Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/513/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2021 р.Справа № 520/513/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., м. Харків, повний текст складено 25.02.21 року по справі № 520/513/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Качай гроші" про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин, боржник), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття ВП № 63959413 від 21.12.2020, на підставі виконавчого напису № 91299 від 31.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, яка відкрита не за місцем розташування боржника. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . вказала, що ніколи не була зареєстрована та не проживала за адресою: АДРЕСА_2 ., яка вказана в оскаржуваній постанові. На момент відкриття виконавчого провадження на території виконавчого округу міста Києва у Гащенко В.О. також було відсутнє майно, а тому приватний виконавець виконавчого округу м. Київ не мав законних підстав для відкриття виконавчого провадження. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження № 63959413 від 21.12.2020, на підставі виконавчого напису № 91299 від 31.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, офіс 31). Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 по справі № 520/513/2021 скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що виконавче провадження було відкрито на підставі даних, зазначених стягувачем, який в силу приписів ч.1 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" наділений правом вибору місця відкриття виконавчого провадження. При цьому, приватний виконавець при відкритті виконавчого провадження не зобов`язаний проводити перевірку відомостей, наведених стягувачем у заяві, зокрема, щодо місця проживання боржника. Враховуючи, що зазначене у виконавчому документі місце проживання боржника ОСОБА_1 знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва, а подальші дії приватного виконавця в межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця, дії відповідача, яка здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі м. Києва, з відкриття виконавчого провадження № 63959413 та подальші виконавчі дії не суперечать нормам чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5. Отже, дії приватного виконавця щодо відкриття провадження у виконавчому окрузі міста Києва та винесення постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 63959413 є правомірними та законними, підстави для їх скасування відсутні. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 31.10.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 , відносно заявника за кредитним договором №00-554652 від 17.12.2019 року (сторонами якого є ОСОБА_1 у якості позичальника та ТОВ "Качай гроші") було вчинено виконавчий напис за №91299 на суму боргу 22.620,00 грн. 18.12.2020 р. письмовою заявою про примусове виконання рішення (загаданого вище виконавчого напису) стягувач, ТОВ "Качай гроші", звернувся до відповідача, приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клименко Романа Васильовича. У тексті заяви стягувач зазначив адресу місця реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 та адресу проживання: АДРЕСА_2 . 21.12.2020 р. відповідачем було видано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63959413. Не погодившись із названою постановою про відкриття виконавчого провадження, заявник ініціював даний спір. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваниої постанови, оскільки виконавче провадження відкрито приватним виконавцем з порушенням правил територіальної підвідомчості, за відсутності доказів проживання боржника або знаходження його майна у м. Києві. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі по тексту - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За змістом приписів пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі по тексту Закон №1403-VІІІ) передбачено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 25 Закону №1403-VІІІ виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону №1404-VІІІ знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. За приписами ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VІІІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України (ч.4 ст. 24 Закону №1404-VІІІ). Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону №1404-VІІІ. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ). У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону №1404-VІІІ). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст. 26 Закону №1404-VІІІ). Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон №1404-VІІІ і Закон №1403-VІІІ визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною третьою статті 25 Закону Украї№1403-VІІІ право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. За приписами пункту 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Частиною 5 статті 24 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України. З наведених норм випливає, що Законом №1404-VІІІ саме на виконавця покладено обов`язок встановити, чи пред`явлено виконавчий документ за належним місцем виконання, відповідно до ст. 24 вказаного Закону. Проте, приватний виконавець Клименко Роман Васильович, всупереч вищезазначеній нормі, при відкритті виконавчого провадження, не пересвідчився достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі та місце проживання позивачки. Так, згідно з витягом з Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Клименко Роман Васильович здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва. Як вбачається з наявних в матеріалах справи копії довідки про реєстрацію місця проживання особи № 28 від 10.03.2020 (додаток до паспорту громадянина України НОМЕР_2 , виданого 17.02.2020, 6329), виданої на ім`я ОСОБА_1 , позивачка з 30.05.2007 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 (а.с. 21.23). Довідка виконавчого комітету Губарівської сільської ради Богодухівського району Харківської області №270 від 01.06.2020, свідчить про те, що станом на 01.06.2020 позивач була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24). Також, як вбачається зі змісту договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-554652, укладеного між ТОВ "Качай гроші" та ОСОБА_1 , вказано адресу місця реєстрації позивача: АДРЕСА_1 (а.с.49-52). Доказів внесення сторонами змін до вищезазначеного договору щодо адреси фактичного проживання позичальника відповідачем та третьою особою не надано. Таким чином, відомості про фактичне місце проживання, вказані у виконавчому написі нотаріуса Говая О.С. № 91299 від 31.10.2020 р. ( АДРЕСА_2 ), не відповідають тим відомостям щодо фактичного місця проживання боржника, які вказані у договорі про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ( АДРЕСА_1 ). Колегія суддів зауважує, що ані відповідачем приватним виконавцем, ані третьою особою кредитною установою не наведено будь-якого джерела відомостей щодо вищезазначеної адреси фактичного місця проживання боржника АДРЕСА_2 , що ставить під сумнів достовірність даних про місце проживання позивачки у м. Києві, зазначених у виконавчому написі нотаріуса. Як вірно зазначено судом першої інстанції, наявні матеріали справи не містять жодного доказу щодо підтвердження інформації, зазначеної у постанові про відкриття виконавчого провадження, що боржник мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначене твердження спростовується копією довідки про реєстрацію місця проживання особи № 28 від 10.03.2020 та поясненнями позивача, викладеними у позові. Жоден з наданих стягувачем документів, ані договір позики, ані будь-який інший документ, не вказують на можливе місце проживання позивача саме в місті Києві на момент подання заяви про примусове виконання виконавчого напису. Наведене є підставою для висновку, що на момент відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець не володів достовірною інформацією про фактичне проживання боржника за вказаною адресою у м. Києві, оскільки стягувач до заяви не додав підтверджуючих документів, з яких би чітко вбачалось, що боржник проживає/перебуває за вказаною адресою в м. Києві. Посилання відповідача на те, що стягувач наділений правом вибору місця виконання рішення, а законодавство не покладає на виконавця обов`язку здійснювати перевірку місця проживання боржника до відкриття виконавчого провадження, колегія суддів відхиляє, з наступних підстав. Як зазначалось вище, у спірних відносинах належним місцем виконання є місце проживання або перебування боржника, або місце знаходження його майна. Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, визначає Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV (далі Закон № 1382-IV), відповідно до статті 3 якого місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Частиною 1 статті 6 Закону № 1382-IV встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (ч.10 ст.6 Закону № 1382-IV). Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування (ч. 17 ст.9 Закону № 1382-IV). Тобто, саме зареєстроване місце проживання фізичної особи має визначальне значення для цілей визначення місця виконання рішення. Враховуючи, що зазначені у виконавчому написі нотаріуса місце проживання боржника ( АДРЕСА_2 ) та місце реєстрації боржника ( АДРЕСА_1 ) відрізняються та територіально знаходяться у межах різних виконавчих округів, беручи до уваги, що відомості про місце проживання позивачки у м. Київ достовірно не підтверджені тими документами, які надавалися стягувачем разом із заявою про відкриття виконавчого провадження, колегія суддів вважає, що в даному випадку приватний виконавець був зобов`язаний скористатися правом, наданим ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» та здійснити перевірку відомостей щодо місця проживання боржника або місця знаходження його майна. Вказана у виконавчому написі № 91299 від 31.10.2020 р. та заяві стягувача інформація про проживання боржника на час його вчинення у місті Києві, на думку колегії суддів, не може слугувати достатньою та достовірною підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві, без перевірки приватним виконавцем інформації щодо проживання боржника на час вчинення відкриття виконавчого провадження, адже у протилежному випадку допускалася б можливість зазначення стягувачем будь-якої адреси боржника (не підтвердженої доказами) задля штучної зміни виконавчого округу. Також, колегія суддів зазначає, що приватним виконавцем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів того, що кошти боржника або інше майно, на момент прийняття оскаржуваної постанови, знаходились на території виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Клименко Роман Васильович здійснює свою діяльність та відомості, щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Тобто, відсутнє обґрунтування правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП № 63959413 та прийняття виконавчого документу не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, і не за місцезнаходженням його майна - грошових кошів (Харківська область). Отже, місце проживання та місце отримання доходів боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Клименко Роман Васильович здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ у виконавчому провадженні № 63959413прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність законних підстав для прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи, яка має місце проживання у Харківській області. Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Однак, приватним виконавцем Клименко Р.В. не доведено, що він при відкритті виконавчого провадження про стягнення коштів з ОСОБА_1 , діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом №1404-VІІІ. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови 21.12.2020 ВП № 63959413 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а відтак, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 по справі № 520/513/21 залишити без змін. < Судові витрати > Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов