Постанова 4856 № 560/948/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/948/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 28 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування наказу, В С Т А Н О В И В : в лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницької міської ради і Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради, в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Хмельницької міської ради №66-к від 11 лютого 2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та скасувати наказ 2/1 від 23.01.2019 року "Про створення постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей". Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2020 в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуваним наказом №2/1 від 23.01.2019 не порушуються права позивача, є хибний, оскільки наказ містить прізвище позивача як керівника комісії, наказом передбачена його відповідальність за його невиконання як члена комісії. Зазначає, що невключення кваліфікованих осіб до складу комісії автоматично унеможливлює його виконання та робить незаконними висновки такої комісії. Покладена на позивача відповідальність за невиконання заздалегіть неможливого наказу прямо стосується інтересів позивача. Суд першої інстанції не надав правової оцінки неправедення відповідачем службового розслідування, яке передбачене ч.8 ст.9 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Посилається на те, що наданий відповідачами протокол інвентаризації від 30.07.2019, проведеної за наказом начальника УЖКГ №226/1 від 16.07.2019, на який посилається суд першої інстанції, свідчить про те, що інвентаризаційна комісія не виявила матеріальних цінностей, необоротних активів та виробничих запасів, що підлягають списанню, а тому за відсутності майна та активів відсутня об`єктивна можливість виконати наказ №4 від 10.01.2020. Справу розглянуто в порядку письмового провадження згідно ст.311 КАС. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, позивач з червня 2017 року займав посаду заступника начальника Управління житлово-комунального господарства з питань житлово-комунального господарства. 23.01.2019 з метою контролю за використанням основних засобів, необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей, керуючись методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №11 (із змінами і доповненнями) та відповідно до Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року №1314 (із змінами та доповненнями) начальник Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради видав наказ №2/1 "Про створення постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей", пунктом 1 якого створив постійно діючу комісію для проведення списання, оприбуткування, визначення непридатності та встановлення неможливості подальшого за використанням необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей у складі: голова комісії - заступник начальника управління з питань житлового господарства ОСОБА_1 , члени комісії - заступник начальника управління, начальник планово-фінансового відділу Вітковська Н.В., головний спеціаліста юридичного відділу Бродецький А.М., головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та звітності Фурянова Н.О., головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_2 . Наказом від 10.01.2020 №4 начальник Управління житлово-комунального господарства зобов`язав голову постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей, створеної наказом від 23.01.2019 №2/1, заступника начальника управління з питань житлового господарства Путіна В.В., в термін до 11.01.2020 року надати:відомості про результати проведення огляду матеріальних цінностей на їх придатність до подальшого використання; відомості про виявлені морально застарілі, фізично зношені матеріальні цінності, необоротні активи, виробничі запаси із зазначенням причини їх подальшого списання; акт списання матеріальних цінностей, необоротних активів, виробничих запасів, що підлягають списанню. У зв`язку з невиконанням позивачем наказу від 23.01.2019 №2/1 "Про створення постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей" начальник Управління ЖКГ подав Хмельницькому міському голові доповідні записки від 13.01.2020 №33-01-15-10 і від 10.02.2020 №226/01-15-10 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. 11.02.2020 міський голова, розглянувши пояснення ОСОБА_1 і доповідні записки начальника Управління ЖКГ Новачка В.П. від 13.01.2020 №33-01-15-10 і від 10.02.2020 №226/01-15-10, розпорядженням №66-к оголосив догану заступнику начальника Управління ЖКГ з питань житлового господарства ОСОБА_1 . Вважаючи наказ №2/1 від 23.01.2019 "Про створення постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей" та розпорядження голови Хмельницької міської ради №66-к від 11.02.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в процесі судового розгляду відповідачі довели правомірність розпорядження голови Хмельницької міської ради №66-к від 11 лютого 2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та наказу 2/1 від 23.01.2019 року "Про створення постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей". Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Щодо вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу 2/1 від 23.01.2019 року "Про створення постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей", колегія суддів дійшла наступних висновків. Так, на підставу визнання спірного наказу неправомірним, позивач посилається на порушення відповідачем вимог Порядку №1314 щодо формування комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів у зв`язку з невключенням до її складу головного бухгалтера (чи його заступника) та працівників інженерних, технічних, технологічних, будівельних. Позивач не погоджуючись із висновками суду першої інстанції посилається на те, що оскаржуваний наказ містить прізвище позивача як керівника комісії, наказом передбачена відповідальність позивача за його невиконання як члена комісії, тому покладена на позивача відповідальність за невиконання заздалегідь неможливого наказу прямо стосується інтересів ОСОБА_1 . Зазначає, що не включення кваліфікованих осіб до складу комісії автоматично унеможливлює його виконання та робить незаконними висновки такої комісії. Відповідно до статті 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (далі Закон N 280/97-ВР). Статтею 30 Закону N 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства віднесені, зокрема, повноваження щодо управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що створення в Управлінні ЖКГ постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних активів, визначення її завдань та затвердження складу цієї комісії, згідно Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. N 1314 належить до повноважень начальника Управління ЖКГ та здійснюється шляхом видачі відповідного наказу. При цьому, призначення головою комісії заступника начальника Управління є не правом, а обов`язком начальника Управління ЖКГ, закріпленим Порядком №1314. Судом встановлено, що п.1 спірного наказу №2/1 "Про створення постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей створено постійно діючу комісію для проведення списання, оприбуткування, визначення непридатності та встановлення неможливості подальшого за використанням необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей у складі: голова комісії - заступник начальника управління з питань житлового господарства ОСОБА_1 , члени комісії - заступник начальника управління, начальник планово-фінансового відділу Вітковська Н.В., головний спеціаліста юридичного відділу Бродецький А.М., головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та звітності Фурянова Н.О., головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_2 . Твердження апелянта про те, що складу комісії не включено певних посадових осіб управління житлово-комунального господарства, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки позивач не надає жодного доказу того, що не включення до складу комісії певних працівників управління унеможливило виконання наказу по суті. Так, до складу комісії спірним наказом не включений головний бухгалтер Управління ЖКГ, однак під час судового розгляду справи позивач не надав жодного доказу на підтвердження того факту, що невключення до складу комісії по списанню певних посадових осіб призвело до порушення його законних прав та інтересів. Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно посадової інструкції головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності Мороз Л.Г., яка міститсья в матеріалаї справи, головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та звітності, зокрема, бере участь в проведенні інвентаризації необоротних активів, записів, розрахунків та інших активів, за поточними зобов`язаннями; безпосередньо безе участь та входить до складу інвентаризаційної комісії з питань проведення списання та встановлення неможливості подальшого використання основних засобів, необоротних активів, запасів та інших нематеріальних цінностей. При цьому, судом встановлено, що головного бухгалтера управління ЖКГ ОСОБА_3 повідомлено про створення комісії згідно наказу від 23.01.2019 №2/1 та проведення огляду матеріальних цінностей, а також зобов`язано здійснити відображення даних в бухгалтерського обліку відповідно до рішення комісії. Доводи апелянта про те, що оскільки наказ начальника управління житлово-комунального господарства від 23.01.2019 №2/1 містить його прізвище, а тому порушує його права, колегія суддів відхиляє, оскільки неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку. Таким чином, передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом. Колегія суддів зазначає, що особа може одержати захист своїх прав в судовому порядку лише в тому випадку, якщо у відносинах, спір в яких переданий на вирішення суду, певним чином були порушені, невизнанні або оспорені права та інтереси цієї особи. В іншому випадку особа не є носієм порушеного права, а отже, не є суб`єктом права на судовий захист. Позивач не надав суду належних, достовірних та достатніх доказів того, що оскаржуваним наказом порушено його законні права та інтереси, в тому числі і в результаті невключення начальником Управління ЖКГ до складу постійно діючої комісії, створеної спірним наказом, головного бухгалтера, участь якого є обов`язковою, чи технічних працівників (обов`язкова участь яких у комісії Порядком №1314 не вимагається). Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про необгрунтованість доводів позивача щодо недійсності зазначеного наказу у зв`язку з його фальсифікацією, У апеляційній скарзі апелянт вказаного висновку не спростовує. Зокрема, позивач в ході розгляду справи, посилається на те, що реєстраційний індекс проставлений на спірному наказі, є дробовим числом. Однак, на думку суду присвоєння наказу реєстраційного індексу (номеру) з дробом не може слугувати доказом його фальсифікації (недійсності). Вимоги до документів, в тому числі наказів, які створюються у паперовій формі, визначає Типова Інструкція з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. N 55 (далі Інструкція №55). Пунктами 9 і 15 розділу 11 Інструкції №55 передбачено, що під час підготовки організаційно-розпорядчих документів у паперовій формі працівники установ оформляють їх з урахуванням вимог ДСТУ 4163-2003. Документ повинен містити обов`язкові для його певного виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування установи - автора документа, назву виду документа (крім листів), дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту, текст, підпис. За визначенням пункту 5.12 Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, реєстраційний індекс документа складається з його порядкового номера, який можна доповнювати за рішенням організації індексом справи за номенклатурою справ, інформацією про кореспондента, виконавця тощо. Згідно з пунктом 33 розділу 11 Інструкції №55 індексація документів полягає у присвоєнні їм умовних позначень - індексів, які надаються документам під час їх реєстрації. Присвоєння реєстраційного індексу здійснюється в автоматичному або автоматизованому режимі за допомогою програмно-технічних засобів. Відповідно до пункту 104 розділу 11 Інструкції №55 накази (розпорядження) нумеруються у порядку їх видання у межах календарного року; накази (розпорядження) з основної діяльності, адміністративно-господарських питань та з кадрових питань (особового складу) мають окрему порядкову нумерацію. Отже, обов`язковими умовами чинності наказу є, зокрема, дата і реєстраційний індекс. При цьому вказаним вище нормативно-правовими актами не передбачені правові наслідки зазначення в наказі реєстраційного індексу з порушенням ДСТУ 4163-2003 і Інструкції №55. Наказ начальника Управління ЖКГ №2/1 від 23.01.2019 "Про створення постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей" зареєстрований в паперовому Журналі наказів по Управлінню ЖКГ за 2019 рік 23.01.2019 під номером 2/1. Тією ж датою, після наказу №2/1 від 23.01.2019, зареєстровані інші накази з проставленням порядкових реєстраційних індексів. На підтвердження чинності наказу №2/1 від 23.01.2019 в матеріалах справи міститься копія наказу начальника Управління ЖКГ від 16.07.2019 №226/1 «Про проведення інвентаризації», яким підготовка та проведення інвентаризації в Управлінні ЖКГ станом на 01.07.2019 у зв`язку з проведенням ревізії фінансово-господарської діяльності прокладена на постійно діючу комісію по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей, створену спірним наказом, копію Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Управління ЖКГ за період з 01.09.2017 по 30.06.2019, складеного працівниками Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, на сторінці 46 якого є посилання на наказ начальника Управління ЖКГ від 16.07.2019 №226/1 та протокол інвентаризації від 30.07.2019, складений постійно діючою комісією по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей, підписаний зокрема позивачем, як головою цієї комісії, склад якої відповідає складу комісії, створеної наказом №2/1 від 23.01.2019. Таким чином, досліджені судом докази свідчать про те, що створена наказом №2/1 від 23.01.2019 постійно діюча комісія по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей принаймні у липні 2019 року виконувала доручення начальника Управління ЖКГ щодо інвентаризації. При цьому, під час судового розгляду справи позивач не надав суду доказів створення цієї комісії з таким складом іншим наказом, з іншою датою та реєстраційним індексом. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання неправомірним і скасування наказу начальника Управління ЖКГ №2/1 від 23.01.2019. Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Хмельницької міської ради №66-к від 11.02.2020 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вказаної вимоги з наступних підстав. Так, підставою для оголошення позивачу спірним розпорядженням №66-к від 11.02.2020 догани слугувало невиконання наказу начальника Управління ЖКГ від 23.01.2019 №2/1 "Про створення постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей" та неналежне виконання посадових обов`язків. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивач підтвердив факт невиконання ним, як головою постійно діючої комісії, наказу №2/1 від 23.01.2019 щодо проведення протягом року огляду матеріальних цінностей на їх придатність до використання, списання (за наявності відповідних умов) та вчинення інших дій, передбачених цим наказом. У письмовому поясненні щодо причин невиконання наказу, наданому міському голові 13.01.2020 позивач зазначив, що причинами невиконання наказу є його фальсифікація у зв`язку з порушенням порядку його реєстрації та створення начальником Управління ЖКГ перешкод щодо реалізації позивачем його повноважень як голови постійно діючої комісії та заступника начальника шляхом заборони працівникам Управління ЖКГ виконувати розпорядження позивача. Водночас, як зазначено судом вище, доводи позивача щодо фальсифікації наказу, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, визнані судом необгрунтованими. Тому, присвоєння наказу реєстраційного індексу з дробовим числом не може слугувати причиною невиконання наказу. При цьому, суд враховує, що фальсифікація наказу, як причина його невиконання, зазначена позивачем у письмових поясненнях міському голові від 13.01.2020 після надіслання начальником Управління ЖКГ доповідної записки про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за невиконання наказу №2/1 від 23.01.2019. До цієї події єдиною причиною невиконання наказу №2/1 від 23.01.2019 (у листі начальнику Управління ЖКГ від 10.01.2020) позивач вказує на існування заборони начальника Управління ЖКГ щодо виконання його доручень. Щодо доводів позивача про наявність перешкод щодо виконання наказу №2/1 від 23.01.2019, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 7 Закону N 2493-III передбачено, що посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування. Відповідно до статті 8 Закону N 2493-III основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є, зокрема: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі. Повноваження позивача визначені посадовою інструкцією начальника Управління житлово-комунального господарства, затвердженою заступником міського голови 07.06.2017, термін дії якої продовжений до 31.12.2025. Розділом 1 Посадової інструкції передбачений, зокрема, обов`язок щодо виконання доручень начальника управління. Створивши наказом №2/1 від 23.01.2019 постійно діючу комісію по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей, начальник управління ЖКГ зобов`язав її протягом року провести огляд матеріальних цінностей на їх придатність до використання, при виявлені морально застарілих, фізично зношених матеріальних цінностей, необоротних активів, виробничих запасів встановлювати фактичну причину їх списання, при виявленні матеріальних цінностей, необоротних активів, виробничих запасів які вийшли з ладу, встановлювати осіб, причетних до цього, здійснювати контроль за вилученням із списаних матеріальних цінностей, необоротних активів, виробничих запасів діючих частин, деталей, матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначити їх кількість, вагу і контролювати їх здачу на відповідний склад, та результатами обстеження комісії складати акти списання матеріальних цінностей, необоротних активів виробничих запасів (пункт 2 наказу). Не отримавши інформації про результати роботи постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей, створеної наказом від 23.01.2019 №2/1, наказом від 10.01.2020 №4 начальник Управління ЖКГ зобов`язав голову комісії, заступника начальника управління з питань житлового господарства Путіна В.В., в термін до 11.01.2020 надати: відомості про результати проведення огляду матеріальних цінностей на їх придатність до подальшого використання; відомості про виявлені морально застарілі, фізично зношені матеріальні цінності, необоротні активи, виробничі запаси із зазначенням причини їх подальшого списання; акт списання матеріальних цінностей, необоротних активів, виробничих запасів, що підлягають списанню. Після ознайомлення з цим наказом 10.01.2020 позивач подав начальнику Управління ЖКГ письмову заяву про скасування усного розпорядження від 24.12.2019 про заборону працівникам управління виконувати розпорядження ОСОБА_1 та звернення, адресоване членам постійно діючої комісії, яким зобов`язав їх до кінця робочого дня надати йому відомості про результати роботи комісії. 13.01.2020 начальник управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради звернувся до міського голови з доповідною запискою №33-01-15-10, у якій в зв`язку з не проведенням огляду матеріальних цінностей, основних засобів, необоротних активів, виробничих запасів на їх придатність до подальшого використання, просив притягнути до дисциплінарної відповідальності голову постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних активів, заступника начальника управління з питань житлового господарства Путіна В. В. 10.02.2020 начальник управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради повторно звернувся до міського голови із доповідною запискою в якій вказав, що станом на 23 січня 2020 року не проведено огляд матеріальних цінностей, основних засобів, необоротних активів, виробничих запасів на їх придатність до подальшого використання з оформленням результатів відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 та наказу УЖКГ від 23.01.2019 № 2/1, та просив притягнути до дисциплінарної відповідальності голову постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних активів, заступника начальника управління з питань житлового господарства ОСОБА_1 відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України. У апеляційній сказі апелянт зазначає про те, наданий відповідачами протокол інвентаризації від 30.07.2019, проведеної за наказом начальника УЖКГ №226/1 від 16.07.2019, свідчить про те, що інвентаризаційна комісія не виявила матеріальних цінностей, необоротних активів та виробничих запасів, що підлягають списанню, а тому за відсутності майна та активів, що пропонується до списання відсутня об`єктивна можливість виконати наказ №4 від 10.01.2020. Колегія суддів зазначає, що дане твердження не заслуговує на увагу, так як дана обставина не була зазначена в позовній заяві, як обгрунтування позовних вимог, а відповідно до ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу, в межах позовних вимог. Крім того, даний протокол інвентаризації від 30.07.2019 не є доказом того, що в управління відсутні матеріальні цінності, необоротні активи та виробничі запаси, що підлягають списанню. Також, судом першої інстанції правильно відхилено доводи позивача про те, що вручені начальнику Управління ЖКГ два листи від 10.01.2020, один з яких адресований начальнику Управління ЖКГ та містить прохання відмінити усні розпорядження від 24.12.2019 і від 09.01.2020 про заборону працівникам виконувати розпорядження позивача, а інший адресований членам постійно діючої комісії з вимогою надати йому відомості, акти та інші документи, складені постійнодіючою комісією, оскільки зазначені листи можуть свідчити лише про існування можливого конфлікту в Управлінні ЖКГ між позивачем та начальником Управління ЖКГ, між позивачем та членами постійно діючої комісії, однак, не можуть бути доказами поважності причин невиконання позивачем обов`язків голови комісії, покладених на нього наказом начальника Управління ЖКГ №2/1 від 23.01.2019. Натомість, існування такої заборони працівникам виконувати розпорядження позивача спростовується самим позивачем, який у письмових поясненнях міському голові від 13.01.2020 зазначив, що на його прохання забезпечити участь працівників відділу у роботі комісії, головний бухгалтер Управління ЖКГ зазначила, що у зв`язку із складанням річної звітності така участь у терміни визначені наказом №4 (до 11.01.2020) є неможливою; всі необхідні документи будуть надані нею в повному обсязі після 23.01.2020 (пункт 6 пояснень). Суд також враховує, що, отримавши від головного бухгалтера відповідь щодо неможливості участі працівників відділу у роботі комісії до 23.01.2020, позивач не намагався продовжити термін виконання наказу, встановлений наказом від 10.01.2020 №4, подавши відповідну доповідну записку начальнику Управління ЖКГ. Натомість, продовжив бездіяльність щодо його виконання до 10.02.2020. Той факт, що наказ начальника управління ЖКГ №2/1 від 23.01.2019, позивач не намагався виконати і після 23.01.2020 підтверджується доповідною запискою начальника Управління ЖКГ від 10.02.2020 та не заперечується позивачем. Тобто, з наведеного слідує, що позивачем не було виконано наказ начальника управління житлово-комунального господарства від 23.01.2019 №2/1, що призвело до не проведення комісією у встановлені чинним законодавством строки огляду матеріальних цінностей на придатність їх до подальшого використання. Отже, ОСОБА_1 було допущено неналежне виконання посадових обовязків. Вказане діяння містить ознаки дисциплінарного проступку, за яке передбачено притягнення до дисциплінарної відповідальності. На підтвердження існування реальних перешкод щодо виконання наказу начальника Управління ЖКГ №2/1 від 23.01.2019 та невиконання його з причин, які не залежали від позивача, ним не надані жодні належні та допустимі докази. Щодо доводів позивача про те, що оскаржуваний наказ покладає відповідальність за його невиконання на всіх членів комісії, а не тільки на її керівника, то колегія суддів зазначає, що наказом від 10.01.2020 №4 начальник Управління житлово-комунального господарства зобов`язав голову постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей, створеної наказом від 23.01.2019 №2/1, заступника начальника управління з питань житлового господарства Путіна В.В., в термін до 11.01.2020 року надати: відомості про результати проведення огляду матеріальних цінностей на їх придатність до подальшого використання; відомості про виявлені морально застарілі, фізично зношені матеріальні цінності, необоротні активи, виробничі запаси із зазначенням причини їх подальшого списання; акт списання матеріальних цінностей, необоротних активів, виробничих запасів, що підлягають списанню. Оскільки, позивач, як голова комісії, не вчиняв дії щодо організації роботи комісії та не виконав доручення безпосереднього керівника, тому начальник управління житлово-комунального господарства подав доповідну записку з проханням притягнути до відповідальності ОСОБА_1 за невиконання наказу начальника управління. Доводи апелянта про те, що суд не надав правової оцінки непроведення відповідачем службового розслідування, колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції визнав необгрунтованими посилання позивача на порушення відповідачем порядку притягнення посадових осіб місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності, пердбаченого Законом України «Про державну службу», так як пунктом 11 частини 3 статті 3 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ передбачено, що дія цього Закону не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування. Водночас, за приписами ч.3 ст. 7 Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування", на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Таким чином, враховуючи відсутність у зазначеному Законі особливої процедури притягнення працівника органу місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності, на вказані відносини поширюється порядок застосування дисциплінарного стягнення та гарантії, передбачені Кодексом Законів про працю України (далі - КЗпП України). Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Як зазначено у ст.147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП України). Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, яким є винне протиправне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Дисциплінарний проступок може виражатись дією або бездіяльністю особи, яка порушує вимоги законодавства про працю, локальних актів, наказів або розпоряджень роботодавця, що встановлюють трудові обов`язки працівника. Отже, на даний час Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" не передбачає обов`язкове проведення службової перевірки або службового розслідування під час вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності службовця органу місцевого самоврядування. При цьому, стаття 9 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачає, що посадова особа місцевого самоврядування має право вимагати проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри щодо неї. Виходячи з загальних принципів та гарантій, передбачених трудовим законодавством, до вирішення питання про накладення дисциплінарного стягнення необхідно обов`язково з`ясувати та довести факт вчинення працівником дисциплінарного проступку, обставини його вчинення, наявність вини працівника та інші обставини, які можуть вплинути на прийняття рішення. Як встановлено судом першої інстанції, комісія для проведення службової перевірки або службового розслідування з приводу вищевикладених обставин не створювалась, що не заперечується відповідачем. Із заявою про проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри щодо неї, позивач до відповідача не звертався. При цьому, висновки щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку фактично ґрунтуються на поясненнях ОСОБА_1 та доповідних записках начальника управління житлово-комунального господарства від 13.01.2020, 10.02.2020, де він зазначає про непроведення огляду матеріальних цінностей, основних засобів, необоротних активів, виробничих запасів на їх придатність до подальшого використанні та не оформлення результатів відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 та наказу УЖКГ від 23.01.2019 №2/1. Таким чином, розпорядження Хмельницького міського голови №66-к від 11 лютого 2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », яким позивачу оголошена догана за невиконання посадових обов`язків заступника начальника Управління ЖКГ та наказу начальника Управління ЖКГ №2/1 від 23.01.2019, прийняте міським головою в межах наданих повноважень та з дотримання порядку, передбаченого статтею 149 КЗпП України. Отже, вищевказаним підтверджено, що в процесі судового розгляду відповідачі довели правомірність розпорядження голови Хмельницької міської ради №66-к від 11 лютого 2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та наказу 2/1 від 23.01.2019 року "Про створення постійно діючої комісії по списанню та оприбуткуванню необоротних активів, виробничих запасів та інших матеріальних цінностей", тому підстави для їх скасування відсутні. За таких обставин, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.