Постанова 4819 № 766/14580/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА іменем України Справа №766/14580/20 Провадження №22ц/819/744/21 22 квітня 2021року м.Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ: головуючий Бездрабко В.О., судді: Базіль Л.В., Приходько Л.А., секретар судового засідання : Дундич А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 19 лютого 2021 року, постановлену під головуванням судді Зуб І.Ю., у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичні значення, ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій зазначила, що її батько червоноармієць ОСОБА_2 , загинув у бою 26 жовтня 1944 року. За життя батьку на праві власності належав будинок. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно в однакових частинах його дружині ОСОБА_3 та дітям ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 . Заявник з 11 вересня 1949 року по 20 січня 1955 року знаходилась в дитячому будинку. У 1958 році її матері - ОСОБА_8 рішенням Херсонської міської ради депутатів трудящих було виділено земельну ділянку для будівництва та дозволено будівництво нового житлового будинку зі знесенням старого будинку на власній ділянці по АДРЕСА_1 . Зазначає, що після дитячого будинку держава не надала їй житло, так як вона мала власне житло. Разом з родиною вони спільно облаштували реконструкцію жилого будинку за спільні кошти придбавали необхідні будівельні матеріали. Посилаючись на наведене, просила встановити факт загибелі в бою 26 жовтня 1944 року її батька ОСОБА_2 ; встановити факт права власності на будинок, який належав її батьку ОСОБА_2 ; встановити факт спадщини на майно її батька ОСОБА_2 в однакових частинах його жінці ОСОБА_8 та дітям ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 ; встановити факт знаходження в дитячому будинку ОСОБА_1 , з 11 лютого 1949 року по 20 січня 1955 року; встановити факт відводу земельної ділянки ОСОБА_8 в 1958 році. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 лютого 2021 року заява ОСОБА_7 про встановлення фактів, що мають юридичне значення залишена без розгляду. Ухвала суду мотивована тим, що зі змісту поданої заяви та пояснень ОСОБА_7 вбачається наявність між заявником та іншими спадкоємцями спору про право щодо спадкового майна після смерті батька заявника, що унеможливлює розгляд заяви в порядку окремого провадження. При цьому суд також вказав, що в обґрунтування вимог про встановлення фактів, що мають юридичне значення ОСОБА_7 надані : копії витягу з Книги пам`яті, копія сповіщення, за якими ОСОБА_9 , 1897 року народження, загинув у бою 26 жовтня 1944року під час знаходження на фронті; копія свідоцтва про право власності від 26 грудня 1949 року, за яким ОСОБА_9 належало право на домоволодіння АДРЕСА_1 ; копія дублікату свідоцтва про право на спадщину від 26 грудня 1957року щодо спадкування майна померлого ОСОБА_2 його спадкоємцями дружиною та дітьми, у тому числі, заявником ОСОБА_7 , у рівних частках; копія довідки від 10 березня 1983 року №14/90 про перебування заявника в дитячому будинку у період з 11 лютого 1949року по 20 жовтня 1955року; копія рішення виконкому Херсонської міської ради №295 від 27 березня 1958 року про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва ОСОБА_10 . Проаналізувавши наведені документи суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення юридичних фактів, про які просить заявник, у зв`язку із наявністю у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів, які ці факти підтверджують. В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу суду від 19 лютого 2021року скасувати, як таку, що постановлена з порушення судом норм процесуального права. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_7 апеляційну скаргу просила задовольнити та пояснила, що інші спадкоємці загиблого ОСОБА_2 заперечують її право на частку у домоволодінні АДРЕСА_1 , одержану нею в порядку спадкування. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_7 , перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Отже, чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

2. Встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

3. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

4. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст.315 ЦПК України і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення, зокрема встановлення факту загибелі на фронті, володіння будинком на праві власності тощо. Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб`єктами цього виду провадження (стаття 42 ч.3 ЦПК України). При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: - тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки; - якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суд повинен перевірити, чи може взагалі ця заява або частина заявлених вимог розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Важливе значення має вимога про обов`язкове визначення мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. Заявник має довести наявність причин неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням встановленого, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі. У постанові Херсонського апеляційного суду від 18 листопада 2020року, суд апеляційної інстанції звертав увагу суду на необхідність перевірки відповідності заяви ОСОБА_7 вимогам встановленим ст.318 ЦПК України і в разі встановлення її невідповідності застосування наслідків, передбачених ст.185 ЦПК України. Не зваживши на викладене, суд першої інстанції ухвалою від 27 листопада 2020року відкрив провадження у справі, чим втратив процесуальну можливість до початку розгляду справи з`ясувати обставини, з якими закон пов`язує її розгляд. Залишивши заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення без розгляду, суд першої інстанції вказав, що між ОСОБА_7 та іншими спадкоємцями існує спір щодо спадкового майна після померлого ОСОБА_2 , який підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Проте суд не встановив з ким саме у заявника виник спір та не вирішив питання про залучення цих осіб до участі у розгляді справи. Колегія суддів позбавлена процесуальної можливості усунути зазначені недоліки на стадії апеляційного розгляду апеляційної скарги. Крім того, дійшовши висновку про наявність у заявника документів, що підтверджують юридичні факти, які ОСОБА_7 просить встановити в судовому порядку у цій справі, суд, залишивши заяву без розгляду, не навів обґрунтованого мотивування необхідності встановлення таких фактів в порядку позовного провадження. Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, серед іншого, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 , скасування ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 19 лютого 2021року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.367, 374, 379, 382-384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 19 лютого 2021року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складений 26 квітня 2021року. Головуючий: В.О. Бездрабко Судді: Л.В. Базіль Л.А. Приходько