Постанова Чернігівський апеляційний суд № 742/761/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 12 травня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 742/761/20 Головуючий у першій інстанції - Бездідько В. М. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/658/21 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Висоцької Н.В. суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В., сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2021 року (місце ухвалення - м. Прилуки, дата складання повного тексту - 10.02.2021) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок затоплення квартири, В С Т А Н О В И В: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок затоплення квартири. В обґрунтування позову посилалась на те, що позивач є власниклом квартири АДРЕСА_1 , яку утримує в належному стані. 29.02.2020 внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_3 , яка розташована над квартирою позивачки було пошкоджено її квартиру. Цього ж дня було здійснено виклик уповноваженої особи КП «Прилукитепловодопостачання» та складено Акт. Позивачка посилається, що спочатку відповідачі, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відразу після пошкодження, розпочали ремонтні роботи по відновленню належного стану квартири, проте згодом припинили проведення будь-яких робіт. За доводами позовної заяви квартира ОСОБА_1 потребує термінового поточного ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо. У позові позивачка просить стягнути з відповідачів солідарно на її користь майнову шкоду у сумі 8 000 грн внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідачів солідарно всі судові витрати за розгляд справи. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 10.02.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок затоплення квартири - задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 8000,00 грн внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_1 . Стягнуто ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 по 1554,20 грн з кожного понесених по справі судових витрат. Рішення обґрунтовано наявністю підстав для задоволення позову, оскільки судом встановлено, що відповідачі заподіяли позивачу майнову шкоду, яка підлягає стягненню. Відповідачами не спростовано обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та у підтвердження заперечень проти позову належних доказів не надано. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Прилуцького міськрайонного суду від 10.02.2021 скасувати, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. За доводами апеляційної скарги обставини, що мають значення для справи та висновки суду є недоведеними, судом неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права. У скарзі заявник посилається на невідповідність акту складеного КП «Прилукитепловодопотсачання», оскільки він не відповідає вимогам, викладеним у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, та такий акт не може бути належним та допустимим доказом спричинення відповідачами майнової шкоди позивачу. У акті вказано про пошкодження лише стелі у кухні - по стиках плит, туалеті 1 кв.м., прихожій 2 кв.м. Інших пошкоджень у даному акті не зафіксовано. Висновок судової будівельно-технічної експертизи передбачає проведення ремонту по всій квартирі, та не визначає окремо вартості ремонту саме тих пошкоджень, що зазначені у акті, що є порушенням прав відповідачів. Крім того, акт повинен бути складений обслуговуючою організацією - ТОВ «Комфортні послуги», оскільки саме на балансі даного товариства перебуває будинок, проте жодних документів, складених саме цією організацією надано не було. В обґрунтування незаконності оскаржуваного рішення заявник посилається на висновок експерта С-16 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 22.10.2020 та інші матеріали справи не містять належних та допустимих доказів неправомірних дій щодо залиття квартири позивачки саме відповідачами, як власниками квартири, що знаходяться поверхом вище, а відтак відсутній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями та шкодою. Позивачкою не доведено факту залиття її квартири, вина відповідачів не доведена. Заявник у скарзі посилається на те, що вказаною квартирою відповідачі не користуються підтвердженням чого є показники лічильника за тривалий час, на час затоплення квартири позивачки крани постачання холодної води до квартири відповідачів були перекриті. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування посилається на законність та обґрунтованість судового рішення та безпідставність апеляційної скарги. ОСОБА_2 та представник ОСОБА_5 - ОСОБА_9 подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а рішення Прилуцького міськрайонного суду від 10.02.2021 скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтування містить посилання на незаконність оскаржуваного рішення суду. Зазначають, що апеляційна скарга містить всі доводи для скасування неправильного рішення. Доводи відзивів є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі ОСОБА_2 та зводяться до незгоди заявників з висновками суду першої інстанції, зазначають, що позивачем не доведено факту залиття її квартири, оскільки належних доказів, які б підтверджували факт залиття її квартири, до матеріалів справи не додано. Вина відповідачів не доведена. На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду подано не було. Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення враховуючи наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 5). Право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Прилуцькою міською радою 24.12.2002 (а.с. 7). Відповідно до акту про залиття квартири від 02.03.2020 комісія у складі майстра з обслуговування ОСОБА_10 , слюсаря сантехніка ОСОБА_11 співвласника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 , співвласника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 встановила, що 29.02.2020 в будинку АДРЕСА_1 трапилося залиття. Ушкоджено стелю на кухні, туалеті, прихожій. Причина - вирвана заглушка на холодній воді у мешканців квартири АДРЕСА_3 , які й заподіяли шкоду (а.с. 11). Відповідно до висновку експерта С-16 від 22.10.2020 вартість ремонтно - будівельних робіт і матеріалів для виконання ремонту квартири АДРЕСА_1 , спричинених затопленням, становить 14916, 15 грн (а.с. 112). Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю, оскільки судом встановлено, що відповідачі заподіяли позивачу майнову шкоду, яка підлягає стягненню. Відповідачами протилежних доказів не надано, та у підтвердження їх доводів належних доказів не надано. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з`ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють. Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Як встановлено судом, відповідно до акту про залиття квартири від 02.03.2020 комісія у складі майстра з обслуговування ОСОБА_10 , слюсаря сантехніка ОСОБА_11 співвласника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 , співвласника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 встановила, що 29.02.2020 в будинку АДРЕСА_1 трапилося залиття. Ушкоджено стелю на кухні, туалеті, прихожій. Причина - вирвана заглушка на холодній воді у мешканців квартири АДРЕСА_3 , які й заподіяли шкоду (а.с. 11). Відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачки, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема, на предмет визначення причин залиття квартири позивачки, не заявляли та не надали інших доказів щодо розміру спричиненої позивачці майнової шкоди, хоча це є їх процесуальним обов`язком. Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України). За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України). Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , що Акт про залиття від 02.03.2020 не є належним та допустимим доказом у справі, є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події. За таких обставин, встановивши, що позивачка довела розмір завданої матеріальної шкоди, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивачки, врахувавши акт про залиття квартири та висновок експерта, обставини місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. З врахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про невідповідність акту від 02.03.2020, складеного КП «Прилукитепловодопотсачання», не складення акту обслуговуючою організацією - ТОВ «Комфортні послуги», на балансі якого перебуває будинок, не доведеність вини відповідачів, не користування квартирою відповідачами на час залиття квартири позивачки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Не спростовують правильних висновків і доводи, що висновок експерта С-16 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 22.10.2020 та інші матеріали справи не містять належних та допустимих доказів неправомірних дій щодо залиття квартири позивачки саме відповідачами, як власниками квартири, що знаходяться поверхом вище, а відтак відсутній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями та шкодою, як і посилання на протиріччя у показах свідків, оскільки судом першої інстанції у відповідності до положень ЦПК України дана належна оцінка доказам як у сукупності, так і кожному доказу окремо. З врахуванням наведеного, надані до апеляційної скарги нові докази, а саме договір № 3-96 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 24.09.2019 (а.с. 173-178), додаткова угода № 1 до Договору (а.с. 179-180) копій квитанцій (а.с. 183-184), лист від 04.08.2020 № 8163/19/9-20 (а.с. 186-187), копія звукозапису, які у належний спосіб не були подані у суд першої інстанції та не були предметом дослідження при оцінці доказів, не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки положеннями ч. 1 ст. 4, ст. 12, 13 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, і надання до суду апеляційної інстанції інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 219), з якого вбачається, що з 13.11.2020 право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_12 , не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції оскільки, на момент пред`явлення позову право власності ОСОБА_1 на частку квартири за адресою квартири АДРЕСА_1 підтверджено даними свідоцтва про право власності на житло (а.с. 5). Відповідно до частини першої та другої статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Отже, якщо інше не встановлено законом, учасники спільної часткової власності здійснюють свої права на засадах загальної згоди. Матеріали справи не містять доказів наявності договірної домовленості співвласників квартири про участь в управлінні і збереженні їх спільного майна, проте, така домовленість є правом (ч. 2 ст. 358 ЦК України), а не обов`язком співвласників спільного майна, що не виключає права особи, яка зазнала втрат у зв`язку з неправомірними діями іншої особи, звернутися до суду із відповідним позовом в деліктних правовідносинах (ст. 1166 ЦК України). З врахуванням наведеного не ґрунтуються на нормах права доводи апеляційної скарги щодо не належності квартири позивачу ОСОБА_1 вцілому. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з`ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду. Суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст рішення складено 12.05.2021. Головуючий Судді: