Постанова Кропивницький апеляційний суд № 398/4892/20

Кропивницький апеляційний суд Справа № 33/4809/159/21 Головуючий у суді І інстанції: Орловський В.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.05.2021 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А., з участю: особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Руссу Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькийапеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.03.2021, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, спів мешкає, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). За ч. 1 ст. 130 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, За ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень. На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. В С Т А Н О В И В: Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.03.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. За ч. 1 ст. 130 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, За ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень. На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Також, цією постановою стягнуто ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 грн. Згідно постанови суду ОСОБА_1 24 грудня 2020 року о 23 год. 26 хв. в м. Олександрія по вул. Шевченка, керував автомобілем «Renault Laguna», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота на відстані, не читка дикція, нестійка хода) від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Алкотест Драгер» або у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім цього, 24 грудня 2020 року о 23 год. 26 хв. в м. Олександрія по вул. Шевченка, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Renault Laguna», державний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки здійснив виїзд на узбіччя та допустив наїзд на електроопору в результаті чого відбулося ДТП з матеріальними збитками електроопори та автомобіля. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду в частині визнання його винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постановити нову, якою в цій частині закрити провадження у справі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. В матеріалах справи наявний номер його мобільного телефону, однак йому ніхто не телефонував та не запрошував в судове засідання, судової повістки він не отримував. Після ДТП він пішов до свого товариша, який дам йому заспокійливе, оскільки від удару він почувався погано. Також в протоколі про адміністративне правопорушення неправильно зазначено час вчинення адміністративного правопорушення. ДТП сталося біля 22.00 год., та він пішов з місця події. Також, свідок підтвердив, що він перебував у тверезому стані. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Зазначив про те, що 24 грудня 2020 року ввечері їхав до свого знайомого, щоб віддати транспортний засіб на ремонт. У зв`язку з ожеледицею, під час керування, його транспортний засіб занесло та він врізався в електроопору. ДТП сталося біля 22.00 год. Після ДТП він пішов до свого знайомого, повідомив його про ДТП та попросив заспокійливе. Також в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_2 , який повідомив, що 24 грудня 2020 року близько 22.00 до нього прийшов ОСОБА_1 та розповів про ДТП, перебував у шоковому стані, проте тверезий. Його жінка дала ОСОБА_1 заспокійливе. ОСОБА_1 пробув у них хвилин 20-30 та пішов до машини. Враховуючи те, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП не оскаржує, викладені у постанові районного суду висновки про винуватість ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи, а тому суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу працівника полціції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735). Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, у разі відмови водія на місці зупинки така відмова особи повинна бути прийнята працівниками поліції виключно у присутності двох свідків (ч. 2 ст. 266 КУпАП, п.6 Розділу 1 Інструкції № 1452/735), у разі відмови водія в медичному закладі цей факт засвідчується лише за участі працівника медичного закладу, що в даному випадку і було виконано працівниками поліції. Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, винність ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серія ОБ №055309 від 25 грудня 2020 року, яким підтверджується, що саме 24 грудня 2020 року о 23 год. 26 хв. в м. Олександрія по вул. Шевченка, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 (а.с. 1); - поясненнями свідка ОСОБА_3 , яка 24 грудня 2020 року о 23 год. 26 хв. почула грюкіт, вийшовши з двору бачила молодого чоловіка, який виходив з водійського місця, вона запитала чи потрібна допомога, він відмовився. Пізніше чоловік пішов та підійшов знову з іншим невідомим чоловіком (а.с.5): - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до яких кожен окремо підтвердив, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в умовах медичного закладу (а.с. 6-7); - відеозаписом наявного в матеріалах справи, з якого вбачається, що після ДТП транспортний засіб «Renault Laguna», державний номер НОМЕР_1 , знаходиться біля розбитої електроопори. Також на відеозаписі міститься розмова ОСОБА_1 з представниками поліції, який їм повідомляє, що дійсно керував транспортним засобом та допустив наїзд на електроопору. Також, на відеозаписі міститься відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в присутності двох свідків за допомогою технічного засобу та в умовах закладу охорони здоров`я. Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДРУкраїни складений відповідно до вимог чинного законодавства. Апеляційній твердження захисника стосовно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовується поясненнями ОСОБА_1 які містяться на відеозаписі, з яких останній повідомляє, що керував транспортним засобом та здійснив ДТП. Також, не можуть бути враховані твердження апеляції ОСОБА_1 з приводу того, що в протоколі про адміністративне правопорушення не правильно зазначено час вчинення адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи міститься письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , яка зазначає про те, що 24 грудня 2020 року о 23 год. 26 хв. почула гуркіт та побачила молодого чоловіка, який виходив із машини. Більш того, необхідно зазначити про те, що як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП час вчинення адміністративних правопорушень вказаний 24 грудня 2020 року о 23 год. 26 хв. Крім того, сам ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень та отримання протоколу та не зазначив точний час здійснення зіткнення, якщо не погоджувався з ним. А тому, враховуючи те, що ОСОБА_1 визнає вину та фактичні обставини за ст. 124 КУпАП суд апеляційної інстанції залишає без задоволення доводи апеляції стосовно не правильного зазначення часу. З цих же підстав суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи захисника про те. Що на момент приїзду працівників поліції сплив час більше 2 годин з моменту вчинення ДТП. Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено жодних порушень дій працівників поліції та розбіжність в показаннях свідків. Порушення порядку огляду також не було встановлено. Твердження апеляції про розгляд справи без ОСОБА_1 не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції повідомлявся ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи шляхом надсилання на його мобільний номер телефону СМС повістки та направлення судової повістки поштою за адресою Кіровоградська область, Олександрійський район, село Попельнасте, вулиця Жовта,

16. Однак СМС повістка не надійшла через те, що абонент тимчасово відсутній, а поштове відправлення за відсутності адресата за місцем проживання. Доводи стосовно того, що у ОСОБА_1 був увімкнений телефон, судом апеляційної інстанції не може бути враховано, оскільки направлення здійснення шляхом застосування автоматизованої системи документообігу суду за втручання в її роботу передбачена кримінальна відповідальність. Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про місце розгляду справи в суді, не вжив заходів для явки до суду, а навпаки вимкнув телефон та вживав заходи стосовно неотримання поштового відправлення. Тому, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. За таких підстав суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про необхідність провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. З огляду на викладене, враховуючи, що районним судом вживалися заходи стосовно належного його повідомлення правопорушника, апеляційний суд залишає без задоволення вимоги захисника стосовно порушення районний судом вимог КУпАП в частині розгляду справи про адміністративне правопорушення без участі правопорушника. Більш того, апеляційний суд поновив строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, тим самим поновив у правах передбачених ст. 268 КУпАП, однак апелянтом не було надано будь-яких додаткових доказів та аргументів стосовно його не винуватості. Враховуючи, що в Кропивницькому апеляційному суді поновлено строк для розгляду апеляційної скарги, тим самим було забезпечено право останнього бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення в апеляційному суді, надати особисті пояснення, бути заслуханим судом, надати докази що доводять його невинуватість тощо. Проте, ОСОБА_1 та його захисник будь яких доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення не надали. А тому, на думку апеляційного суду районний суд правильно розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи про те, що районним судом вживалися заходи стосовно належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим. Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено. За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.03.2021, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Р.А. Бондарчук