Постанова 4855 № 695/3213/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 695/3213/20 Суддя (судді) першої інстанції: Ушакова К.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Оксененка О.М, при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Золотоніської міської ради на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Золотоніської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ЗМ №00161 від 24.09.2020 року, винесену інспектором з паркування ВМІ УЖКГ виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він дійсно 24.09.2020 року керував автомобілем Chevrolet Niva, реєстраційний номер НОМЕР_1 , але з 12:20 до 13:30 за станом здоров`я був змушений зробити екстрену зупинку. Приводом для екстреної зупинки транспортного засобу стало погіршення стану здоров`я і необхідність термінового звернення до медичного закладу, що змусило його діяти у відповідності до статті 18 КУпАП та п. 9.9 Правил дорожнього руху. Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 лютого 2021 року позов задоволено частково. Постанову серії ЗМ №00161 від 24.09.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 КУпАП змінено. Змінено захід стягнення за постановою серії ЗМ №00161 від 24.09.2020 року, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 122 КУпАП та обмежено усним зауваженням. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 КУпАП закрито. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апелянт зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції помилково застосував положення статті 22 КУпАП, порушивши при цьому права Виконавчого комітету Золотоніської міської ради, оскільки приписи статті 22 КУпАП можуть бути застосовані лише органом, який уповноважений вирішувати справу про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, тобто інспектором з паркування. Крім того вказує, що позивачем пропущено строк подачі позовної заяви. Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши повноту встановлення судом попередньої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом встановлено, що 24.09.2020 року завідувачем сектору інспекції з паркування (інспектором з паркування) ВМІ УЖКГ виконкому ЗМР Городинець О.С. відносно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ЗМ №00161 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн. За змістом постанови 24.09.2020 року о 12 годині 40 хвилин в м. Золотоноша по вул. Шевченка, навпроти банку «Укргазбанк», який розташовано за адресою вул. Садовий проїзд, 6, зафіксовано стоянку автомобіля Chevrolet Niva, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , в місці дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», що є порушенням п. 8.4 «в» Правил дорожнього руху. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Згідно п. п. «в» п. 8.4 Правил дорожнього руху дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Пунктом 3.34 розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху визначено знак «Зупинку заборонено». Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Колегія суддів враховує, що обставина зупинки позивача в місці дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» визнається сторонами по справі, відтак в розумінні частини 1 статті 78 КАС України не підлягає доказуванню. Судом попередньої інстанції встановлено факт порушення позивачем Правил дорожнього руху. В свою чергу, суд не прийняв до уваги посилання позивача про вимушену зупинку та покази свідків про погане самопочуття позивача, оскільки дані покази і пояснення не підтверджені належними доказами: чеками з аптеки та довідками з лікарні. Рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржується. При цьому, суд першої інстанції, змінюючи оскаржувану постанову та обмежившись усним зауваженням, виходив з малозначності допущеного позивачем адміністративного правопорушення, враховуючи, що останній вперше притягується до адміністративної відповідальності, скоєне ним адміністративне правопорушення не спричинило жодних тяжких наслідків для суспільства та не вплинуло на права та обов`язки інших осіб. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке. Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Частинами 1, 3 статті 219 КУпАП визначено, що виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 44-3, статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п`ятою та восьмою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 197, 198 цього Кодексу. Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування. Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, здійснюється виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад та від їх імені інспекторами з паркування, а адміністративним судом в даному випадку перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах. У свою чергу, адміністративному суду надано повноваження, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, змінювати захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення (пункт 4 частини 3 статті 286 КАС України). Колегія суддів звертає увагу, що частиною 1 статті 122 КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності у вигляді усного зауваження. Згідно статті 24 КпАП України за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 2-1) штрафні бали; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті. Отже, що законодавцем встановлено вичерпний перелік видів адміністративних стягнень, які підлягають застосуванню за правопорушення, передбачені КУпАП. При цьому, усне зауваження не є видом адміністративного стягнення, передбаченим Кодексом України про адміністративні правопорушення. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що вирішення питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, або органу, який розглядає скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень КУпАП. Таким чином, суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин статтю 22 КУпАП, втрутившись у дискреційні повноваження органу, який вирішує дану категорію справ про адміністративне правопорушення. Правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №678/568/17, від 12 квітня 2018 року у справі №678/896/17. З урахуванням наведеного, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Золотоніської міської ради задовольнити. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя Г.В.Земляна суддя О.М.Оксененко