Постанова Запорізький апеляційний суд № 316/3533/20

Дата документу 30.04.2021 Справа № 316/3533/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 316/3533/20 Головуючий у 1-й інстанції:Бульба О.М. провадження № 22-ц/807/1361/21 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Маловічко С.В. суддів: Гончар М.С. Подліянової Г.С. розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у особі представника Крилової Олени Леонідівни на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 28 січня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтуванняпозовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 09.01.2013р. Позивач, посилаючись на ст.634 ЦК України, зазначає, що між банком та відповідачем укладений договір про надання банківських послуг. Банком на підставі договору про надання банківських послуг відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлений початковий кредитний ліміт, який в подальшому змінювався. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. Банк свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався відповідно до умов договору повернути витрачену частину кредитного ліміту, але не надав своєчасно банкові грошові кошти. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 26.10.2020р. має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 13179,44 грн., яку позивач просив стягнути та понесені судові витрати з відповідача. Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 28 січня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 09.01.2013р. у розмірі 7762,96 грн. 96 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1238,12 грн. 12 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, АТ КБ «ПриватБанк» у особі представника Крилової О.Л. подало апеляційну скаргу, в якій,посилаючись на його незаконність та необґрунтованість у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що відповідно до ч. 3 статті 360 ЦПК України не є перешкодою для апеляційного розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. За змістом статті 274 ч. 1 п.1 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, до яких відповідно до п. 5 ч. 4 вказаної норми належать справи з ціною позову, меншою ніж 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено наявності узгоджених договірних відносин з відповідачем щодо розміру відсотків, пені і штрафів, порядку користування кредитними коштами, строку повернення кредиту, а тому суд вважав, що банк підтвердив лише надання кредитних коштів, які не повернуті відповідачем в сумі 7762,96 грн. Судом встановлено, що 09.01.2013р. відповідач звернувся до банку та підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.14). Позивач зазначає, що ОСОБА_1 отримав кредит, але не виконує умови з його повернення, тому має заборгованість перед банком, в підтвердження якої надав відповідний розрахунок. Згідно до наданого розрахунку станом на 26.10.2020р. заборгованість відповідача становить 13179,44 грн., яка складається з наступного: 9963,97 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3215,47 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Проаналізувавши надані банком докази, суд вказував, що, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позичальник користувався кредитними коштами, частково здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, то є доведеним факт отримання ним кредиту. А з`ясовуючи розмір заборгованості за тілом кредиту, суд визначив його в сумі 7 762,96 грн. як різницю між сумою отриманих коштів, яким скористався відповідач, в розмірі 68 151,96 грн., та сумою внесених ним на картку в розмірі 60 389 грн. При цьому, судом відмовлено у стягненні відсотків, які банк також просив стягнути з відповідача, з тих підстав, що заява не містить узгоджених умов щодо відсотків, їх розміру, порядку нарахування. На підтвердження узгодження вказаних істотних умов кредитного договору позивач посилається на «Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку» . Однак, суд вказував, що АТ КБ «ПриватБанк» не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та, відповідно, брав на себе зобов`язання на умовах, які зазначені саме в цьому документі, зокрема, щодо розміру відсотків, порядку їх нарахування. А тому, відповідно, суд не визнав вказані Умови складовою частиною укладеного між сторонами договору від 09.01.2013 р. В апеляційний скарзі банк зазначає, що такі висновки суду є помилковими, але колегія визнає неспроможними доводи апеляційної скарги в цій частині та повністю погоджується з висновками суду з огляду на наступне. Так, в скарзі банк наголошує на тому, що відповідач погодився з тим, що Пам`ятка клієнта, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими він ознайомлений, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а фактичне отримання кредитних коштів та користування ними підтверджуються випискою про рух коштів по рахунку відповідача. Тому банк вважав, що висновки суду про відсутність договору приєднання між сторонами у справі, є помилковими, та діями сторін договору підтверджується наявність договірних відносин, зокрема, виконання його умов банком та часткове виконання відповідачем. Перевіривши вказані доводи апеляційної скарги, колегія вважає їх необґрунтованими з огляду на наступні обставини. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не надавав будь-яких заяв по суті справи, до судових засідань не з`являлась. Не надано ним відзиву і на апеляційну скаргу банку. Проаналізувавши документи, на підставі яких банк позивається до ОСОБА_1 , колегія погоджується з судом першої інстанції в тій частині, що анкета-заява від 09.01.2013р. не міститься відомостей про істотні умови кредитного договору. Колегія зазначає, що клієнтом не відмічено жодної позиції в розділі, де він має зазначити банківський продукт, який бажає оформити на своє ім`я у Приватбанку. Також вважає ґрунтовними висновки суду про те, що вказана анкета-заява про надання банківських послуг не становить договір приєднання з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами через те, що відповідач не підписував їх, зокрема, у наданій до позовної заяви редакції. Вказані висновки суду відповідають наданим матеріалам справи та правовій позиції ВС, висловленій у постанові від 03.07.2019р. у справі № 342/180/17 (провадження 14-131цс19). Суд правильно базував свої висновки на тому, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк"). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент підписання заяви відповідачем містили саме вказані умови, в тому числі й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що зазначено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), і це не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Суд з огляду на вказані обставини правильно визнав, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом. На користь вказаному свідчить розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що принаймні тричі з дня підписання відповідачем анкети-заяви банком було змінено розмір відсоткової ставки, а також змінювався порядок і формула нарахування відсотків. Отже, ті обставини, що не підписані відповідачем Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи не можна визнати складовими кредитного договору як такі, що не є письмовою формою договору, як це передбачено у статті 1055 ЦК України, судом встановлені правильно. В цьому сенсі доводи банку про наявність договору приєднання є безпідставними. Інших доводів, які б спростовували висновки суду, апеляційна скарга не містить, а тому у відповідності до вимог статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу колегія залишає без задоволення, а оскаржуване банком рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у особі представника Крилової Олени Леонідівни залишити без задоволення. Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 28 січня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише у випадку, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Постанова прийнята, складена та підписана 30 квітня 2021 року. Головуючий: Судді: