Постанова 4851 № 520/1115/21

Головуючий І інстанції: Панченко О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2021 р. Справа № 520/1115/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021, по справі № 520/1115/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не розгляду заяви від 10.05.2019 про перерахунок державної пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 прямої дії Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 року №1-р(11)2019" обчисленої у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 у справі № 520/7329/19, та не прийняття рішення про перерахунок державної пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 прямої дії Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 486854 грн. та моральну шкоду у розмірі 97704,74 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу. Не погодившись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивачем своєчасно усунуто недоліки апеляційної скарги. На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Таким чином, кожна особа має право звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів, шляхом подання адміністративного позову, сформованого з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу. Недотримання вказаної вимоги має наслідком залишення судом адміністративного позову без руху. У свою чергу, не усунення недоліків адміністративного позову, визначених ухвалою про залишення адміністративного позову без руху, має наслідком прийняття судом ухвали про повернення адміністративного позову. Судовим розглядом встановлено, що підставою повернення адміністративного позову ОСОБА_1 стали висновки суду першої інстанції щодо неусунення позивачем у встановлений судом строк недоліків адміністративного позову. Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 позовна заява залишена без руху, позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали суду привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, надавши належні та допустимі докази на підтвердження завдання позивачу моральної шкоди та матеріальної шкоди, яка була заподіяна відповідачем. На виконання вимог зазначеної ухвали позивачем 15.02.2021 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем викладено правове та документальне обґрунтування позовних вимог та додано перелік доказів, а саме: довідку Бригадирівської с/ради Балаклійського району від 21.09.20 № 306; довідку ФАЛ від 21.09.20; довідку від 12.02.2021 ФАЛ; дані про клінічні аналізи крові від 12.02.2020, від 17.02.2020, від 10.04.2020; висновок від 04.03.2020 Діагностичного відділення Ультрасомографія м. Балаклія; висновок від 16.04.2020 Європейського радіологічного центру м. Харків; підтвердження про клінічні аналізи крові від 12.01.2021 в діагностичному центрі ТОВ МелікісМед, м. Балаклія. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 строк усунення недоліків позовної заяви продовжено, надано позивачу 5 днів з дня отримання копії ухвали суду привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України. На виконання вимоги суду першої інстанції стосовно надання доказів на підтвердження завдання позивачу моральної шкоди та матеріальної шкоди відповідачем, ОСОБА_1 надав уточнену позовну заяву, у якій виклав обґрунтування позовних вимог, заявив клопотання про поновлення строку подання позову. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив про неусунення позивачем у встановлений судом строк недоліків, указаних в ухвалах Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021, 18.02.2021. Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне. Так, вимоги до позовної заяви встановлені ст. 160 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Частиною 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються, у тому числі: 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Стосовно висновків суду першої інстанції щодо невиконання позивачем вимог ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021, 18.02.2021 про залишення позовної заяви без руху щодо ненадання доказів завдання позивачу моральної та матеріальної шкоди відповідачем, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Відповідно до ч. 10 ст. 79 КАС України докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. У той же час, ч. 3 ст. 80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. На підставі викладеного колегія суддів доходить зазначає, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи шляхом постановлення ухвал про витребування доказів. Також позивач у випадку не долучення певного доказу до позовної заяви має право заявити клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що у даному випадку залишення позовної заяви без руху з підстав неподання позивачем доказів по суті справи є помилковим. При цьому, слід враховувати, що на виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 позивачем надано заяву від 15.02.2021 про усунення недоліків позовної заяви, в якій останнім викладено правове та документальне вмотивування позовних вимог та додано докази, які на думку позивача підтверджують обґрунтованість позовних вимог. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зі змісту ч. 4 ст. 160 КАС України вбачається право позивача викладати обставини, якими обґрунтовуються вимоги, з метою чого позивач в даному питанні користується певною свободою. При цьому, суд має оцінити переконливість викладених доводів на предмет їх достатності, у тому числі докази, якими особа підтверджує обставини, на які він посилається, для задоволення позову і не може перебирати на себе права позивача у цих питаннях. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, з огляду на що ухвала суду підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Також слід враховувати, що ЄСПЛ неодноразово висловлював у своїх рішеннях позицію щодо необхідності уникнення судами зайвого формалізму. Зокрема, у рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення про повернення позовної заяви позивачу, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такого рішення. Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 по справі № 520/1115/21 скасувати. Адміністративну справу № 520/1115/21 направити до Харківського окружного адміністративного суду - для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов