Постанова Рівненський апеляційний суд № 572/1948/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2021 року м. Рівне Справа № 572/1948/20 Провадження № 22-ц/4815/261/21 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Гордійчук С.О., суддів:Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.. учасники справи: позивач: Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк, відповідач: ОСОБА_1 розглянув в порядку письмового спрощеного позовного провадження у м. Рівне апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Крилової О.Л. на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 16 вересня 2020 року, ухвалене в складі судді Слободянюка Б.К., повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2020 року , у справі №572/1948/20 в с т а н о в и в : У липні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» мотивована тим, що 02.12.2011 року між сторонами укладено кредитний договір б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», Правилами користування платіжною карткою та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Також відповідач на час укладення кредитної угоди дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. В порушення умов кредитного договору відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, тому станом на 31.05.2020 року останній має заборгованість у розмірі 52263,57 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту41834,51 грн., в тому числі 20 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 41814,51 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 7708,79 грн. заборгованість за простроченими відсотками; 2720,27 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст..625. У зв`язку з цим позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача 52263,57 грн заборгованості, а також понесені судові витрати у розмірі 2102 грн. Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 16 вересня 2020 року позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 20 (двадцять) гривень заборгованості за кредитним договором на рахунок № НОМЕР_1 МФО 305299 АТ КБ «Приватбанк» на виконання умов договору кредиту без № від 02.12.2011 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судові витрати. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ Приватбанк, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати судове рішення в частині відмовлених вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Звертає увагу суду, що підпис відповідач поставив саме в заяві позичальника, яким засвідчив те, що він повністю згодний з умовами кредитування та отриманням кредиту саме на таких умовах. Окрім того, відповідно до заяви відповідач зобов`язується виконувати вимоги умов та правил банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті Приватбанку. Крім того, звертає увагу, що заборгованість за тілом кредиту складається з поточної заборгованості та простроченої. Платіж за умовами договору включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, і частину заборгованості по кредиту. У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою. Прострочений кредит - це кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернуті у строк, передбачений договором. Тобто, якщо позичальник своєчасно не повертає заборгованість за фактично використаними кредитними коштами (поточним тілом кредиту), така заборгованість стає простроченою. Зазначає, що надання безпроцентних кредитів забороняється. Вважає, що встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, суд не мав жодних підстав відмовляти у стягненні простроченого тіла кредиту та прострочених відсотків за користування кредитом. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав. Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам судове рішення в повній мірі не відповідає. Судом встановлено, що 02.12.2011 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "Приватбанк", в якій зазначено, що вказана заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг. Заява містить відомості, що відповідач ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, з якими він погодився. Відповідач не виконувала належним чином зобов`язання по поверненню коштів. Станом на 31.05.2020 року останній має заборгованість у розмірі 52263,57 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту41834,51 грн., в тому числі 20 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 41814,51 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 7708,79 грн. заборгованість за простроченими відсотками; 2720,27 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.

625. Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Статями 626, 628 ЦК України договір визначений як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. У статті 634 ЦК України договір приєднання визначений як договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілими всім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19). Відповідно до статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Статтею 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). В анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 02.12.2011 року процентна ставка не зазначена. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив крім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту, заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, а також заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитними коштами . Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 02.12.2011 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» - «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору. У витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та (або) процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, а також те, що вказані документи станом на 02.12.2011 року містили умови, зокрема й щодо сплати прострочених відсотків, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Надані банком Тарифи та Умови та правила надання банківських послуг у ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися ПАТ КБ «ПриватБанк». Тарифи та Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку не визнаються відповідачем та не містять його підпису, а тому їх не можна розцінювати, як складову кредитного договору, укладеного між сторонами. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, зауважила на тому, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена щодо укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. З огляду на викладені вище обставини та умови кредитування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні правові підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентної ставки та можливість нарахування банком заборгованості за простроченими відсотками і заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст..625. Разом з тим, з урахуванням встановлених обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що Анкета-заява від 02.12.2011 року не містить строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Відмовляючи у задоволенні вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 41814,51грн., суд виходив з недоведеності позивачем факту наявності саме простроченого тіла кредиту, а стягнення простроченого тіла кредиту не передбачено умовами договору. Разом з тим, як вбачається з наявного у справі розрахунку заборгованості її облік банком здійснювався шляхом окремого обліку заборгованості по тілу кредиту та простроченної заборгованості по тілу кредиту, які у сумі визначають загальний розмір заборгованості позичальника. Заборгованість відповідача 41814,51 грн. (прострочене тіло кредиту) і 20,00 грн. (поточне тіло кредиту) є складовими загальної заборгованості кредиту, який він отримав і не повернув банку. Платіж за умовами договору включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, і частину заборгованості по кредиту. У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою. Прострочений кредит - це кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернені у строк, передбачений договором. Матеріали справи містять банківську виписку про рух коштів по картковому рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_1 , докази отримання відповідачем платіжної картки та довідку про номери платіжних карт виданих на ім`я відповідача за договором від 02.12.2011 . Встановлено, що кредитний ліміт на картковому рахунку неодноразово змінювався та з 06.02.2017 становив 13400 грн. (а.с. 29) Доказів про збільшення кредитного ліміту матеріали справи не містять. Разом з тим, із виписки по кредитному рахунку убачається, що відповідач користувався кредитними коштами на загальну суму 11831,83 грн. (тіло кредиту) та не повернув їх. Дану обставину представник позивача не заперечує та покликається на неї у апеляційній скарзі. Таким чином, із наданих позивачем розрахунках вбачається, що прострочене тіло кредиту, крім іншого, включає в себе відсотки за користування кредитом. Враховуючи положення ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 1049 ЦК України, та встановивши, що Банк надав відповідачу кредит, а останній його не повернув і не спростував розрахунок заборгованості у цій частині, суд дійшов помилкового висновку про відмову у стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту. Ураховуючи наведене оскаржуване рішення в цій частині не можна визнати законним та обґрунтованим. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, про наявність правових підстав для часткового стягнення з відповідача суми неповернутого кредиту у розмірі - 11831,83 грн (прострочене тіло кредиту). Підстав для стягнення решти суми простроченого тіла кредиту відсутні. Ураховуючи те, що суд першої інстанції, правильно встановивши характер спірних відносин, що виникли між сторонами, неправильно визначив розмір заборгованості за тілом кредиту, рішення суду підлягає зміні. Інших доводів, які б спростовували висновки суду по суті спору, апеляційна скарга не містить. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду в частині відмови у стягнені кредитної заборгованості у розмірі 11831,83 грн, що становить 22,64 % від суми заборгованості за кредитним договором заявленої банком до стягнення та задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» у цій частині, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в сумі 1189,73 грн.. Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд П о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково. Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від від 16 вересня 2020 року в частині відмови в позові про стягнення простроченого тіла кредиту скасувати. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 11831,83грн. (одинадцять тисяч вісімсот тридцять одна грн. 83 коп). В решті рішення залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суд збір в сумі 1189,73 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий : Судді