Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 813/3623/14

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 813/3623/14 пров. № А/857/3939/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Большакової О.О., Гінди О.М., за участю секретаря судового засідання Михальської М.Р., розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року про встановлення правонаступництва у справі за позовом ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ) до Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області, Головного управління юстиції у Львівській області, Державної казначейської служби України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Червоноградський міський суд Львівської області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної і моральної шкоди,- суддя (судді) в суді першої інстанції Сакалош В.М., час ухвалення рішення 11:40:57, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 08 грудня 2020 року, В С Т А Н О В И В: В грудні 2002 році ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Львівського обласного управління юстиції, Територіального управління державної судової адміністрації у Львівській області, Державного казначейства України, в якому просив поновити його на посаді судді, визнати наказ Львівського обласного управління юстиції №358-к від 01 листопада 2002 року незаконним та скасувати, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу, а також відшкодувати матеріальні збитки та моральну шкоду. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано наказ начальника Львівського обласного управління юстиції №358-к від 01 листопада 2002 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 86137,42 грн, матеріальні збитки в сумі 7592,40 грн та моральну шкоду в сумі 10000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2014 року касаційні скарги територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області та ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року у даній справі скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано наказ начальника Львівського обласного управління юстиції №358-к від 01 листопада 2002 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді судді Червоноградського міського суду Львівської області з 21 жовтня 2002 року в межах строку, на який його було обрано рішенням Львівської обласної ради від 01 лютого 1993 року. В решті позовних вимог справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 124518,74 грн. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 20000,00 грн. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 8685,60 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Справа тривалий час перебувала на розгляді в суді першої інстанції. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 помер. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі № 813/3623/14, як правонаступника позивача. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що правонаступництво ОСОБА_2 у справі № 813/3623/14 підтверджується довідкою за вих. № 116/01-16 від 31 грудня 2018 року виданою приватним нотаріусом Жидачівського районного нотаріального округу Львівської області Костур О.М., зі змісту якої слідує, що згідно матеріалів спадкової справи № 15/2018 ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем його померлого брата ОСОБА_1 . Не погодившись з прийнятою ухвалою, Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким провадження у справі закрити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що належність померлому позивачу конкретних сум заробітної плати за час вимушеного прогулу, що є предметом спору у справі №813/3623/14, не підтверджена судовим рішенням, а відтак спірні правовідносини не допускають правонаступництва. ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач ОСОБА_1 набув за життя, а також період вимушеного прогулу, за який підлягає стягненню середній заробіток мав місце також за життя позивача ОСОБА_1 і факт поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді судді Червоноградського міського суду Львівської області, з яким і пов`язаний період вимушеного прогулу і стягнення середнього заробітку, мав місце за його життя. Відповідно таке право на отримання середнього заробітку в даному випадку не є таким, що нерозривно пов`язане з особою спадкодавця ОСОБА_1 і не припинилось у зв`язку із його смертю. В судовому засіданні ОСОБА_2 та його адвокат щодо апеляційної скарги заперечили, просили залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідачі та третя особа явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його адвоката, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для залучення правонаступника у цій справі. Колегія суддів погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 124518,74 грн. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 20000,00 грн. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 8685,60 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 16 березня 2016 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду справу № 813/3623/14 прийнято до розгляду суддею Сакалош В.М. та призначено попереднє судове засідання на 29 березня 2016 року(том 3 а.с.215). 29 березня 2016 року попереднє судове засідання відкладено на 12 квітня 2016 року у зв`язку з неявкою сторін(том 3 а.с.222-223). 12 квітня 2016 року розгляд справи відкладено на 19 квітня 2016 року у зв`язку з витребуванням доказів(том 3 а.с.240-241). 19 квітня 2016 року розгляд справи відкладено на 10 травня 2016 року у зв`язку з необхідністю отримання додаткових доказів(том 3 а.с.252). 10 травня 2016 року судове засідання відкладено на 19 травня 2016 року у зв`язку з неявкою сторін(том 3 а.с.296). 19 травня 2016 року судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, наступне судове засідання призначене на 21 червня 2016 року(том 3 а.с.306). 21 червня 2016 року розгляд справи відкладено на 01 липня 2016 року у зв`язку з необхідністю отримання додаткових доказів(том 3 а.с.337-338). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25 липня 2016 року(том 4 а.с.23-24). 25 липня 2016 року розгляд справи відкладено на 01 серпня 2016 року для уточнення клопотання про призначення судової експертизи(том 4 а.с.46-48). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року клопотання про призначення судової експертизи задоволено частково. Призначено судово-бухгалтерську експертизу щодо визначення суми , яка повинна бути виплачена ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи(том 4 а.с.59-63). Розгляд питання про поновлення провадження призначено на 26 січня 2017 року(том 4 а.с.122). 26 січня 2017 року розгляд питання про поновлення провадження відкладено на 14 лютого 2017 року у зв`язку з неявкою сторін(том 4 а.с.135). 14 лютого 2017 року судове засідання перенесено на 24 лютого 2017 року у зв`язку з перебуванням члена колегії на лікарняному(том 4 а.с.155). 24 лютого 2017 року судове засідання перенесено на 10 березня 2017 року у зв`язку з перебуванням члена колегії на лікарняному(том 4 а.с.161). 10 березня 2017 року судове засідання перенесено на 27 березня 2017 року у зв`язку з перебуванням члена колегії на лікарняному(том 4 а.с.172). 27 березня 2017 року судове засідання перенесено на 19 квітня 2017 року у зв`язку з перебуванням члена колегії на лікарняному(том 4 а.с.183). 19 квітня 2017 року судове засідання перенесено на 15 травня 2017 року у зв`язку з перебуванням члена колегії на лікарняному(том 4 а.с.222). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року провадження в адміністративній справі поновлено та призначено розгляд справи на 15 травня 2017 року(том 4 а.с.285-286). 15 травня 2017 року оголошено перерву в судовому засіданні до 29 червня 2017 року(том 4 а.с.287-289). 29 червня 2017 року судове засідання перенесено на 10 серпня 2017 року у зв`язку з перебуванням члена колегії на лікарняному(том 4 а.с.319). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід задоволено(том 4 а.с.334-336). 15 серпня 2017 року справу призначено до розгляду на 16 серпня 2017 року(том 4 а.с.339). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року заяву судді Кухар Н.А. про самовідвід задоволено(том 4 а.с.348-352). 05 вересня 2017 року справу призначено до розгляду на 20 вересня 2017 року(том 5 а.с.15-19). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року заяву судді Гулкевич І.З. про самовідвід задоволено(том 5 а.с.37-39). 21 вересня 2017 року справу призначено до розгляду на 11 жовтня 2017 року(том 5 а.с.54). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року клопотання про призначення судової експертизи задоволено частково. Призначено судово-бухгалтерську експертизу щодо визначення суми , яка повинна бути виплачена ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи(том 5 а.с.63-67). Розгляд питання про поновлення провадження призначено на 16 січня 2018 року(том 5 а.с.74). 16 січня 2018 року судове засідання відкладено на 30 січня 2018 року у зв`язку з перебуванням одного із членів колегії у відпустці(том 5 а.с.82). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року провадження в адміністративній справі поновлено та призначено розгляд справи на 30 січня 2018 року(том 5 а.с.89). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року повторно скеровано адміністративну справу на судову експертизу та зупинено провадження(том 5 а.с.92-93). ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть(том 5 а.с.103). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року провадження в адміністративній справі поновлено та призначено розгляд справи на 22 червня 2018 року(том 5 а.с.143). 22 червня 2018 року розгляд справи відкладено на 11 липня 2018 року(том 5 а.с.144-145). 11 липня 2018 року розгляд справи відкладено на 23 липня 2018 року у зв`язку з необхідністю отримання додаткових доказів(том 5 а.с.179-180). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року провадження у справі в частині позовних вимог про відшкодування матеріальної і моральної шкоди закрито(том 5 а.с.199-201). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року провадження у справі зупинено до встановлення правонаступника ОСОБА_1 (том 5 а.с.195-198). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року провадження в адміністративній справі поновлено(том 5 а.с.274-275). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі як правонаступника позивача(том 5 а.с.276-278). Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на момент апеляційного розгляду справа № 813/3623/14 про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу так і не розглянута. Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Аналізуючи вищенаведені норми права, колегія суддів вважає, що залучення правонаступника у справі у зв`язку із смертю фізичної особи допускається у випадку, якщо спірні правовідносини допускають таке правонаступництво, тобто перехід відповідних прав та обов`язків від померлої особи до її спадкоємців. Статтею 1216 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно із ст. 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Статтею 1227 Цивільного кодексу України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу). Згідно із ч. 3 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Частиною 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Правонаступництво ОСОБА_2 у справі № 813/3623/14 підтверджується заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини від 21 червня 2018 року, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №52451833 та довідкою за вих. № 116/01-16 від 31 грудня 2018 року виданою приватним нотаріусом Жидачівського районного нотаріального округу Львівської області Костур О.М. із змісту якої слідує, що згідно матеріалів спадкової справи № 15/2018 ОСОБА_2 є Єдиним спадкоємцем його померлого брата ОСОБА_1 . Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в даному випадку заробітна плата не була нарахована та не належала ОСОБА_1 , то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки ОСОБА_2 як член сім`ї померлого ОСОБА_1 має право на отримання суми коштів, яку спадкодавцю відповідач повинен сплатити як середній заробіток за час вимушеного прогулу. Крім того, колегія суддів також враховує і ту обставину, що факт належності позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу сторонами не оспорюється. Як слідує з матеріалів справи, за наслідками судового розгляду було скасовано наказ начальника Львівського обласного управління юстиції №358-к від 01 листопада 2002 року та поновлено ОСОБА_1 на посаді судді Червоноградського міського суду Львівської області з 21 жовтня 2002 року в межах строку, на який його було обрано рішенням Львівської обласної ради від 01 лютого 1993 року. В той же час, середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на 24 березня 2018 року (день смерті позивача) так і не був визначений до стягнення у конкретній сумі внаслідок тривалого судового розгляду справ в частині цих позовних вимог. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залучення ОСОБА_2 до участі у справі як правонаступника ОСОБА_1 . Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 312, ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року про закриття провадження в частині позовних вимог у справі № 813/3623/14 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. О. Большакова О. М. Гінда Повне судове рішення складено 13 травня 2021 року.