Постанова 4856 № 560/6029/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/6029/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 29 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Камянець-Подільської міської ради, в якому просив: - визнати протиправною відмову виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради щодо надання ОСОБА_1 інформації про місця розташування вільних земельних ділянок в межах міста Кам`янець-Подільського Хмельницької області, оформлену листом № 106-вих від 03.09.2020; - зобов`язати виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради надати ОСОБА_1 перелік вільних земельних ділянок в межах міста Кам`янець-Подільського Хмельницької області, що можуть бути використані під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради надати звіт про виконання судового рішення. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.01.2021 позов задоволено: - визнано протиправними дії виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради щодо відмови у наданні ОСОБА_1 інформації про місця розташування вільних земельних ділянок в межах міста Кам`янець-Подільського Хмельницької області, оформленої листом № 106-вих від 03.09.2020; - зобов`язано Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради надати ОСОБА_1 перелік вільних земельних ділянок в межах міста Кам`янець-Подільського Хмельницької області, що можуть бути використані під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, 27.08.2020 позивач звернувся до виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради з інформаційним запитом, в якому просив надати інформацію про наявність вільних земельних ділянок в межах міста Кам`янець-Подільський, що можуть бути використані для будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради надав відповідь №106-вих від 03.09.2020, в якій зазначено, що через відсутність фінансування технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель міста не виготовлялася, тому Кам`янець-Подільська міська рада не володіє запитуваною інформацією. Вважаючи відмову у наданні інформації протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обгрунтованості позовних вимог, оскільки відповідач є розпорядником запитуваної інформації щодо наявності вільних земельних ділянок у місті Кам`янець-Подільському, які можуть бути використані для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а також інших земель на території міста, в тому числі, які не є сформованими. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року №2939-VI (Закон №2939) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Статтею 5 Закону №2939 визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Відповідно до ст. 7 Закону №2939 право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. При цьому, будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (ч. 2 ст. 20 Закону №2939). Так, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації". Згідно із п.1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону №2939 розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. Частинами 1-5 ст. 19 Закону №2939 визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: - ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; - загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; - підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. При цьому, згідно з ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою. Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах. До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову. Крім того, відповідно до ч.1 ст. 122 Земельного Кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Статтею 83 Земельного кодексу України визначено категорії земель, які перебувають у комунальній власності. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: - усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; - земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. Відповідно до п. "а" ч. 5 ст. 83 Земельного кодексу України територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності. Враховуючи наведене, саме відповідач згідно з його компетенцією зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову. Більше того, виконавчий комітет також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не було виконано вимоги п.6 ч.1 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та надано відповідь, у якій відсутня достовірна, точна та повна інформація на запит позивача від 03.09.2020, чим вчинено протиправні дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2020 року у справі №127/13810/17. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідач є розпорядником запитуваної інформації, а тому зобов`язаний надати на відповідний запит позивача інформацію про наявність на території м. Кам`янець - Подільський земельних ділянок, не переданих у користування, що можуть бути використані під забудову житлового будинку. Доводи апеляційної скарги, що ст. 118 Земельного кодексу України не передбачено обов`язку органу місцевого самоврядування щодо надання переліку вільних земельних ділянок в межах міста, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивач звернувся до виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради не в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, а в порядку Закону №2939-VI щодо отримання публічної інформації. При цьому, згідно з ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою. Щодо позовної вимоги про зобов`язання виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради надати позивачу перелік вільних земельних ділянок в межах міста Кам`янець-Подільського Хмельницької області, що можуть бути використані під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Так, дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, але можливість обрати з двох або більш альтернатив, кожна з яких є законною. У разі, коли законом передбачено єдиний можливий варіант поведінки адміністративного органу, але він діє в іншій спосіб, аніж той, що передбачено законом, мова про дискрецію не йде, в такому випадку порушено принцип законності як складової принципу верховенства права. Слід зауважити, що межі судового контролю за рішеннями та діями адміністративного органу дозволяють оцінити їх за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України, у тому числі в розрізі висвітленої проблематики. При цьому, за відсутністю прямо визначених у Законі підстав для відмови щодо надання публічної інформації вимоги заяви позивача належало виконати. Жодного іншого законного способу поведінки законодавством не передбачено. Практика Європейського суду з прав людини підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria №30985/96). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2020 року у справі №127/13810/17 та від 16.05.2018 у справі №826/23192/15. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради надати позивачу перелік вільних земельних ділянок в межах міста Кам`янець-Подільського Хмельницької області, що можуть бути використані під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.