Постанова 4813 № 501/2167/18

Номер провадження: 22-ц/813/2303/21 Номер справи місцевого суду: 501/2167/18 Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.04.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 501/2167/18 Номер провадження: 22-ц/813/2303/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя доповідач), - суддів Князюка О.В., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання Дерезюк В.В., учасники справи: - позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп», - відповідач ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» про захист прав споживача та присудження до виконання обов`язку в натурі, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області, ухвалене у складі судді Петрюченко М. І. 31 серпня 2020 року, встановив: 2.

Описова частина 2.1 Короткий зміст позовних вимог У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» (далі - ТОВ «Білдінг Групп») звернулося до Іллічівського міського суду Одеської області з вищезазначеним позовом, в якому просить розірвати договір №156/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою - АДРЕСА_1 , укладений 21 березня 2012 року між ТОВ «Білдінг Групп» та ОСОБА_1 . Позов обґрунтований тим, що 21 березня 2012 року між ТОВ «Білдінг Групп» та ОСОБА_1 було укладено договір №156/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою - АДРЕСА_1 . Відповідно до п. п. 1.1, 2.2 договору №156/Ил-19/В-19 ТОВ «Білдінг Групп» продає, а ОСОБА_1 купує майнові права на квартиру АДРЕСА_2 . Договором передбачено, що загальна вартість майнових прав на квартиру визначена у додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору № 156/Ил-19/В-19. Вказаним додатком № 1 передбачено, що загальна вартість придбаних майнових прав на квартиру визначається у гривнях, що еквівалентно 25 500 доларів США. Згідно з п. 2.2 договору №156/Ил-19/В-19 при своєчасній оплаті згідно графіку сплати вартості квартири, продавець зобов`язується після введення житлового будинку в експлуатацію, при умові, що покупець повністю сплатив вартість придбаних майнових прав на квартиру, протягом 60 календарних днів передати за актом приймання-передачі у власність покупцеві квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею - 29,98 кв. м., на тринадцятому поверсі. Однак, згідно проведених ліцензованою інженерно-будівельною організацією ТОВ «Нове Бюро технічної інвентаризації» розрахунків фактична загальна площа квартири АДРЕСА_3 на тринадцятому поверсі становить - 31,6 кв. м.. Враховуючи вищевказане, фактична загальна площа квартири АДРЕСА_3 на тринадцятому поверсі перевищує загальну площу вказаної квартири за договором на - 1,62 кв. м.. Вартість майнових прав за 1 кв. м згідно умов договору становить суму, еквівалентну - 850 доларів США. Відповідно до п. 3.11 Договору, у випадку розбіжності фактичної загальної площі квартири, вказаної в п. 2.2 даного договору в більшу сторону, покупець зобов`язується здійснити доплату протягом одного тижня на суму, яка відповідає різниці між фактичною площею і площею, яка вказана в п. 2.2 даного договору. На момент звернення до суду відповідач не виконав свого обов`язку перед позивачем щодо оплати вартості майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 , фактичною площею - 31,6 кв. м., що на - 1,62 кв. м. перевищує її площу за договором № 156/Ил-19/В-19. У зв`язку з вищевикладеним, позивач позбавлений можливості отримати дохід від реалізації даної квартири у повному обсязі від ОСОБА_1 , а також здійснити її відчуження іншій особі, що змусило звернутись до суду з зазначеним позовом (Т. 1, а. с. 1 - 2). Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 29.11.2018 року позов ТОВ «Білдінг Групп» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру задоволено. Розірвано Договір №156/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою - АДРЕСА_1 , укладений 21 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» та ОСОБА_1 (Т. 1, а. с. 49 - 52). 2.2 Позиція відповідача в суді першої інстанції У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення. ОСОБА_1 заяву про перегляд заочного рішення мотивує тим, що справа була розглянута без його участі, він не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. Крім того, заявник зазначає в заяві про перегляд заочного рішення, що існують інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Так, відповідач наголошує на тому, що судом не оцінені докази щодо сум і розмірів виконання ним грошових зобов`язань, не досліджено претензію позивача та квитанції про сплату ним (відповідачем) на рахунок позивача загальної вартості майнових прав за Договором, акт звірки, тощо (Т. 1, а. с. 68 - 76). Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 20.05.2019 року заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29.11.2018 року скасовано. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (Т. 1, а. с. 113 - 114). У червні 2019 року ОСОБА_1 , не визнавши первісний позов ТОВ «Білдінг Групп», звернувся до суду із вищезазначеним зустрічним позовом, в якому просить суд зобов`язати ТОВ «Білдінг Групп» виконати в натурі обов`язок за пунктом 2.2 Договору №156/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою - АДРЕСА_5 /В-19 від 21.03.2012 року передати ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_6 . Зустрічний позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 в повному обсязі виконав грошові зобов`язання за п. п. 2.3, 2.5, 2.7 Договору та Додатку №1 до Договору, згідно з якими визначена загальна вартість майнових прав на квартиру. Сторони підписали акт звірки, який згідно п. 3.2. Договору є підставою для складання акту приймання-передачі квартири. Будинок зданий в експлуатацію 07.07.2017 рокую. Тому, ТОВ «Білдінг Групп» за п. 2.2 Договору зобов`язаний був передати квартиру ОСОБА_1 не пізніше 05.09.2017 року. Однак, вказані зобов`язання не виконав (Т. 1, а. с. 128 - 132). У відзиві на первісну позовну заяву представник ОСОБА_1 адвокат Тодорашко А.В. просив суд відмовити в задоволенні первісного позову, посилаючись на те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту (Т. 1, а. с. 145 - 150). У грудні 2019 року ОСОБА_1 надав до суду заяву про зміну предмету зустрічного позову, в якій просить суд зобов`язати ТОВ «Білдінг Групп» виконати в натурі обов`язок за пунктом 2.2 Договору № 156/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою - АДРЕСА_1 від 21.03.2012 року передати ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_7 , а. с. 20 - 21). 2.3 Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 31 серпня 2020 року відмовлено як у задоволенні первісного позову ТОВ «Білдінг Групп» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, та і у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» про захист прав споживача та присудження до виконання обов`язку в натурі. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТОВ «Білдінг Групп» належними та допустимими доказами не довело суду істотність допущеного відповідачем цивільного правопорушення у вигляді прострочення виконання грошового зобов`язання. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення до суду ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку перед позивачем щодо оплати вартості майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 , фактичною площею - 31,6 кв. м, що на 1,62 кв. м. перевищує її площу за договором № 156/Ил-19/В-19 (Т. 2, а. с. 100 - 110). 2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 в апеляційній скарзі оскаржує рішення в частині відмови у задоволенні його зустрічного позову. Просить рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 31 серпня 2020 року в оскарженій частині скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .. 2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції в оскарженій частині ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справ, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт зазначає, що: 1) він у повному обсязі виконав грошові зобов`язання відповідно до умов договору. ТОВ «Білдінг Груп» зобов`язалось після введення житлового будинку в експлуатацію протягом 60 календарних днів передати за актом приймання-передачі у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 , площею - 29,98 кв. м., на 13 поверсі; 2) відповідно до сертифікату ОД №162171880592 будинок введений в експлуатацію 07.07.2017 року. Однак, станом на дату подання зустрічного позову ТОВ «Білдінг Груп» зобов`язання не виконав; 3) суд першої інстанції в рішенні неправильно оцінив як доказ наявності різниці площі таблицю до первісного позову додаток №6; 4) суд першої інстанції надав неправильну оцінку щодо наявності різниці у площі квартири, а саме - належність таблиці взагалі до технічного паспорту. Особу, яка виготовила експлікацію, та щодо якого будинку виготовлено експлікацію, загальну площу квартири АДРЕСА_8 , назву стовбців таблиці; 5) суд першої інстанції зробив невірний висновок про невиконання ОСОБА_1 зобов`язання щодо сплати вартості майнових прав за договором (Т. 2, а. с. 113 - 120). 2.6 Узагальнені доводи відповідача в апеляційному суді ТОВ «Білдінг Груп» не скористалося правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. 2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.10.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 31 серпня 2020 року залишено без руху (Т. 2, а. с. 126). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.12.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 31 серпня 2020 року (Т. 2, а. с. 133). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.12.2020 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 31 серпня 2020 року у приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 2, а. с. 134). Адвокат ОСОБА_3 , діючий від імені ОСОБА_1 , у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити. Рішення суду першої інстанції скасувати в оскарженій частині. Ухвалити нове судове рішення про задоволення зустрічного позову. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надали. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників. 3.

Мотивувальна частина 3.1 Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. 3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин 21 березня 2012 року між ТОВ «Білдінг Групп» та ОСОБА_1 укладено договір № 156/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою: АДРЕСА_9 , а. с. 5 - 6). Відповідно до п. п. 1.1, 2.2 договору №156/Ил-19/В-19 ТОВ «Білдінг Групп» продає, а ОСОБА_1 купує майнові права на квартиру АДРЕСА_2 . Договором передбачено, що загальна вартість майнових прав на квартиру визначена у додатку №1, який є невід`ємною частиною договору № 156/Ил-19/В-19 (а.с.7). Вищевказаним додатком передбачено, що загальна вартість придбаних майнових прав на квартиру визначається у гривнях, що еквівалентно 25 500 доларів США. Згідно з п. 2.2. договору №156/Ил-19/В-19 при своєчасній оплаті згідно графіку сплати вартості квартири, продавець зобов`язується після введення житлового будинку в експлуатацію, при умові, що покупець повністю сплатив вартість придбаних майнових прав на квартиру протягом 60 календарних днів передати за актом приймання-передачі у власність покупцеві квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею - 29,98 кв. м., на тринадцятому поверсі. Однак, згідно проведених ліцензованою інженерно-будівельною організацією ТОВ «Нове Бюро технічної інвентаризації» розрахунків фактична загальна площа квартири АДРЕСА_3 на тринадцятому поверсі становить - 31,6 кв. м.. Фактична загальна площа квартири АДРЕСА_3 на тринадцятому поверсі перевищує загальну площу вказаної квартири за договором на - 1,62 кв. м.. Вартість майнових прав за 1 кв. м. згідно умов договору становить суму, еквівалентну - 850 доларів США. Відповідно до п. 3.11 Договору, у випадку розбіжності фактичної загальної площі квартири, вказаної в п. 2.2 даного договору в більшу сторону, покупець зобов`язується здійснити доплату протягом одного тижня на суму, яка відповідає різниці між фактичною площею і площею, яка вказана в п. 2.2. даного договору. Рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради №352 від 26.10.2017 року присвоєно адресу багатоповерховому житловому будинку, нежитловим приміщенням, що розташовані по АДРЕСА_10 (будівельна адреса: житловий будинок АДРЕСА_11 , суборендарем земельної ділянки та забудовником є - ТОВ «Білдінг Групп», що підтверджується копією рішення (Т. 2, а. с. 13) та довідкою про присвоєння адреси (Т. 2, а. с. 14). 3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду оскаржується апелянтом лише в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, його законність та обґрунтованість перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову не оскаржується. Тому, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у вказаній частині в апеляційному порядку не перевіряється. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції в оскарженій частині ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч. ч. 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України). Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ. Згідно ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором. Якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Положеннями частини 2 статті 665 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред`явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу. Відповідно до ст. 620 Цивільного кодексу України, у разі невиконання боржником обов`язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов`язання. Кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування. Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками, ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов`язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, - кредитор, який першим пред`явив позов. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною (ч.ч.1, 2 ст.184 Цивільного кодексу України). Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Розглянувши спір, який виник між сторонами у даній справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню. Повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення в оскарженій частині, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. 3.4 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу Доводи апелянта щодо зобов`язання ТОВ «Білдінг Груп» після введення житлового будинку в експлуатацію протягом 60 календарних днів передати за актом приймання-передачі у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 на 13 поверсі колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне. 21 березня 2012 року між ТОВ «Білдінг Групп» та ОСОБА_1 укладено договір № 156/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою: АДРЕСА_9 , а. с. 5 - 6). Відповідно до п. п. 1.1, 2.2 договору №156/Ил-19/В-19 ТОВ «Білдінг Групп» продає, а ОСОБА_1 купує майнові права на квартиру АДРЕСА_2 . Договором передбачено, що загальна вартість майнових прав на квартиру визначена у додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору № 156/Ил-19/В-19 (а.с.7). Вказаним додатком № 1 передбачено, що загальна вартість придбаних майнових прав на квартиру визначається у гривнях, що еквівалентно - 25 500 доларів США. Згідно з п. 2.2. договору № 156/Ил-19/В-19 при своєчасній оплаті згідно графіку сплати вартості квартири, продавець зобов`язується після введення житлового будинку в експлуатацію, при умові, що покупець повністю сплатив вартість придбаних майнових прав на квартиру протягом 60 календарних днів передати за актом приймання-передачі у власність покупцеві квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 29,98 кв.м на тринадцятому поверсі. Разом з тим, відповідно до п. 3.11 Договору у випадку розбіжності фактичної загальної площі квартири, вказаної в п. 2.2 даного Договору в більшу сторону, Покупець зобов`язується здійснити доплату протягом одного тижня на суму, яка відповідає різниці між фактичною площею і площею, яка вказана в п. 2.2 даного Договору. Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що після введення будинку в експлуатацію, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_10 , у якому майнові права на квартиру АДРЕСА_3 (84) придбані ОСОБА_1 за Договором №19/В-19, у відповідача виник обов`язок щодо відшкодування позивачу вартості - 1,62 кв. м., на які збільшилася площа квартири АДРЕСА_3 (84) у процесі будівництва. Отже, на момент звернення до суду ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку перед позивачем щодо оплати вартості майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 , фактичною площею - 31,6 кв. м., що на - 1,62 кв. м. перевищує її площу за договором № 156/Ил-19/В-19. Доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин, що не є підставою для скасування оскарженого судового рішення та зводяться до переоцінки доказів в цілому. Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. 3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні. 3.6 Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 31 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складений 30 квітня 2021 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: О. В. Князюк О. М. Таварткіладзе