LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС9901/127/21

від 11.05.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Визнати неповажними причини, вказані у заяві ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

УХВАЛА 11 травня 2021 року Київ справа №9901/127/21 адміністративне провадження №П/9901/127/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Головуючого судді - Загороднюка А.Г., суддів: Білак М.В., Губської О.А., Соколова В.М., Уханенка С.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: 05 квітня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП), в якому просив: - скасувати рішення ВРП від 26 лютого 2019 року № 570/0/15-19 про звільнення позивача з посади судді Галицького районного суду міста Львова на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України; - зобов`язати ВРП ухвалити рішення про відмову у задоволенні подання від 22 серпня 2018 року № 21-4664/18 з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2018 року № 1271/ко-18 про звільнення позивача з посади судді Галицького районного суду міста Львова. Просив поновити строк звернення до суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 травня 2021 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач - Загороднюк А.Г., судді - Білак М.В., Губська О.А., Соколов В.М., Уханенко С.А. Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Робота на посаді судді є проходженням публічної служби, а тому, ураховуючи положення наведених норм КАС України, строком звернення до адміністративного суду з цим позовом є один місяць. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач не заперечує, що був обізнаний про зміст оскаржуваного рішення з часу його прийняття від 26 лютого 2019 року, однак звернувся до Суду із цим позовом лише 05 травня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду. Позивач заявляє клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заявленого клопотання стосовно поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказував, що статтею 57 Закону «Про судоустрій і статус суддів» врегульовано спеціальний порядок оскарження рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади, який не обмежений спеціальним строком. Крім того, позивач вказав, що позовна заява подається в місячний строк з дня отримання копії постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 березня 2021 року справа № 9901/715/18 (П/9901/715/18) провадження № 11-13заі19 за його позовом про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2018 року № 1271/ко-18. Посилання позивача на статтею 57 Закону «Про судоустрій і статус суддів» є помилковим, оскільки вказаною нормою не врегульовані питання оскарження рішень ВРП. Оскарження рішень ВРП про звільнення судді з посади врегульовано статтею 57 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», а також КАС України. Як зазначено вище, строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України. Посилання позивача на те, що перебіг строку звернення до суду розпочався після прийняття ВПВС судового рішення у справі за його позовом до ВККС Суд відхиляє, оскільки вказані справи є відмінними, як за складом учасників, так і за предметом. Крім того, позивач не зазначив яким чином розгляд справи ВПВС перешкоджав своєчасно звернутися до суду для оскарження рішення ВРП. Посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини не є підставою для задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду, оскільки вона свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії"). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33). Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку поважними. Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з частиною другою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, установивши строк, протягом якого позивач має усунути вказаний Судом недолік та надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин його пропуску та належних доказів. Керуючись статтями 12, 19, 22, 121, 169, 171, 248, 262, 266 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини, вказані у заяві ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву залишити без руху. Установити позивачу строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин його пропуску та належних доказів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена. Головуючий суддя: А.Г. Загороднюк судді: М.В. Білак О.А.Губська В.М. Соколов С.А. Уханенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»