Постанова 4854 № 400/1405/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/1405/20 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, за участі третьої особи Управління державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області щодо не формування та не надсилання до Управління Державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області електронного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені ОСОБА_1 в сумі 718 315, 18 грн.; зобов`язати Баштанське управління ГУ ДПС у Миколаївській області сформувати та надіслати до Управління Державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області електронний висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені ОСОБА_1 в сумі 718 315, 18 грн. В обґрунтування позову зазначено, що у 2016-2017 роках податковими повідомленнями-рішеннями Баштанської ОДПІ ГУ ДФС в Миколаївській області форми «Ф» позивачці нарахована орендна плата з фізичних осіб, яку було сплачено останньою в повному обсязі. В подальшому вказані податкові-повідомлення рішення були скасовані у судовому порядку, що стало підставою для звернення позивача із заявою про повернення надміру сплачених податкових грошових зобов`язань в сумі 718 315,18 грн. Однак в поверненні надміру сплачених коштів позивачці було відмовлено з тих підстав , що в заяві позивача зазначені невірні реквізити Явкінської сільській раді Баштанського району, які були актуальними у 2016 та 2017 році та є недійсними на даний час. Позивачу запропоновано подати нову заяву із зазначенням реквізитів рахунку, з якого повертаються кошти, що є актуальним на час звернення. Позивач визначає, що вказана відмова носить формальний характер та суперечить вимогам чинного законодавства. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо не формування та не надсилання до Управління Державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області електронного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені ОСОБА_1 в сумі 718 315, 18 грн. та стягнув з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області на користь ОСОБА_1 помилково сплачені грошові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 718 315, 18 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. При вирішенні даного спору суд першої інстанції виходив із того, що позивач виконав усі умови, передбачені ст.43 Податкового кодексу України, необхідні для повернення надміру сплачених сум податку з орендної плати з фізичних осіб, тому відмова податкового органу є протиправною. Крім того, судом першої інстанції з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15 вказано, що ефективним способом захисту порушеного права платника податків на повернення суми бюджетного відшкодування є стягнення таких сум з Державного бюджету України через Казначейство на користь платника податків. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). В апеляційний скарзі Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що при внесенні контролюючим органом реквізитів, зазначених у заяві позивача до ІС «Податковий блок», вказана заява не потрапляє для подальшого відпрацювання та система визначає помилку «Не вірно вказані реквізити». Внаслідок чого Головне управління не має можливості опрацювати заяву відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року №60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії ДФС України, її територіальних органів, ДКС України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платниками податків та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені». ОСОБА_1 та Управління державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області не скористались правом на подання відзиву до апеляційної скарги. Фактичні обставини справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27 травня 2016 року Баштанська ОДПІ ГУ ДФС в Миколаївській області прийняла податкові повідомлення-рішення форми «Ф» № 65719-20 за платежем: орендна плата з фізичних осіб на суму 91 090,96 грн. та № 65720-20 за платежем: орендна плата з фізичних осіб на суму 268 066,60 грн. ОСОБА_1 вищевказані податкові зобов`язанні були сплачені 16.09.2016 року, що підтверджується квитанціями №0.0.618476938.1 на суму 91 090,96 грн. та №0.0.618480358.1 на суму 268 066,60 грн. 20 квітня 2017 року ГУ ДФС в Миколаївській області прийняло податкові повідомлення-рішення форми «Ф» № 1195-20 за платежем: орендна плата з фізичних осіб на суму 91 090,66 грн. та № 1194-20 за платежем: орендна плата з фізичних осіб на суму 268 066,66 грн. Позивачем вищевказані податкові зобов`язанні були сплачені 22.08.2017 року, що підтверджується квитанціями № 0.0.833788989.1 на суму 268 066,60 грн. та № 0.0.833791003.1 на суму 91 090,96 грн. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 400/2927/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення рішення форми «Ф» від 27.05.2016 року № 65719-20 та податкове повідомлення рішення форми «Ф» від 27.05.2016 року № 65720-20. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 року по справі № 400/2927/18 відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 400/2926/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 20.04.2017 № 1194-20 від 20.04.2017 року, від 20.04.2017 року № 1195-20, від 01.11.2018 року № 513224-1302-1411, від 01.11.2018 року № 513223-1302-1411. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі № 400/2926/18 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року залишено без змін. 21.11.2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань. Листом від 02.12.2019 року за вих. № 159/14-29-51-06-09 відповідач повідомив, що станом на 02.12.2019 року у зв`язку з приведенням у відповідність КОР Шабардіної Ганни Василівни (код бюджетної класифікації 18010900 ст.16) до Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 року сума переплати становить 359 157,62 грн. ОСОБА_1 повторно звернулась до відповідача із заявою від 02 березня 2020 року про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань, в якій було зазначено назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначено напрямок перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів. До заяви було долучено копії квитанцій від 16.09.2016 року №№ 0.0.618476938.1, 0.0.618480358.1 та від 22.08.2017 року № 0.0.833788989.1, № 0.0.833791003.1. Листом від 12.03.2020 року за вих. № 129/14-29-51-05-09, відповідач повідомив, що в заяві позивача зазначено реквізити рахунку орендної плати з фізичних осіб по Явкінській сільській раді Баштанського району, які були актуальними у 2016 та 2017 році та є недійсними на даний чай і через це немає можливості опрацювати заяву позивача відповідно до вимог Порядку №

60. Водночас позивачу запропоновано подати нову заяву із зазначенням реквізитів рахунку, з якого повертаються кошти, що є актуальним на теперішній час. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Відповідно до підпункту 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені у ст. 43 ПК України, згідно якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Згідно п. 43.2 ст. 43 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПК України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. За приписами п. 43.4 ст. 43 ПК України, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Згідно п. 43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Пунктом 43.6 ст. 43 ПК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. Порядком про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 (далі - Порядок), визначено алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань. Відповідно до п. 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснювались шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв`язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи). Пунктом 4 Порядку визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Державної казначейської служби України (далі - Казначейство України), відкритих на ім`я Казначейства України в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві. Згідно з п. 5 Порядку у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Відповідно до абз. 3 п. 5 Порядку, у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок, погоджений з відповідним місцевим фінансовим органом, у випадках повернення податків, зборів, пені, платежів, що зараховані до місцевих бюджетів або підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. Надання та погодження висновку здійснюється відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341, та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року N 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за N 976/30844. Наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року N 60 затверджений Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 р. за N 370/33341 (надалі - Порядок №60). Так, згідно із пунктом 1 розділу II Порядку № 60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Пунктом 2 розділу II Порядку № 60 передбачено, у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку. Після надходження до територіального органу ДФС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС. Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДФС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу. Якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів. У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. Після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів. У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. На заяви, щодо яких у Журналі встановлено відмітки підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, здійснюється накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) цих підрозділів у строки, визначені в абзацах другому-четвертому пунктів 5, 6 цього розділу. Інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДФС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС. Реєстр узгоджених повернень містить, зокрема, дані про податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), найменування або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб), дату та номер заяви про повернення коштів, назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, суму помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо. Опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДФС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків. Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДФС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень. На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДФС та кваліфікована електронна печатка такого органу. Кваліфіковані електронні підписи та кваліфікована електронна печатка накладаються: за платежами, належними державному бюджету,- не пізніше 16:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви; за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами,- не пізніше 18:00 восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви. Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДФС у строк не пізніше 18:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДФС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання. Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), направляються до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 Податкового кодексу України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДФС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних ДФС відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми). Аналогічний правовий висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 18 червня 2019 року (справа №826/3490/18), від 13 червня 2019 року (справа №812/1017/16), від 11 червня 2019 року (справа №826/8802/16), від 5 березня 2019 року (справа 814/3233/15), від 28 лютого 2019 року (справа №805/1218/16-а), від 5 лютого 2019 року (справа №826/7672/17). Судом першої інстанції вірно встановлено та апелянтом не заперечується, що у позивача відсутній податковий борг станом на час звернення останнього із відповідними заявами про повернення надмірно сплачених сум грошового зобов`язання. З огляду на приписи абзацу першого п. 43.5 ст. 43 ПК України, після отримання вказаних заяв, у відповідача виник обов`язок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, підготувати та подати відповідний висновок до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. За наслідком аналізу наведених норм судова колегія зазначає, що за результатами розгляду заяви на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань фіскальний орган має надати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або прийняти рішення про відмову у поверненні помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, у разі відсутності законодавчо визначених умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань. В свою чергу відповідачем причиною відмови визначено, що ОСОБА_1 вказала реквізити рахунку орендної плати з фізичних осіб по Явкінській сільській раді Баштанського району, які були актуальними у 2016 та 2017 році та є недійсними на даний час, проте визначена підстава для відмови суперечить вимогам п. 2 розділу II Порядку №60. В свою чергу, відповідачем не виявлені та не встановлені будь-які дані про невідповідність суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку з орендної плати фізичних осіб (яка зазначається у заяві про повернення коштів) сумі, заявленій в податкових деклараціях або наявності у платника податку податкового боргу. Відповідних доказів до суду відповідачем не подано. Таким чином судова колегія констатує, що позивач виконав усі умови, передбачені ст. 43 Податкового кодексу України, необхідні для повернення надміру сплачених сум податку з орендної плати з фізичних осіб, тому набув права на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15 за позовом ТОВ «Аскоп-Україна» до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та ГУ ДКС України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності й стягнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ зроблено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 2 грудня 2015 року у справі №21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі №21-452а16, від 7 березня 2017 року у справі №820/19449/14, та вказано, що ефективним способом захисту порушеного права платника податків на повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та отриманні пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, є стягнення таких сум з Державного бюджету України через Казначейство на користь платника податків. Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Враховуючи приписи частини другої статті 5 КАС України, суд може захистити право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Позовні вимоги, заявлені у даній справі, спрямовані на повернення позивачем з Державного бюджету України надмірно сплачених сум податку з орендної плати з фізичних осіб. Судом першої інстанції вірно визначено, що обраний позивачем при пред`явленні позову спосіб захисту своїх прав у формі визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення таких коштів не може призвести до реального відновлення прав позивача. Така мета буде досягнута у випадку стягнення на користь позивача відповідних сум. З метою виконання завдання адміністративного судочинства, передбаченого частиною першою статті 2 КАС України, щодо ефективного поновлення прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, саме на суд покладено обов`язок ухвалення рішення, яке відновить права платника податків у сфері публічно-правових відносин від порушень. Аналогічний правовий висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №826/13360/18. З огляду на зазначене, суд першої інстанції для ефективного захисту прав та інтересів позивача правомірно вийшов за межі позовних вимог та встановив позивачу належний спосіб захисту його порушених прав та інтересів шляхом: визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо не формування та не надсилання до Управління Державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області електронного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 718 315, 18 грн. та стягнення з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області на користь ОСОБА_1 помилково сплачених грошових зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 718 315, 18 грн. В свою чергу, подана апеляційна скарга не містить жодних доводів щодо протиправності оскаржуваного рішення у наведеній частині. Таким чином, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області та скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції встановлено всі обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.