Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/5149/21

Провадження № 33/4820/278/21 Справа № 686/5149/21 Головуючий в 1-й інстанції Антонюк О. В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережний С. Д. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 травня 2021 року м.Хмельницький Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., за участю секретаря судового засідання Мартиненка В.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2021 року, - в с т а н о в и в: Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн. За постановою судді, 12 лютого 2021 року, приблизно о 01 год. 48 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Рено Трафік», д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вул. Свободи пр.Миру м. Хмельницького, з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. В порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі, як вбачається з її змісту, ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає оскаржувану постанову незаконною, винесену з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що в протоколі не зазначено конкретну суть адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у вину. Формулювання обвинувачення, викладеній в протоколі формі, на його думку, є не конкретним, не в повній мірі відображає ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що позбавляє особу щодо якої складено протокол, його можливості ефективно захищатися від пред`явленого обвинувачення (порушено право на захист) і робить неможливим об`єктивний розгляд справи. Крім того, вказує, що наявний в матеріалах справи диск із відеозаписом належним чином не оформлений: не опечатаний, не скріплений печаткою МВС, підписом уповноваженої посадової особи та йому не присвоєно реєстраційний номер у встановленому законов порядку. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, зібрані у справі докази, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд першої інстанції під час її розгляду зазначені вимоги закону виконав. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддею були в повній мірі з`ясовані всі обставини, які відповідно до положень ст.280 КУпАП підлягають з`ясуванню, а також були досліджені надані докази та оцінені судом у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Такий висновок ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №301702, згідно якого 12 лютого 2021 року, приблизно о 01 год. 48 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Рено Трафік», д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вул. Свободи пр.Миру м. Хмельницького, з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. В порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків. Також вина ОСОБА_1 у вчиненому інкримінованого адміністративному правопорушенні підтверджується: -даними акту огляду актом ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким зафіксовано відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в їх присутності. Дані пояснення свідків також повністю узгоджується з даними відеозапису, на якого зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Твердження апелянта, що наявний в матеріалах справи відеозапис є недопустимим доказом, оскільки не оформлений належним чином, є безпідставними з оглядку на наступне. Вказаний відеозапис є чітким, містить всі необхідні для кваліфікації дій правопорушника обставини. У судді відсутні підстави вважати даний відеозапис недопустимим доказом. Відсутність належного оформлення даного відеозапису та відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення характеристик відеозапису не спростовує факт висловлення ОСОБА_1 відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апелянта щодо не зазначення, на його думку, в протоколі конкретну суть адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у вину. не в повній мірі відображення ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не заслуговують на уваги та спростовуються вищенаведеними доказами по справі та наявним в матеріалах справи відеозаписом, відповідно до якого працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установлено у законом порядку, на що останній також відмовився. Посилання ОСОБА_1 про те, що провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки з дня вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП пройшло більше трьох місяців, є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції, а на момент розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП в суді першої інстанції строки накладення адміністративного стягнення згідно ст. 38 КУпАП не минули. В апеляційній скарзі не наведено докази, якими б спростовувались висновки суду першої інстанції. Не надано таких доказів і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень процесуального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі мотивів, допущено не було. Суд приходить до висновку, що місцевий суд дійшов правомірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- п о с т а н о в и в: Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2021 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу останнього без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду С.Д. Бережний