Постанова 4824 № 357/8237/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 357/8237/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2483/2021Головуючий у суді першої інстанції - Кошель Б.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 квітня 2021 року Київський апеляційний суд в складі: суддя-доповідач Нежура В.А. судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф., секретар Рудик О.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційні скарги Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року та додаткові рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Пролісок», Фермерського господарства «Дари Ланів», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, В С Т А Н О В И В: У липні 2019 року ПОСП «Сидори» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ФГ «Пролісок», ФГ «Дари Ланів», ДР Малоєрчиківської сільської ради Сквирського р-ну Київської обл. Ілюшиної М.О., з урахуванням уточнення позовних вимог просило: визнати недійсними договори оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 від 10.12.2018, укладені між ОСОБА_1 та ФГ «Дари ланів» і ФГ «Пролісок» щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220486000:04:006:0075 та 3220486000:04:006:0076 відповідно; скасувати рішення ДР Малоєрчиківської сільської ради Сквирського р-ну Київської обл. Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію права оренди ФГ «Дари ланів» та ФГ «Пролісок» на ці земельні ділянки; витребувати із незаконного володіння ФГ «Дари ланів» та ФГ «Пролісок» на користь ПОСП «Сидори» земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:006:0075 та 3220486000:04:006:0076 відповідно; внести зміни до договору оренди землі б/н від 03.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПОСП «Сидори» шляхом його викладення у новій редакції, як зазначено у позовній заяві, в тому числі акт приймання-передачі об`єкта оренди та припинити права оренди ФГ «Дари ланів» та ФГ «Пролісок» на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:006:0075 та 3220486000:04:006:0076 відповідно. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 03.06.2014 між ОСОБА_1 та ПОСП «Сидори» було укладено договір оренди землі № б/н, за яким відповідач передав позивачу земельну ділянку площею 2,8406 га з кадастровим номером 3220486000:04:006:0050, розташованої у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського р-ну Київської обл., строком на десять років. 12.12.2014 ДР Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської обл. Юхно Н.В. було проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди на підставі рішення за індексним номером 17935767. Протягом усього часу дії договору оренди позивач користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату. Проте, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ПОСП «Сидори» права користування за договором оренди. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28.02.2018, наказом № 728/5 від 15.03.2018 скасовано рішення ДР про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:006:0050 за ПОСП « Сидори». 05.03.2018 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Еліта-2010» договір оренди № 27 цієї ж земельної ділянки. ПОСП « Сидори» звернулося до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним. Після звернення позивача до суду, 04.12.2018 ОСОБА_1 та ТОВ «Еліта-2010» уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди від 05.03.2018. Після чого ОСОБА_1 , за власною заявою, що була посвідчена 26.11.2018 ПН Білоцерківського РНО Київської обл. Дуднік І.В., здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:006:0050 на дві - площею по 1,4203 га. кожна з кадастровими номерами: 3220486000:04:006:0075 та 3220486000:04:006:0076. 11.12.2018 ДР Малоєрчиківської сільської ради Сквирського р-ну Київської обл. Ілюшиною М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 10.12.2018 ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , за яким передала в оренду ФГ «Пролісок» земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:006:0075 та договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , за яким передала в оренду з ФГ «Дари Ланів» земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:006:0076. 14.12.2018 ДР Ілюшина М.О. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ «Дари ланів» та ФГ «Пролісок». Позивач вважав, що скасування МЮУ рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за підприємством права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:006:0050, що виникло на підставі договору оренди, не припинило це право і жодним чином не вплинуло на його дійсність (т. 1 а.с. 2-12зв, 176-182). Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2020 у задоволені позову відмовлено (т. 2 а.с. 104-115). 12.10.2020 ОСОБА_1 та ФГ «Пролісок» було подано заяви про винесення додаткового рішення в якому вирішити питання про судові витрати (т. 2 а.с. 117-118, 132-133). Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2020 заяву ФГ «Проліски» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат задоволено. Стягнуто з ПОСП «Сидори» на користь ФГ «Пролісок» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. (т. 2 а.с. 155-158). Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2020 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат задоволено. Стягнуто з ПОСП «Сидори» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн. (т. 2 а.с. 161-164). В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, ПОСП «Сидори», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що позивач у цій справі не є власником земельної ділянки, а є її орендарем на підставі договорів оренди, а свої права захищає, зокрема на підставі ч. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду землі», а не статей 387 і 388 ЦК України. Крім того, судом не враховано висновків Верховного Суду у справах № 291/421/17, № 291/422/17, № 291/426/17, згідно з якими відсутність у ДРРПНМ державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки з іншим орендарем. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у разі скасування державної реєстрації права оренди особи на земельну ділянку в такої особи відсутнє право її оренди, а також поділ земельної ділянки, яка була передана позивачу в оренду, унеможливлює захист його прав. ПОСП «Сидори» не погоджується з висновком суду про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - скасування спірних рішень державного реєстратора є неналежним, оскільки такі рішення вичерпали свою дію (т. 2 а.с. 167-176). В апеляційній скарзі на додаткове рішення за заявою ФГ «Пролісок», ПОСП «Сидори», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви ФГ «Проліски» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат відмовити. Вказує, що ФГ «Пролісок» не виконано вимоги ч. 1 ст. 134 та п. 9 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, не подано до суду відзиву, в якому б було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, і у порушення приписів ст. 141 ЦПК України поклав ці витрати на позивача. Крім того, ПОСП «Сидори» не було повідомлено належним чином про дату, час і місце ухвалення додаткового рішення, чим позбавлено позивача права надати свої заперечення (т. 2 а.с. 185-186зв.). В апеляційній скарзі на додаткове рішення за заявою ОСОБА_1 , ПОСП «Сидори» посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат відмовити. Зазначає, що невиконання стороною справи свого обов`язку щодо повідомлення суду у першій заяві по суті справи попереднього (орієнтовного) розрахунку суми додаткових витрат, які вона понесла та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, є підставою для відмови у задоволенні вимог такої сторони про відшкодування витрат, про які вона не зазначила у першій заяві по суті справи (т. 2 а.с. 190-191зв.). 17.12.2020 представником ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції, в якому вказує, що відповідач діяла добросовісно, не порушувала прав, свобод та інтересів позивача, а тому має право правомірно очікувати щодо відшкодування понесених судових витрат (т. 2 а.с. 213-215). 14.01.2021 представником ФГ «Пролісок» подано відзив на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якому вказує, що суд вірно встановив відсутність у позивача прав, свобод або охоронюваних законом інтересів, які порушено відповідачами, а саме: поділ земельної ділянки було проведено правомірно, оскільки земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та державній реєстрації права власності на неї. В той же час, скасування рішення державного реєстратора права оренди є підставою припинення цього права і позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди, який є предметом спору у справі (т. 3 а.с. 1-8). 16.01.2021 представником ФГ «Дари Ланів» подано відзив на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якому зазначається, що 10.12.2018 момент укладання договорів оренди ОСОБА_1 з ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів» державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:006:0050 за позивачем була скасована, що свідчить про відсутність у позивача права оренди і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваними договорами оренди як на момент реєстрації зазначених договорів так і на момент пред`явлення позову. Тому довід позивача про дійсність договору оренди не ґрунтується на нормах права, оскільки даний договір не набрав чинності та не створює будь яких правових наслідків чи обов`язків ОСОБА_1 перед позивачем (т. 3 а.с. 33-49). В судовому засіданні представник позивача Саврук С.М. підтримала апеляційні скарги з викладених в них підстав та просила їх задовольнити. Представник відповідача ФГ «Дари Ланів» - Миколюк М.Д. та представник відповідача ОСОБА_1 - Марценюк Л.А. заперечували проти апеляційної скарги та просили її відхилити. Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а апеляційній скарги на додаткові рішення підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи відповідачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належала земельна ділянки площею 2,8406 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3220486000:04:006:0050, розташована у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (т. 1 а.с. 16). 03.06.2014 між ПОСП «Сидори» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі б/н, за яким остання передала позивачу в оренду земельну ділянку площею 2,8406 га з кадастровим номером: 3220486000:04:006:0050 строком на 10 років, зі сплатою орендної плати, яка нараховується та видається орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1 381,44 грн. Додаткові умови: оранка, культивація, збір зернових на присадибній ділянці орендодавця площею до 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200,00 грн., в разі смерті орендодавця допомога на поховання в розмірі 500,00 грн. або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без врахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року. Видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 2 роки за взаємною згодою сторін (т. 1 а.с. 14-15). Згідно п. 37 договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. 12.12.2014 ДР Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за позивачем за індексним номером 17935767 (т. 1 а.с.22). Наказом МЮ України № 729/5 від 15.03.2018 задоволена колективна скарга громадян, в тому числі ОСОБА_1 , та серед іншого скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди за ПОСП «Сидори» на належну ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3220486000:04:006:0050, яке було зареєстроване на підставі договору оренди від 03.06.2014. Підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ПОСП «Сидори» стало звернення власників земельних ділянок до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України із скаргою, яка обґрунтована тим, що договори оренди із ПОСП «Сидори» були зареєстровані за відсутності необхідних на те документів, зокрема, без підписаних власниками земельних ділянок договорів, заяв на вчинення реєстраційних дій, відповідних проплат за вчинення реєстраційних дій та інше (т. 1 а.с.26-35). Скасування іншого речового права ПОСП «Сидори» на вищезазначену земельну ділянку здійснено ДР Департаменту державної реєстрації МЮ України Аврамченко С.С. 15.03.2018, індексний номер рішення: 40128149 (т. 1 а.с. 25). 05.03.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Еліта-2010» було укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки НОМЕР_3 строком до 05.03.2028, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40137842 від 15.03.2018, ДР КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. (т. 1 а.с. 24). 30.07.2018 ПОСП «Сидори» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі НОМЕР_3 від 05.03.2018, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Еліта-2010» та скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно (т. 1 а.с. 36-41) 04.12.2018 ОСОБА_1 та ТОВ «Еліта-2010» уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди землі від 05.03.2018 року (т. 1 а.с. 24 зв.). 11.12.2018 ДР Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про закриття об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 2,8406 га. з кадастровим номером 3220486000:04:006:0050, індексний номер рішення: 44546006, підстава: поділ об`єкта нерухомого майна, заява про розподіл земельної ділянки, серія та номер: 3045, виданий 26.11.2018 ПН Білоцерківського МНО Дуднік І.В. (т. 1 а.с. 24). ОСОБА_1 здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:006:0050 на дві - площею по 1,4203 га кожна з кадастровими номерами 3220486000:04:006:0075 та 3220486000:04:006:0076, що підтверджується відповіддю ГУ Держгеокадастру у Київській області №167/121-19 від 04.07.2019. 11.12.2018 ДР Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 44-47). 10.12.2018 між ОСОБА_1 та ФГ «Дари Ланів» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номерам 3220486000:04:006:0076 загальною площею 1,4203 га. (т. 1 а.с. 133-134). Того ж дня, було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номерам 3220486000:04:006:0075 загальною площею 1,427 га, з ФГ «Пролісок» (т. 1 а.с. 131-132) 14.12.2018 ДР Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ «Дари ланів» та ФГ «Пролісок» (т. 1 а.с. 135-136). 19.04.2019 ПОСП «Сидори» направило ОСОБА_1 пропозицію (Оферту) про внесення змін до договору оренди землі № б/н від 03.06.2014, в якій посилаючись на істотні зміни договору оренди вважає, що є підстави для внесення змін в частині, що ідентифікують об`єкт оренди, а саме: кадастрових номерів та площі орендованих земельних ділянок, сформованих внаслідок поділу земельної ділянки, яка була першочергово передана в оренду підприємству; документів, які підтверджують право власності орендодавця на такі земельні ділянки; нормативної грошової оцінки кожної із земельних ділянок та залежного від неї розміру орендної плати (т. 1 а.с. 49-55). За правилами ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди. Процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі» (далі Закон). Відповідно до ст. 1 Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. У статті 6 Закону визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Згідно з вимогами ст. 13 названого Закону вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК України). Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», редакція якої діяла на час укладення договору від 03.06.2014, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Таким чином, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. Системний аналіз статей 210, 638 ЦК України у взаємозв`язку зі ст. 125, 126 ЗК України та ст. 6 Закону України «Про оренду землі» дають підстави для висновку, що договір оренди землі є вчиненим з дня проведення державної реєстрації. Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постанові від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16, постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №357/8110/18. Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19). У частині 1 статті 627 ЦК зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Уклавши договір оренди 03.06.2014, сторони у п. 37 визначили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 03.06.2014 було зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. 12.12.2014, номер запису 17935767. Однак, наказом МЮ України № 728/5 від 15.03.2018 вищезазначене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасовано, про що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис. На час розгляду справи судом вказаний наказ незаконним не визнано і він є чинним. Зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 387/515/18. Встановивши, що державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку була скасована 15.03.2018, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПОСП «Сидори», оскільки на момент початку перебігу строку дії спірних договорів оренди землі від 10.12.2018, відлік яких обраховується з 14.12.2018, коли здійснена державна реєстрація права оренди за ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів», права та законні інтереси позивача порушені не були, так як права на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:006:0050 у нього вже були відсутні. Таке право було відсутнє у позивача як на момент поділу земельної ділянки, так і на момент укладення оспорюваних позивачем договорів оренди та державної реєстрації права оренди за фермерськими господарствами. Доводи апеляційної скарги, що ст. 18 Закону України «Про оренду землі», у якій було зазначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, було виключено на час укладення договору від 03.06.2014, а відтак цей договір не підлягав обов`язковій державній реєстрації і його дія не залежить від скасування державної реєстрації, колегія суддів вважає безпідставним. Стаття 18 Закону України «Про оренду землі» була виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України, яким Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» викладений у новій редакції і який визначає загальні вимоги для державної реєстрації право користування нерухомим майном, про що було зазначено вище. Посилання у апеляційній скарзі на те, що договір оренди землі від 03.06.2014 не визнаний недійсним, а тому підлягає виконанню з боку ОСОБА_1 , не заважаючи на скасування його державної реєстрації, колегія суддів вважає необґрунтованими, так як відповідно до умов договору зазначений договір не набрав чинності, а відтак виконанню не підлягає. Іншим доводам позивача надана оцінка судом першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставини справи, оцінені надані докази, правильно застосовані норми матеріального права, враховані правові висновки Верховного Суду, тому відсутні підстави для скасування рішення суду від 07.10.2020 та задоволення апеляційної скарги. Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Переглядаючи додаткові рішення суду від 16.10.2020, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Частина 1 статті 134 ЦПК України передбачає, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України). Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України). Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2020 до суду надійшла заява представника ФГ «Пролісок» - адвоката Шовкопляс С.П. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача 10 000,00 грн. витрат, понесених ФГ «Пролісок» на надання правничої допомоги. До заяви був наданий договір про надання правової допомоги, укладений 08.09.2020 між адвокатом Шовкопляс С.П. та ФГ «Пролісок», копія додаткової угоди до договору, за умовами якої сторони погодили розмір гонорару адвоката у сумі 10 000,00 грн. опис наданих послуг, акт приймання-передачі наданих послуг від 10.10.2020 та копія платіжного доручення про сплату ФГ «Пролісок» 10 000,00 грн. Також 12.10.2020 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Червінчика Є.Е. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача 25 000,00 грн., понесених ОСОБА_1 на оплату правової допомоги. До заяви були надані копія договору про надання правничої допомоги, укладеного 26.06.2020 між ОСОБА_1 та Червінчиком Є.Е. , копія додаткової угоди до договору, за умовами якої сторони погодили розмір гонорару адвоката у сумі 20 000,00 грн. та 5 000,00 грн. за досягнення позитивного рішення, опис наданих послуг, копія акту приймання-передачі наданих послуг від 09.10.2020 та копія платіжного доручення від 12.10.2020 про сплату грошових коштів за надання правової допомоги згідно договору від 26.06.2020 у розмірі 25 000,00 грн. Ухвалюючи додаткові рішення та задовольняючи вимоги відповідачів про стягнення з позивача понесених витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що у задоволенні позову відмовлено, відповідачами надані належні документи у підтвердження понесених витрат, а розмір витрат є спірмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Колегія суддів не у повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд не врахував клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а також не проаналізував обсяг наданих адвокатами послуг. Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 12.10.2020, підписаного ФГ «Пролісок» та адвокатом Шовкопляс С.П., останній витратив: на дослідження матеріалів даної справи 3 години; на вивчення судової практики 2 години; на узгодження правової позиції з клієнтом 1 годину; на підготовку письмових пояснень 2 години, на участь у судових засідання - 2 години, а всього 10 годин. Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 09.10.2020, підписаного ОСОБА_1 та адвокатом Червінчик Є.Е., останній витратив на дослідження матеріалів даної справи 3 години, проаналізував матеріали та здійснював підготовку правової позиції протягом 5 годин, узгоджував правову позицію з клієнтом з виїздом за місцем проживання останнього протягом 2 год., підготовлював клопотання 0,5 години, підготував письмові пояснення - 3 години, приймав участь у судових засіданнях 2 години, а всього витратив 17,5 годин. Однак, з матеріалів справи вбачається, що адвокат Червінчик Є.Е. з матеріалами даної справи не знайомився, будь-яких клопотань до суду, крім клопотань про призначення справи до розгляду не подавав. У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які понесли ОСОБА_1 та ФГ «Пролісок», представник позивача просила відмовити у прийнятті додаткового рішення, посилаючись на те, що надані адвокатами послуги не є правничою допомогою, а у порушення норм процесуального права відповідачі не заявляли про свої витрати у визначенні ЦПК України строки. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Виходячи з вищевикладеного, обсягу наданих адвокатами послуг у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що визначений судом розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію реальності, розумності та співмірності, тому додаткові рішення від 16.10.2020 підлягають зміні, а розмір витрат підлягає зменшенню до 7 500,00 грн. на користь ОСОБА_1 та 5 000,00 грн. на користь ФГ «Пролісок». У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Л.А. просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 20 000,00 грн., які складаються з гонорару адвоката за надані послуги у сумі 10 000,00 грн. та з гонорару успіху - 10 000,00 грн. У підтвердження понесених витрат адвокатом Марценюк Л.А. надана копія договору про надання правової допомоги 14/20, укладеного 10.12.2020 з ОСОБА_1 , предметом якого є надання правової допомоги у справі № 357/8237/19, копія додатку № 1 до договору та копія акту виконаних робіт від 15.12.2020, згідно якого ОСОБА_1 надана правнича допомога у вигляді аналізу апеляційної скарги - 500,00 грн., складання відзиву на апеляційну скаргу - 2 500,00 грн. та участь у апеляційному розгляді - 2 000,00 грн., товарний чек від 15.12.2020, виданий адвокатом Марценюк Л.А., про оплату ОСОБА_1 5 000,00 грн. У відзиві на апеляційну скаргу представник ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів» - адвокат Косяк В.М. просить стягнути з позивача на користь кожного з відповідачів по 9 000,00 грн. понесених витрат на правничу допомогу. У підтвердження понесених витрат адвокатом Косяк В.М. надано копія договору № 11, укладеного 03.11.2020 між ФГ «Пролісок» та АО «МКБ Групп», згідно якого адвокатське об`єднання зобов`язується надати правничу допомогу по цивільній справі № 357/8237/19 і сторони визначили розмір гонорару у сумі 5 000,00 грн. та гонорар успіху - 4 000,00 грн., копію акту приймання-передачі правничої допомоги від 11.01.2021, згідно якого ФГ «Пролісок» були надані послуги: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань з виїздом на місце знаходження клієнта; аналіз наданих клієнтом документів; аналіз судової практики; складання відзиву на апеляційну скаргу, представництво у Київському апеляційному суді. У підтвердження понесених витрат адвокатом Косяк В.М. надано копія договору № 12, укладеного 03.11.2020 між ФГ «Дари Ланів» та АО «МКБ Групп», згідно якого адвокатське об`єднання зобов`язується надати правничу допомогу по цивільній справі № 357/8237/19 і сторони визначили розмір гонорару у сумі 5 000,00 грн. та гонорар успіху - 4 000,00 грн., копію акту приймання-передачі правничої допомоги від 14.01.2021, згідно якого ФГ «Пролісок» були надані послуги: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань з виїздом на місце знаходження клієнта; аналіз наданих клієнтом документів; аналіз судової практики; складання відзиву на апеляційну скаргу, представництво у Київському апеляційному суді. Також надана виписка по рахунку, згідно якої на рахунок АО «МКБ Групп» перераховано ФГ «Пролісок» 5 000,00 грн. та ФГ «Дари Ланів» 5 000,00 грн. Представником позивача - адвокатом Тетеря С.І. подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому представник позивача просить зменшити заявлені представником ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу до 7 500,00 грн., а витрати ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів» до 1 428,00 грн. на користь кожного з фермерських господарств. Враховуючи обсяг наданих послуг, колегія суддів вважає, що стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу у апеляційному суді не є реальним та розумним, а відтак зменшує розмір витрат, які підлягають відшкодуванню до 10 000,00 грн. Враховуючи, що адвокатом АО «МКБ Групп» Косяк В.М. одночасно надавалася правнича допомога ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів», обсяг юридичних послуг вказаним відповідачам є ідентичним, відзив на апеляційну скаргу є спільним, аналіз та вивчення судової практики та документів стосувався однакових правовідносин та не потребував узгодження позиції щодо захисту прав та інтересів окремо щодо кожного з відповідачів, участь у судовому засіданні приймав один представник, тому визначений розмір витрат не є співмірним із наданими послугами та підлягає зменшенню до 5 000,00 грн. на користь кожного з відповідачів. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 375, 376, 377 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на додаткові рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2020 року задовольнити частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року залишити без змін. Додаткові рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2020 року змінити, зменшивши розмір судових витрат, стягнутих з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_1 з 25 000,00 грн. до 7 500,00грн, на користь Фермерського господарства «Пролісок» з 10 000,00 грн. до 5 000,00 грн. Стягнути з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори», (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32638083, яке знаходиться у Київській обл., Білоцерківський р-н, с. Сидори, вул. Радянська, 2), на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає АДРЕСА_1 ), витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 500,00 грн. Стягнути з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори», (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32638083, яке знаходиться у Київській обл., Білоцерківський р-н, с. Сидори, вул. Радянська, 2), на користь Фермерського господарства «Пролісок», (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32796608, яке знаходиться у Київській обл., Білоцерківський р-н, смт Терезине, вул. Першотравнева, 2), витрати на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. Стягнути з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори», (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32638083, яке знаходиться у Київській обл., Білоцерківський р-н, с. Сидори, вул. Радянська, 2), на користь Фермерського господарства «Дари ланів», (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32796613, яке знаходиться у Київській обл., Білоцерківський р-н, смт Терезине, вул. Першотравнева, 2), витрати на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений 07 травня 2021 року. Суддя-доповідач В.А. Нежура Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська