Ухвала КАС ВС № 340/3818/20
від 28.04.2021 · АдміністративнаУХВАЛА 28 квітня 2021 року Київ справа №340/3818/20 адміністративне провадження №К/9901/11006/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року в справі №340/3818/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни - про визнання протиправними і скасування постанов, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (далі - приватний виконавець Малкова М.В.), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»), у якому просила: - визнати протиправною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №62905083 з виконання виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.; - визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №62905083 з виконання виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року приватним виконавцем Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості в сумі 19522,93 грн; - визнати протиправною і скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №62905083 з виконання виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Малкової М.В. витрат основної винагороди у розмірі 1952,29 грн; - визнати протиправною і скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №62905083 з виконання виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Малкової М.В. розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 400 грн, що в загальній сумі становить 21875,22 грн. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року, позов задоволено: - визнано протиправною і скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №62905083 від 28 серпня 2020 року, прийняту приватним виконавцем Малковою М.В. при примусовому виконанні виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року; - визнано протиправною і скасовано постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №62905083 від 28 серпня 2020 року, прийняту приватним виконавцем Малковою М.В. при примусовому виконанні виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року; - визнано протиправною і скасовано постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №62905083 від 28 серпня 2020 року, прийняту приватним виконавцем Малковою М.В. при примусовому виконанні виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року; - визнано протиправною і скасовано постанову про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП№62905083 від 03 вересня 2020 року, прийняту приватним виконавцем Малковою М.В. при примусовому виконанні виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року. 26 березня 2021 року до Суду надіслано касаційну скаргу приватного виконавця Малкової М.В. на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року в справі №340/3818/20. Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2021 року касаційну скаргу приватного виконавця Малкової М.В. на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року в справі №340/3818/20 залишено без руху; надано скаржниці строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали, шляхом: сплати судового збору та надіслання відповідних доказів на підтвердження його сплати. На виконання вимог Суду скаржниця надіслала платіжне доручення №21493 від 15 квітня 2021 року про сплату судового збору в розмірі 6726,40 грн. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII. Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України. З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у правовідносинах з приводу рішень приватного виконавця. За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. У касаційній скарзі скаржниця посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наявна різна судова практика у подібних правовідносинах. Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що зазначена справа може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Так, за приписами частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Зазначає, що приписи зазначеної норми є диспозитивними, оскільки у ній наявне право вибору пред`явлення виконавчого документу: або за місцем реєстрації, або за місцем проживання боржника. Водночас, вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець здійснює лише перевірку відповідності виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо його оформлення, проте не перевіряє інформацію, зазначену в цьому документі. Скасовуючи постанову про відкриття виконавчого провадження суди, на її переконання, дійшли помилкового висновку про те, що вона є неправомірною з тих підстав, що її прийнято за виконавчим документом, пред`явленим не за місцем проживання боржника, оскільки помилково ототожнили поняття "місце проживання" та "місце реєстрації". Такі аргументи скаржника є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах застосування положень статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов`язку приватного виконавця перевіряти зазначену у заяві стягувача та/або виконавчому написі нотаріуса інформацію під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження, якщо місце проживання боржника та місце його реєстрації є відмінними. Керуючись статтями 248, 328, 330, 334, 337, 338 КАС України, Суд УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року в справі №340/3818/20.
2. Витребувати із Кіровоградського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №340/3818/20.
3. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: О.В. Кашпур Н.В. Шевцова