Постанова 4807 № 330/68/21

Дата документу 13.05.2021 Справа № 330/68/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 330/68/21 Провадження №22-ц/807/1494/21 Головуючий в 1-й інстанції Федорець С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2021 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Крилової О.В., Полякова О.З., cекретарБабенко Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кірічок Віталія Вікторовича на ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2021 року, постановлену у смт Якимівка у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на частину майна та виділ в натурі частки із майна,- В С Т А Н О В И В: В провадженні Якимівського районного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кірічок Віталій Вікторович до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на частину майна та виділ в натурі частки із майна. 10.02.2021 року на адресу Якимівського районного суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Разом із зустрічним позовом на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої заявниця просить прийняти заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт, шляхом заборони на відчуження у будь-який спосіб, в тому числі і зняття з реєстраційного обліку об`єктів рухомого у кількості 186 одиниць та об`єктів нерухомого майна загальною кількістю 3 одиниці, які згідно зустрічного позову є спірним майном. Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2021 року, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кірічок Віталій Вікторович до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на частину майна та виділ в натурі частки із майна - задоволено частково. Забезпечено позов шляхом накладення арешту на майно, зареєстроване на ім`я ОСОБА_1 , та перебуваючого у його розпорядженні, а саме на: автомобіль - Skoda реєстраційний номер НОМЕР_1 ; - автомобіль Suzuki Asia Rocsta 4x4; - сітки рибацькі загальною вартістю 78000 гривень; - торгівельний кіоск металевий розмірами 3х6 м, розташований на території санаторію «Кирилівка» по вул. Санаторна у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області; - бочку металеву ємністю 25 м.куб., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - три металеві кіоски, які розташовані по АДРЕСА_2 ; - приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (на даний час кафе «Буржуй) з обладнанням, а саме: столами у кількості 12 штук, стільцями у кількості 18 штук, телевізором LED, піччю для виготовлення піци, столом холодильником, столом піччю, двома колонками музичними великими, двома колонками музичними маленькими, кальянами у кількості 15 штук, слайсером тістомісом, СВЧ піччю, фритюрницею, пресами-грилями у кількості 2 штук, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; - трансформатор 380, встановлений за адресою: АДРЕСА_2 ; - блоки № 50 у кількості 30 штук, вартістю 800 гривень кожний, на загальну суму 24000 гривень, які були придбані у 2007-2008 роках і знаходяться на земельних ділянках по АДРЕСА_3 і АДРЕСА_2 ; - плити перекриття 6х1.2 у кількості 35 штук, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 ; - соги 3х3 у кількості 4 штук, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 ; - плити 2х6 у кількості 15 штук, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 ; - плити 2х6 у кількості 21 штуки, які використані для встановлення огорожі земельних ділянок АДРЕСА_3 і АДРЕСА_4 ; - Ригиль 6 м. у кількості 20 штук, які знаходяться за адресою: земельні ділянки АДРЕСА_3 і АДРЕСА_4 ; - Ригиль 4 м. у кількості 20 штук, які знаходяться за адресою: земельні ділянки АДРЕСА_3 і АДРЕСА_4 ; - Плити 1,2х1 у кількості 3 штук, які знаходяться за адресою: земельні ділянки АДРЕСА_3 і АДРЕСА_4 ; - Плити 1,2х1,5 у кількості 25 штук, які знаходяться за адресою: земельні ділянки АДРЕСА_5 ; - Бак металевий 1,5х1,5х2, який знаходиться за адресою: земельні ділянки АДРЕСА_5 ; - Вагончик 3х6, вартістю 120000 гривень, який знаходиться за адресою: земельні ділянки АДРЕСА_5 ; - Вагончик 3х9, вартістю 75000 гривень, який знаходиться за адресою: земельні ділянки АДРЕСА_5 ; - Вагончик 3х4, вартістю 20000 гривень, який знаходиться за адресою: земельні ділянки АДРЕСА_5 ; - Земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 2320355400:04:002:0030 із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_4 . - Земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 . Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кірічок Віталія Вікторовича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість висновків суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні вимог заяви про забезпечення позову. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що заявником не доведено, факту належності спірного майна ОСОБА_1 та, що він має намір відчужити спірне майно. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що судом постановлено законну та обґрунтовану ухвалу, а скаржником не наведено жодних доводів, які б могли бути підставою для її скасування. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За положенням ч. 1 п. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи вимоги заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що дійсно вбачається спір між позивачем та відповідачем щодо спірного майна, існує реальна загроза щодо невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі його відчуження, предметом позову є об`єкти рухомого та нерухомого майна, щодо яких заявлено вимогу про накладення арешту та з приводу яких в позові ставиться питання щодо їх поділу. З вказаними висновками суду першої інстанції, погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до роз`яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому слід враховувати, що вжитті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Виходячи зі змісту ст.ст. 149-153 ЦПК України, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення. Згідно з п. 6, 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання. Пунктами 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Оскільки, між сторонами у справі дійсно виник спір, щодо рухомого та нерухомого майна, з приводу визнання вказаного майна об`єктами спільної сумісної власності подружжя та його поділу, що зокрема підтверджується наявністю зустрічної позовної заяви, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо доцільності вжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Доводів, які б вказували на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали суду апеляційна скарга не містить. З мотивів, викладених вище, колегія суддів приходить до висновку, що судом вжито заходів забезпечення позову з дотриманням вимог ЦПК України, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кірічок Віталія Вікторовича залишити без задоволення. Ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 14 травня 2021 року. Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар Судді: О.В. Крилова О.З. Поляков