Постанова Полтавський апеляційний суд № 948/610/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 948/610/20 Номер провадження 33/814/65/21Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Корсун О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2021 року м. Полтава Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., з участю секретарів судового засідання Коротун І.В. та Радько О.М., прокурора Долі А.Є., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Машівського районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2020 року,- В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , помічника чергового Машівського ВП Карлівського ВП ГУНП у Полтавській області, - визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. За постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим за те, що він, будучи 20 лютого 2018 року звільненим з посади помічника чергового СРПП №1 Машівського ВП Карлівського ВП ГУНП у Полтавській області, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 указаного Закону, п.п. 3 п. 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10 червня 2016 року, несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію після звільнення за минулий рік, зокрема строком подачі з 01 січня 2019 року по 01 квітня 2019 року, фактично подав 15 травня 2019 року. В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності просить скасувати постанову Машівського районного суду від 01 жовтня 2020 року та закрити провадження у справі на підставі ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, те що: він, ОСОБА_1 , не мав умислу на вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у вину, а тому у його діях відсутня вина як основна ознака суб`єктивної сторони, у зв`язку з чим відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.; у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, прокурором у судовому засіданні не надано доказів та місцевим судом не встановлено наявності умислу ОСОБА_1 на вчинення дій, які ставляться йому у вину, зокрема наявності у останнього відповідного корисливого або іншого особистого інтересу чи інтересів третіх осіб; на несвоєчасне подання декларації вплинули об`єктивні обставини, а саме тяжка хвороба матері та цілодобовий догляд за тяжко хворою матір`ю, яка перебувала на лікуванні у місті Києві, що призвело до неможливості своєчасно зібрати документи для подачі декларації та подати електронну декларацію, а судом першої інстанції йому, ОСОБА_1 не було надано можливості надати підтверджуючі документи щодо тяжкої хвороби матері до суду; відсутність наміру ухилятися від обов`язку щодо подання декларації підтверджується і тим фактом, що він, ОСОБА_1 , 15 травня 2019 року добровільно, до виявлення правоохоронним органом факту несвоєчасного подання декларації, надіслав декларацію в установленому законом порядку; протокол про адміністративне правопорушення складено більше ніж через рік після його виявлення; під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється. Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених, прокурора Долю А.Є., який просив апеляційний суд врахувати поважні причини, через які ОСОБА_1 несвоєчасно подав декларацію і у зв`язку з цим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Суд апеляційної інстанції переглядає справу у межах апеляційної скарги, як того вимагає ч. 7 ст. 294 КУпАП. Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. У відповідності до ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і передбачає накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до примітки ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Згідно положень абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. За п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема поліцейські. Підпунктами 3 п. 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10 червня 2016 року, передбачено, що декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб`єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов`язок подання такої декларації. Під час апеляційного розгляду встановлено, що місцевий суд, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП послався як на докази винуватості апелянта на дані протоколу про адміністративне правопорушення; витягу з Єдиного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування про послідовність дій з ІТС; копій: наказів про призначення на посаду та звільнення ОСОБА_1 ; присяги та розписки ОСОБА_1 ; відомостей особового складу Машівського ВП ГУНП у Полтавській області. Однак з таким висновком місцевого суду, суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне. Відповідно до протоколу №5 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією від 26 червня 2020 року ОСОБА_1 , будучи відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до сг.172-6 КУпАП, суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», припинивши 20 лютого 2018 року діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, у порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 указаного Закону, п.п. 3 п. 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10 червня 2016 року, несвоєчасно, без поважних причин, 15 травня 2019 року подав декларацію після звільнення за минулий рік (а.с. 1-7). Судом встановлено, що у зв`язку із вступом на службу у поліцію, 07 листопада 2015 року ОСОБА_2 складено присягу на вірність Українському народові (а.с. 24). Наказом ГУНП у Полтавській області №440 о/с від 09 грудня 2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду помічника чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Машівського ВП Карлівського ВП ГУНП у Полтавській області, шляхом звільнення його (у зв`язку з проведенням реорганізації) з посади поліцейського Карлівського ВП ГУНП у Полтавській області (а.с. 18). Разом з тим, наказом ГУНП у Полтавській області №77 о/с від 20 лютого 2018 року ОСОБА_1 , помічника чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Машівського ВП Карлівського ВП ГУНП у Полтавській області, звільнено зі служби у поліції (а.с. 17). За таких обставин, відповідно до викладених вище положень п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та абз. 2 ч. 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. За даними копії відомості Машівського ВП ГУНП у Полтавській області від 01 березня 2017 року, зокрема, до ОСОБА_1 було доведено вказівку керівництва ГУНП у Полтавській області щодо встановлених строків подачі електронної декларації та згідно з копією відомості цього ж відділення поліції від 09 січня 2018 року, у тому числі й апелянту було додатково доведено вимоги антикорупційного законодавства України, зокрема, Закону України "Про запобігання корупції", роз`яснено строки та порядок подачі електронної декларації, що засвідчено підписами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідних графах (а.с. 19-22). З копії розписки від 20 лютого 2018 року, засвідченої підписом апелянта, вбачається, що ОСОБА_1 при звільненні з Національної поліції України, ознайомився з вимогами ч.2 ст.45 ЗУ «Про запобігання корупції» та був попереджений про адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання декларації у встановленому законом порядку без поважних причин (ч.1 ст.172-6 КУпАП), кримінальну відповідальність за подання у декларації завідомо недостовірних відомостей та/або умисне неподання у встановленому порядку декларації (а.с. 23). Водночас відповідно до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік після припинення діяльності (звільнення з посади помічника чергового СРПП №1 Машівського ВП Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області) 15 травня 2019 року о 20 годині 13 хвилин (а.с. 9). Листом від 20 червня 2019 року начальник ГУНП у Полтавській області полковник поліції ОСОБА_3 повторно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про встановлення факту неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме, після звільнення за 2018 рік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який працював у ГУНП у Полтавській області на посаді помічника чергового СРПП №1 Машівського ВП Карлівського ВП ГУНП у Полтавській області, дата звільнення - 22 лютого 2018 року. Указаний лист надійшов до Національного агентства з питань запобігання корупції 03 липня 2019 року, що підтверджується вхідним позначенням (а.с. 29). Разом з тим, будь-яких фактичних даних про першочергове повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції, що передувало наведеному вище повторному зверненню ОСОБА_4 , особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення та прокурором, суду не надано. Згідно з копією повідомлення Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК, Національним агентством встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с. 28). Відповідно до відібраних письмових пояснень у ОСОБА_1 , останній згідно ст. 63 Конституції України від надання пояснень відмовився (а.с. 35). Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, припинивши службу у поліції, був зобов`язаний до 01 квітня 2019 року подати, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2018 рік. Натомість з наведених вище письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, після припинення діяльності (звільнення з посади помічника чергового СРПП №1 Машівського ВП Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області) 15 травня 2019 року о 20 годині 13 хвилин, тобто після 01 квітня 2019 року 00 годин 00 хвилин. Наведені обставини щодо несвоєчасного подання декларації не заперечуються й самим ОСОБА_1 , проте з диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП випливає, що для притягнення до відповідальності за цією нормою необхідно встановити як несвоєчасне подання декларації відповідним суб`єктом, так і відсутність поважних причин щодо неподання декларації у визначений строк. Тобто, відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП настає лише у випадку несвоєчасного подання декларації без поважних причин. Перелік поважних причин законом не встановлено, а тому поважність несвоєчасного подання декларацій у кож­ному окремому випадку має визначатись залежно від наданих доказів і внутрішнього переконання судді. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. Під поважними причинами у розрізі несвоєчасного подання декларації необхідно визнавати такі обставини як: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійне лихо тощо); відсутність особи за місцем проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування у закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю (за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад); смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю. Так, у судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 , не заперечуюючи факту несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після припинення діяльності за минулий рік, обгрунтував несвоєчасне подання такої декларації наявністю поважних причин, а саме тяжкою онкологічною хворобою матері протягом тривалого періоду, у зв`язку з чим він, ОСОБА_1 доглядав за нею, звільнився з поліції та працював за кордоном, оскільки були потрібні кошти для лікування. Указана хвороба матері у подальшому призвела до смерті останньої. На підтвердження своїх показань ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду надав письмові докази, які відповідають вимогам ст.251 КУпАП. Так, з копій медичних документів спеціалізованої лікарні щодо ОСОБА_5 від 22 грудня 2018 року, 06 березня, 19 серпня та 22 січня 2019 року встановлено, що ОСОБА_5 хворіла на тяжку хворобу, а саме страждала онкологічним захворюванням та з 21 грудня 2018 року перебувала на лікуванні. У подальшому указана тяжка хвороба призвела до невідворотних наслідків у виді смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05 березня 2020 року. Указаний період тяжкої хвороби матері апелянта збігається як з періодом протягом якого у ОСОБА_1 виникав обов`язок щодо подання декларації після звільнення, так і з періодом збирання необхідної інформації для подачі цієї декларації. На підтвердження доводів, викладених у апеляційній скарзі та висловлених у судовому засіданні у частині праці за кордоном, ОСОБА_1 надано копії документу щодо умов праці у Республіці Польща, квитка, закордонного паспорта та візи до Республіки Польща. На думку апеляційного суду, наведені документально підтверджені причини є поважними, такими, які дійсно пов`язані з істотними обставинами, перешкодами та труднощами, що унеможливили своєчасне подання ОСОБА_1 декларації після звільнення, й, до того ж, суд апеляційної інстанції наголошує, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності надано суду апеляційної інстанції відповідні докази, які підтверджують поважність причин несвоєчасного подання декларації протягом усього періоду, коли декларація мала бути відправлена. У контексті викладеного, необхідно також зважати на тяжкий моральний стан апелянта, що не сприяв належному здійсненню самоконтролю поведінки, у зв`язку із тяжкою хворобою матері, що у подальшому призвела до її смерті, на протязі тривалого періоду часу, який збігається з періодом збирання інформації для подання декларації та подання декларації, що також ускладнило можливість своєчасного відправлення ОСОБА_1 декларації та підлягає врахуванню з іншими обставинами у сукупності. Під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_1 у суді першої інстанції повідомив про наявність письмових доказів на підтвердження несвоєчасності подання декларації з поважних причин, проте, місцевий суд не надав час ОСОБА_1 для надання цих доказів, які у подальшому були подані суду апеляційної інстанції. Апеляційний суд також враховує те, що ОСОБА_1 подав декларацію 15 травня 2019 року, тобто до складення 20 червня 2019 року начальником ГУНП у Полтавській області полковником поліції Замахіним А. повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції про встановлення факту неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме, після звільнення за 2018 рік ОСОБА_1 . У відповідності до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. За п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Таким чином, у даному випадку суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, через те, що не перевірив доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин несвоєчасного подання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності декларації після припинення діяльності. За таких обставин, оскаржувана постанова місцевого суду не може вважатись законною, обгрунтованою та справедливою, у зв`язку з чим підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а скарга ОСОБА_1 , подана до суду апеляційної інстанції - частковому задоволенню, оскільки апелянт просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Зважаючи на те, що під час апеляційного розгляду, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з наведеної вище реабілітуючої підстави, а при застосуванні адміністративно-правової норми пріоритет має п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, а не п.7 указаної частини статті, апеляційним судом не перевіряються доводи ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено більше ніж через рік після його виявлення та щодо того, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Машівського районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.М. Корсун