Постанова 4851 № 520/9743/2020

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2021 р. Справа № 520/9743/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 (головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В.) по справі № 520/9743/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» (далі ТОВ «Новаагро Україна», позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0071025704 від 26.05.2020, прийняте за результатами перевірки ТОВ «Новаагро Україна» на підставі акту від 28.04.2020 № 933/20-40- 57-04-16/34631027. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0071025704 від 26.05.2020, прийняте за результатами перевірки ТОВ «Новаагро Україна» на підставі акту від 28.04.2020 № 933/20-40- 57-04-16/34631027. Стягнуто на користь ТОВ «Новаагро Україна» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Харківській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 2012, грн. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 по справі № 520/9743/2020 - залишено без змін. 22.03.2021 позивачем подано до суду заяву про винесення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь ТОВ «Новаагро Україна» в розмірі 6 000,00 грн. В підтвердження понесених витрат надано: договір № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019, додаткових угод до договору від 30.06.2020 та від 27.01.2021, акт прийому передачі наданих послуг від 15.03.2021, платіжне доручення від 18.03.2021. 11.05.2021 ГУ ДПС у Харківській області (далі - відповідач) подало до суду заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, в яких просить відмовити у її задоволенні. В обґрунтування зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат є неспівмірним та явно завищеним. Крім того, зазначена справа відноситься до справ незначної складності, Верховним Судом неодноразово висловлена позиція щодо спірних правовідносин. Вказує, що ряд послуг, які надавалися позивачу не є доцільними, не потребували спеціальних навичок, такі послуги як "формування правової позиції по справі та аналіз документів, якими супроводжувались господарські операції" є подібними до послуг з формування позиції при підготовці позову, аналізу судової практики, тощо. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 допущено заміну відповідача по справі № 520/9743/2020 - ГУ ДПС у Харківській області на ГУ ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495). Розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України призначено в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За приписами ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно ч.1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.03.2020 по справі № 140/2323/19. Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. З матеріалів справи вбачається, що позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, отже своєчасно заявлено про понесені витрати на правову допомогу та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2020 поновлено строк на подання доказів на їх підтвердження. Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Судом встановлено, що правова допомога ТОВ «Новаагро Україна» надавалася адвокатом Крайзом О.І, що підтверджується договором № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019. Згідно п. 4.1 Договору вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Час, затрачений на надання послуг визначається відповідно до Додатку 1 до Договору, що є невід`ємною частиною Договору. Ціна однієї години затраченого часу дорівнює розміру однієї мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, що визначається відповідно до закону на 01 січня року, в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначається сторонами в акті наданих послуг. Адвокатом, в межах вказаного договору, надано послугу з написання відзиву на апеляційну скаргу 1 год 6 000,00 грн, що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг від 15.03.2021. Зазначені кошти сплачено позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 18.03.2021. Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц. Відповідач, на виконання вимог процесуального законодавства, подав до суду апеляційної інстанції заперечення на клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, в якому вказував, що заявлена сума витрат на правничу професійну допомогу є неспіврозмірною з реальними затратами часу та складністю справи. Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Колегія суддів вважає за необхідне також врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.02.2020 (№ провадження К/9901/95/20), відповідно до якої (п.23) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Надаючи оцінку доказам, наданим позивачем на підтвердження понесених витрат, колегія суддів зазначає, що фактично відзив на апеляційну скаргу дублює зміст позовної заяви, складається з викладу обставин справи, норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а також посилань на висновки Верховного Суду, тобто його підготовка не потребувала багато часу, а тому вважає, що обґрунтованою сумою оплати за написання відзиву є половина суми, яка була сплачена за написання позовної заяви у розмірі 2 361,50 грн Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що з урахуванням принципу співмірності обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, складністю справи, а також заяви відповідача, відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 361,50 грн. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заява відповідача про розподіл судових витрат, понесених на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню та стягнення на його користь суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 361,50 грн. Керуючись ст. ст.132, 134, 139, ч.4 ст.229, ст. ст. 243, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Харківській області (ЄДРПОУ 43983495, вул. Пушкінська, 46, м. Харків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» (ЄДРПОУ 34631027, вул. Чернишевська, 66, м. Харків) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 361 (дві тисячі триста шістдесят одна) грн. 50 коп. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Перцова Т.С. Жигилій С.П.