Постанова Харківський апеляційний суд № 632/861/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 632/861/20 Головуючий суддя І інстанції Росоха А. В. Провадження № 22-ц/818/602/21 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: надання послуг П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2021 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б. суддів колегії Котелевець А.В., Пилипчук Н.П., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 серпня 2020 року, ухвалене у складі головуючого судді Росоха А.В., по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Жилсервіс» Первомайської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання комунальних послуг, В С Т А Н О В И В : У травні КП «Жилсервіс» Первомайської міської ради Харківської області (далі КП «Жилсервіс) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути на їх користь заборгованість за надання послуг з управління багатоквартирними будинками та вивіз ТТВ. Позов мотивовано тим, що відповідач є споживачем послуг позивача як власник квартири АДРЕСА_1 . Позивач на підставі рішень Первомайського виконавчого комітету надав відповідачу послуги з управління багатоквартирними будинками та вивіз ТПВ з 01 лютого 2014 року Відповідач тривалий час не оплачує отримані послуги, у 2019 році Первомайським міськрайонним судом Харківської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в сумі 8198 грн. 80 коп., але за заявою ОСОБА_1 , судовий наказ було скасовано. Станом на 21 травня 2020 року заборгованість за надання комунальних послуг відповідачу складає 9410,95 грн., яку позивач просив стягнути та відшкодувати витрати по сплаті судового збору. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківсьокї області від 27 серпня 2020 року позовні вимоги КП «Жилсервіс» Первомайської міської ради Харківської області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Жилсервіс» заборгованість за надання комунальних послуг у розмірі 9410 грн 95 коп. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2102 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не виконуються зобов`язання та послуги надаються неналежним чином та не у повному обсязі. Мешканцями будинку за власні кошті частково проведено ремонт сміттєпроводу, отруєння щурів, комах (дератизація та дезінфекція), позивачем не проводяться роботи з прочищення зливової каналізації. Вказує, що жоден із мешканців будинку не поінформоваий про вид робіт та повний перелік послуг та їх тарифікацію, що надаються позивачем, які послуги планується надати та в які строки та терміни, хоча це повинно бути доведено до споживачів. Зауважує, що між нею та позивачем жодних договорів не укладалось, умови не погоджувались. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Колегія суддів, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та розглянутого судом позову, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У статті 263 ЦПК Українивизначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином зобов`язання щодо оплати комунальних послуг не виконав, та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного. За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Предметом регулювання цього Законує правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб`єктами цього Законує органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг (стаття 3). Відповідно до статей 67, 162 ЖК Україниплата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію тощо) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань. Згідно із частиною першою статті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням. Отже, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням. З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги. За положеннями статей 319, 322 ЦК Українивласність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством. Частиною 3 статті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 1 статті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтею 78 ЦПК Українипередбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Частиною першою статті 82 ЦПК Українивстановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Як вбачається з положень частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд відповідно до наявних у справі доказів встановив, що відповідач зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №1319 від 19.02.2020 (а.с.36). Рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області затверджено форму договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком у м. Первомайський Харківської області, встановлено тарифи за надані послуги (а.с.6-10). 18 березня 2019 року між КП «Жилсервіс» та виконавчим комітетом Первомайської міської ради Харківської області укладено угоду про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (а.с.11-14). Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо сплати за послуги не виконує та станом на травень 2020 року має заборгованість у сумі 9410, 95 грн. (а.с.5). Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скарги про те, що у відповідача відсутній договір про надання послуг тому немає підстав сплачувати, з огляду на наступне. Статтею 67 ЖК Українивизначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку (відомості нарахування) за особовим рахунком НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 заборгованість за період з травня 2017 року по травень 2020 року складає 9410,95 грн. Відповідно до положень статті 257 ЦК Українипередбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 1 статті 260 ЦК Українипередбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Частиною 3 статті 267 ЦК Українипередбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Як вбачається із частини 4 вищевказаної статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Частиною 5 статті 267 ЦК Українипередбачено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Відповідач посилався на порушення позивачем строків позовної давності. Судом першої інстанції правильно відмовлено у застосуванні строку позовної давності, оскільки позов пред`явлено за період з травня 2017 року по тарвнеь 2020 року, тобто в межах зазначеного строку. Відповідно до ст. 150,156,162 ЖК Українивласник житлового будинку (квартири),а також члени його сім`ї також зобов`язанні утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами. Згідно до ст.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. За правилами ч.1 ст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язанням (неналежне виконання ). Статтею 64 ЖК Українипередбачено, що наймачі несуть рівні обов`язки по сплаті комунальних послуг, повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги (надалі за текстом Закон України № 2189-УІІІ), споживачем комунальних послуг є фізична особа ,яка отримує житлово-комунальну послугу. Плата за комунальні послуги ( водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги ) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами ( ст.67 ЖК України). Частина 3 ст.156 ЖК Українипокладає на членів сім`ї власника будинку (квартири)обов`язок дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири) та брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Отже відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України № 2189- VIII, зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов`язані вносити плату за їх використання. Споживач має право: на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку)за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна ) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів ,за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (пункт 6 ч.1 статті 7 Закону України № 2189-УШ). Відповідачами не надана до суду, у тому числі під час апеляційного провадження, належних і допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Матеріалами справи доводи скарги не підтверджуються. Судом першої інстанції відповідно до ст.ст. 89, 263 ЦПК Україниправильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростували, то відповідно до ст. 375 ЦПК Україниапеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін. Відповідно до положень ст. 141 ЦПК Українивідсутні підстави для перерозподілу судових витрат. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 29 квітня 2021 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді колегії А.В.Котелевець. Н.П.Пилипчук.