LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС464/11272/14-ц

від 26.04.2021 · Цивільна

У Х В А Л А 26 квітня 2021 року м. Київ справа № 464/11272/14-ц провадження № 61-1631ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 25 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Міхнов Олег Володимирович, про визнання правочину недійсним та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про усунення перешкод у користуванні та виселення з квартири, В С Т А Н О В И В : У січні 2021 року ОСОБА_1 поштовим зв`язком направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 25 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків. Зокрема, заявнику запропоновано надіслати на адресу суду уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; зазначити відповідача у справі, а саме Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції. На виконання ухвали суду у квітні 2021 року ОСОБА_1 надіслала заяву про усунення недоліків. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню через неналежне виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції та усунення недоліків з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. В уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 не зазначила підстави касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України. Враховуючи те, що заявник не виконала вимоги ухвали Верховного Суду від 19 лютого 2021 року та процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, не підлягає вирішенню питання щодо звільнення заявника від сплати судового збору, а скарга підлягає поверненню заявнику. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, У Х В А Л И В : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 25 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Міхнов Олег Володимирович, про визнання правочину недійсним та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про усунення перешкод у користуванні та виселення з квартири повернути. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. С. Олійник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»