Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 522/3532/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 522/3532/20 Головуючий в 1 інстанції: Науменко А.В. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 13 січня 2021р. про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском встановленого строку звернення до адміністративного суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремова В.Ю. про скасування постанови, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2020р. ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якій просила про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Ухвалою судді Приморського районного суду м.Одеси від 4.03.2020р. позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху усунути недоліки даного позову. Ухвалою Приморського районного суду від 30 березня 2020р. позов повернуто позивачу. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2020р. ухвалу Приморського районного суду від 30 березня 2020р. скасовано та повернено справу до Приморського районного суду м.Одеси для продовження розгляду. Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 14 вересня 2020р. справу прийнято до розгляду. Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 13 січня 2021р. позовну заяву ОСОБА_1 до Заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремова В.Ю. про скасування постанови залишено без розгляду у зв`язку з пропуском встановленого строку звернення до адміністративного суду. В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм права. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення поданої скарги без задоволення, а ухвали суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом задоволенню не підлягає, а адміністративний позов у даній справі підлягає залишенню без розгляду, у зв`язку з пропуском установленого законом строку звернення до адміністративного суду. Також суд першої інстанції зазначив, що поважними причинами пропуску визнаються лише ті обставини, які були підтвердженні відповідними та належними доказами. Позивачем не доведено, що неподання позивної заяви було наслідком захворювання. Позивач не надав достатніх доказів на підтвердження того, що захворювання позбавило позивача можливості звернутися до суду з відповідним позовом. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спірне питання, з огляду на наступні обставини. Приписами ч.1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. У відповідності до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Крім того, ч.3 вказаної статті КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Приписами ч.4 ст.122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. За правилами ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Положеннями ст.289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Аналізуючи вищевикладені норми процесуального законодавства, судова колегія зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Отже, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення постанови. При цьому, слід враховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено. Разом з тим, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. При цьому, поважними причинами пропуску визнаються лише ті обставини, які були підтвердженні відповідними та належними доказами. Згідно правових позицій Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження. Необхідно, також, вказати, що поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Ухвала ВАСУ від 29.09.2016р. по справі №522/6069/14-а (№ в ЄДРСРУ 61821829). Із урахуванням вказаного, слід зазначити, що у суду є свобода розсуду або дискреційні повноваження суду на поновлення процесуальних строків, адже за таких обставин лише суд вирішує яка причина є поважною і які докази можна приймати до уваги, разом з цим, суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити - визнати поважними причини пропуску процесуальних строків (Ухвала ВСУ від 26.01.2006р. справа №6-7307кс04). Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач просила поновити строк для оскарження постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №796/19 від 12.11.201р., у зв`язку з тим, що через технічну помилку у протоколі про адміністративне правопорушення не вбачала, що протокол складено відносно неї. Також позивач вказує, що не могла звернутись до суду через хворобу та була вимушена проходити відповідне обстеження у лікаря. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що протокол, направлений на адресу позивача містив і інші дані, за якими можливо було встановити у відношенні кого його було складено, зокрема, дата народження, місце проживання/реєстрації, РНОКПП. Резолютивна частина постанови, також, містить ПІБ позивача, що дає можливість ідентифікувати у відношенні кого зазначений протокол складений. Крім того, крім протоколу відносно ОСОБА_1 було складено припис від 29.10.2019р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. З матеріалів справи вбачається, що постанову про накладення адміністративного стягнення від 12.11.2019р., позивачка отримала 18.11.2019р., а позовну заяву в суд подано 27.02.2020р., тобто з пропуском строку встановленого КАС України. Щодо посилання позивача на неможливість подання позовної заяви через хворобу, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що поважними причинами пропуску визнаються лише ті обставини, які були підтвердженні відповідними та належними доказами. Позивачем не доведено, що неподання позовної заяви було наслідком захворювання. Позивач не надав достатніх доказів на підтвердження того, що захворювання позбавило позивача можливості звернутися до суду з відповідним позовом. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду. В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 312, 316, 325 КАС України, судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 13 січня 2021р. про залишення позову без розгляду залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: А.В. Крусян О.В. Яковлєв