Постанова 4857 № 460/4837/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/4837/20 пров. № А/857/819/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Онишкевича Т.В., Судової Хомюк Н.М., за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М., за участю представника позивача Ільїн В.А., Іванців М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Рівненського державного аграрного коледжу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року, прийняте суддею Недашківською К.М. о 13 годині 48 хвилині у місті Рівному, повний текст складено 14.12.2020 року у справі за позовом Рівненського державного аграрного коледжу до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною і скасування вимоги,- встановив: Рівненський державний аграрний коледж (надалі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.04.2020 №Ю-4283-17, відповідно до якої Рівненському державному аграрному коледжу визначено зобов`язання зі сплати боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 82249,35 грн., у тому числі: штрафи 74110,84 грн., пеня 8138,51 грн. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні позову. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сума недоїмки визначена на підставі рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015 року, яке не оскаржувалося позивачем у судовому порядку, є чинним, а суми недоїмки є узгодженими. Зазначене оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, проте, рішенням Державної фіскальної служби від 26.11.2015 року скарга платника податків залишена без задоволення. Покликання позивача на те, що останній перебував у процесі реорганізації, що блокувало проведення фінансових розрахунків та унеможливило здійснення будь-яких фінансових операцій, як на відсутність правових підстав для застосування штрафу суд не взяв до уваги, оскільки зазначене зводиться до незгоди із рішенням №0026541706 Суд зазначив, що станом на дату проведення перевірки (03.05.2017 року) рішення №0026541706 вже існувало, а тому підстав для відображення порушення, що стосується рішення №0026541706, в Акті перевірки не було. Таким Актом перевірки зафіксовано лише факт відсутності порушень з боку позивача з питань обліку, нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які не охоплювалися рішенням №0026541706. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Рівненський державний аграрний коледж подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення в частині задоволених позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на відсутність вини позивача у здійсненні несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, й відповідно відсутність підстав для застосування штрафу і пені, враховуючи проведення реорганізації навчальних закладів та зупинення операцій з бюджетними коштами. Звертає увагу на те, що позивач станом на 04.02.2015 року з 02.08.2013 року вже перебував у процесі реорганізації, що фактично унеможливило виконання розпорядження КМУ №87-р від 04.02.2015 року та наказів Міністерства освіти і науки України, й зокрема, реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що також блокувало проведення фінансових розрахунків. Сам факт винесення постанови є недопустимим, оскільки позивач з 04.02.2016 року перебуває в процесі припинення юридичної особи, а на даній стадії будь які майнові та немайнові вимоги кредиторів, що виникли до моменту припинення юридичної особи повинні заявлятися у строки, встановлені для заявлення кредиторських вимог й в порядку, встановленому ст.110 112 ЦК України. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.04.2020 року №Ю-4283-17 (далі Вимога №Ю-4283-17), відповідно до якої Рівненському державному аграрному коледжу визначено зобов`язання зі сплати боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 82249,35 грн., у тому числі: штрафи 74110,84 грн., пеня 8138,51 грн. (а. с. 8). Як вбачається з відомостей інформаційної системи, загальна сума недоїмки станом на 31.03.2020 року становить 82249,35 грн. (а.с. 62). Сума недоїмки визначена на підставі рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015 року (а.с. 63). Даним рішенням визначено суму штрафу у розмірі 74110,84 грн. та пеню 8138,51 грн. Саме такі суми відображені в оскаржуваній Вимозі №Ю-4283-17. Рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015 оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, проте, рішенням Державної фіскальної служби від 26.11.2015 року скарга платника податків залишена без задоволення, а рішення №0026541706 без змін (а.с. 82). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року (надалі Закон №2464-VI). єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (пункт 1 частини 1 статті 4 Закону України №2464-VI). За правилами пункту 1 частини першої статті 6 Закону України №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За правилами частини другої статті 25 Закону України №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя статті 25 Закону України №2464-VI). Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (частина четверта статті 25 Закону України №2464-VI). Із відомостей інформаційної системи вбачається, що загальна сума недоїмки станом на 31.03.2020 року становить 82249,35 грн. (а.с. 62). Під час розгляду справи судом встановлено, що така сума недоїмки визначена на підставі рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015 року (а.с. 63). Рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015 року не оскаржувалося позивачем у судовому порядку, тобто таке рішення є чинним, а суми недоїмки є узгодженими. Покликання апелянта на проведення реорганізації навчальних закладів та зупинення операцій з бюджетними коштами як на підставу для скасування оскарженої вимоги не заслуговують на увагу суду, оскільки вимога винесена на підставі рішення №0026541706 від 16.09.2015 року, на час прийняття якого позивач вже перебував у в процесі реорганізації. Зазначена обставина могла бути підставою для оскарження рішення№0026541706 від 16.09.2015 року, однак аж ніяк не вимоги. Відповідно до частин першої та четвертої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених цією статтею, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами. Відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства. Порядок зняття з обліку та проведення перевірки територіальним органом ДФС у зв`язку з ліквідацією юридичної особи встановлений Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року № 1588 (далі - Порядок № 1588). Пунктом 11.1 Порядку №1588 встановлено, що платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації). Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу. У відповідності до пунктів 11.5-11.6 вказаного Порядку, у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей), зокрема, відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи. При проведенні заходів, пов`язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог. Згідно пунктів 11.8-11.10 Порядку №1588 за результатами проведення відповідних заходів у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків, але не пізніше дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог відповідальні працівники таких підрозділів (органів) вносять до Єдиного банку даних юридичних осіб або підтверджують інформацію щодо наявності/відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів. У разі отримання документів згідно з пунктами 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі. Якщо контролюючим органом до Єдиного державного реєстру передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів. Згідно пункту 11.19 Порядку №1588 відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП: є єдиним документом, що підтверджує відсутність (наявність) заборгованості з податків, зборів у випадках припинення юридичних осіб, визначених Законом. Тобто, як вбачається з аналізу пунктів Порядку №1588 у разі надходження до податкового органу повідомлення державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновників юридичної особи про її припинення, у податкового органу виникає обов`язок вирішити питання про проведення документальної позапланової перевірки юридичної особи, стосовно якої засновниками прийнято рішення про припинення, протягом 10 днів з дня отримання таких відомостей державного реєстратора, а також надати до Єдиного державного реєстру відомості про наявність або про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів або відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог. У разі наявності в юридичної особи, яка перебуває в процесі припинення, заборгованості зі сплати податків та зборів податковий орган повідомляє орган державної реєстрації про наявність такої заборгованості. З приводу проведеної перевірки Рівненського державного аграрного коледжу, за результатами якої складений Акт «Про результати позапланової виїзної перевірки Рівненського державного аграрного коледжу податковий номер 22556962 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 10.04.2017» від 03.05.2017 року №215/17-00-14-01/22556952 (а.с. 32), то справді актом не встановлено порушень щодо обліку, нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, однак такі порушення були встановлені раніше, про що було прийняте Рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015 року. Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Рівненського державного аграрного коледжу залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року у справі № 460/4837/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 29.04.2021 року.