Постанова 4851 № 592/14575/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2021 р.Справа № 592/14575/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Сумської міської ради на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Литовченко О.В., м. Суми, по справі № 592/14575/20 за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Сумської міської ради про скасування постанови, ВСТАНОВИВ 23.12.2020 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради (далі Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Сумської міської ради, відповідач), в якому просив суд скасувати постанову виконавчого комітету Сумської міської ради № 1627 від 14 грудня 2020 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1360,00 грн за ст. 152 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірна постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради № 1627 від 14 грудня 2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1360,00 грн, в якій вказано, що 17.11.2020 року о 11:00 год. за адресою м. Суми, вул. Гагаріна (біля входу до парку ім. ГМ. Кожедуба) ФОП ОСОБА_1 самовільно встановив точку торгівлі з причепа кавовими напоями без відповідних дозвільних документів, чим порушив вимоги п. 24 розділу XII Додатку до рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року № 3853-МР, є незаконною, оскільки, як вбачається з відомостей офіційного сайту Міністерства юстиції України та Державної податкової служби України він не є фізичною особою-підприємцем. Пояснив, що 17 листопада 2020 року працював у ФОП ОСОБА_2 , як найманий працівник, про що також зазначено і в п.3 протоколу про адміністративне правопорушення №001140 від 17.11.2020, тобто, як вказує позивач, він працював за місцем, встановленим його на той час роботодавцем. У зв`язку з чим вважає, що не встановлював самовільно точку торгівлі з причепа кавовими напоями, що виключає його вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З урахуванням викладеного, вважає оскаржувану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.03.2021 по справі №592/14575/20 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову № 1627 від 14.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП у виді штрафу в сумі 1360,00 грн. та закрито справу про адміністративне правопорушення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на по сплаті судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп. Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.03.2021 по справі № 592/14575/20 скасувати, прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що 17.11.2020 о 11:00 год. головним спеціалістом управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Сумської міської ради за адресою: м. Суми, вул. Гагаріна біля входу до парку ім. І.М. Кожедуба виявлено самовільне встановлення ОСОБА_1 точки торгівлі з причепу з реалізації кавових напоїв без наявності відповідних дозвільних документів, у зв`язку з чим, за фактом порушення п.24 розділу XII Додатку до рішення СМР «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року № 3853-МР відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення № 001140 від 17.11.2020, що є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП. Посилаючись на приписи ст.ст. 251, 252 КУпАП, зазначив, що вчинення позивачем вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та доданим до нього фотоматеріалом. Зауважує, що всі дані зазначено у протоколі зі слів самого ОСОБА_1 . З огляду на викладене, звертає увагу суду апеляційної інстанції, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови № 1627 від 14.12.2020 дотримано встановлену законом процедуру щодо процесу розгляду справи та винесення рішення (в порядку ст. 278 КУпАП здійснено належну підготовку справи до розгляду на засідання адміністративної комісії, складено протокол про адміністративне правопорушення № 001140 від 17.11.2020 з дотриманням вимог ст.256 КУпАП, належним чином сповіщено позивача про час і місце розгляду при розгляді справи про адміністративне правопорушення, досліджено всі наявні матеріали справи, враховано всі обставини щодо факту порушення позивачем п.24 розділу XII Додатку до рішення СМР «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року № 3853-МР), а тому рішення суду першої інстанції є таким, що постановлено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання, призначеного на 13.05.2021 в режимі відеоконференції. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 відмовлено у задоволенні клопотань Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Сумської міської ради про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання по справі № 592/14575/20 в режимі відеоконференції. У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що відносно позивача ОСОБА_1 було складено протокол № 001140 від 17.11.2020 року. Вказаний протокол було розглянуто адміністративною комісією при виконавчому комітеті Сумської міської ради та винесено постанову № 1627 від 14.12.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн за ст. 152 КУпАП. Фактичною підставою слугувало виявлення 17.11.2020р. о 11:00 год. головним спеціалістом управління «Інспекція з благоустрою м. Суми» Сумської міської ради Гордієнком М.С. за адресою: м. Суми, вул. Гагаріна біля входу до парку ім. І.М. Кожедуба самовільне встановлення точки торгівлі з причепу ОСОБА_1 з реалізації кавових напоїв без наявності відповідних дозвільних документів, що є порушенням п.24 розділу XII Додатку до рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року № 3853-МР. Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про її скасування. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів правомірності винесення постанови № 1627 від 14.12.2020 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП, зокрема не вказав на підставі яких доказів встановлено та підтверджується факт, що саме позивач є належним суб`єктом відповідальності за вчинення вказаного правопорушення. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За загальними правилами ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. На виконання п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад. За визначенням ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу. Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів -тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За приписами норм ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Виходячи зі змісту п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 26 грудня 2014 року рішенням Сумської міської ради від № 3853-МР затверджено Правила благоустрою міста Суми згідно з додатком до даного рішення, які визначають порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою міста Суми, регулюють права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначають здійснення ефективних і комплексних заходів утримання території населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів, створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів. Розділом XII Додатку до рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26.12.2014 № 3853-МР (далі Додаток) наведено перелік заборон, які встановлюються для учасників правовідносин у сфері благоустрою (підприємств, установ, організацій (в особі їх посадових осіб), фізичних осіб-підпиємців, громадян, іноземців, осіб без громадянства, власників та орендарів об`єктів архітектури). Відповідно до п. 24 розділу XII Додатку забороняється самовільно встановлювати точки торгівлі з лотків, автомобілів, причепів, столиків, візків, ємностей тощо без наявності відповідного дозволу. В силу норм ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП). У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Нормами ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Так, як зазначалось вище, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП, слугувало виявлення відповідачем самовільного встановлення позивачем точки торгівлі з причепа кавовими напоями без відповідних дозвільних документів, що є порушенням п.24 розділу XII Додатку до рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року № 3853-МР. Разом з цим, відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що факт вчинення позивачем порушення п.24 розділу XII Додатку до рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року № 3853-МР підтверджується фотоматеріалом правопорушення, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення №001140 від 17.11.2020, колегія суддів не приймає, оскільки на наявній в матеріалах справи копії фотокартки лише міститься зображення точки торгівлі кавовими напоями, без будь-яких ідентифікуючих ознак, які, дозволили б однозначно стверджувати, що це саме та точка торгівлі, в якій працює позивач, а також, те, що саме ОСОБА_1 її встановив. Тим більше, вказаною фотокарткою ніяким чином не підтверджується факт самовільного встановлення позивачем вказаної точки торгівлі кавовими напоями, тобто без відповідного на те дозволу органу місцевого самоврядування. Крім того, слід зазначити, що в протоколі про адміністративне правопорушення № 001140 від 17.11.2020, копія якого міститься в матеріалах справи, в п. 3 «Місце роботи і посада» зазначено, що ОСОБА_1 працює продавцем у ФОП ОСОБА_3 , а в постанові № 1627 від 14.12.2020 - те, що позивач сам є ФОПом. Отже, зміст вказаних документів, містить очевидні суперечності щодо статусу та місця роботи позивача, що в сукупності з наведеними вище обставинами, встановленими судом, свідчить про недоведеність відповідачем обставин, зазначених в оскаржуваній постанові. Таким чином, відповідачем не надано доказів вчинення позивачем правопорушення (обґрунтовані пояснення позивача, пояснення свідків тощо), які б беззаперечно свідчили про те, що позивач вчинив порушення п.24 розділу XII Додатку до рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року № 3853-МР, відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП. Позивач заперечив вчинення правопорушення, тоді як відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах, не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. З огляду на відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем вищевказаного адміністративного правопорушення, враховуючи встановлені судом обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради №1627 від 14.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Сумської міської ради залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.03.2021 по справі № 592/14575/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій