Постанова Київський апеляційний суд № 755/1072/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2021 року м. Київ Справа 755/1072/21 Апеляційне провадження № 33/824/2060/2021 Категорія: ч.1 ст. 130 Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянувши апеляційну скаргу адвоката Поліщука О.С. в інтерсах ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березн 2021 року за матеріалами адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- ВСТАНОВИВ Відповдіно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеному інстпектором роти №3 батальйону №2 УПП у м. Києві ДПП старшим лейнтенатом Блондар М.А., 27 грудня 2020 року об 18 годині 50 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Forman, номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Гагаріна, м. Києві в стані наркотичного сп`яніння, з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березн 2021 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 10200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 454 грн. в дохід держави. Не погоджуючись із зазначеною постановою, адвокат Поліщук О.С. в інтерсах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду вказаної справи, було допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Також вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_2 транспортним засобом. Так як, ОСОБА_1 пояснив, що повідомляв працівникам патрульної поліції, що не керував транспортним засобом, а лише підійшов до автомобіля, однак останні жодним чином не раегували на вказані пояснення. Зазначає, що з відеозапису нагрудної камери працівника патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу «Драгер». Однак, після згоди ОСОБА_1 пройти таке освідування, працівники патрульної поліції почали наголошувати, що ОСОБА_1 вже перебуває у стані наркотичного сп`яніння. Враховуючи вказане, вимога працівника патрульної поліції є безпідставною та необгрунтованою. В тексті апеляційної скарги посилається на практику Європейського суду та на постанову Верховного суду від 08 липня 2020 року по справі № 463/1352/16. У судовому засіданні 13 травня 2021 року ОСОБА_1 та адвокат Поліщук О.С. доводи апеляційної скарги підтримали. ОСОБА_1 пояснив, що він 27 грудня 2020 року о 10 годині ранку привіз товариша і до вечора транспортним засобом не керував. Працівники поліції підійшли до його автомобіля, коли він прийшов забрати особисті речі і транспортним засобом не керував. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його адвоката, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу адвоката Поліщука О.С. в інтерсах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року - залишити без змін. Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції посилався на те, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності повністю доведена доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №043458, відомостями, що містяться в поясненнях свідків, та відеозаписом боді камери АА№00872. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп`яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858. Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005, судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 043458 ОСОБА_1 27 грудня 2020 року о 18 год. 20 хв., в м. Києві по проспекту Гагаріна, керував транспортним засобом «Skoda Forman» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння - неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився в присутності двох свідків. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується записом з боді камери працівників ДАІ, оглянутим, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, з якого вбачається, що винний 27.12.2020 року дійсно керував транспортним засобом «Skoda Forman» д.н.з. НОМЕР_2 та пояснив працівникам ДАІ, що він підвозив свого товариша. При цьому в записі не зафіксовано, що останній повідомляв працівникам ДАІ, що він не керував транспортним засобом, а лише прийшов за речами до автомобіля. ОСОБА_1 на місці зупинки, лише говорив, що підвіз свого товариша. Про те, що це було вранці останній не говорив, а відповідно з огляду на пояснення ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками ДАІ близько 19 години вечора. З запису вбачається, що одразу після зупинки працівники ДАІ робили зауваження ОСОБА_1 , щодо не належної роботи "Стопів" в його транспортному засобі. З відеозапису вбачається, що стан ОСОБА_1 є підозрілим, з огляду на заторможеність рухів та незвичайний погляд, а тому працівники ДАІ правомірно запропонували пройти останньому медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. З огляду на викладене, суд доходить висновку, що надані суду пояснення з приводу того, що автомобіль стояв, і водій не керував транспортним засобом є неправдивими та розцінюються судом, як намагання уникнути відповідальності. Судом встановлено, що ОСОБА_1 притягався до відповідальності за ст. 130 ч.1 не вперше, тобто вже обізнаний був з процедурою. Відмовився від безкоштовного адвоката, послуги якого йому були запропоновані працівниками ДАІ. Його пояснення про те, що він прийшов забрати речі, спростовуються записом, з якого не вбачається, що останній забирав якісь речі , а навпаки видно, що ОСОБА_1 в руках тримав лише документи на автомобіль, які передавав працівнику ДАІ, а також запитував чи потрібно надати страховку, при цьому не стверджував, що він не рухався на транспортному засобі, а чітко виконував розпорядження працівників ДАІ, щодо пред`явлення документів після зупинки транспорту та розповів, що привіз свого товариша. Одже, версія останнього, викладена в суді не узгоджується з первинними матеріалами та записами з місця оформлення протоколу. Посилання адвоката на те, що спочатку було запропоновано проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, а пізніше на наркотичне сп`яніння, правового значення не має, так як відмова від проходження огляду чітко зафіксована, та і сам порушник не оспорює, що відмовився від такого огляду у лікаря нарколога. ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-яких заперечень з приводу обставин викладених в протоколі ОСОБА_1 на місці зупинки та оформлення протоколу не зазначав. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Надаючи оцінку зібраним у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що вони відповідають критерію належності, допустимості та достатності, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Зазначені вимоги закону Дніпровським районним судом міста Києва, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі. Доказів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом у апеляційній скарзі не наведено, відповідних клопотань адвокатом про допит свідка, який би підтвердив версію винного про те, що автомобіль стояв зранку на проспекті Гагаріна і не зупинявся працівниками ДАІ, не заявлялось. Істотних порушень закону, які б слугували підставою для скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено. Аналізуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу адвоката Поліщука О.С. в інтерсах ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березн 2021 рокузалишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу адвоката Поліщука О.С. в інтерсах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березн 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.В.Желепа