Ухвала КГС ВС № 913/449/20

УХВАЛА 28 квітня 2021 року м. Київ Справа № 913/449/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н.О., Случа О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Господарського суду Луганської області від 22.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфлауер" до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про стягнення 295 000 грн, ВСТАНОВИВ: 22.04.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Господарського суду Луганської області від 22.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у справі № 913/449/20, подана 16.04.2021. За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 913/449/20 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом спору у цій справі є стягнення 295 000 грн збитків, завданих здійсненням заходів по приведенню земельної ділянки у стан, придатний для використання за цільовим призначенням (з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог), що значно менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (1 135 000,00 грн). Скаржник у касаційній скарзі не зазначає та не обґрунтовує наявність жодного з виключних випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу, що є підставою для касаційного оскарження судових рішень у справах такої категорії. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Господарського суду Луганської області від 22.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у справі № 913/449/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Господарського суду Луганської області від 22.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у справі № 913/449/20.

2. Матеріали касаційної скарги на 12 (дванадцяти) аркушах повернути скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Ю. Я. Чумак Судді Н. О. Багай О. В. Случ