Постанова 4856 № 240/180/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/180/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 13 травня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської ДПІ Житомирського управління ГУ ДФС у Житомирській області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської ДПІ Житомирського управління ГУ ДФС у Житомирській області, в якому просив: 1.1. Визнати неправомірною бездіяльність (дії) Житомирської ДПІ Житомирського управління ГУ ДФС у Житомирський області в частині ненадання повної та достовірної інформації на запит від 17 грудня 2020 року; 1.2. Зобов`язати Житомирську ДПІ Житомирського управління ГУ ДФС у Житомирській області надати повну та достовірну інформацію на запит від 17.12.2020.

2. В обґрунтування позову зазначив, що Житомирська ДПІ протиправно не надає інформації на його запит від 17.12.2020. Вказує, що отримав лише незрозумілий лист ГУ ДФС у Житомирській області про направлення запиту до ГУ ДПС у Житомирській області. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 . КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

5. Апелянт зазначив, що відповідач - Житомирська Державна податкова інспекція Житомирського управління ГУ ДФС у Житомирській області є юридичною особою та на своєму сайті вказує, що запит на отримання публічної інформації може бути поданий на поштову адресу: 10014, м.Житомир, майдан Перемоги,2. Тому належним розпорядником інформації є саме Житомирська Державна податкова інспекція Житомирського управління ГУ ДФС у Житомирській області, а не ГУ ДФС у Житомирській області. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17.12.2020 позивач звернувся до відповідача із запитом, в якому просив надати наступну інформацію: - Чи сплачує ОСОБА_1 податки і збори? - Чи має ОСОБА_1 прибутки?

7. Головне управління ДФС у Житомирській області надіслано позивачу лист від 24.12.2020 №363/14/06-97-01, в якому повідомило, що у зв`язку з реорганізацією ДФС України шляхом поділу, утворено ДПС України. Головне управління ДПС у Житомирській області визначено як правонаступника майна, прав та обов`язків Головного управління ДФС у Житомирській області. Таким чином, функції та повноваження ДФС з реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування припинені. Наказом Головного управління ДФС у Житомирській області №6 від 29.08.2019 розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Житомирській області функцій і повноважень Головного управління ДФс у Житомирській області. У зв`язку з цим, запит позивача перенаправлений до Головного управління ДПС у Житомирській області.

8. Вважаючи, що відповідач протиправно не розглянув запит на інформацію та не надав на нього відповідь, позивач звернувся до суду. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

9. Апелянт свою правову позицію обґрунтував тим, що відповідач неналежно розглянув його запит про надання публічної інформації від 17 грудня 2020 року.

10. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що ГУ ДФС у Житомирській області не є розпорядником запитуваної інформації, оскільки функції та повноваження ДФС по реалізації державної податкової та державної митної політики припинені на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р "Питання Державної податкової служби" та від 04.12.2019 № 1217-р "Питання Державної митної служби" відповідно передані ДПС України. Вищевикладені обставини були повідомлені заявнику листом від 24.12.2020 за № 363/14/06-97-01, який був направлений на його адресу рекомендованим листом 26.12.2020. Таким чином доводи позивача щодо неотримання відповіді на запит є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того, оскільки Головне управління ДФС у Житомирській області не володіє інформацією зазначено в запиті, цей запит був перенаправлений за належністю до Головного управління ДПС у Житомирській області лист від 22.12.2020 № 2244/7/06-97-01 (про що заявника теж було проінформовано у листі-відповіді від 24.12.2020 за № 363/14/06-97-01). ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Відповідно до ст. 40 Конституції України кожна особа має право направляти письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

12. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

13. Статтею 13 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

14. До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

15. На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

16. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

17. Аналіз наведеного визначення та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у статті 13 Закону № 2939-VI, свідчить, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях: 17.1. уся інформація, що перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб`єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI); 17.2. інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI); 17.3. інформація, пов`язана з виконанням особами делегованих повноважень суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (пункт 3 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI); 17.4. інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб`єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (пункт 4 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI); 17.5. інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 17.6. інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (частина друга статті 13 Закону № 2939-VI).

18. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

19. Згідно ч.ч. 1-5 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

20. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

21. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

22. Письмовий запит подається в довільній формі.

23. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

24. Частиною 1 статті 22 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

25. З наведеного вбачається, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

26. Водночас, не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI). V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

27. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

28. Закон України «Про доступ до публічної інформації» передбачає два види інформаційних відносин, на які його положення не поширюються: відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій та відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

29. Відносини з розгляду звернень громадян є основним і єдиним предметом регулювання Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян», тому, він є спеціальним у цій сфері.

30. З матеріалів справи вбачається, що на інформаційний запит позивача від 17.12.2020 до Житомирської ДПІ Житомирського управління ГУ ДФС у Житомирській області, Головне управління ДФС у Житомирській області надіслало позивачу лист від 24.12.2020 №363/14/06-97-01, в якому повідомило, що у зв`язку з реорганізацією ДФС України шляхом поділу, утворено ДПС України. Головне управління ДПС у Житомирській області визначено як правонаступника майна, прав та обов`язків Головного управління ДФС у Житомирській області. Таким чином, функції та повноваження ДФС з реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування припинені. Наказом Головного управління ДФС у Житомирській області №6 від 29.08.2019 розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Житомирській області функцій і повноважень Головного управління ДФС у Житомирській області. У зв`язку з цим, запит позивача перенаправлений до Головного управління ДПС у Житомирській області.

31. Щодо доводів апелянта про протиправне перенаправлення запиту до Головного управління ДПС у Житомирській області, суд зазначає наступне.

32. З наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації встановлено, що Головне управління ДФС у Житомирській області перебуває у стані припинення.

33. Загальновідомим є факт, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби.

34. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

35. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р з питання Державної податкової служби, погоджено пропозицію Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї Постановою КМУ від 06.03.2019 №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України", функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

36. Відповідно до Постанови КМУ від 19.06.2019 №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", створено Головне управління ДПС у Житомирській області.

37. Відповідно до п.4 даної постанови, Головне управління ДПС у Житомирській області визначено як правонаступника майна, прав та обов`язків Головного управління ДФС у Житомирській області.

38. Наказом Головного управління ДПС у Житомирській області "Про початок діяльності Головного управління ДПС у Житомирській області" від 29.08.2019 № 6 розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Житомирській області функцій і повноважень Головного управління ДФС у Житомирській області.

39. Функції та повноваження ДФС по реалізації державної податкової та державної митної політики припинені на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р "Питання Державної податкової служби" та від 04.12.2019 № 1217-р "Питання Державної митної служби" відповідно.

40. Таким чином, функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, передано Державній податковій службі.

41. Як встановлено матеріалами справи, вищевикладені обставини були повідомлені апелянту листом від 24.12.2020 за № 363/14/06-97-01, який був направлений на його адресу рекомендованим листом 26.12.2020.

42. Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про неотримання відповіді на запит, оскільки це спростовано обставинами справи.

43. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності допущення з боку відповідача протиправної бездіяльності щодо ненадання відповіді на запит позивача, оскільки відповідач вчинив дії по направленню запиту до Головного управління ДПС у Житомирській області для опрацювання і надання відповіді, як розпоряднику інформації, про що повідомив позивача у своєму листі у визначений строк, тобто, триваюча пасивна поведінка відсутня.

44. Доводи апелянта про те, що у Головного управління ДФС у Житомирській області відсутні підстави для надання відповіді на його запит, оскільки він адресувався Житомирській ДПІ Житомирського управління Головного управління ДФС у Житомирській області, суд не бере до уваги, оскільки Житомирська ОДПІ до реорганізації була структурним підрозділом Головного управління ДФС у Житомирській області, а отже, запит правомірно розглядався Головним управлінням ДФС у Житомирській області.

45. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

46. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

47. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

48. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

49. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

50. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

51. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.