Постанова 4807 № 757/59897/19-ц

Дата документу 28.04.2021 Справа № 757/59897/19-ц ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №757/59897/19 Головуючий у 1 інстанції Юрлагіна Т.В. Провадження № 22-ц/807/1180/21 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Бєлки В.Ю., Кухаря С.В. за участю секретаря судового засідання Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк», ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, визнання недійсними результатів прилюдних торгів,визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження,- В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до АТ «Дельта-Банк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, визнання недійсними результатів прилюдних торгів,визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження. В обґрунтування позову зазначала, що оспорювані результати відкритих торгів (аукціону) від 07.08.2018р., які оформлені протоколом UА-ЕА-2018-06-14-000123-b, договір купівлі-продажу № 694/к майнових прав від 20.08.2018 року укладений між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 , договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 120/33-4 від 14.09.2005 року за реєстровим № 6406, посвідченим приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Левченко В.В., за реєстровим № 854, 20.08.2018 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 на підставі протоколу електронного аукціону, вчинено сторонами з дефектом суб`єктного складу, на підставі цього договору відбулась заміна кредитодавця з учасника ринків фінансових послуг АТ «Дельта Банк» на фізичну особу, фактично сторонами вчинено договір факторингу, що, на думку Позивача, є порушенням норм цивільного права, а саме: ст. ст.203, 215, 512, 514, 1077, 1078 ЦК України, ст. 24 Закону України «Про іпотеку», ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів від 05 липня 2012 року № 2, передбачає право приймати участь у проведенні конкурсу з реалізації майна банку шляхом відступлення права вимоги за різними договорами виключно банкам та фінансовим установам, які мають ліцензії на право надання кредитів. Наявність в такої особи свідоцтва Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про право фінансової установи надавати фінансові кредити за рахунок власних коштів (але відсутність при цьому ліцензії на право надання кредитів) не є достатньою підставою для прийняття участі такою установою у проведенні конкурсу з реалізації майна банку шляхом відступлення права вимоги за кредитними договорами. Відповідач фізична особа ОСОБА_2 ані на момент укладення договору про відступлення права вимоги, ані зараз не має ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на право надання кредитів. Як на окрему підставу для визнання недійсними правочинів позивач посилається на те, що у ПАТ «Дельта-банк» не існувало вимоги до Позивача у тому обсязі, який було відступлена на користь фізичної особи ОСОБА_2 , тобто обсяг права вимоги, що були відступлені, не відповідали вимогам щодо наявності та дійсного обсягу прав, що можуть передаватися первісним кредитором новому кредитору. Згідно додатку до договору купівлі-продажу майнових прав № 694/к (про відступлення прав вимоги) вказано, що розмір заборгованості Позивача перед ПАТ «Дельта Банк» складає 628901, 74 грн, що еквівалентно 22541,28 доларам США ( у тому числі і пеня) за курсом долара США до гривні 27,90 (курс штучно встановлював сам банк з невідомих підстав та розрахунків) Проте, рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізькій області від 03.10.2014року по справі № 320/1038/14ц та рішенням від 16.12.15року Апеляційного суду Запорізької області по справі № 320/1038/14ц взагалі було відмовлено ПАТ «Дельта-банк» у стягненні заборгованості за кредитним договором від 14.09.2005р. № 146/ЗК-4, укладеним між Позивачкою та ТОВ «Український промисловий банк» в повному обсязі. Отже, на момент укладення договору про відступлення прав вимоги, вимоги позивача ОСОБА_1 не існувало у тому обсязі, в якому її було відступлено на користь відповідача ОСОБА_2 , тобто обсяг права вимоги, що була відступлена, не відповідав обсягу прав ПАТ «Дельта-банк» по наявному зобов`язанню. Окрім того, відступлення ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 заборгованості та переуступка вимог за кредитним договором без згоди Позивача суперечить вимогам пунктів 11 та 17 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», що призвело до зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача та надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі. Також при укладенні договору про відступлення прав вимоги представник ПАТ «Дельта Банк» Сорокін М.В. та представник ОСОБА_2 , ОСОБА_4 діяли з перевищенням своїх повноважень, а зміст довіреностей на підставі яких діяли представники, не надавав ним необхідного обсягу повноважень на укладення таких договорів. Було порушено процедуру проведення аукціону (торгів), оскільки не було повідомлено позивача, чим порушено право на викуп, не розміщувалось повідомлення про проведення аукціону, чим ТОВ «Держзакупівлі» як організатором торгів не забезпечено конкуренцію, а також навмисно занижена ціна продажу майнових прав. Укладення угоди купівлі-продажу майнових прав за наслідками проведення торгів (аукціону) відбулось в порушення ст. 651 ЦК України. А також, оспорювані правочини вчинено з порушенням Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" відповідно до якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: воно використовується як місце постійного проживання, загальна площа його не перевищує 140 кв. м для квартири. В обґрунтування позовних вимог щодо визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження, позивач зазначає, що за кредитним договором від 14 вересня 2005 року укладеним між ТОВ "Укрпромбанк" та позивачем №146/3к-4 згідно якого вона ОСОБА_1 отримала від банку грошові кошти у сумі 15000,00 доларів США на придбання житлового будинку, а також укладеним з метою забезпечення виконання умов кредитного договору № 146/ЗК-4 , 14 вересня 2005 року ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 ) (іпотекодавець) із ТОВ «Український промисловий банк» (іпотекодержателем) договором іпотеки житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Договір іпотеки), сплив три річний термін позовної давності про звернення до суду, що є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. 21.09.2009 року позивачкою було отримано вимогу від ТОВ «Український промисловий банк» від 14.09.2009р. № 07/2-10656, якою було повідомлено про необхідність дострокового погашення кредиту та дострокового виконання взятого на себе зобов`язання, у відповідності до ст. 1050 ЦК України та п. 4.3.4 кредитного споживчого договору № 146/ЗК-4 від 14.09.2005р. Враховуючи зазначене позивач вважає, що строк позовної давності сплив, як до основної та і до додаткової вимоги в силу ст. 266 ЦК України. Так, в 2014 році ПАТ «Дельта Банк» звернулось до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Рішенням суду від 03.10.2014 року по справі № 320/1038/14-ц в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі, 06.12.2015 року рішення набрало чинності. Отже саме 16.12.2015 року банк втратив право повторного звернення до суду з підстав стягнення заборгованості за кредитним договором. Таким чином, позивач вважає, що нотаріально посвідчений іпотечний договір № 120/33-4 від 14.09.2005р. є припиненим в силу ст. 17, 35 Закону України «Про іпотеку», оскільки припинення основного зобов`язання, за яким минув строк позовної давності або закінчення строку дії іпотечного договору, є підставою для припинення іпотеки. Аналогічна правова позиція міститься в постанові судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року (справа № 6-116цс13). У пункті 1.1 договору іпотеки сторони узгодили, що іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання Кредитного договору вії 14.09.2005р. № 146/ЗК-4 (основне зобов`язання) протягом терміну його дії. Кінцевим терміном погашення кредиту відповідно до договору визначено 13.09.2012 року. Разом з тим, сторони узгодили право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або у визначеній банком частині. У судових рішеннях Мелітопольського міськрайонного суду від 03.10.2014 року по справі № 320/1038/14-ц, а також рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 16.12.2014 року відповідно до яких у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з позивача відмовлено, встановлено, що вимога ТОВ «Український промисловий банк» від 14.09.2014 року № 07/2-10656 про дострокове повернення кредиту направлена та отримана позивачем 21.09.2009 року. Пред`явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків користування ним, кредитор відповідно до частини другої ст. 1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов`язання. На підставі чого просила задовольнити позовні вимоги, крім того до матеріалів справи долучено додаткові письмові пояснення, відповідно до яких позивач, зазначає, що в силу п. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Так рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізькій області від 03.10.2014р. по справі № 320/1038/14ц та рішенням від 16.12.15р. Апеляційного суду Запорізької області по справі № 320/1038/14ц якими було відмовлено ПАТ «Дельта- банк» у стягненні заборгованості за кредитним договором від 14.09.2005р. № 146/ЗК-4, укладеним між Позивачкою та ТОВ «Український промисловий банк» в повному обсязі з підстав не доведення доказами обставин на які посилався банк при подачі позову, а саме: не надання документів, які б містили відомості про право вимоги заборгованості за кредитним договором від 14.09.2005р. між Позивачкою та ТОВ «Український промисловий банк» № 146/ЗК-4, договором поруки № б/н 14.09.205 року, що ці договори увійшли до пакету передачі активівТОВ «Український промисловий банк» на користь АТ «Дельта Банк» за договором від 30.03.2021 року на підставі якого заявлено позов. Таким чином ще в 2014році судами обох інстанцій було встановлено, що у ПАТ «Дельта Банк» відсутні будь які права вимоги до позивача за зобов`язаннями останньої перед первісним кредитором. ПАТ «Дельта Банк» було повністю відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1 оскільки ПАТ «Дельта Банк» не доведено порушення його права з огляду на його відсутність. На підставі зазначеного відповідач ОСОБА_2 також не має жодної правової підстави вимагати від позивача кредитних зобов`язань замість первісного кредитора ТОВ «Український промисловий банк». Також у відповідності до п.п. 6.6 Іпотечного договору, одностороння зміна сторони без нотаріального посвідчення не допускається. При укладенні договору про відступлення прав вимоги представником ОСОБА_2 ОСОБА_4 діяв з перевищенням повноважень, оскільки зміст довіреності, посвідченої 04 червня 2018 року приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Левченко В.В, не надавав представнику необхідного обсягу повноважень на укладення таких договорів. Зі змісту довіреності від 04 червня 2018 року ОСОБА_4 може представляти інтереси ОСОБА_2 та укладати в її інтересах на умовах на свій розсуд виключно за «договором про відступлення прав за кредитним договором 146/ЗК-4 від 14.09.2005р., укладеним із фізичною особою ОСОБА_1 ....» Однак в довіреності не вказано між якими сторонами укладений цей договір не вказано паспортні дані фізичної особи, її податковий номер, адресу проживання необхідні дані. В довіреності відсутні реквізити та посилання на іншу сторону договору, паспортні дані фізичної особи, її податковий номер, адресу проживання» необхідні дані або код ЗКПО, адресу знаходження юридичної особи з якою можливо було укладено кредитний договір. Визначити за яким саме договором надаються повноваження не можливо. Як встановлено відповідно до рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23.09. 2019 року, кредитний договір №146/ЗК-4 від 14.09.2005 року укладено не з ОСОБА_1 , а з ОСОБА_5 , і відповідно до умов наданої 04 червня 2018 року ОСОБА_4 довіреності на право представляти інтереси за іншим невідомим договором з невідомими сторонами. На підставі чого можливо зробити висновок про відсутність у ОСОБА_4 необхідного обсягу повноважень на укладення договорів щодо кредитних та іпотечних зобов`язань ОСОБА_5 з ТОВ «України промисловий банк» і відповідно всі укладені ним договори, листи та інші підписані документи є недійсними. Просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав № 694/к від 20.08..2018 року з додатками до нього, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 . Визнати недійсним договір від 20.08.2018 року відступлення прав вимоги за іпотечним договором № 120/33-4 від 14.09.2005 року з додатками до нього, між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. та зареєстрованому в реєстрі за №

854. Визнати результати відкритих торгів (аукціону) від 07.08.2018 року, які оформлені протоколом UА-ЕА-2018-06-14-000123-b недійсними. Визнати договір іпотеки нерухомого майна № 120/33-4 від 14.09.2005 року з додатками до нього , укладений між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєдновим О.А. та зареєстрованому в реєстрі за № 5584 припиненим. Зняти заборону відчуження нерухомого майна та вилучити запис про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження нерухомого майна у зв`язку з іпотекою будинку, який розташований за адресою - АДРЕСА_1 . Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 січня 2021 року позов задоволено частково. Визнано результати відкритих торгів (аукціону) від 07.08.2018р., які оформлені протоколом UА-ЕА-2018-06-14-000123-b - недійсними. Визнано Договір № 694/к купівлі-продажу майнових прав від 20.08.2018 року укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 - недійсним. Визнано договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 120/33-4 від 14.09.2005 року за реєстровим № 6406, посвідченим приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Левченко В.В., за реєстровим № 854, 20.08.2018 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2 - недійсним; У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в рівних частках з кожного по 1152, 60 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, АТ «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, незастосування норм матеріального права, які у даній справі підлягають застосуванню, та порушення норми процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вирішити питання судових витрат. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, незастосування норм матеріального права, які у даній справі підлягають застосуванню, та порушення норми процесуального права, просить рішення суду змінити та визнати договір іпотеки нерухомого майна № 120/33-4 від 14.09.2005 року з додатками до нього, укладений між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєдновим О.А. та зареєстрованому в реєстрі за № 5584 припиненим і зняти заборону відчуження нерухомого майна та вилучити запис про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження нерухомого майна у зв`язку з іпотекою будинку, який розташований за адресою - АДРЕСА_1 . Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, незастосування норм матеріального права, які у даній справі підлягають застосуванню, та порушення норми процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вирішити питання судових витрат. ОСОБА_1 надала суду відзиви на апеляційні скарги ОСОБА_2 та АТ «Дельта Банк», в яких просить апеляційні скарги ОСОБА_2 та АТ «Дельта Банк» залишити без задоволення. Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та АТ «Дельта Банк» підлягають задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, оспорюванні правочини є по суті договорами факторингу, а відтак укладені із дефектом їх суб`єктного складу, оскільки за змістом предметів цих договорів, визначені правовідносини сторін в силу законодавства можуть існувати виключно між учасниками ринку фінансових послуг, що в силу ст.ст. 203, 2015, 1079 ЦК України надає суду підстави для визнання таких правочинів недійсними. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2005 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №146/3к-4 згідно якого отримала від банку грошові кошти у сумі 15000,00 доларів США на придбання житлового будинкуз кінцевим строком повернення до 13.09.2012 (а.с.10-11). З метою забезпечення виконання умов кредитного договору № 146/ЗК-4, 14 вересня 2005 року ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 ) (іпотекодавець) уклала із ТОВ «Український промисловий банк» (іпотекодержателем) договір іпотеки житлового будинку розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Договір іпотеки) ( а.с. 12-13). Відповідно до пункту 1.1 Договору іпотеки предметом цього договору є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору (предмет іпотеки), на забезпечення вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 146\ЗК -4 від 14 вересня 2005 року, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем/позичальником зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця/позичальника. Згідно з пунктом 1.1 Договору іпотеки на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме: житловий будинок загальною площею 82.8 кв. м., житловою площею 42.0 кв. м. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 14 вересня 2005 року, посвідченого нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Левченко В.В., зареєстровано в реєстрі за № 6383 та підтверджено витягом з Державного реєстру правочинів, реєстраційний номер витягу 1474705 від 14 вересня 2005 року. Пунктом 4.1 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Пунктом 4.3 Договору визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або згідно з порядком задоволення вимоги іпотекодержателя, передбаченого пунктом 4.4 цього договору. Відповідно до пункту 4.4 Договору у випадку настання будь-якої з підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених пунктом 4.1 Договору, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги одним з наступних способів: шляхом прийняття іпотекодавцем предмета іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобов`язання. Цей договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки; шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі незалежної експертної оцінки предмета іпотеки. Відповідно до свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_1 від 26.11.2009 позивач ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_1 ». 30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк» , ПАТ « Дельта Банк» Національним банком України укладено договір про передачу активів кредитних зобов`язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк». Таким чином ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором. 03.10.2014 року рішенням Мелітопольського міськрайонного суду по справі № 320/1038/14-ц за позовом АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості кредитним договором № 146/ЗК-4 від 14.09.2005 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі з підстав пропуску позовної давності. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16.12.2015 року по цій справі рішення першої інстанції змінено шляхом виключення з мотивувальної частини рішення зазначення про з задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності. Частково задовольняючи апеляційну скаргу АТ «Дельта Банк», судом апеляційної інстанції змінено підстави відмови в позові «Оскільки позивач не надав документи, які б містили відомості про те, що право заборгованості за кредитним договором № 146/ЗК-4 від 14.09.2005 року та за договором поруки № 14.09.2005 року увійшло до пакету передачі активів ТОВ «Український промисловий банк» на ПАТ «Дельта Банк» за договором від 30.06.2010 року, на підставі якого заявлено позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність у нього права вимоги до відповідачів за зобов`язаннями останніх перед первісним кредитором.» Постановою Правління Національного Банку України від 02.10.2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 прийнято рішення №181 «Про розпочато здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Фонду провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В., строком на 2 роки з 05.10.2015 роки до 04.10.2017 року включно. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20.02.2017 року №619, відповідно до якого продовжено строки здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки до 04.10.2019 роки. 07.08.2018 року через електронний майданчик оператора PROZORO були проведені електронні торги лот в ЕТС, номер лоту F11GL27466. Початкова (стартова) ціна лоту 434101,50 грн. Ціна продажу - 86820,30 грн. результати відкритих торгів (аукціону) від 07.08.2018р., за результатом яких було складено Протокол електронного аукціону UА-ЕА-2018-06-14-000123-b. Переможцем за яким визначено ОСОБА_2 , РНКООП - НОМЕР_2 . Початкова ціна лоту: 434101,50 грн. Ціна продажу лоту: 86820,30 грн. Найменування активів (майна) лоту (склад лоту): право вимоги за кредитним договором № № 146/ЗК-4 , 14 вересня 2005 року, укладеним з фізичною особою. Забезпечення: житловий будинок загальною площею 82,8 кв.м., житловою площею 42,0 кв.м., зазначений на плані літ. А-1, будівлі і споруди позначені літ. В-1 - літня кухня , Є - вбиральня, огорожа № 1, за адресою: АДРЕСА_1 . Іпотекодавець - Позичальник

2. Договір поруки із фізичною особою. Майнові права за даним кредитним договором були обтяжені на користь третьої особи, наразі здійснюється робота щодо зняття обтяжень. 20 серпня 2018 року за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронного аукціону UА-ЕА-2018-06-14-000123-b між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 був укладений договір № 694/к про купівлю-продаж майнових прав. Відповідно до п. 1.1 за цим Договором в поряду та на умовах, визначених цим договором, Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/ або можуть виникнути в майбутньому та які включають: - право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів (надалі - Боржники), які виникли за укладеними договорами (надалі - укладені договори) та /або інших підставах наведених у Додатку №1 до цього Договору (надалі - Право вимоги); - право оскаржувати недійсність або припинення Прав вимоги, а також припинення/ліквідацію будь-кого з боржників у судовому та позасудовому порядку; - право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень власника Прав вимоги та/або кредитора за Правами вимоги, які передбачені законодавством та Укладеними договорами, включаючи, але не обмежуючись Боржників, органів нотаріату, правонаступників/спадкоємців Боржників умовах, визначене, тощо; - право власності за Правами вимоги, а також інші права кредитора за Правами вимоги, в тому числі, ті, які виникають в майбутньому у разі скасування рішень про їх недійсність чи припинення або у разі скасування припинення/ліквідації Боржника них цим Договором, на підставі цього Договору; - право набути у власність гроші та/або майно на підставах наведених у додатку №1 до цього Договору або отримати грошові кошти/відшкодування за наслідками недійсності/нікчемності Укладених договорів, тощо; - інші права, що пов`язані або випливають із Прав вимоги. Надалі за текстом - Майнові права». П.1.3. цього Договору сторони домовились, що ціна продажу Майнових прав складає 86820,30 грн., які Покупець сплачує до укладання договору. Відповідно до публічного паспорту активу, залишок заборгованості на дату формування 01.05.2018 року за договором № 146/ЗК-4 від 14.09.2005 року, складає 434101,50 грн, з яких: 200032,17 грн. - тіло кредиту; 234069,33 грн. - нараховані відсотки. Залишок заборгованості у валюті кредиту 16549,78 доларів США. 20 серпня 2018 року між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 120/33-4 від 14.09.2005 року за реєстровим № 6406, посвідченим приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Левченко В.В., за реєстровим № 854, 27.08.2018 року Листом АТ «Дельта Банк» було повідомлено про відступлення прав вимоги ОСОБА_2 27.08.2018 року позивачем ОСОБА_8 було отримано вимогу за підписом представника ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про розмір вимог нового кредитора які становили 718326,65 грн., які складаються з заборгованості за кредитним договором в розмірі - 628901,74, грн., витрат пов`язаних із викупом права в розмірі 86820,30 грн., винагороди оператора за проведення аукціону в розмірі 2604,61 грн., зазначено про необхідність виконання вказаної вимоги, а у випадку її не виконання передбачено право нового кредитора скористатись своїм правом на позасудове врегулювання спору, шляхом реєстрації права власності за собою на предмет іпотеки. На підставі укладеного договору відступлення права вимоги за іпотечним договором № 120/33-4 від 14.09.2005 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на користь ОСОБА_2 01 жовтня 2018 року державний реєстратор Виконавчого комітету Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області Боглаєв Д.Є. перереєстрував іпотечне майно - житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (запис про право власності № 28213818). Підставою для виникнення права власності на житловий будинок зазначено вимога щодо виконання основного зобов`язання та повідомлення про задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, серія та номер б\н, виданий 27 серпня 2018 року, видавник ОСОБА_2. Дані обставини встановлено на підставі Постанови Запорізького Апеляційного суду від 29.04.2020 року (справа 32/9049/18). Постановою Запорізького Апеляційного суду від 29.04.2020 року, (справа 32/9049/18) рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 вересня 2019 року про відмову у задоволенні позову скасовано. Позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора Виконавчого комітету Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області Боглаєва Дмитра Євгеновича, за участю третьої особи: ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок - задоволено. Визнано протиправним і скасовано запис про право власності № 28213818 від 01 жовтня 2018 року на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 705.00 грн за подання апеляційної скарги у розмірі 1152.60 грн, а всього 1857 грн. Постановою Верховного Суду від 17.02.2021 року по справі № 320/9049/18, задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_2 , постанову Запорізького апеляційного суду від 29.04.2020 року скасовано, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 вересня 2019 року змінено, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови (додається постанова з Єдиного державного реєстру судових рішень). Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Положеннями статей 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За приписами ч.1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що однією з основних засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом. Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 650 ЦПК України визначено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Згідно приписів ст. 655 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Положеннями статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України). Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ПК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено зговором або законом (частина перша статті 514 ЦК України). При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів. Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями у кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним. У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послу. Суд першої інстанції посилаючись на те, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі послуги надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ задовольнив позовні вимоги позивачки. Так, за загальним правилом відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа. Вказаний правовий висновок викладено у ряді постанов Великої Палати Верховного Суду, в тому числі від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18) та від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20). У той же час процедура припинення банку як юридичної особи проводиться у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI, і ця процедура здійснюється з метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Наслідками початку процедури ліквідації банку, які передбачені статтею 46 спеціального Закону, є, зокрема, завершення банківської діяльності банку закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; настання строку виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) тощо. Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківське: ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п`яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду. При проведенні процедури ліквідації банку Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку. Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Для проведення відкритих торгів на підставі договору може залучатися організатор торгів - юридична особа, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги (стаття 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Пунктом 5.11 глави 5 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2, яке є спеціальним нормативним актом, що визначає умови реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури (в редакції, яка діяла до 21 листопада 2016 року), було унормовано, що реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами, які відповідно до своїх установчих документів та ліцензій мають право надавати кредити, крім кредитних спілок). Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 листопада 2016 року № 2526 «Про внесення змін до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку» у пункті 5.11 глави 5 розділу V нього Положення виключені слова «між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами, які відповідно до своїх установчих документів та ліцензій мають право надавати кредити, крім кредитних спілок)». Договір купівлі-продажу майнових прав було укладено 20.08.2018 року між AT «Дельта Банк» (який перебуває в стані ліквідації) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Дельта Банк» та ОСОБА_2 за результатами проведення 07.08.2018 року електронних торгів з продажу активів банку, що ліквідується. Положення нормативно-правових актів, якими врегульовано процедуру ліквідації банку, допускають продаж майна банку, який перебуває в стадії виведення з ринку (ліквідації), шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання на конкурсних засадах будь-яким суб`єктам правовідносин, у тому числі без статусу банку або фінансової установи. При цьому, враховуючи відкликання Національним банком України банківської ліцензії ПАТ «Дельта Банк», а також наслідки початку процедури ліквідації банку й цілі цієї процедури, обмеження прав фізичних осіб на участь у торгах з продажу прав вимоги ПАТ «Дельта Банк» законодавством не визначені. В той же час Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом. Положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та прийняті на його виконання нормативно-правові акти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які не містять заборони щодо придбання фізичними особами майна неплатоспроможного банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, є пріоритетними щодо інших нормативних актів України. Колегією суддів встановлено, що відповідач не набув права здійснювати фінансові операції відносно боржника, оскільки за умовами договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов`язань у розмірі та обсязі, які існували на момент укладення цього договору, без можливості нарахування додаткових процентів і неустойки, право на нарахування яких мав первісний кредитор. Вказаний висновок узгоджується із висновками, висловленими у постановах Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 295/3588/14-ц, від 31 липня 2019 року у справі № 910/4816/18, від 16.12.2020 року у справі № 640/14873/19, від 25 березня 2021 року у справі № 712/8836/18. Враховуючи те, що спірний договір відступлення прав вимоги за кредитним договором був укладений у процедурі примусової ліквідації банку, порядок проведення якої регулюється спеціальними нормами, тому підстави для визнання недійсними договорів від 20.08.2018 року про купівлю-продаж майнових прав та про відступлення прав за іпотечним договором відсутні. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнецов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. За таких обставин, місцевий суд не дотримався вимог матеріального та процесуального права, не з`ясував обставини, які мають значення для справи, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції до скасування з прийняттям постанови про відмов у в задоволенні позову. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно із ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. При зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 3457,80 грн. (Том 2, а.с. 178, 219), АТ «Дельта Банк» сплачено судовий збір у розмірі 14 407,50 грн. (Том 2, а.с. 146). ОСОБА_2 та АТ «Дельта Банк» рішення суду оскаржено в частині задоволення трьох позовних вимог немайнового характеру, розмір судового збору за подання апеляційної скарги кожним відповідачем становив 3457,80 грн. (768,40 грн. * 3 вимоги немайнового характеру *150% - ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду). З огляду на те, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та АТ «Дельта Банк» задоволені в повному обсязі, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 підлягає стягненню компенсація сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3457,80 грн., та на користь АТ «Дельта Банк» з ОСОБА_1 підлягає стягненню компенсація сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3457,80 грн. Керуючись ст.ст.141, 367, п.2 ч.1 ст.374, п.п.1 і 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 задовольнити. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 січня 2021 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, визнання недійсними результатів прилюдних торгів,визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3457 грн. 80 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3457 грн. 80 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 07 травня 2021 року. Головуючий Судді: