Постанова Полтавський апеляційний суд № 524/10473/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/10473/18 Номер провадження 33/814/46/21Головуючий у 1-й інстанції Гусач О. М. Доповідач ап. інст. Захожай О. І. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І., при секретарі - Радько О.М., з участю апелянта - ОСОБА_1 , її захисників - Губи О.М., Стіхіна А.М., потерпілої - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконферкнції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 липня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, провадження по справі закрито в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 17 грудня 2018 року близько 08 год. 15 хв., керуючи автомобілем «NISSAN Х -TRAL», д.н.з. НОМЕР_1 в м. Кременчуці по вул. І. Мазепи, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Перемоги, не надала перевагу у русі транспортному засобу «HYUNDAI i10», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїла зіткнення з ним в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п.16.11 ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, а провадження по справі закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України. Вказує, що оскаржена справа про адміністративне правопорушення була розглянута без належного повідомлення сторін чим було позбавлено її права на захист. В матеріалах справи відсутні докази про її належне повідомлення про розгляд справи 13.07.2020 року. Також зазначає, що вона не погоджується з висновками комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи. Так, на сторінці 2 вищезазначеної експертизи (а.с.68) мається перелік використаних даних при її проведенні: схема місця ДТП від 17.12.2018 року, пояснення водія ОСОБА_1 від 17.12.2018 року, пояснення водія ОСОБА_2 від 17.12.2018 року, пояснення ОСОБА_3 від 17.12.2018 року, клопотання ОСОБА_1 (в порядку ст. 268 КУпАП) від 14.01.2019 р., фото з місця ДТП в кількості 15 шт., пояснення водія ОСОБА_1 від 08.01.2019 року, протокол додаткового огляду місця ДТП від 23.05.2019 року, схема до протоколу додаткового огляду місця ДТП від 23.05.2019 року. Зазначає, що вихідні дані повинні бути зазначені в документі про призначення експертизи відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року за № 53/5. Якщо до моменту призначення експертизи органу, що її призначає, не вдалося усунути протиріччя у вихідних даних, що були у справі, він може зазначити в документі про призначення експертизи варіанти їх значень і отримати висновки щодо кожного з них. Орган, який призначив експертизу, не має права вимагати від експерта, щоб той самостійно вибирав із справи вихідні для проведення експертизи. Вказує, що експерт зробив дослідження на підставі вихідних даних, які були дані судом і містяться в матеріалах адміністративної справи. Однак на сторінці 4 вказаної експертизи експертом взагалі не були враховані вихідні дані, які містяться в письмових поясненнях ОСОБА_1 від 08.01.2019, та пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14.01.2019 року. Крім того, вказує, що показання ОСОБА_3 лягли в основу обґрунтування позиції, яка ототожнюється з поясненнями іншого водія ОСОБА_2 . Тому вважає, вибірковість у використанні даних при проведенні експертизи є неприпустимим, та може призвести до неповноти дослідження. Крім того, зазначає, що суд при закритті провадження по справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП не повинен був визнавати її вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки це є взаємовиключним рішення та суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також, просить поновити строк на апеляційне оскарження, який мотивує тим, що з 04 липня 2020 року по 14 липня 2020 року вона перебувала за межами України про постанову Автозаводського суду м. Кременчука вона дізналась 13 липня 2020 року після чого одразу подала апеляційну скаргу. Щодо поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження вказаної постанови, вважаю за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положень ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Як вбачається з матеріалів справи, вона розглянута 13.07.2020 без участі ОСОБА_1 , а тому, оскільки про судове рішення, яке може бути оскаржено в апеляційному порядку стало відомо поза межами строку на апеляційне оскарження і при подачі апеляції заявлено клопотання про поновлення цього строку - таке клопотання підлягає до задоволення. Заслухавши пояснення апелянта та її захисників на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення потерпілої, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав. Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно п.16.11 ПДР, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Із наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця події, поясненнями, фотознімками з місця ДТП, протоколом додаткового огляду місця ДТП від 23.05.2019, висновком експерта № 712/713 за результатами проведення комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 19.06.2020 та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Сукупності доказів по справі суддя надав належну оцінку та дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки остання, керуючи автомобілем «NISSAN Х -TRAL», д.н.з. НОМЕР_1 в м. Кременчуці по вул. І. Мазепи, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Перемоги, не надала перевагу у русі транспортному засобу «HYUNDAI i10», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїла зіткнення з ним в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На підтвердження висновків суду першої інстанції та відповідно до висновку експерта № 712/713 за результатами проведення комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 19.06.2020, на а.с. 24 маються фотознімки місця ДТП транспортних засобів, відповідно до якого вбачається, що пішохідний перехід розташований фактично біля самого перехрестя вул. І. Мазепи та вул. Перемоги на якому відбулось зіткнення транспортних засобів. Зазначені фотознімки повністю спростовують з технічної точки зору пояснення, ОСОБА_1 про те, що її транспортний засіб зупинився біля пішохідного переходу для пропуску пішоходів, після завершення маневру повороту. Крім того, на а.с. 28 мається фотознімок автомобіля «NISSAN Х -TRAL», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , відповідно до якого відколи лако-фарбового покриття на автомобілі «NISSAN Х -TRAL» маються не тільки в правій передній частині автомобіля, але й на передній правій частині автомобіля в частині омивача фар, який розташований посередині правої передньої фари. Зазначені технічні пошкодження на передній частині автомобіля ставлять під сумнів пояснення ОСОБА_1 щодо механізму зіткнення транспортного засобу, оскільки технічні пошкодження у автомобіля «HYUNDAI i10» розташовані в задній лівій частині автомобіля в районі задньої лівої двері, отвору бензобаку та подряпин лако-фарбового покриття. Елементів інших пошкоджень у вигляді відокремлених частин кузова, якими могли бути спричинені пошкодження автомобіля «NISSAN Х -TRAL» на його передній частині відсутні. Вказані факти в повному обсязі підтверджують висновок комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 19.06.2020, відповідно до якого: Варіант 1: В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «NISSAN Х -TRAL» ОСОБА_1 вбачається невідповідність з вимогами п.п. 10.1 і 16.11 та розділу 33 п. 2.1 Правил дорожнього руху України. Варіант 2: В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «NISSAN Х -TRAL» ОСОБА_1 вбачається невідповідність з вимогами п. 16.11 та розділу 33 п. 2.1 Правил дорожнього руху України. Твердження апелянта, про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУАП, спростовуються, крім зазначеного, показаннями свідка ОСОБА_3 , яка в судовому засідання апеляційної інстанції підтвердила достовірність та правильність своїх показань, наданих в суді першої інстанції щодо обставин ДТП, та пояснила, що вона рухалась з незначною швидкістю, приблизно 40, максимум 50 км/год за автомобілем потерпілої ОСОБА_2 та вказала, що на перехресті, де сталось ДТП, саме автомобіль «NISSAN Х -TRAL» під керуванням ОСОБА_1 здійснив наїзд на автомобіль «HYUNDAI i10», не завершивши маневр повороту. При цьому вказала, що бачила, як водій ОСОБА_1 взагалі не дивилась в праву сторону, де рухався її автомобіль. Таким чином, показання свідка ОСОБА_3 повністю узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_6 щодо не перевищення останньою дозволеної швидкості руху автомобіля «HYUNDAI i10» та відсутність в її діях невідповідності Правилам дорожнього руху України, як зазначено у висновку комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 712/713 від 19.06.2020. Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про допустимість та легітимність висновку комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 712/713 від 19.06.2020, який в сукупності з іншими матеріалами справи підтверджує порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.16.11 ПДР України та спростовують показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Доводи апелянта про порушення її права на захист є слушними. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та її захисники були відсутні у судовому засіданні в суді першої інстанції 13.07.2020. Разом з тим, своїм правом на захист та правом давати пояснення, надавати докази та заявляти клопотання ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.ст. 268, 271 КпАП України скористалася під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, де була присутньою ОСОБА_1 та її захисники Губа О.М., Стіхін А.М. Таким чином, права ОСОБА_1 були повністю відновленні під час апеляційного розгляду справи. Твердження апелянта про безпідставне визнання її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП при закритті провадження у справі у зв`язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП є безпідставними. Так, згідно приписів ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Підстава для закриття провадження в справі згідно зі ст. 38 КпАП України не є такою, що реабілітує особу. Тому таке закриття можливе лише в разі вчинення особою протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Закриття провадження в справі на підставі ст. 38 КпАП України щодо особи, в діях якої відсутній склад адміністративного правопорушення, є порушенням прав цієї особи та є недопустимим. Тобто, обов`язковою умовою закриття провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності з нереабілітуючих підстав є вчинення особою адміністративного правопорушення. Отже, при вирішенні питання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад адміністративного правопорушення і особа винувата в його вчиненні. Тільки після цього можна постановити у визначеному КпАП України порядку відповідне судове рішення. Аналогічна правова позиція викладена в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» та в п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки». Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності певних умов, а саме вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та сплив строку, встановленого статтею 38 цього Кодексу, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення). Таким чином суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи та на підставі спливу на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст.38 КУпАП, закрив провадження. На підставі викладеного апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення суду першої інстанції щодо неї залишити без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 липня 2020. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 липня 2020 щодо неї - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.