Постанова 4803 № 216/829/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4522/21 Справа № 216/829/20 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. сторони справи : позивач - Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_5 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року, ухваленого суддею Кузнецовим Р.О. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),- ВСТАНОВИВ : У лютому 2020 року позивач Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернувся до суду з позовом до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за централізоване опалення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі КПТМ «Криворіжтепломережа»), засновником та власником якого є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради, створене з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії споживачам м. Кривого Рогу для потреби опалення та гарячого водопостачання. Відповідачам проводились нарахування відповідно до тарифів на теплову енергію, які встановлені: - з 01.07.2016 затверджено постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 зі змінами згідно постанови НКРЕКП №1101 від 09.06.2016 з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1411,77 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 42,69 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість); - з 04.11.2016 року затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1171 від 31.03.2015 зі змінами згідно постанови НКРЕКП №1782 від 06.10.2016р. з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1417 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 51,63 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість); - з 09.07.2017 затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №784 від 15.06.2017 зі змінами згідно постанови НКРЕКП №1171 від 31.03.2015 з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1393,27 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 50,73 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість); - з 31.12.2017 року, згідно постанови від 28.12.2017 №1536 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року №1171», для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1424,96 грн/Гкал, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 1070,27 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової - 354,69 грн/Гкал); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 67,05 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 50,36 грн. за 1 кв. м; решта витрат, крім паливної складової - 16,69 грн. за 1 кв. м); - з 06.10.2018 року, згідно до постанови НКРЕКП №240 від 27.02.2018 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП, від 31 березня 2015 року №1171», для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1431,15 грн/Гкал з ПДВ, для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 67,34 грн. за 1 кв. м з ПДВ; - з 01.01.2019 року, відповідно до постанови НКРЕКП №1752 від 10.12.2018 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення, що надається населенню КПТМ "Криворіжтепломережа", яке є виконавцем послуги" тариф для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1701,19 грн/Гкал з ПДВ, для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 80,04 грн. за 1 кв. м з ПДВ. На виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 . Так як, будинок АДРЕСА_2 є багатоповерховим, опалення до квартири АДРЕСА_3 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, це свідчить про те, що відповідачі отримують теплову енергію. Доказами подачі теплової енергії до будинку є акти про подачу теплоносія та про його відключення, копії яких додаються. КПТМ «Криворіжтепломережа» відповідно до приписів Закону України «Про природні монополії» відноситься до суб`єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, згідно ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», позивач не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності можливостей на приєднання споживача до теплової енергії. Заборгованість відповідачів згідно з розрахунком заборгованості за період з 01.01.2017 по 01.12.2019 за централізоване опалення складає - 20737,78 грн. З метою досудового врегулювання спору відповідачам був направлений лист з повідомленням про стан заборгованості та вимогою її терміново сплатити, але на теперішній час борг відповідачами не сплачено, тому позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права. Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за централізоване опалення задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» суму боргу по оплаті за централізоване опалення в розмірі 20723,78 грн (двадцять тисяч сімсот двадцять три гривні сімдесят вісім копійок). Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», у рівних частинах з кожного, судові витрати у вигляді судового збору, у розмірі 2102 грн (дві тисячі сто дві гривні). В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_5 , посилаючись на незаконність судового рішення, ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у повному обсязі відмовити комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа» в задоволенні його позовних вимог. При цьому відповідач зазначає, що вона не була належним чином повідомлена судом про час та місце розгляду справи, не отримувала копію позову та додатків до нього, тому вважає, що її не повідомили про обставини справи, заперечує проти позовних вимог, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Скаржник вказує на відсутність у неї заборгованості перед позивачем, посилаючись на те, що вона не є власником квартири, договір на житлово - комунальні послуги з нею не укладався, тому відсутні підстави у стягненні з неї заборгованості. У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_5 , позивач КПТМ «Криворіжтепломережа», просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року, без змін. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.2 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менша розміру ста мінімальних заробітних плат. Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що КПТМ «Криворіжтепломережа» відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (надалі по тексту - Правила), надає населенню м.Кривого Рогу, а також підприємствам, установам і організаціям теплову енергію для потреб опалення, у тому числі й за місцем проживання відповідачів. Відповідачі, в тому числі і скаржник ОСОБА_5 мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , користуються послугами позивача, тобто є споживачами теплової енергії. З розрахунку, наданого позивачем, підтверджений факт наявності заборгованості відповідачів за централізоване опалення, яка за період з 01.01.2017 по 01.12.2019 складає - 20723,78 грн. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі виходив з того, що обставини порушення оплати за спожиту теплову енергію є доведеними повністю, внаслідок чого позивач отримав право на відшкодування завданих йому збитків в судовому порядку. Колегія суддів повністю погоджується із висновками суду першої інстанції викладеними у судовому рішенні та не може погодитись із доводами відповідача ОСОБА_5 , викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке. За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобовязаний зясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи позивачів, викладені в апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції у повній мірі з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, та виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі є законним і належним чином обґрунтованим. Судом встановлено, що спірні відносини виникли у зв`язку із виконанням послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг, тому до нього мають бути застосовані норми Цивільного кодексу України, Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правила надання населенню послуг з водо-теплопостачання та водовідведення та Правила надання населенню послуг централізованого опалення холодної та гарячої води і водовідведення. Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб. Згідно ст.67, 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Згідно ч.1 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за послуги нараховується щомісячно. Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, серед обов`язків споживача оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а одним із обов`язків виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору. Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно ч.4 ст.319 і ст.322 ЦК України, власність зобов`язує і власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно п.5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури №80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005» житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05. Відповідно п.18 Постанови КМУ №630 від 21.07.2005 «Про затвердження Правил надання послуг з центрального опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення», плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Згідно п.20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа. Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Наданими позивачем доказами доведено, що відповідачі, зокрема і ОСОБА_5 мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , користуються послугами з централізованого опалення, тобто є споживачами теплової енергії, за яку оплату не здійснюють, порушуючи свої зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка за період з 01.01.2017 по 01.12.2019 становить - 20723,78 грн., у зв`язку з чим, вимога позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованою. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Враховуючи зміст вимог ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.24 Закону України «Про теплопостачання», обов`язок укладання договору на постачання теплової енергії покладено на споживача, при цьому, відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані йому послуги, тому доводи ОСОБА_5 про те, що оскільки з нею договір не укладався, що вона не є власником квартири у зв`язку з чим у неї відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем, колегія суддів вважає необґрунтованими. Перевіряючи доводи відповідача щодо її неналежного повідомлення про дату, час і місце засідання суду, колегія суддів встановила наступне. Ухвалою від 26 березня 2020 року судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій цивільній справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін в судове засідання (а.с.27-28). 26 березня 2020 року на адресу відповідачів по справі ( АДРЕСА_1 ) за вихідним №8039 надіслано копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви з доданими до неї додатками, що підтверджено наявним у справі супровідним листом (а.с.29). При цьому матеріали справи містять конверт, який був повернутий поштовим відділенням 02.06.2020 року та отриманий судом 05.06.2020 року з відміткою (причини повернення) - «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с.30). Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до Параграфу 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України». В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім того, обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання закріплений і у національному законодавстві (стаття 131 ЦПК України). У рішенні суд зазначив, що відповідачі про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлялася належним чином, але відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України, в установлений судом строк не подали суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подали до суду відзив на позовну заяву (а.с.33). Відповідно, до положень ч.2 ст.128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції належним чином повідомив відповідачів про дату, час і місце судового засідання, надіславши на їх домашню адресу відповідні документи, зазначені вище, які не були вручені адресату з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення. Крім того, відповідач ОСОБА_5 , будучи незгодною з ухваленим судовим рішенням скористалась своїм правом на апеляційне оскарження, їй було поновлено процесуальний строк на оскарження рішення, відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги, тобто право відповідача на доступ до правосуддя не порушено. Колегія суддів вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2021 року при відкритті апеляційного провадження по справі було частково задоволено клопотання відповідача ОСОБА_5 про звільнення її від сплати судового збору та сплата судового збору відстрочена до ухвалення судового рішення у справі (а.с.40-41). Відповідно п.п.6 п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 1 листопада 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями), судовий збір за розгляд апеляційної скарги на рішення суду становить 150% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом, позивач сплатив судовий збір в розмірі 2102 грн. (а.с.1). Таким чином, за розгляд апеляційної скарги відповідача на рішення суду підлягав сплаті судовий збір в сумі 3153 грн., відповідно розрахунку (2102 грн. х 1,5%), сплата, якого відстрочена ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2021 року. Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки судом апеляційної інстанції судове рішення залишено без змін, стягненню з відповідача ОСОБА_5 на користь держави підлягає відстрочений судовий збір в сумі 3153 грн. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_5 залишити без задоволення. Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 3153 грн. (три тисячі сто п`ятдесят три гривні). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 13 травня 2021 року. Головуючий: Судді: