Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/2465/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/2465/20 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В., при секретарі судового засідання Болтушенка А.О., за участю представника позивача - Болдуреску О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" про стягнення податкового боргу у сумі 6 617 686,80 грн, В С Т А Н О В И Л А : 24 червня 2020 року Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося з позовом до державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод», в якому просить стягнути з відповідача в дохід держави податковий борг в сумі 6 617 686,80 грн з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, або за рахунок його готівкових коштів. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ДП «МБЗ» має узгоджений податковий борг, який виник внаслідок прийняття позивачем ППР від 29.05.2018 № №00041051307, який досі ним не погашений. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позовних вимог та просив залишити позов без розгляду, посилаючись на те, що згідно даних бухгалтерського обліку за 2015 - 2017 роки ніякої заборгованості та/або ніякого порушення сплати податку на доходи фізичних осіб за вказаний період він не має. Позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, оскільки податкове повідомлення-рішення № 00041051307 складене 29.05.2018, а граничний строк сплати боргу був до 15.11.2019. Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що з даною позовною заявою звернувся в межах строку позовної давності, визначеного ПК України, після узгодження податкового зобов`язання, визначеного в ППР від 29.05.2018 №00041051307. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року позовну заяву ГУ ДПС у Миколаївській області задоволено частково. Стягнуто з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» (вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 07856371) в дохід держави податковий борг в розмірі 6 617 686,80 грн. (шість мільйонів шістсот сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 80 копійок). Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову ГУ ДПС у Миколаївській області відмовити в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано відхилені аргументів відповідача про відсутність у підприємства податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, що підтверджується даними бухгалтерського обліку. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта. Відповідач 28.04.2021 подав до суду апеляційної інстанції заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку із відрядженням юрисконсульта, який є єдиним штатним юристом підприємства, з 26.04.2021 на два дні до м.Києва для виробничих проблем на підставі наказу ДП "Миколаївський бронетанковий завод" № 23-ВР від 26.0.2021. Судова колегія зазначає, що кожна особа, що звернулась за своїм захистом, розпоряджається своїми правами на власний розсуд. Будучі завчасно обізнаним про призначення судового засідання на 28.04.2021, що підтверджується подачею 01.04.2021 заяви про забезпечення участі представника відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції через Ленінський районний суд м.Миколаєва, відповідач з огляду на бажання прийняти участь в судовому засідання в апеляційній інстанції мав відрядити свого юриста до м.Києва для вирішення виробничих потреб в інший період. Враховуючи викладене, а також той факт, що явка відповідача в судове засідання не визнана судом обов`язковою, судова колегія вирішила здійснити апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції за відсутності апелянта (відповідача). Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне. Згідно відомостей ЄДРПОУ код - 07856371 державне підприємство "Миколаївський бронетанковий завод" зареєстроване 01.02.2007. Відповідно до розрахунку податкової заборгованості відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 6 617 686,80 грн, який виник на підставі податкового повідомлення рішення від 29.05.2018 № 00041051307 про нарахування штрафних санкцій і пені по податку з доходів фізичних осіб (а.с.6). Зазначене податкове повідомлення-рішення було предметом судового оскарження за позовом ДП "Миколаївський бронетанковий завод". Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі № 1440/2178/18, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019, відмовлено у задоволенні позову державному підприємству «Миколаївський бронетанковий завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2018 № 00041051307 (а.с. 120-127). ГУ ДПС у Миколаївській області вживало заходів, передбачених пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідачу надіслано рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ю» від 22.05.2019 № 132784-50 про сплату податкового боргу в сумі 6 617 686,80 грн, яку отримано відповідачем 31.05.2019 (а.с. 13). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачем обліковується узгоджений податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем до суду не надано. Аргументи відповідача про те, що за оборотно-сальдовими відомостями та звітами підприємства заборгованість відсутня, не є належними доказами на підтвердження обставини відсутності податкового боргу. Враховуючи положення статті 102 Податкового кодексу України, суд вважав дотриманим позивачем строк звернення до адміністративного суду. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Відповідач скористався своїм правом на оскарження податкового повідомлення-рішення у судовому порядку. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі № 1440/2178/18, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019, відмовлено у задоволенні позову державному підприємству «Миколаївський бронетанковий завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2018 № 00041051307 (а.с. 120-127). Зміст статей 54 та 56 ПК України свідчить, що узгодженою є сума грошового зобов`язання, яку: - платник податків самостійно обчислив та задекларував у строки, встановлені цим Кодексом, - контролюючий орган визначив самостійно шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, після закінчення процедури їх адміністративного чи судового оскарження. Враховуючи вищенаведені обставини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 набрало законної сили 18.10.2019, а отже грошове зобов`язання відповідача, визначене податковим повідомленням-рішенням від 29.05.2018 № 00041051307 вважається узгодженим з цієї дати. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Оскільки відповідач не сплатив нараховані узгоджені суми грошових зобов`язань, такі суми грошових зобов`язань необхідно вважати податковим боргом. Відповідно до пункту 59.1статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України з метою погашення податкового боргу до ДП «МБЗ» застосовані заходи стягнення податкового боргу та направлено податкову вимогу від 22.05.2019 форми «Ю» №132784-50 про сплату податкового боргу в сумі 6 617 686,80 грн, яка 31.05.2019 була вручена платнику. Доказів оскарження податкової вимоги у судовому або адміністративному порядку відповідачем до суду не надано. Вищенаведене свідчить, що факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті). Відповідно до пунктів 95.3-95-4 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Оскільки відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 6 617 686,80 грн, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Враховуючи приписи ч. 1 ст. 308 КАС України судова колегія здійснює перегляд рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, а тому не надає правову оцінку висновкам суду щодо неможливості стягнення податкового боргу за рахунок готівкових коштів боржника. Судова колегія також вважає вірними висновки суду першої інстанції, що надані відповідачем оборотно-сальдові відомості та звіти підприємства про відсутність заборгованості та/або порушень сплати податку на доходи фізичних осіб відповідачем за період 2015-2017 років, не є належними доказами на підтвердження обставини відсутності податкового боргу, оскільки він виник не внаслідок самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання, а на підставі рішення контролюючого органу. Як уже зазначалося, відповідач скористався своїм правом щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.05.2018 № 00041051307, проте в ході судового розгляду у справі №1440/2178/18 в задоволені позовних вимог йому відмовлено через правомірність складення вищевказаного ППР. Судом першої інстанції також встановлено вказані обставини, а тому посилання апелянта, що судом не зазначено, чому саме оборотно-сальдові відомості та звіти підприємства не є належними доказами відсутності заборгованості, є необґрунтованими. Слід звернути увагу, що в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019, крім іншого, зазначено, що представник ДП «МБЗ» в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 24.07.2019 пояснювала, що на підприємстві відсутні бухгалтери, та неможливо за 2014-2017 р.р. державному підприємству перевірити необхідні бухгалтерські документи та фактично документально підтвердити факти дійсного нарахування, утримання та/або будь-яку сплату податку на доходи фізичних осіб. За таких умов, посилання в рамках розгляду даної справи на виявлені бухгалтерські документи не є належним способом захисту своїх прав відповідачем, оскільки їх слід було надати в рамках розгляду справи №1440/2178/18. Судова колегія звертає увагу, що єдиним доводом апелянта є відсутність у нього заборгованості та/або порушень сплати ПДФО за період 2015-2017 років, а тому необґрунтованим є посилання на правову позицію Верховного Суду від 25.02.2020 по справі №1340/5767/18, яка вказує на необхідність встановлення судами обставин щодо погашення податкової заборгованості до моменту розгляду справи та дотримання принципу з`ясування всіх обставин справи, оскільки ДП «МБЗ» жодних доводів та доказів відповідного погашення не надано. Враховуючи, що спеціальним строком звернення до суду у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 ПК України, то вірними є висновки суду про своєчасність звернення позивача з даним позовом. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують. Судова колегія звертає увагу, що враховуючи майновий стан апелянта, державному підприємству «Миколаївський бронетанковий завод» при відкритті апеляційного провадження відстрочено сплату судового збору у розмірі 31 530,00 грн за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року до закінчення розгляду апеляційної скарги П`ятим апеляційним адміністративним судом. З урахуванням вимог ст.133 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір" питання про стягнення судового збору, колегія суддів вирішує цією постановою. Відповідно до ч.4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України. Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року залишити без змін. Стягнути з державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (код ЄДРПОУ 07856371) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA9089 9998 03131 1125 60000 26001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 31 530,00 (тридцять одну тисячу п`ятсот тридцять) грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 29 квітня 2021 року. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: К.В.Кравченко