Постанова Миколаївський апеляційний суд № 488/5350/13-ц

26.04.21 22-ц/812/801/21 Єдиний унікальний номер судової справи №488/5350/13-ц Провадження № 22-ц/812/801/21 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В. Постанова Іменем України 26 квітня 2021 року м. Миколаїв Справа №488/5350/13-ц Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Самчишиної Н.В., суддів: Лисенка П.П., Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання Лівшенком О.С., без участі учасників справи, переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва, постановлену 16 лютого 2021 року, під головуванням судді Чернявської Я.А. у приміщенні цього суду о 14 год. 15 хв., за заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановив: 27 січня 2021 року Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ» або Банк) звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа. Заявник вказував, що заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2013 року, яке набрало законної сили 06 січня 2014 року, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ «ПУМБ», заборгованість за кредитним договором № 6299809 від 15 квітня 2008 року у сумі 9 325,63 дол. США та судовий збір в розмірі 745 грн. 40 коп. 22 січня 2014 року, на виконання вказаного рішення, Корабельним районним судом м. Миколаєва був виданий виконавчий лист. Заявник вказував, що виконавчий документ неодноразово був пред`явлений до виконавчої служби для примусового виконання. В останнє, 22 серпня 2016 року, виконавчий лист був пред`явлений до виконання до Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі Корабельний ВДВС) із заявою АТ «ПУМБ» про відкриття виконавчого провадження. 25 серпня 2016 року Корабельним ВДВС було відкрито виконавче провадження №52011017. У зв`язку з відсутністю будь-якої інформації щодо проведення виконавчих дій АТ «ПУМБ» було здійснено перевірку даних з Автоматизованої системи виконавчого провадження та встановлено, що державним виконавцем Корабельного ВДВС 22 грудня 2018 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Оскільки, виконавчий документ не надходив на адресу стягувача, АТ «ПУМБ» 22 грудня 2020 року звернулося до Корабельного ВДВС із заявою про повернення виконавчого документу. У відповіді Корабельного ВДВС за вих. №2568/108-37/2 від 11 січня 2021 року було зазначено, що виконавче провадження завершено на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно постанову разом з оригіналом виконавчого документа направлено стягувачу ПАТ «ПУМБ». Заявник зазначав, що 21 січня 2021 року АТ «ПУМБ» було проведено перевірку книг вхідної кореспонденції відділу документаційного забезпечення Банку та встановлено, що у період з 22 грудня 2018 року по 21 січня 2021 року на адресу АТ «ПУМБ» зазначений виконавчий лист поштою не надходив, про що було складено відповідний акт. Посилаючись на те, що виконавчий документ був втрачений Корабельним ВДВС при листуванні, у зв`язку з чим Банк позбавлений можливості повторно пред`явити виконавчий документ до виконання, стягувач просив видати дублікат виконавчого листа. Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2021 року у задоволенні заяви АТ «ПУМБ» відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що на час звернення АТ «ПУМБ» до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа сплив строк пред`явлення його до виконання та судом не встановлено підстав для його поновлення. В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на незаконність і необґрунтованість ухвали, просив її скасувати і прийняти постанову, якою задовольнити заяву АТ «ПУМБ» про видачу дублікату виконавчого листа. Стягувач зазначав, що суд дійшов помилкового висновку про сплив строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки відповідно до положень статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» та враховуючи те, що постанова про повернення виконавчого документу винесена державним виконавцем 22 грудня 2018 року, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не пропущений. Відзиву на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходило. Від представника Банку Донцової Є.О. надійшла заява про розгляд справи без участі АТ «ПУМБ». Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. У поштовому повідомлені 07 квітня 2021 року проставлена відмітка про його відсутність за місцем проживання. Відповідно до положень пункту 4 частини сьомої статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки. За такого, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «ПУМБ», суд першої інстанції виходив з того, що стягувачем пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та судом не встановлено підстав для його поновлення. Проте, з такими висновками суду колегія суддів не погоджується з огляду на нижчевикладене. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 129-1 Конституції України). Основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України). Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії). До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України. Згідно з пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, а умовою його видачі є те, що строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання, ще не закінчився. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 2-461/09, від 01 червня 2020 року у справі № 2-711/08, від 01 серпня 2019 року у справі № 751/5192/13, від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах. Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2013 року, яке набрало законної сили 06 січня 2014 року, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором №6299809 від 15 квітня 2008 року у сумі 9 325,63 дол. США та судовий збір в розмірі 745 грн. 40 коп. (а.с. 4). 22 січня 2014 року на виконання вказаного рішення Корабельним районним судом м. Миколаєва був виданий виконавчий лист. Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено до 07 січня 2015 року. (а.с. 5). Виконавчий лист неодноразово пред`являвся до виконання. Постановою державного виконавця Корабельного ВДВС від 25 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження №52011017 за виконавчим листом по справі №2/488/1993/2013 (488/5350/13-ц), виданий судом першої інстанції 22 січня 2014 року (а.с. 10). Постановою головного державного виконавця Корабельного ВДВС від 22 грудня 2018 року виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 11). Закон України «Про виконавче провадження» у редакції від 21 квітня 1999 року, яка діяла на момент видачі виконавчого листа, тобто станом на 22 січня 2014 року, передбачав, що виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання протягом одного року. Указаний закон втратив чинність на підставі Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Згідно з пунктами 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 02 червня 2016 року, яка набрала чинності 05 жовтня 2016 року) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент повернення виконавчого документа стягувачу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент повернення виконавчого документа стягувачу) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Статтею 37 вказаного закону передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Таким чином, звертаючись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 27 січня 2021 року, заявник не пропустив строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки такий строк переривався, а тому строк пред`явлення слід обчислювати з 22 грудня 2018 року до 22 грудня 2021 року. Суд зазначених обставин справи та вимог закону не врахував, тому дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа. Згідно з частиною четвертою статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зважаючи на те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви АТ «ПУМБ» про видачу дубліката виконавчого листа. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат. Враховуючи викладене, зі ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» необхідно стягнути 2338 грн. 10 коп. судового збору в обох судових інстанціях. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» задовольнити. Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про видачу дублікату виконавчого листа задовольнити. Видати Акціонерному товариству «Перший Український міжнародний банк» дублікат виконавчого листа №488/5350/13-ц про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк заборгованості за кредитним договором №6299809 від 15 квітня 2008 року в сумі 9 325,63 доларів США та судовий збір у розмірі 745 грн. 40 коп. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (код в ЄДРПОУ 14282829, 04070 м. Київ, Київська область вул. Андріївська, б.4) судовий збір в розмірі 2 338 грн. 10 коп. (дві тисячі триста тридцять вісім гривень 10 копійок) в обох судових інстанціях. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верхового Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий Н.В. Самчишина Судді: П.П. Лисенко Т.В. Серебрякова Повний текст постанови складено 26 квітня 2021 року.