Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/13218/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2021 р.Справа № 520/13218/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Макаренко Я.М. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С представника відповідача Борзило В.В. представника позивача Комісарової Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2021, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.01.21 по справі № 520/13218/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати Рішення Слобожанської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/000856/2 від 03.04.2020р. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що при здійсненні митного оформлення Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2, 3 ст. 53 МК України. Митну вартість було заявлено за ціною договору (контракту). Однак, незважаючи на надані документи, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/000856/2 від 03.04.2020р, яким визначено більшу митну вартість товарів. Позивач вважає, що вказане рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Слобожанської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №11А807000/2020/000856/2 від 03.04.2020р. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що порівняння товарів спірного митного оформлення зі здійсненими раніше митними оформленнями здійснювалося за кодом УКТЗЕД. З наданого відповідачем витягу з ЄАІС ДМСУ вбачається, що товар, заявлений в митній декларації №UA100020/2020/17960 від 03.03.2020, що стала джерелом для визначення митної вартості в оскаржуваному рішенні №UA807000/2020/000856/2 від 03.04.2020: запасні частини до мотоблоків (шплінт зі стопором, шпонка), торгівельна марка ТАТ AGRO-MOTO, Виробник: GUANGZHOU ТАТА ENTERPRISE DEVELOPMENT CJ. LTD. Відповідач наголошує, що жодних «брендових» товарів для порівняння використано не було і вартість обрана найнижча з запропонованих. Крім того, відповідачем надано також знеособлену інформацію щодо митного оформлення товарів за МД №UA100020/2020/17960 від 03.03.2020 (джерело визначення митної вартості), яка також не стала предметом дослідження суду першої інстанції. Відповідач вважає, що у даному випадку позивачем не надано належного документального підтвердження об`єктивної оцінки наданих транспортно-експедиційних послуг, отже у даному випадку не є належним та допустимим доказом довідка №31-03/2 від 31.03.2020, надана перевізником про транспортні розходи. Відповідач наголошує, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних оварів. До зазначених документів можуть-належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця оговору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. На думку відповідача, якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Позивач, скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів. Позивач наголошує, що факт неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митницею у зв`язку із заявлениям товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за подібні (аналогічні) товари, що є в ЄАІС, не є достатньою підставою для відмови в оформленні товару за основним методом визначення митної вартості. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Позивач вважає, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС Державної фіскальної служби України інформація про вантажну митну декларацію, на яку орган доходів і зборів посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України. На думку позивача, рішення рішення митного органу про коригування митної вартості Товару не відповідає вимогам до нього, що пред`являються чинним законодавством України, отже судом першої інстанції скасовано рішення про коригування митної вартості товару на законних підставах. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 09.01.2020 року між ТОВ «АСТЕКС ТРЕЙДИНГ» та CEKSAN DEMIR CЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Туреччина) укладено контракт №ECV02. З метою митного оформлення імпортованого товару, уповноваженим від позивача ТОВ "Компас ВЕД" було подано митну декларацію № UA807200/2020/005580 в електронному вигляді. За цією декларацією митницею було надано картку відмови №UA807200/2020/00249 від 03.04.2020 р. на підставі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/00856/2 від 03.04.2020 р. (згідно ст. 55 МКУ). Позивачем до митного органу були подані наступні документи: декларацію митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; довідка про транспортні витрати №31-03/2 від 31.03.2020р.; копії Контракту №ЕСУ02 від 09.01.2020 року між ТОВ «АСТЕКС ТРЕЙДИНГ» та CEKSAN DEMIR CЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirket (Туреччина); додатку №2 до нього від 10.02.2020 із зазначенням якісних та кількісних характеристик товару, його ціни, умов поставки та оплати; додаткова угода № 2 від 20.03.2020 до Контракту; копія рахунку-фактури (інвонйсу) № СКS2020000000295 від 23.03.2020 року на суму 13915,00 доларів США; копію платіжного доручення в іноземній валюті № 186 від 11.03.2020 року про перерахування суми в розмірі 9740.50 року в адресу CEKSAN DEMIR CЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirket (Туреччина) у якості попередньої оплати за Додатком №2 від 20.01.2020 до Контракту № ЕСV02 від 09.01.2020р. Слобожанською митницею Державної митної служби України під час перевірки вказаної митної декларації було складено рішення про коригування митної вартості №UА 807000/2020000856/2 від 03.04.2020 . Не погодившись із вказаними рішеннями та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UА807000/2020/000856/2 від 03.04.2020 року. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (надалі - МК України). Відповідно до пунктів 20, 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством, відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. За правилами ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України). Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України). Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів (п.п.1-3 ч.5 ст.54 МК України). Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У відповідності до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Згідно ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Враховуючи викладене, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 1, 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, оскільки не містить належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. За приписами ч. 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу. Відповідно до ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України) Статтею 256 МК України визначено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу. Згідно з частинами 1 та 6 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до п.п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів щодо відомостей про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів. Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (далі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8 визначені Порядком заповнення митних деклараційна бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 (далі Порядок №651). Відповідно до Порядку №651 у графі 44 зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи: рахунок або інший документ, що визначає вартість товару; визначені пунктами 7-9 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України; визначені пунктами 1-11 частини третьої статті 335 Митного кодексу України; попередні рішення відповідно до частини четвертої статті 23 Митного кодексу України; документи про походження товару відповідно до частини другої статті 43 Митного кодексу України. Відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. З матеріалів справи вбачається, що з митною декларацією № UA807200/2020/005580 були подані наступні документи: декларацію митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; довідка про транспортні витрати №31-03/2 від 31.03.2020р.; копії Контракту №ЕСУ02 від 09.01.2020 року між ТОВ «АСТЕКС ТРЕЙДИНГ» та CEKSAN DEMIR CЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirket (Туреччина); додатку №2 до нього від 10.02.2020 із зазначенням якісних та кількісних характеристик товару, його ціни, умов поставки та оплати; додаткова угода № 2 від 20.03.2020 до Контракту; копія рахунку-фактури (інвонйсу) № СКS2020000000295 від 23.03.2020 року на суму 13915,00 доларів США; : копію платіжного доручення в іноземній валюті № 186 від 11.03.2020 року про перерахування суми в розмірі 9740.50 року в адресу CEKSAN DEMIR CЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirket (Туреччина) у якості попередньої оплати за Додатком №2 від 20.01.2020 до Контракту № ЕСV02 від 09.01.2020р. У вказаній митній декларації митна вартість була зазначена декларантом за першим методом (за ціною договору). Колегія суддів, аналізуючи наведені норми вважає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, запитування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість запитування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Колегія суддів зауважує, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити конкретні документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Слід зазначити, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України). Згідно ч. 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України). Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у подібних правовідносинах по справі № 805/778/13-а, яка викладена у постанові від 13.07.2016, в якій визначено, що аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, Верховни Суд України зазначив про те, що наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Також, Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 по справі №816/1199/15-а визначив, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З матерілаів вбачається, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) позивачем було надано усі документи, які передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. 09.01.2020 року між ТОВ «АСТЕКС ТРЕЙДИНГ» та CEKSAN DEMIR CЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Туреччина) укладено контракт №ECV02. Відповідно до умов вказаного контракту - продавець поставляє товари, перелік яких, зазначено у інвойсах та/або додатках до цього контракту. На виконання вимог контракту, сторони уклали додаток №2 від 10.02.2020 року, яким визначили найменування, кількість, характеристику, ціну, умови поставки та оплату за товар, вантажовідправника, а саме: сторони узгодили поставку: Сторони узгодили поставку: оцинкованого штифту розміром 7.00Х7.00Х68.0ММ. з вушками, зі сталі марки 8АЕ1008 в кількості 1 тонна за ціною 830.00 доларів США за тонну, вартістю 830,00 доларів США; оцинкованого штифту розміром 7.00X7.00X62.5ММ. з вушками, зі сталі марки 8АЕ1008 в кількості 8 тонн за ціною 830.00 доларів США за тонну, вартістю 6640.00 доларів США; оцинкованого штифту розміром 7.00Х7.00Х60.0ММ. з вушками, зі сталі марки 8АЕ1008 в кількості 1 тонна за ціною 830.00 доларів США за тонну, вартістю 830.00 доларів США; оцинкованого штифту розміром 7.00X7.00X62.5ММ, без вушок, зі сталі марки 8АЕ1008 в кількості 5 тонн за ціною 830.00 доларів США за тонну, вартістю 4150.00 доларів США, оцинкованого штифту розміром 7.00X7.00Х48.0ММ. без вушок, зі сталі марки 8АЕ1008 в кількості І тонна за ціною 830.00 доларів США за тонну, вартістю 830.00 доларів США; Холоднокатаний пруток квадратного перетину, розміром 7.00Х7.00Х4000ММ. зі сталі марки 8АЕ1008 в кількості 1 тонна за ціною 635.00 доларів США за тонну, вартістю 635.00 доларів США. Всього на загатьну сумму 13915.00 доларів США. Згідно п. 1.2 додатку № 2 встановлено, що умови поставки товарів за цим додатком FOB Istambul/Kumport Marport, Туреччина згідно з «Інкотермс-2010». На виконання умов додатку №2 (п.1.3.), позивачем платіжним дорученням в іноземній валюті № 186 від 11.03.2020 року було перераховано на рахунок продавця попередню оплату за товар в сумі 9740.50 доларів США. На виконання умов Додатку №2 (п.1.4.), позивачем платіжним дорученням в іноземній валюті № 235 від 28.04.2020 року було перераховано на рахунок Продавця остаточну оплату за товар по Додатку№2 в сумі 4174.50 доларів США, що підтверджується копією платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, виписок з банківського рахунку та відповідних Свіфтовок. З метою митного оформлення імпортованого товару, уповноваженим від позивача ТОВ "Компас ВЕД" було подано митну декларацію № UA807200/2020/005580 в електронному вигляді. За цією декларацією митницею було надано картку відмови №UA807200/2020/00249 від 03.04.2020 р. на підставі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/00856/2 від 03.04.2020 р. (згідно ст. 55 МКУ). Позивачем були подані наступні документи: декларацію митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; довідка про транспортні витрати №31-03/2 від 31.03.2020р.; копії Контракту №ЕСУ02 від 09.01.2020 року між ТОВ «АСТЕКС ТРЕЙДИНГ» та CEKSAN DEMIR CЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirket (Туреччина); додатку №2 до нього від 10.02.2020 із зазначенням якісних та кількісних характеристик товару, його ціни, умов поставки та оплати; додаткова угода № 2 від 20.03.2020 до Контракту; копія рахунку-фактури (інвонйсу) № СКS2020000000295 від 23.03.2020 року на суму 13915,00 доларів США; : копію платіжного доручення в іноземній валюті № 186 від 11.03.2020 року про перерахування суми в розмірі 9740.50 року в адресуCEKSAN DEMIR CЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirket (Туреччина) у якості попередньої оплати за Додатком №2 від 20.01.2020 до Контракту № ЕСV02 від 09.01.2020р. А також, разом з митною декларацією було подано: пакувальний лист № СКS2020000000295 від 23.03.2020 коносамент №КТLSIT200500 від 28.03.2020, сертифікат якості б/н від 17/07/2019 р.. автотранспортна накладна №117 від 01.04.2020р., сертифікат походження D0093103 від 24.03.2020р.. договір про надання послуг митного брокера №116 від 19.11.2019 р., експортна декларація №20343100ЕХ077815 від 24.03.2020. Як вбачається з матеріалів справи, не погодившись із визначеною відповідачем митною вартістю та з метою випуску товарів у вільний обіг позивач здійснив оформлення митної декларації №UA807200/2020/005604 від 03.04.2020р. в порядку ст. 55 Митного кодексу України з наданням фінансової гарантії. Для підтвердження митної вартості товарів, заявленої митній декларації №UA807200/2020/005604 від 03.04.2020р., та керуючись ч.8 ст. 55 Митного кодексу України, позивачем листом вих. №1106 від 11.06.2020 р. надано пояснення щодо висновків представника митниці щодо наданих документів та наступні додаткові документи: копія Декларації митної вартості; копія виписки з бухгалтерської документації вих. №2705 від 27.05.2020р., що підтверджує розрахунки з Постачальником товару в повному обсязі; копія виписки з бухгалтерської документації №2705-1 від 27.05.2020р. про проведення розрахунків із перевізником в повному обсязі; копія комерційної пропозиції від 31.01.2020р. до 31,04.2020 р.; копія висновку ДП «УКРГІРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 1067 від 26.05.2020р.; копія калькуляції ціни товару, що поставлявся б/н від 02.06.2020р.; копія Договору №2018-1206 транспортного експедирування від 12 червня 2018р.; копія заявки №15 від 17.03.2020р. до Договору№2018-1206 транспортного експедирування від 12 червня 2018р.; копія рахунку на оплату № 573 від 31 березня 2020р.; копія платіжного доручення на оплату експедитору №2571 від 15.04.2020р.. посвідченого банком; копія виписки по рахунку № НОМЕР_1 від 15.04.2020р. що підтверджує оплату експедитору, посвідченої банком; копія Акту надання послуг № 595 від 04 квітня 2020р.; киписку по рахунку №ІМ65 3209 8400 0002 6007 2104 0325 0 за 11.03.2020р.. що підтверджує переведення коштів по платіжному дорученню №186 від 11.03.2020р., посвідчена банком; свіфтовку від 11.03.2020р., посвідчену банком; платіжне доручення в іноземній валюті №235 від 28.04.2020р.. що підтверджує оплату за поставлений товар в повному обсязі, посвідчене банком; виписку по рахунку №ІІА65 3209 8400 0002 6007 2104 0325 0 за 28.04.2020р.. що підтверджує переведення коштів по платіжному дорученню №235 від 28.04.2020р., посвідчену банком; свіфтовку від 28.04.2020р.. посвідчену банком. При цьому, посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами, додатковими угодами до контракту. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента. Діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано підприємствами. Отже, колегія суддів вважає, що самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору, за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено. Крім того, слід врахувати, що надані позивачем до митного оформлення документи передбачені умовами зовнішньоекономічного договору, за цими матеріалами вбачаються вартісні та кількісні характеристики товару, тобто відображають ціну, визначену підприємством у вигляді його митної вартості. При цьому, відомості у цих матеріалах не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Отже, дослідивши матеріали справи та аналізуючи наведені норми права, колегія суддів вважає, що відповідачем необґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відповідач не довів правомірності оскаржуваних в даній адміністративній справі рішень про коригування митної вартості товарів, отже наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UА807000/2020/000856/2 від 03.04.2020 року. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/000856/2 від 03.04.2020р. Слобожанська митниця Державної митної служби України діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушила законні інтереси позивача. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року по справі № 520/13218/2020 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 по справі № 520/13218/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 29.04.2021 року