Постанова 4856 № 240/20295/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/20295/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції -Токарева М.С. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 13 травня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у якому просила: - визнати дії Житомирського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації, щодо відмови у здійсненні перерахунку та доплати разової грошової допомоги до 5 травня в період з 2016 року по 2019 рік, включно як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком протиправними; - зобов`язати Житомирський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та доплату належної до виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з розрахунку 5 мінімальних пенсій за віком за період з 2016 року по 2019 рік включно у розмірі 21 275,00 грн.; - визнати дії Житомирського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації, щодо відмови здійснення перерахунку та доплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни III групи у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком протиправними; - зобов`язати Житомирський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та доплату належної до виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з розрахунку 7 мінімальних пенсій за віком за 2020 рік у розмірі 8 306,00 грн. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в частині позовних вимог щодо оскарження дій щодо не перерахунку та недоплати допомоги за 2016-2019 роки залишено без розгляду. Не погоджуючись з даною ухвалою про повернення позову, позивач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просила його скасувати. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом: - надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом в частині оскарження дій щодо не перерахунку та недоплати допомоги за 2016-2019 роки та доказів поважності причин його пропуску. У визначений судом строк, на усунення недоліків позовної заяви, позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із позовними вимогами про визнання протиправними дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови у перерахунку одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 2016 по 2019 роки, зазначає, що не має юридичної освіти, а тому не знала особливостей законодавства у сфері соціального захисту, у зв`язку з чим не міг знати, що його права порушуються. У подальшому дізнався, що 13.01.2021 Верховним Судом прийнято рішення у зразкові справі № 440/2722/20 про перерахунок одноразової грошової виплати, як учаснику бойових дій. Після звернення за правовою допомогою їй пояснили, що виплати вона отримувала не в повному обсязі. Крім того, вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки про порушення своїх прав вона дізналась з відповідей Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Залишаючи позов в частині без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що позивач мав право звернутися з метою отримання разової грошової допомоги за період з 2016 по 2019 рік до 30 вересня відповідного року, натомість до суду з даними вимогами позивач звернулася поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 частиною 2 КАС України. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками та обґрунтуваннями суду першої інстанції з огляду на таке. У відповідності до ч.ч. 1-2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За приписами ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною 15 статті 171 КАС України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161,172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом. Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. При цьому, у відповідності до ст.17-1 частини 4 вказаного Закону особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20 зазначив наступне: «…. Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та

124. Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню». Так, у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо). Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави . Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 та у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017). Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправними дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яка полягає у відмові у здійсненні перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2016 по 2020 роки в розмірі 5(пяти) мінімальних пенсій за віком як особі з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни з урахуванням раніше виплачених сум. При цьому, ОСОБА_1 не заперечувала, що отримувала щорічну разову грошову допомогу, як учасник бойових дій. Разом з тим, вказує, що вказану грошову допомогу їй виплачували не в повному розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України. Отже, із змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду із адміністративним позовом у листопаді 2020 року та оспорює дії відповідача щодо невиплати йому грошової допомоги, починаючи з 2016 року у розмірі, передбаченому ст. 12 Закону України Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту. Колегія суддів зазначає, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому, про порушення своїх прав позивач міг дізнатися, починаючи з 2016 року при отриманні щорічної грошової допомоги до 05 травня відповідного року. Таким чином, посилання апелянта на триваючий характер бездіяльності відповідача щодо невиплати разової допомоги до 05 травня за 2016-2020 роки є необґрунтованими. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №380/5202/20. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що на дані спірні правовідносини поширюються вимоги щодо шестимісячного строку для звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача. Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Практика Європейського суду з прав людини, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому, числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії справа Девеер проти Бельгії). Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33). Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Враховуючи вищезазначене, оскільки, позивачем не було виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, зокрема, в частині надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтуванням причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно позовну заяву повернуто позивачу. Судом апеляційної інстанції враховується, що, згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.