Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/11196/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/11196/20 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів - Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби, за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімфуд», Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про скасування рішення та повернення суми надмірного стягнення податку на додану вартість та мита, В С Т А Н О В И Л А : 23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару Одеської митниці ДФС № UА 500500/2020/000000/2 від 23 квітня 2020 року; - стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 , суму переплати податку на додану вартість та мита на загальну суму 12 335 гривень з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідач помилково скоригував митну вартість легкового автомобіля марки NISSAN, модель SENTRA SV, номер кузову: НОМЕР_1 за резервним методом. Позивач зазначила, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, жодним чином не спростовують митної вартості, яка зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування митної вартості. ГУ ДКСУ в Одеській області заперечувало проти задоволення позову, зазначаючи, що в документах, які надані позивачем до митного оформлення містились розбіжності, а тому митним органом вірно скориговано митну вартість товарів і відмовлено у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач зазначив, що право на стягнення з державного бюджету на користь позивача переплати податку на додану вартість та мита виникне у ОСОБА_1 виключно у разі визнання протиправним та скасування у судовому порядку рішення про коригування митної вартості. Належним способом захисту прав позивача, в такому разі, буде її звернення до Одеської митниці ДФС з вимогою підготувати та подати в ГУ ДКСУ в Одеській області висновок про повернення надміру сплачених сум митних платежів. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог. Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення помилково посилався на обставини справи № 420/5875/20, правовідносини які не є тотожними даній справі. Апелянт наголошує, що ним у повній мірі надані відомості та документи, які визначені у ч.1-2 ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості, а висновки суду першої інстанції щодо ненадання всіх необхідних документів є необґрунтованими. Відповідно п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини. Товариством з обмеженою діяльністю «Ексімфуд» в режимі імпорту ввезено на митну територію України, легковий автомобіль марки NISSAN, модель SENTRA SV, номер кузову: НОМЕР_1 , одержувачем якого є ОСОБА_1 13 квітня 2020 року співробітниками Одеської митниці "Одеський морський торговельний порт" ВМО № 2 проведено фізичний огляд товарів та інших предметів, про що складений відповідний акт. 14 квітня 2020 року, за заявою позивачки, судовим експертом Кеосак А.П. складено висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 1067-Е/20, автомобіля марки NISSAN, моделі SENTRA SV, номер кузову НОМЕР_1 , модельний рік 2018, власником якого є - ОСОБА_1 , в якому експертом зазначено, що ринкова вартість автомобіля NISSAN SENTRA SV, номер кузову НОМЕР_1 , модельний рік 2018, ввезеного на митну територію України з урахуванням його технічного стану і пошкоджень, станом на 13 квітня 2020 року становить 45 945,25 грн., що відповідно до офіційного курсу НБУ на дату оцінки, становить 1689,02 доларів США. 16 квітня 2020 року ТОВ «Ексімфуд», уповноваженою особою на декларування, до Одеської митниці державної фіскальної служби подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація № UА 5050/2020/227451 на товар «Автомобіль легковий, з двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням та з кривошипно - шатунним механізмом, такий що використовувався - 1 штука: марка NISSAN, моделі SENTRA SV, номер кузову НОМЕР_1 , що надійшов до ОСОБА_1 із задекларованою митною вартістю вищевказаного автомобіля в сумі 1 699,00 доларів США. Митну вартість авто визначено за основним методом - за ціною 1 699,00 доларів США (графа 42 митної декларації) на підставі рахунку - фактури - інвойсу від 29 січня 2020 року без номеру. Для підтвердження заявленої митної вартості товару вказаної митної декларації, декларантом надані документи, які зазначені у графі 44 вказаної МД, а саме: - 3008 Довідка №150420-1 від 15.04.2020 р.; - 3007 Рахунок №21222 від 02.02.2020 р.; - 3007 Довідка №160420-3 від 16.04.2020 р.; - 3007 Рахунок №46 від 16.04.2020 р.; - 9610 копія митної декларації країни відправлення № Х20200210547972 від 10.02.2020, - 3016 Висновок експерта про вартісні характеристики товару №1067-Е/20 від 14.04.2020, - додатково надано рахунок № б/н. від 20.10.2019, на підтвердження вартості товару, що підтверджується листами № 20-40 від 16.04.2020 р та № 23-04 від 22.04.2020 року від декларанта ТОВ «Ексімфуд». 16 квітня 2020 року відповідачу також надано рахунок № 46 про вартість доставки автомобіля NISSAN SENTRA 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , до порту Одеса, який становить 400 (чотириста) доларів США (що дорівнює, згідно курсу НБУ на дату виставлення рахунку - 10 888,76 грн). 22 квітня 2020 року ОСОБА_1 сплачено іноземному продавцю «ZR SERVICES INC.» за вказаний автомобіль марки NISSAN, модель SENTRA SV, VIN-код: НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 1 699 доларів США, згідно інвойсу від 29 січня 2020 року без номеру, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 200422/000614988 від 22.04.2020 року. 23 квітня 2020 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2020/000000/2, в якому зазначено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. У зв`язку з чим скориговано митну вартість товару за резервним методом до рівня 3600 дол. США. У зв`язку із збільшенням митної вартості ОСОБА_1 додатково сплатила до державного бюджету мито у розмірі 12 335 грн., що підтверджується копією квитанції № ПНІ 149 від 27.04.2020 року. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав вважати, що зазначена в митній декларації інформація щодо вартості автомобіля в розмірі 1 699 доларів США є об`єктивною. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості вже надана оцінка при вирішенні справи № 420/5875/20. Переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч. 1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті. При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зі змісту цієї норми вбачається, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. З оскаржуваного рішення № UА 500500/2020/000000/2 від 23 квітня 2020 року вбачається, що в документах, які надані позивачем до митного оформлення містились розбіжності, а тому митним органом відмовлено у митному оформленні за заявленою декларантом вартістю та скориговано митну вартість за резервним (6) методом. Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенню про коригування митної вартості № UА 500500/2020/000000/2 від 23 квітня 2020 року вже надана оцінка в межах розгляду справи № 420/5875/20. Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 420/5875/20 ТОВ "Ексімфуд" відмовлено в задоволенні адміністративного позову до Одеської митниці Держмитслужби, за участю третьої особи ОСОБА_1 про скасування рішення № UА 500500/2020/000000/2, та стягнення 12 335 грн. Зазначене рішення не оскаржено в апеляційному порядку, ані ТОВ "Ексімфуд", ані ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями ЄДРСР та КП "ДСС", та набрало законної сили 05.11.2020. Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Так, звертаючись з цим позовом та апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 не надано інших документів та доказів ніж тих, яким вже надавалась оцінка в межах розгляду справи № 420/5875/20. Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції помилково застосовані до спірних правовідносин висновки рішення суду у справі № 420/5875/20, оскільки у наведеній справі інший позивач та правовідносини, судова колегія вважає неприйнятними з огляду на наступне. Дійсно, по справі № 420/5875/20 ТОВ "Ексімфуд" виступав позивачем, а ОСОБА_1 третьої особою, однак предметом спору було одне й те ж саме рішення митного органу № UА 500500/2020/000000/2, що є предметом даної справи, у якій ТОВ "Ексімфуд" є третьою особою, а ОСОБА_2 - позивачем. Якщо б позивачі по зазначеним справам були б однакові, це б мало інші правові наслідки, в тому числі, закриття провадження у справі відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України. Оскільки право на стягнення з державного бюджету на користь позивача переплати податку на додану вартість та мита у розмірі 12 335 грн виникло б у ОСОБА_1 виключно у разі визнання протиправним та скасування у судовому порядку рішення про коригування митної вартості, судом першої інстанції також правомірно відмовлено в задоволенні позову в цій частині. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 28 жовтня 2020 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя К.В.Кравченко