Ухвала КАС ВС № 215/7096/19

УХВАЛА 12 травня 2021 року Київ справа №215/7096/19 адміністративне провадження №К/9901/14408/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №215/7096/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 22 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №215/7096/19. Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне. Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте просить Суд звільнити від сплати судового збору з огляду на відсутність коштів для його сплати. Зокрема, посилається на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу. На підтвердження заявленого клопотання скаржник долучив довідки Тернівського Управління праці та соціального захисту населення місті Кривому Розі від 04 травня 2020 року №2613 та від 02 квітня 2021 року №2946 про отримання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 01 листопада 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Разом з тим, надані скаржником докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній календарний рік. У зв`язку з цим, відповідно до вимог статей 169, 332 КАС України у задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору слід відмовити, а касаційну скаргу в цій частині слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків. Зокрема, скаржнику потрібно надати документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо), або документ про сплату судового збору. Щодо суми судового збору слід зазначити таке. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі №215/7096/19. Таким чином, оскільки предметом оскарження є судове рішення з питань правильного застосування норм процесуального права, судовий збір за подачу звернення з цією касаційною скаргою слід обчислювати виходячи з підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону «Про судовий збір». Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Під дію названої норми підпадають ухвали місцевих та апеляційних адміністративних судів, якими вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2270,00 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) Символ звітності банку - 207 Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Крім того, відповідно до частини першої статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Із матеріалів касаційної скарги та інформації з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС) вбачається, що ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року було складено в той же день, відповідно останнім днем для його оскарження є 28 жовтня 2020 року, а касаційну скаргу вперше направлено до Верховного Суду 19 грудня 2020 року (згідно штрих коду на поштовому конверті - 5008310596506), тобто з пропуском строку встановленого для цього. Крім цього, ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2021 року вперше подану касаційну скаргу було повернуто скаржнику відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, яку отримано скаржником 06 квітня 2021 року. Повторно касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року було направлено до Верховного Суду (відповідно до штрих коду на поштовому конверті - 5008310725268) 15 квітня 2021 року. Разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення порушеного строку на касаційне оскарження, в якому зазначено, що копія оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року отримана 16 грудня 2020 року а касаційну скаргу на адресу Верховного Суду вперше направлено 19 грудня 2020 року тобто без пропуску встановленого строку на касаційне оскарження. Суд звертає увагу, що до касаційної скарги не додано доказів дати отримання скаржником оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року та ухвали Верховного Суду від 26 лютого 2021 року про повернення вперше поданої касаційної скарги, у зв`язку з чим Суд позбавлений можливості визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк. Крім цього, скаржником не наведено поважності пропуску строку на касаційне оскарження з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 26 лютого 2021 року - 06 квітня 2021 року про повернення вперше поданої касаційної скарги до моменту повторного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду - 15 квітня 2021 року. Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Суд звертає увагу скаржника, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Отже, пропущений строк на касаційне оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Вказані заявником доводи, не свідчать про наявність обставин, які би могли зумовити поновлення строку касаційного оскарження та не підтверджені доказами. Таким чином, оскільки матеріалами касаційної скарги не підтверджено поважність пропуску строку на касаційне оскарження, зокрема з 28 жовтня 2020 року по 19 грудня 2020 року (першого звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду) та з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 26 лютого 2021 року - 06 квітня 2021 року (про повернення вперше поданої касаційної скарги) до повторного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду - 15 квітня 2021 року, у зв`язку з чим Суд позбавлений можливості визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для звернення скаржника до Верховного Суду з клопотанням про визнання причин пропуску строку поважними, поновлення такого строку та надання доказів про фактичну дату отримання копії оскаржуваного рішення, (зокрема - копії поштового конверту, в якому було отримано оскаржувану ухвалу, довідку поштового відділення, копії заяви із відміткою про дату отримання копії судового рішення, тощо) або зазначення інших поважних причин пропуску строку звернення з касаційною скаргою. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 329, 330, 332 КАС України, Суд-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.

3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №215/7096/19 - залишити без руху.

4. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

5. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

6. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко , Судді Верховного Суду