Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/17116/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/17116/20 пров. № А/857/7298/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Ніколіна В.В. суддів Гінди О.М., Пліша М.А. за участі секретаря судового засідання Хомича О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року (суддя Лозовський О.А., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у грудні 2020 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо протиправними дій щодо незаконного утримання коштів із пенсійних нарахувань в сумі 29 252,04 грн. та зобов`язати відповідача повернути суму в розмірі 29252,04 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно утримав з пенсійних нарахувань виплаченої ОСОБА_1 доплати до пенсії за січень-квітень 2018 року в розмірі 29 252,04 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі №140/17116/20 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення коригування пенсії позивача на суму переплати в розмірі 22374,28 грн. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 безпідставно утриману частину пенсії за період з 01 січня 2018 року по 30 квітня 2018 року в розмірі 22374,28 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позову, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що на підставі довідки від 06.11.2020 можна дійти висновку, що сума безпідставно утриманої частини пенсії за період з 01 січня 2018 року по 30 квітня 2018 року становить 29252,04 грн., а не 22374,28 грн. Таким чином, суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про часткове задоволення позову. Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області з 10.09.2002 як отримувач пенсії за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 19.11.2015 (а.с.4). На виконання постанови Кабінету Міністрів «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 Ліквідаційною комісією УМВС у Волинській області було видано довідку №3301 від 23.03.2018, відповідно до якої розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), був визначений у розмірі 17 963,40 грн. . На підставі зазначеної довідки відповідачем 02.04.2018 було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018, в результаті якого загальний розмір щомісячної пенсійної виплати склав 13730,00 грн., що підтверджується протоколом перерахунку пенсії за пенсійною справою № ХА5302 -МВС від 02.04.2018. ОСОБА_1 проведено виплату у сумі 35 669,03 грн., що включає доплату за січень, лютий, березень і квітень 2018 року (7313,01*4=29252.04) + місячний розмір пенсії до підвищення 6416.99 грн. Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області 12.04.2018 направило на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за тим самим вихідним номером та датою із зазначеною сумою грошового забезпечення 8577,86 грн., що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) на заміну довідки, поданої у березні 2018 року. Відповідно, відповідачем 18.04.2018 був проведений перерахунок на підставі нової довідки. Розмір пенсії позивача з 01.05.2018 склав 9208.66 грн., що мало наслідком зміну розміру пенсії (зменшення) та призвело до утворення переплати пенсії позивача. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі № 0340/1868/18 від 17.10.2018 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 80% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року у розмірі 90 % суми грошового забезпечення. На виконання вказаного рішення суду відповідач 23.11.2018 здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в результаті чого розмір пенсії з грудня 2018 року становить 10 298,89 грн. (а.с.30), а різниця пенсії за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 склала 44711,58 грн., яка проведена додатковими відомостями 06.08.2020. На звернення позивача до пенсійного органу про надання роз`яснень підстав зменшення розміру його пенсії з грудня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області листом № 327/Н-01 від 22.03.2019 повідомлено, що рішення про стягнення сум пенсії, виплачених надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера не приймалось і, відповідно, утримання не проводилось, а питання повернення зайво виплачених коштів буде вирішуватися в порядку статті 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 9). Листом від 20.02.2020 № 346-339/Н-02/8-0300/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило ОСОБА_1 , що у зв`язку із заміною Ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення, розмір якого становить 8577,86 грн., проведено відповідний перерахунок пенсії. В результаті проведеного перерахунку виникла переплата пенсії за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 на загальну суму 22 374,28 грн., утримання якої не проводилося. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду №0340/1868/18 від 17.10.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в області здійснено перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 01.01.2016 у розмірі 90% суми грошового забезпечення. Відповідно до вищезазначеного, доплата за рішенням суду відкоригована на суму переплати пенсії (22374,28грн) та становить 44711,58 грн, а також включена до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», реєстраційний номер 37624 (а.с.10). Вважаючи такі дії відповідача щодо утримання надміру виплачених сум пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення коригування пенсії позивача на суму переплати в розмірі 22374,28 грн. є протиправними, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пенсійне забезпечення громадян України, порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовим актами. Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно зі статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Таким чином, саме на Пенсійний фонд покладено обов`язок щодо здійснення виплат пенсій з урахуванням вимог пенсійного законодавства, а також щодо контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, що виключає можливість виплати пенсій, виплата яких не передбачена чинним законодавством, навіть за умови послідуючого відшкодування відповідних витрат Пенсійного фонду сторонніми особами. Статтею 1215 Цивільного кодексу України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Процедура стягнення врегульована Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за №374/7695 (далі Порядок №6-4). Згідно з пунктом 3 Порядку №6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1). Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш, як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку (стаття 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. Таким чином, підставами для утримання відповідачем зайво сплачених сум пенсії можуть бути лише зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Судом встановлено, що з вини Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області, яка видала довідку з недостовірними даними, у квітні 2018 року виникла переплата пенсії ОСОБА_1 у розмірі 22374,28 грн. за період з 01.01.2018 по 30.04.2018. Здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 0340/1868/18 від 17.10.2018 відповідач одночасно відкоригував доплату до пенсії позивача на суму переплати пенсії, а саме: на 22374,28грн. Вказане коригування відображене у поданому відповідачем розрахунку по особовому рахунку НОМЕР_2 за період з 01.01.2016 по 17.11.2018, де зазначено, що за січень 2018 року квітень 2018 року з ОСОБА_1 утримано 22374,28 грн. (2144,46 грн.*4 + 3 449,11 грн. 4). При цьому, колегія суддів звертає увагу, що рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій з ОСОБА_1 відповідачем не приймалося. Таким чином, відповідачем безпідставно, в порушення вимог законодавства, утримано з позивача суму надміру виплаченої пенсії в розмірі 22374,28 грн. Враховуючи те, що статтею 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначений вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсій, а відповідачем жодного доказу встановлення вини позивача щодо вчинення певного зловживання або подання недостовірних відомостей суду не надано, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення коригування пенсії позивача на суму переплати в розмірі 22374,28 грн. є протиправними. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 безпідставно утриманих коштів з пенсії за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 в розмірі 22374,28 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що сума надміру утриманої пенсії становить 29252.04 є помилковими, оскільки вказані кошти є доплатою до пенсії позивачу за січень, лютий, березень і квітень 2018 року (7313,01*4=29252.04), а не сумою переплати, яку пенсійний орган намагався безпідставно утримати з пенсії ОСОБА_1 після коригування сум доплати до пенсії за вказаний період. Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення адміністративного позову. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження позивача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі №140/17116/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 12 травня 2021 року