Постанова 4854 № 420/3363/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3363/20 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 26червня 2020 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., при секретарі Голобородько Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРАКА ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними дії, скасування рішення,- В С Т А Н О В И Л А : Товариство з обмеженою відповідальністю «БАРАКА ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної податкової служби в Одеській області та Державній податковій службі України, а саме: визнання протиправними дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних: № 1 від 31 жовтня 2019 року, № 1 від 15 листопада 2019 року, № 1 від 31 липня 2019 року, № 1 від 30 вересня 2019 року, № 2 від 29 листопада 2019 року, № 1 від 31 серпня 2019 року; визнання протиправними та скасування рішення комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 12 грудня 2019 року № 1350479/39596113, від 03 грудня 2019 року №1344006/39596113, від 07 листопада 2019 року № 1325089/39596113, від 12 листопада 2019 року № 1328643/39596113, від 19 лютого 2019 року № 1461211/39596113, від 07 листопада 2019 року № 1325090/39596113; зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 31 жовтня 2019 року, № 1 від 15 листопада 2019 року, № 1 від 31 липня 2019 року, № 1 від 30 вересня 2019 року, № 2 від 29 листопада 2019 року, № 1 від 31 серпня 2019 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року задоволено позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як позивачем не надано всіх необхідних документів для прийняття рішень про реєстрацію його податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, документів підтверджуючих поставку і перевезення спірних сухофруктів. Внаслідок чого, апелянт вважає, що ним правомірно прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації відповідних податкових накладних. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 01 березня 2019 року між ТОВ «ТАМІРА ТОРГ» та ТОВ «БАРАКА ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» укладено договір поставки №0103-19/003-Б, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товари а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, відповідно до умов даного договору(а.с.92-93т.1). За результатами виконання умов договору товариством складено податкові накладні № 1 від 31 жовтня 2019 року, № 1 від 15 листопада 2019 року, № 1 від 31 липня 2019 року, № 1 від 30 вересня 2019 року, № 2 від 29 листопада 2019 року, № 1 від 31 серпня 2019 року, які направлено на реєстрацію до ЄРПН. Проте, податковим органом зупинено реєстрацію отриманих податкових накладних, так як товариство відповідає вимогам пп. 1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». При цьому, товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», про що складено квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. В свою чергу, на пропозицію контролюючого органу товариством направлено свої пояснення та копії документів, які підтверджують походження товару та факт виконання господарської операції. Проте, рішенням податкового органу від 12 грудня 2019 року № 1350479/39596113 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 31 жовтня 2019 року (а.с.34 т. 1). Рішенням від 03 грудня 2019 року № 1344006/39596113 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 15 листопада 2019 року (а.с.186-187 т. 1). Рішенням від 07 листопада 2019 року №1325089/39596113 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 31 липня 2019 року (а.с.224-225 т. 1). Рішенням від 12 листопада 2019 року № 1328643/39596113 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 30 вересня 2019 року (а.с.223-224 т. 2). Рішенням від 19 лютого 2020 року № 1461211/39596113 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 29 листопада 2019 року(а.с.232-233 т. 3). Рішенням від 07 листопада 2019 року № 1325090/39596113 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 07 листопада 2019 року (а.с.22-24 т. 4). При цьому, як вбачається з вищевказаних рішень, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стало ненадання платником податку копій документів, підтверджуючих реальність проведених операцій. Не погоджуючись з прийнятими податковим органом рішеннями про відмову у здійсненні реєстрації податкових накладних, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень про відмову у здійсненні реєстрації спірних податкових накладних, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. При цьому, згідно пп. 4 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. При цьому, згідно п. 1.6 Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України; платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті. Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин податковим органом зупинено реєстрацію складених позивачем податкових накладних за наслідком здійснення своєї господарської діяльності з контрагентом ТОВ «ТАМІРА ТОРГ». Між тим, з вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що складені платниками податків податкові накладні підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. При цьому, встановлений ПК України обов`язок з реєстрації податкових накладних носить імперативний характер та безумовно має виконуватись відповідними платниками податків. В свою чергу, зупиняючи реєстрацію податкових накладних товариства податковим органом зазначено, що подані накладні відповідають вимогам п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій. Проте, всупереч вищевикладеним вимогам, податковим органом не конкретизовано, який саме критерій ризиковості платника податків, зазначений у п. 1.6 Критеріїв, ним вбачається у поданих позивачем накладних. Між тим, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податків має право направити податковому органу письмові пояснення та копії документів, що на його думку підтверджують факт здійснення спірної господарської операції. В даному випадку, при зупинці реєстрації податкової накладної товариства, останньому запропоновано надати додаткові пояснення та/або копії документів для прийняття рішення про реєстрацію його податкової накладної. При цьому, податковим органом не зазначено повного переліку документів, які повинен надати позивач для здійснення реєстрації податкової накладної. В свою чергу, товариством у встановлені строки, після зупинення реєстрації його накладних, подано до податкового органу відповідні документи, із зазначенням обставин продажу спірного товару. Проте, за наслідком отримання відповідних документів, податковим органом прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, так як товариством не надано усіх документів щодо спірної операції. Між тим, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню податкового органу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. При цьому, податковим органом в оскаржуваному рішенні не зазначено з яких фактичних підстав ним зроблено висновок про ризиковість проведених операції, а також не зазначено обґрунтованих мотивів неприйняття наданих йому документів. Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень, з чим погоджується колегія суддів. В даному випадку, вищевикладений висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 листопада 2018 року (справа № 811/1669/17). Крім того, варто зазначити, що з метою перевірки обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги товариства, судом зібрано копії документів, надані для реєстрації спірної податкової накладної. В даному випадку, 01 березня 2019 року між ТОВ «ТАМІРА ТОРГ» та ТОВ «БАРАКА ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» укладено договір поставки №0103-19/003-Б, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товари а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, відповідно до умов даного договору (а.с.92-93 т.1). На підтвердження факту ввезення поставленого контрагенту товару, товариством надано договори зовнішньоекономічної діяльності, вантажно-митні декларації, інвойси, міжнародні транспортні накладні, платіжні доручення В свою чергу, факт передачі ввезеного на територію України товару своєму контрагенту підтверджується відповідними видатковими та товарно-транспортними накладними. В свою чергу, враховуючи зібрані документи, колегія суддів вважає їх достатніми для здійснення реєстрації спірних податкових накладних, що складено за наслідком настання першої події у відповідних господарських операціях, а як наслідок вважає протиправними оскаржувані рішення податкового органу. При цьому, у межах вимог та доводів податковим органом не спростовано висновків суду першої інстанції про реальність проведених позивачем господарських операцій, а також не зазначено, чому надані докази не підтверджують реальність останніх. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної податкової служби в Одеській області. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.