Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/3090/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3090/20 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Турецької І. О., суддів Стас Л. В., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання привести приміщення в первинний стан, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У квітні 2020 року Приморська районна адміністрація Одеської міської ради (далі - Приморська РДА) звернулася до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила зобов`язати за власний рахунок привести в первинний стан самовільно реконструйовану частину комунальної квартири АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач указує, що звернення з даним позовом обумовлено виконанням ним приписів Закону України «Про місцеве самоврядування», Положення про Приморську району адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради 26.04.2017р за №1934-VІІ (далі - Положення про Приморську РДА) та Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №135 від 29.03.2018 року (далі - Порядок №135). Викладаючи обставини, якими обґрунтовується позов, позивач указує, що забудовник має право на проведення будівельних робіт в будинку, який є пам`яткою архітектури місцевого значення (значний клас наслідків (ССЗ), лише після отримання: дозволу на виконання будівельних робіт, який видається Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (ст.ст. 32, 34, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»); дозволу на проведення робіт, який видається Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації (ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини»). Позаяк, відповідач, перебуваючи в статусі забудовника, наведені вище вимоги законодавства не виконав, він не мав право на реконструкцію належного йому житлового приміщення. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року, ухваленого за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у задоволенні позову Приморської РДА відмовлено. Підставами для відмови в позові слугували такі обставини. По - перше, суд першої інстанції, на підставі аналізу Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Положення про Приморську РДА, Порядку №135, Статуту «ЖКС «Порто-Франківський», зробив висновок про те, що здійснення всіх заходів щодо встановлення факту самочинного будівництва та прийняття заходів реагування покладено на суб`єктів владних повноважень - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - ДАБК ОМР) та на райадміністрації Одеської міської ради. По - друге, перевіряючи дії Приморської РДА на предмет дотримання приписів ст. 2 КАС України, суд встановив, що суб`єкт владних повноважень діяв, зокрема, не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Наведене, як вважав суд, виразилося в тому, що позивач не складав акти обстеження, не встановив хто саме здійснив самочинне будівництво, не навів належних та допустимих доказів вказаних обставин. До того ж, розпорядження, яке видане Приморською РДА від 13.02.2020 року №49 «Про приведення самовільно реконструйованої частини комунальної квартири АДРЕСА_1 , до первинного стану», прийнято, як встановив суд, не на підставі власної перевірки, а за результатами розгляду наданих КП «ЖКС «Порто-Франківський» документів. Суд відзначив також, що у даному розпорядженні зазначені відомості, які не відповідають дійсності, а саме: відомості про вручення відповідачу приписів про припинення будівельних робіт та приведення частини вказаної комунальної квартири до первинного стану. По - третє, суд першої інстанції звернув увагу, що жоден документ КП «ЖКС «Порто-Франківський», а також листи Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини ОМР та Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації не містять доказів здійснення вказаних переобладнань, саме ОСОБА_1 . Ураховуючи обставини, які свідчать про відсутність кола повноважень у Приморської РДА для здійснення належного контролю та прийняття дієвих заходів для усунення виявлених порушень, суд дійшов висновку про доцільність вирішення даного питання іншим структурним підрозділом Одеської міської ради, а саме: Управлінням ДАБК ОМР, яке повинно керуватися Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23.05.2011р №553, що діяв на час виникнення спірних правовідносин. Так, пунктом 9 вказаного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування. На переконання суду, якщо йти за логікою даного нормативного акта, встановлення особи та її місцезнаходження, яка здійснила самочинне будівництво є обов`язковим, в іншому випадку нівелюються заходи реагування відносно таких осіб. Крім того, на думку суду грубо порушуються їх права щодо обізнаності прийнятих стосовно них рішень, права на їх оскарження, дотримання принципу права особи на участь у процесі прийняття рішення суб`єктом владних повноважень Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). Приморська РДА, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Так, не погоджуючись з доводами суду першої інстанції про те, що відсутні докази виконання саме ОСОБА_1 самовільної реконструкції, скаржник указує, що для такого висновку достатньо того, що реконструкція в квартирі загального користування здійснюється в частині кімнати №3, площею 22,2 кв. м., власником якої є відповідач. Підставою для такого висновку, як зазначає скаржник стало порівняння технічного паспорту на дану квартиру загального користування від 24.03.2005 р. та схеми, що була складена Управлінням з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради від 12.11.2019 р. За таких підстав скаржник вважає, що саме власник об`єкта нерухомого майна є замовником проведення на ньому будівельних робіт, їх проведення не може бути здійснено без його волі та обізнаності. Далі скаржник зазначає про те, що на момент складання апеляції, йому стало відомо про наявність у ОСОБА_1 ще одного самовільно збудованого об`єкта, а саме: квартири АДРЕСА_2 . Як вважає скаржник, дана квартира є відокремленою часткою (272/1000) квартири АДРЕСА_3 та виникла в результаті незаконного будівництва. Вважаючи необґрунтованими доводи суду про те, що Приморська РДА для вирішення спірних правовідносин, повинна була керуватися Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, скаржник указує на право Одеської міської ради визначати функціональний розподіл обов`язків між своїми виконавчими органами як щодо самого контролю, так і щодо суміжних функцій, зокрема це вирішення спорів з питань містобудування, інші питання, що пов`язані з дотриманням законодавства суб`єктами містобудування. Резюмуючи викладене, скаржник наголошує, що він, виконуючи функції, пов`язані з самочинним будівництвом, повинен керуватися власним Положенням про Приморську РДА та Порядком №135. У зв`язку з тим, що місце проживання (перебування), місцезнаходження, а також місце роботи ОСОБА_1 невідоме, він був повідомлений про слухання справи через оголошення на офіційному веб - порталі судової влади України, відповідно до ст. 130 КАС України. Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження, у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Фактичні обставини справи. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.04.2005 року за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на 272/1000 частин квартири загального користування АДРЕСА_1 . Зазначена квартира в цілому складається з чотирьох житлових кімнат площею 75,0 кв.м та загальною площею 153,1 кв.м. (т.1 а.с.148-149). Відповідно до технічного паспорту, станом на 2005 рік, частка ОСОБА_1 у квартирі загального користування складається з жилої кімнати площею 22,2 кв.м. та з підсобних приміщень, які знаходяться у загальному користуванні (т.1 а.с.193-194). Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно співвласниками ОСОБА_1 є: ОСОБА_2 (частка 201/1000), ОСОБА_3 (частка 134/1000), Кая Сервет (частка АДРЕСА_4 , відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 р. №728/0/16-08, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за охоронним номером 318-ОД. 29.10.2019 року на адресу Управління ДАБК ОМР надійшла заява ОСОБА_2 про незаконну реконструкцію пам`ятника архітектури. Особою, що здійснює незаконне будівництво вказано ОСОБА_4 та зазначений номер її мобільного телефону. 12.11.2019 року Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради направило на адресу Приморської РДА лист, в якому зазначило про розгляд звернення згаданого вище звернення ОСОБА_2 та про проведення візуального обстеження квартири АДРЕСА_1 , яким зафіксовано наявність нещодавно зведеної стіни з пінобетону, що ділить коридор на дві частини та зафіксована наявність зведеної стіни на сходовій клітині парадного входу. Управління, посилаючись на Положення про Приморську РДА просило перевірити правомірність виділення із квартири загального користування окремої квартири та за наявністю підстав, винести розпорядження про приведення у первинний стан (т.1 а.с.153-154). 27.11.2019 року керівник КП «ЖКС «Порто-Франківський» направив голові Приморської РДА лист №2955/11, в якому повідомив про виконання в квартирі АДРЕСА_1 робіт з улаштуванням кладки стін з пінобетону на сходовій клітині. У листі також зазначено, що припис про припинення робіт та надання дозвільних документів залишено за адресою (т.1 а.с.176) Аналогічне звернення до Приморської РДА надійшло від Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації. Даною установою також був складений акту огляду від 03.12.2019 року. Посадова особа, складаючи акт, у присутності співвласника квартири (прізвище відсутнє), встановила влаштування нового дверного прорізу з коридору загального користування до приміщення, яке зі слів співвласника квартири АДРЕСА_3 , знаходиться у власності ОСОБА_5 . Також встановлено, що у приміщенні, яке знаходиться у власності гр. ОСОБА_5 , раніше існуючий дверний проріз забудовано та потиньковано, а частина приміщень квартири АДРЕСА_3 , де проводяться роботи, захаращено будівельним і побутовим сміттям. Зазначено, що під час перевірки роботи на будівлі не проводились (т.1 а.с.130-135). 19.12.2019 року керівник КП «ЖКС «Порто-Франківський» направив доповідну, на адресу голови Приморської РДА, де зазначив, що власником квартири АДРЕСА_1 виконані роботи з улаштування кладки стіни з пінобетону на сходовій клітині біля вказаної квартири. (т.1 а.с.136). До даного документу додані акти обстеження та приписи на ім`я ОСОБА_1 про припинення будівельних робіт. В актах обстеження зазначається про самовільне будівництво на сходовій клітині стіни з пінобетону. 22.01.2020 року Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради направило на адресу Приморської РДА лист, в якому додатково повідомило, що фахівцями управління (прізвища не зазначені) здійснено візуальне обстеження, під час якого було отримано доступ до приміщень частини комунальної квартири АДРЕСА_3 , які фактично були виділені в окрему квартиру. Зафіксовано проведення робіт з перепланування (а.с.150). 13.02.2020 року Приморська РДА прийняла розпорядження №49 «Про приведення самовільно реконструйованої частини комунальної квартири АДРЕСА_1 , до первинного стану». Зі змісту даного розпорядження випливає, що надані КП «ЖКС «Порто-Франківський» документи свідчать, що ОСОБА_1 , який є власником 272/1000 частин комунальної квартири АДРЕСА_1 , самовільно виконав роботи з реконструкції частини вказаної квартири з виділенням в самостійну, шляхом улаштування стіни з пінобетону в коридорі загального користування та улаштуванням тамбуру на сходовій клітині. Встановлено відсутність в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, про відмову у видачі, про скасування та анулювання зазначених документів. Також відсутня інформація щодо реєстрації за даною адресою дозвільних документів. У розпорядженні наголошено про вручення ОСОБА_1 приписів про припинення будівельних робіт та приведення частини вказаної комунальної квартири до первинного стану, на які він не реагує. Також зобов`язано до 27.02.2020 року привести самовільно реконструйовану частину комунальної квартири АДРЕСА_1 , до первинного стану, а у разі невиконання, вирішено звернутись з позовом до суду про приведення самовільно реконструйованої частини комунальної квартири в первинний стан (т.1 а.с.128). 26.02.2020 року комісією КП «ЖКС «Порто-Франківський» у складі начальника дільниці №1, майстрів дільниці №1 складений акт обстеження, в якому зазначено про неможливість вручити наведене розпорядження та про залишення його за адресою ( т.1 а.с.125). 27.07.2020 року відповідною комісією «ЖКС «Порто-Франківський» був складений акт про невиконання ОСОБА_1 приписів розпорядження та повідомлено голову Приморської РДА про неприведення реконструйованої частини квартири до первинного стану (т.1 а.с.123). Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та правова оцінка суду апеляційної інстанції доводів учасників справи та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке. Окреслюючи питання, які належить вирішити в даному спорі, колегія суддів зазначає, що це належність та достовірність документів Приморської РДА, що стали підставою для звернення до суду з позовом про приведення приміщення у первинний стан. Колегія суддів вважає, що питання проведення самовільної реконструкції квартири загального користування не є спірним, оскільки одним із ключових доводів суду є невиконання суб`єктом владних повноважень обов`язку встановити особу, яка здійснила самочинне будівництво. Досліджуючи доводи суду в їх взаємозв`язку з аргументами апеляції колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Пункт "б" статті 31 даного Закону визначає делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, це: здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування; Приморська РДА відповідно до свого Положення є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється нею з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Приморського району міста Одеси, згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», є самостійною юридичною особою, у своїй роботі керується чинним законодавством України, рішеннями міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями Одеського міського голови та цим Положенням. Райадміністрація підзвітна та підконтрольна Одеській міській раді, підпорядкована міському голові та виконавчому комітету міської ради (далі - виконком). Пункт 2.8 Положення встановлює власні повноваження Приморській РДА у галузі будівництва. Це, зокрема, здійснення заходів щодо отримання інформації про замовника (власника) об`єкта будівництва, про наявність у нього передбачених чинним законодавством дозвільних документів щодо виконання підготовчих та (або) будівельних робіт за відповідним об`єктом будівництва, про наявність майнових прав на земельну ділянку, на якій здійснюється виявлене будівництво, та відповідність виявленого на ній об`єкта будівництва цільовому призначенню такої земельної ділянки. Також даний пункт наділяє райадміністрацію повноваженнями здійснювати заходи щодо виявлення на території району фактів самовільного будівництва або реконструкції та вирішувати питання щодо знесення самочинно побудованих об`єктів або приведення самочинно реконструйованих об`єктів у первинний стан. Порядок №135 визначає організаційні засади взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань виявлення фактів самочинного будівництва та вжиття відповідних заходів реагування на такі факти. Згідно з пунктами 2 та 3 Порядку на райадміністрації покладений обов`язок здійснювати постійний контроль за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові території м. Одеси або здійснювати інші повноваження, в ході реалізації яких можуть бути виявлені факти самочинного будівництва. Згідно з п.5 Порядку №135 за необхідності районна адміністрація Одеської міської ради спільно з представником відповідного комунального підприємства житлово-комунального сервісу Одеської міської ради та, за можливістю, із залученням представника особи, яка виявила факт самочинного будівництва, проводить обстеження об`єкта будівництва, про що складає акт (за формою, що додається) та здійснює фотофіксацію. Пунктами 7 та 8 Порядку №135 визначено, зокрема, що районні адміністрації Одеської міської ради здійснюють заходи щодо виявлення фактів самовільного будівництва або реконструкції та вирішують питання щодо знесення самочинно збудованих об`єктів або приведення самочинно реконструйованих об`єктів у первинний стан шляхом видачі розпоряджень щодо демонтажу об`єктів самочинного будівництва на території відповідного району. У випадках виявлення самочинного здійснення внутрішньої реконструкції квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, нежитлових будівлях та спорудах, реконструкції приміщень з прибудовою балконів від другого поверху та вище, мансардних поверхів, облаштування огорож, встановлення металевих гаражів без відповідних дозвільних документів, з відповідними позовами до суду звертається відповідна районна адміністрація Одеської міської ради (у разі невиконання розпорядження районної адміністрації). З огляду на викладене, виходячи з системного аналізу наведених правових норм слід погодитися зі скаржником, що Приморська РДА повинна здійснювати свої функції на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідного Положення про районну адміністрацію та Порядку №135. За таких умов, відсутні підстави вважати, що даний суб`єкт владних повноважень, виявляючи об`єкт самовільного будівництва та звертаючись до суду з відповідним позовом, діяв не в межах та не на підставі законодавчих норм. Отож, висновки суду першої інстанції про обов`язок Приморської РДА використовувати у своїй діяльності Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, є помилковим. Пунктом 2.3 Статуту «ЖКС «Порто-Франківський», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.04.2016 р. за № 636-VІІ встановлені види діяльності підприємства, до яких відноситься, зокрема: виявлення фактів самочинного будівництва та повідомлення про такий факт, у тому числі і відповідну районну адміністрацію Одеської міської ради за місцезнаходженням об`єкта самочинного будівництва з одночасним направленням копій наявних з цього приводу матеріалів. За такого правового регулювання, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції, що Приморська РДА повинна була використати свої повноваження, передбачені п.5 Порядку №135 та спільно з представником відповідного комунального підприємства житлово-комунального сервісу Одеської міської ради та, за можливістю, із залученням представника особи, яка виявила факт самочинного будівництва, провести обстеження об`єкта будівництва, про що скласти акт (за формою, що додається) та здійснити фотофіксацію. Водночас позивач, усунувшись від виконання цих повноважень, достовірно не встановив, в чому складається самовільна реконструкція квартири та не встановив особу, що її здійснювала. Так, Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, провівши візуальне обстеження квартири АДРЕСА_1 , зафіксувало наявність нещодавно зведеної стіни з пінобетону, що ділить коридор на дві частини та зафіксувало наявність зведеної стіни на сходовій клітині парадного входу. Жодного зауваження, що ця перебудова виконана в частині квартирі, де знаходиться житлова кімната ОСОБА_1 не зазначено. Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації обстежуючи, в присутності співвласника, даний об`єкт нерухомості, зазначив про влаштування з приміщення коридору загального користування до житлового приміщення, яке знаходиться у власності ОСОБА_5 , нового дверного прорізу та закриття існуючого. «ЖКС «Порто-Франківський», на акти якого спиралася Приморська РДА, приймаючи розпорядження про приведення самовільно реконструйованої частини комунальної квартири АДРЕСА_1 в попередній стан, проводило обстеження виключно сходової клітини. Жодного факту, що ОСОБА_1 проводить самовільну реконструкцію в приміщенні АДРЕСА_1 , в актах обстеження «ЖКС «Порто-Франківський» не зазначено. Зважаючи на викладене, слід вважати обґрунтованою позицію суду першої інстанції про відсутність достовірних доказів про те, що саме відповідач проводить самовільну реконструкцію квартири АДРЕСА_1 . Колегія суддів також звертає увагу, що співвласниками відповідача в спірній квартирі є ще три особи, тому за умови невстановлення обставин, в якій саме її частині проводиться самовільне будівництво, ким воно проводиться, неможливо встановити особу, що вчиняє протиправні дії. Доводи скаржника про те, що ця особа є ОСОБА_1 є припущеннями, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Доводи скаржника про те, що при підготовці апеляційної скарги в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був виявлений ще один об`єкт самовільного будівництва, який зареєстрований на ОСОБА_1 , колегія суддів не розглядає, адже це не було підставою для звернення до суду з даним позовом. Передбачена ч. 2 ст. 77 КАС України презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення. Відповідач не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, окрім випадків, якщо він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Повна сукупність належних, допустимих і достовірних доказів повинна відповідати остаточній властивості достатності, що забезпечить переконливе встановлення наявності або відсутності обставин, які підлягають доказуванню в адміністративній справі. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і, відповідно до ст. 316 КАС України, немає причин для втручання в нього. Викладення судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення помилкових висновків про обов`язок позивача керуватися у своїй діяльності Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, не можна вважати порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, призначаючи дану справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні, не порушив приписи ст.12 КАС України. З огляду на викладене, позаяк судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку. Відповідно до приписів ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання привести приміщення в первинний стан залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя доповідач: І. О. Турецька Суддя: Л. В. Стас Суддя: Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 11.05.2021 року.