не можуть надаватись у приватну власність, тому підлягають поверненню територіальній громаді селища Козин, що підтверджується постановою Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №372/772/16, якою було задоволено позов прокурора щодо визнання недійсним рішень виконавчого комітету Козинської селищної ради 1999-200 років, на підставі яких земельні ділянки були надані в приватну власність. Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання на 22.02.2021, а також надано сторонам строк для подання додаткових пояснень, доказів, клопотань, у тому числі - відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, - 22.02.2021. 22.02.2021 відповідачем було подано зустрічний позов про компенсацію матеріальної шкоди в результаті втручання у мирне володіння майном, шляхом стягнення з місцевого бюджету 43 918 122,39 грн. Зустрічний позов мотивований тим, що відповідач є законним власником спірних земельних ділянок, які набуті ним на підставі цивільно-правових угод, які ніким не оспорювались та недійсними не визнавались. Вартість земельних ділянок становить 27 700 654,60 грн, крім того, відповідачем були понесені витрати на роботи з берегоутворювання в сумі 815 655,00 грн, кріплення берегів 6 180 000,00 грн, улаштування асфальтного перешийку вартістю 80000,00 грн, здійснено будівництво трубчатих переїздів вартістю 850 000 грн, проведено електрифікацію і газ на загальну суму 7 510251,59грн, а також сплачено земельний податок в сумі 781 561,20 грн. Тому, у разі задоволення первісного позову прокурора, відповідач понесе матеріальну шкоду (збитки) у вказаному розмірі в результаті втручання в мирне володіння майном. Однак, будь-яких доказів на підтвердження вказаних доводів відповідачем до зустрічного позову не додано. Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 05 березня 2021 року зустрічну позовну заяву повернуто заявнику. Ухвала мотивована тим, що заявником не обґрунтовано взаємопов`язаності первісного позову із зустрічним позовом та доцільності спільного розгляду таких позовів, а задоволення зустрічного позову не може виключити повного або часткового задоволення первісного позову. Правовою підставою для повернення зустрічної позовної заяви стала частина 6 статті 180 ГПК України, за змістом якої зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення зустрічного позову, з огляду на наступне. Пунктом 3 частини 2 статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Отже, ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Подібна позиція сформована у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18. Предметом первісного позову у даній справі є вимога про визнання недійсними державних актів та зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки, а предметом зустрічного позову є вимога про стягнення за рахунок коштів місцевого бюджету компенсації матеріальної шкоди в результаті втручання у мирне володіння майно. Апеляційний господарський суд приходить до висновку, що первісний та зустрічний позови дійсно пов`язані, однак їх сумісний розгляд у даному випадку не є доцільним, оскільки ці позови мають різний предмет та різну доказову базу, а задоволення зустрічного позову не призведе до відмови у задоволенні первісного позову. Відтак, суд першої інстанції вірно реалізував свої дискреційні повноваження при наданні оцінки поданій зустрічній позовній заяві та обґрунтовано застосував частину 6 статті 180 ГПК України. Повернення судом зустрічної позовної заяви у даному випадку не обмежує відповідача у доступі до правосуддя, оскільки він не позбавлений права звернутися до господарського суду в загальному порядку з позовом до органу місцевого самоврядування або особи, в якої він придбав земельні ділянки для відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України, відповідно до якої у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Щодо посилань відповідача на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах у справах №469/1044/17, 487/10128/14-ц, №487/10132/14-ц, 488/2807/17, то вони не підлягають застосуванню у даному випадку, оскільки вказані постанови були прийняті за інших фактичних обставин справи, ніж у даній справі, і вказаними постановами не надавались висновки щодо застосування статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється. Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Інтер`єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дайнфорд Інвестментс Лімітед" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 05 березня 2021 року - без змін.

2. Матеріали оскарження повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Верховного суду. Повний текст постанови складено 18.05.2021. Головуючий суддя Т.П. Козир Судді О.В. Агрикова М.Г. Чорногуз