Постанова Вінницький апеляційний суд № 148/464/21

Справа № 148/464/21 Провадження № 33/801/387/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Саламаха О. В. Доповідач: Копаничук С. Г. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 08 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №448385 від 28 лютого 2021 року о 10:15 год. по вул. Святковій, смт. Кирнасівка, Тульчинського району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061» з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 08 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. При постановленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену постанову скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права , а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що працівники поліції порушили порядок огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння, передбачений статтею 266 КУпАП, оскільки огляд проводився без використання спеціальних технічних засобів. Крім цього, у протоколі не було указано жодних ознак алкогольного сп`яніння. Також вказав, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, не допитав свідків, не витребував відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, що свідчить про неповноту з`ясування обставин справи. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Положеннями частини 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. У результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №448385 від 28 лютого 2021 року о 10:15 год. по вул. Святковій, смт. Кирнасівка, Тульчинського району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061» з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції). За змістом статті 266 КУпАП огляд водія на стан сп`яніння проводиться поліцейським в присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до вимог пунктів 4,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, передбачено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків, якими не можуть бути особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Пунктом 7 розділу IX "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. З матеріалів справи слідує, що відмову водія ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки зафіксовано інспектором СРПП Тульчинського РВП старшим лейтенантом Чернописким В., за участі свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відповідності до положень КУпАП та «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року. Указані обставини зафіксовані протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №448385 від 28 лютого 2021 року та не спростовуються доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 . Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається , що ОСОБА_1 підписав указаний протокол, був ознайомлений з правами та обов`язками, передбаченими ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП. У поясненнях, які ОСОБА_1 власноручно написав у протоколі він зазначив, що вживав спиртні напої та від медичного огляду відмовляється. Доводи апеляційної скарги про те, що він не відмовлявся від проходження освідування на місці вчинення адміністративного правопорушення, а лише висловив відмову від проходження медичного освідування на факт алкогольного сп`яніння, не заслуговують на увагу оскільки зводяться до помилкового тлумачення вимог закону щодо відмови проходження огляду, оскільки будь-яка відмова водія, на вимогу працівника поліції, пройти огляд на стан сп`яніння свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Положеннями частини 1 статті 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, тому апеляційний суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Доводи апеляційної скарги про те, що після складання протоколу були внесені працівниками поліції додаткові дані ,як і про відсутність у ньому ознак сп`яніння не заслуговують на увагу, оскільки з протоколу вказане не вбачається, а скаржником не додано копію протоколу, видану йому працівниками поліції при оформленні правопорушення, що могла б бути доказом про указані порушення. Щодо ознак сп`яніння, то у протоколі зазначені ознаки сп`яніння- різкий запах з рота і почервоніння обличчя. Отже, наявні у матеріалах справи докази, які проаналізовані в оскаржуваній постанові, повністю підтверджують правильність висновків суду першої інстанції про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Щодо посилань скаржника на те, що суд першої інстанції не з`ясував всі обставини справи, а саме: не допитав в судовому засіданні свідків, не витребував відеозапис з нагрудної камери працівників поліції то указані доводи не заслуговують на увагу, оскільки відповідні клопотання в суді першої інстанції не заявлялись. Таким чином, дослідженні у справі докази у своїй сукупності підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а інші доводи , на які посилається заявник, свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи не знайшли і зводяться до його незгоди з постановленим судовим рішенням і висновків суду не спростовують. Суд першої інстанції, відповідно до ст. 245 КУпАП, повно і всебічно дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи докази , надав їм належну правову оцінку і дійшов правильного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і вірно застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідає вимогам ст. 33 КУпАП. Апеляційний суд вважає висновки суду законними і обгрунтованими , підстави для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі відсутні, а тому судове рішення підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 08 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду С. Г. Копаничук